Міжнародна міграція капіталу

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Ноября 2012 в 12:59, курсовая работа

Краткое описание

Тісне переплетення окремих складових світового господарства та його чітко визначена однорідність приводять до злиття національних економічних систем і створення їх аналога на міжнародному рівні. Отже, в межах світової економічної системи, яку формують взаємозв'язки між національними ринками ресурсів і продуктів, сімейними господарствами і фірмами, державними інституціями і фінансовими ринками, відбуваються

Содержание

Вступ_____________________________________________________ 2
1. Теоретичні основи процесів міжнародної міграції капіталу______ 5
1.1. "Міжнародна міграція капіталу": поняття та сутність_____________ 5
1.2. Сучасні теорії міжнародної міграції капіталу____________________ 12
1.3. Проблема інтеграції національних економік
до процесів міжнародної міграції капіталу__________________________ 22
Висновки до Розділу 1.__________________________________________ 28

2. Аналіз процесів міжнародної міграції капіталу у світі_________ 30
2.1. Характерні риси та особливості міжнародних потоків капіталу
в умовах глобалізації____________________________________________ 30
2.2. Сучасні тенденції в міжнародному русі капіталу_________________ 45
2.3. Фінансові інновації світових ринків капіталу____________________ 54
Висновки до Розділу 2.__________________________________________ 57
3. Сучасний стан, проблеми та перспективи інтегрування
України в процеси міжнародної міграції капіталу______________ 58
3.1. Фінансовий ринок України в умовах глобалізації:
загальна характеристика________________________________________ 58
3.2. Сучасний стан залучення міжнародного капіталу в Україну______ 68
3.3. Основні напрямки оптимізації інтеграції України
до світових ринків капіталу в умовах фінансової глобалізації_________ 73
Висновки до Розділу 3.__________________________________________ 77
Висновки________________________________________________ 78
Список використаних джерел_______________________________ 82
Додатки_________________________________________________ 89

Прикрепленные файлы: 1 файл

Міжнародна міграція капіталу 2.doc

— 613.80 Кб (Скачать документ)

Як уже відзначалася раніше, інтеграція національної економіки в процеси ММК і загальноекономічна інтеграція у своїй основі мають багато спільного, обумовлюють і доповнюють одна одну. Загальноекономічна інтеграція неможлива без розширення часткового її вияву – інтеграції відносин розподілу капіталу між національними економіками. Разом з тим відносини розподілу капіталу меншою мірою обмежені географічними рамками, що обумовлює розширення інтеграційного поля у відносинах розподілу міжнародних потоків капіталу і виявляє те, що інтеграція національної економіки може не бути підкріплена через геополітичні фактори інтеграцією загальноекономічною. У цьому зв'язку для кожної країни є актуальним пошук найоптимальнішого вектора інтеграції, збалансованого критеріями геополітичних факторів загальноекономічного інтегрування і розширеної ефективної участі в процесах ММК. У силу неоднорідності світового ринку капіталу визначення оптимального вектора інтеграції країни таким чином повинне ґрунтуватися на аналізі адекватності особливостей міжнародних ринків капіталу потребам і можливостям конкретної економіки по-перше, з погляду істотних властивостей потоків капіталу (їхньої концентрації, домінуючих форм, вартості, стабільності), по-друге, з позицій забезпечення відповідності й ефективності обраного напрямку інтеграції в процеси ММК цільовим настановам і пріоритетам загальноекономічної інтеграції. У зв’язку з цим необхідний аналіз, спрямований на виявлення центрів концентрації потоків ММК, визначення поточного стану і тенденцій розвитку світового ринку, структури сформованих потоків ММК і особливостей їх розподілу, визначення з урахуванням вищевикладеного оптимального для України напряму інтеграції, виявлення факторів, що перешкоджають цьому.

   
 


 

Перш за все проаналізуємо ММК з погляду концентрації потоків, ключових ринків та основних учасників. Найбільшими учасниками позичкового ринку в 2001 році були Великобританія, США і Японія. Частка цих країн становить 41% обсягу світового ринку позичкового капіталу Загальна структура ринку наведена на рис. 2.1. У світовій торгівлі акціями іноземних компаній безумовним лідером є Великобританія. Структура ринку розподілу торгівлі акціями іноземних компаній приведена на рис. 2.2 [63, с.37-38].

