Закінчення досудового слідства

Сторони кримінального  провадження зобов’язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів [1].

Сторонам кримінального  провадження, потерпілому надається  достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов’язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, не пізніше п’яти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання, не перешкоджає розглядові клопотання.

Сторони кримінального  провадження зобов’язані здійснювати  відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під  час судового розгляду.

Якщо сторона кримінального  провадження не здійснить відкриття  матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Обвинувальний акт складається  слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема  якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

Обвинувальний акт має  містити такі відомості:

1) найменування кримінального  провадження та його реєстраційний  номер;

2) анкетні відомості  кожного обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості  кожного потерпілого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце  народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім’я, по батькові  та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують  чи пом’якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої  кримінальним правопорушенням;

8) розмір витрат на  залучення експерта (у разі проведення  експертизи під час досудового  розслідування);

9) дату та місце  його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав  його самостійно.

До обвинувального акта додається:

1) реєстр матеріалів  досудового розслідування;

2) цивільний позов,  якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування;

3) розписка підозрюваного  про отримання копії обвинувального  акта, копії цивільного позову, якщо  він був пред’явлений під час  досудового розслідування, і реєстру  матеріалів досудового розслідування;

4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного.

Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про  застосування примусових заходів медичного  або виховного характеру до суду прокурор зобов’язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру  матеріалів досудового розслідування  підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру [1].

 

ВИСНОВКИ

 

Прийняття нового Кримінального процесуального кодексу (далі – КПК) України, що відповідав би сучасним демократичним стандартам, є однією із умов членства України в Раді Європи. Це зобов’язання Україна виконала 13 квітня 2012 року, коли кодекс було прийнято  Верховною Радою України.  19 листопада 2012 року КПК вступив у дію. У  КПК кримінальний процес виписаний у якісно новій формі, порівняно з тим процесом, який мав місце за попереднім КПК. Новий КПК став «революційним» у багатьох процесуальних нюансах. У ньому знайшли відображення положення, раніше не відомі кримінально-процесуальному законодавству України. У  новому КПК вдалося у значній мірі усунути прогалини та недоліки регулювання, які мали місце у КПК 1960 року. Нижче подається детальний виклад новел цього нормативно-правового акта. Для зручності виклад новел подається за главами кодексу.

Так, додатковими підставами для закриття  кримінального провадження, зокрема стали: не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати; набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою; існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню; потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. правопорушення здійснюється судом.

Прокурор може направити до суду клопотання про  звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності тільки після ознайомлення з ним потерпілого та з’ясувавши його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності. При розгляді клопотання суд зобов’язаний з’ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Кримінально – процесуальний кодекс від 13.04.2012р. ( з наступними змінами і доповненнями).
2. Кримінальний процес України. Коваленко Є.Г.  Навч посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 576 с.
3. Кримінальний процес України. М.М. Михиенко., Нор В.Т., Шибіко В.П. К.: Либідь 2007. – 531 с.
4. Кримінальний процес України: Підручник / Кова- ленко Є. Г.,  Маляренко В. Т. — К.: Юрінком Інтер 2008. — 688 с.
5. Курочка М.Й., Карпач П.М. Прокурорський нагляд в Україні. Під заг. ред. Проф. Дідоренко К. ЦНЛ, 2009 – 424с.
6. Кучинська О.П. Кучинська О.А. Кримінальний процес України. Навч посіб. – К.: Прецедент, 2007 . -274 с.