Представлені дані свідчать про значну концентрацію потоків ММК як на позичковому ринку, так і на ринку корпоративних прав. Отже, має місце значна централізація фінансових потоків у рамках обмеженого кола національних економік. Цікавим є факт концентрації торгівлі акціями іноземних компаній у Великобританії - країні з переважаючою моделлю позичкового механізму розподілу потоків капіталу.

В останнє десятиліття для більшості країн світу іноземний капітал став найважливішим джерелом фінансування розвитку. Динаміка залучення капіталу в країни з перехідною і що розвивається економікою наведена в табл. 2.1.

Таблиця 2.1.

Сальдо надходження іноземного капіталу до країн з перехідною

економікою та країн, що розвиваються [55, с.65].

Регіон

Показники

Період

1982-1987

1988-1994

1995-2002

1

2

3

4

5

Європа та Ближній Схід

сальдо млрд. дол. США

-24,8

3,3

21,3

% до загальної суми *

-

17,6

16,3

 % до експорту

-12,2

2,3

11,4

 % до ВВП

-5,3

0,7

3,5

Азія

сальдо млрд. дол. США

7,6

12,9

52,2

% до загальної суми *

17,6

68,6

40,0

 % до експорту

9,8

10,7

14,5

 % до ВВП

1,2

1,5

3,2

Африка

сальдо млрд. дол. США

6,4

2,6

5,3

% до загальної суми *

14,8

13,8

4,1

 % до експорту

7,7

3,2

4,5

 % до ВВП

2,0

0,8

1,2

Латинська Америка

сальдо млрд. дол. США

29,1

-1,5

51,6

% до загальної суми *

67,5

-

39,6

 % до експорту

28,9

-1,3

23,4

 % до ВВП

3,9

-0,2

3,4

 Разом

сальдо млрд. дол. США

18,3

17,3

130,4

% до загальної суми *

100,0

100,0

100,0

 % до експорту

3,9

3,7

14,7

 % до ВВП

0,8

0,7

3,1


*Без урахування від'ємного сальдо

Лідерами в залученні іноземного капіталу в період 1995-2002 рр. були країни Латинської Америки й Азії. Частка цих країн становить майже 80% припливу капіталу. У період 2000-2002 р. у країнах регіонів Латинської Америки і середньої Азії (стосується країн із середнім рівнем доходів) іноземним капіталом було покрито 25% і 12% сумарного обсягу інвестицій. Протягом 1982 - 2002 рр. також мали місце істотні зміни в структурі розподілу капіталу. Відбувалося постійне зниження ввозу капіталу в країни Африки. Характерним було також поступове зниження до середнього рівня частки регіонів-лідерів за рахунок постійного нарощування частки країн регіону Європи і Близького Східу. За винятком Африки, для якої було характерним скорочення абсолютних обсягів позитивного сальдо ММК, інші регіони показують його ріст. табл. 2.2.

Таблиця 2.2.

Темпи приросту сальдо ввозу іноземного капіталу до країн з

перехідною економікою та країн, що розвиваються [55, с.66]

 

1988-1994 до 1982-1987

1995-2002 до 1988-1994

1995-2002 до 1982-1987

Європа та Ближній Схід

-

545,45

-

Азія

69,74

304,65

586,84

Африка

-59,38

103,85

-17,19

Латинська Америка

-

-

77,32

Усього по всіх регіонах

-5,46

653,76

612,57


У цілому, позитивне сальдо міграції капіталу в країнах з економіками, що розвиваються, і економіками перехідного типу збільшилося більш ніж у 7 разів. Найбільш динамічним регіоном за цим показником була Азія, де додатне сальдо ММК за весь аналізований період збільшилося в 6,9 раза, а друге місце посідає Латинська Америка. Щодо аналізу сальдо регіону Європи і Близького Сходу слід зазначити, що незважаючи на від’ємне сальдо ввозу капіталу на початку аналізованого періоду, тенденція змінилася вже у 80-х роках минулого століття. У 90-х роках регіон домігся істотного прогресу в залученні капіталу. Однак у першу чергу це пов'язано з появою двох десятків принципово нових учасників світового ринку капіталу, особливістю яких став істотний дефіцит капіталу. Сальдо надходження капіталу характеризує ступінь потенційної капіталомісткості регіону і є непрямим індикатором ступеня закріплення капіталу. У цьому зв'язку додатне сальдо капіталу в нові регіони за іншими рівними умовами може бути вищим, ніж у регіони, що вже мали давню історію на ринку. Крім того, зустрічні потоки капіталу, що виникають після використання залученого капіталу, а саме потоки репатріації в грошовій чи товарній формі, наявність адміністративно-економічних бар'єрів для репатріації, можуть істотно спотворювати реальну картину. Через це порівняння динаміки припливу капіталу в країни Європи і Близького Сходу, що розвиваються, з показниками інших регіонів, в яких рівень "насичення" економік іноземним капіталу явно вищий лише на підставі даних про додатне сальдо, необ'єктивне. Необхідний комплексний аналіз формуючих сальдо потоків ввозу і вивозу капіталу. Крім того, великий інтерес становить визначення структури потоків капіталу з погляду домінуючих форм міграції й особливостей розподілу капіталу на світовому ринку.

При розгляді ММК як сукупності міграції приватного і державного капіталу принциповий інтерес з погляду загальноекономічної інтеграції, обсягу ринку капіталу і вартості залучення ресурсів становить розгляд особливостей залучення приватного капіталу. Тому перейдемо до детального аналізу домінуючих форм руху приватного капіталу. Необхідні для проведення аналізу дані наведені в табл. 2.3.

Таблиця 2.3.

Структура надходжень іноземного приватного капіталу до країн із

перехідною економікою та країн, що розвиваються, за періоди 1978-1985 рр. та 1995-2002 рр. (у % до загального підсумку) [55, с.67].

Тип капіталу

Період

1978-1985

1995-2002

Банківські позики

63.9

11.7

ПІІ

16.8

50,3

Іноземні порфельні інвестиції

3,8

31,6

         у тому числі:

    Інвестиції в акції

3.5

15,2

    Інвестиції в облігації

0.3

16,4

Інші інвестиції

15.5

6,4

Разом

100

100


Наведені дані свідчать про істотні трансформації у домінуючій формі руху капіталу. Роль банківських позичок у структурі ввозу іноземного капіталу знизилася в 5,5 разів з 63,9% у 70-х - початку 80-х років до 11,7% у другій половині 90-х років – початку нового століття, що обумовлювалося ростом частки прямих і портфельних іноземних інвестицій. Питома вага ПІІ зросла у 3 рази з 16,8% до 50,3%. Більш ніж у 8 разів, з 3,8% до 31,6%, збільшилася частка портфельних інвестицій. Відбулися зміни й усередині самої групи портфельних інвестицій. Якщо в першому періоді аналізу в сукупному портфелі частка акцій була майже в 12 разів вище частки облігацій, то для 90-х років залежність була вже зворотна – частка облігацій перевищила частку акцій на 8%. Таким чином, 90-і роки характеризувалися істотними трансформаціями в структурі фінансових потоків, переходом від позичкової системи розподілу ресурсів до механізмів фондового ринку. Якщо в першому періоді аналізу ММК позики становила 64,2% проти 20,3% припливу капіталу у вигляді вкладень у фондові інструменти, то в 90-х роках це відношення склало 28,1% проти 65,5% на користь цінних паперів. Таким чином, для перехідних економік і економік, що розвиваються, правомірно констатувати значне скорочення ролі банківського кредитування. Переважною стала фондова модель розподілу капіталу. На її частку припадає 81,9% загального обсягу припливу ММК у країни, що розвиваються. Разом з тим, певною мірою замінником банківського кредитування став борговий ринок цінних паперів.

Информация о работе Міжнародна міграція капіталу