Закінчення досудового слідства

Наявність вироку, що набрав законної сили, ухвали чи постанови суду про закриття справи може слугувати підставою для закриття провадження:

а) щодо особи, стосовно якої це рішення винесли;

б) за тим самим обвинуваченням.

9) щодо особи, про яку є нескасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи за тим самим обвинуваченням. На стадії досудового розгляду наявність нескасованої постанови про закриття справи за тим самим обвинуваченням виключає можливість продовження розпочатого провадження.

10) якщо про відмову в порушенні справи за тим самим фактом є нескасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора. Припиняють провадження в кримінальній справі, якщо про відмову в порушенні справи за тим самим фактом є нескасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора.

На  нашу думку, доречно було б узгодити кримінально-процесуальне законодавство України з Конституцією України, адже статтею 80 Конституції України передбачена ще одна підстава: у зв'язку з відмовою Верховної Ради України дати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України.

4. Хочеться зауважити, що Особливою частиною Кримінального кодексу України передбачено також ряд підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Згідно зі ст. 44 КК України порядок цього звільнення повинен бути встановлений законом. І хоч таке звільнення вимагає закриття кримінальної справи, в КПК України не передбачено ні підстав для цього звільнення, ні процедури закриття справи [6;c. 98].

 

2. ЗВІЛЬНЕННЯ ОСОБИ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

 

Суд має право звільнити підсудного від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене особою діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа припинила бути суспільно небезпечною. Прокурор, а також слідчий за згодою прокурора за наявності підстав, зазначених у ст. 48 КК України, складає мотивовану постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. За наявності підстав, зазначених у ст. 48 КК України, у справах, що надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи [3;c.157].

Умови звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям такі:

а) злочин вчинено особою вперше;

б) це злочин невеликої тяжкості;

в) особа після вчинення злочину щиро розкаялась;

г) активно сприяла розкриттю злочину;

д) повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду.

Примирення  винного з потерпілим означає досягнення між ними угоди, в якій фіксується, що потерпілий помирився з своїм кривдником, задоволений вжитими останнім заходами з відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди і внаслідок цього не заперечує проти звільнення винного від кримінальної відповідальності (чи просить про таке звільнення). Примирення має бути добровільним, а не зробленим потерпілим через його залякування з боку особи, яка вчинила злочин, її родичів чи інших осіб. Мотиви примирення можуть бути різними як у потерпілого (прощення, задоволення поведінкою правопорушника після злочину, жалість до його малолітніх дітей тощо), так і у винного (розкаяння, сором за вчинене, боязнь майбутнього покарання тощо). Ініціатива примирення може виходити від особи, яка вчинила злочин, потерпілого, сторонніх приватних осіб (родичів, знайомих та ін.), а також від правоохоронного органу чи суду. Процедура примирення так званого приватного обвинувачення продовжує функціонувати і з введенням інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. Водночас положення ст. 46 КК України мають поширюватись і на справи приватного обвинувачення, якщо на цьому наполягає потерпілий (інакше не буде примирення, що пов'язане з відмовою потерпілого від обвинувачення винної у вчиненні злочину особи).

Підставою застосування ст. 46 КК України є додержання сукупності передбачених нею умов [3;c.157]:

а) особа вчинила злочин вперше;

б) це злочин невеликої тяжкості;

в) винний примирився з потерпілим;

г) відшкодував завдані ним збитки або усунув заподіяну шкоду.

Особа звільняється від  кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про  кримінальну відповідальність.

Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального  правопорушення та щодо якої передбачена  можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз’яснюється право на таке звільнення.

Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз’яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального  правопорушення Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.

Перед направленням клопотання до суду прокурор зобов’язаний ознайомити з ним потерпілого та з’ясувати  його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

У клопотанні прокурора  про звільнення від кримінальної відповідальності вказуються [1]:

1) найменування кримінального  провадження та його реєстраційний  номер;

2) анкетні відомості  підозрюваного (прізвище, ім’я, по  батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) прізвище, ім’я, по батькові  та займана посада прокурора;

4) виклад фактичних  обставин кримінального правопорушення  та його правова кваліфікація  з зазначенням статті (частини  статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання підозри;

5) розмір шкоди, завданої  кримінальним правопорушенням, та  відомості про її відшкодування;

6) докази, які підтверджують  факт вчинення особою кримінального  правопорушення;

7) наявність обставин, які свідчать, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, та відповідна правова підстава;

8) відомості про ознайомлення  з клопотанням потерпілого та  його думка щодо можливості  звільнення підозрюваного від  кримінальної відповідальності;

9) дата та місце  складення клопотання.

До клопотання прокурора  повинна бути додана письмова згода  особи на звільнення від кримінальної відповідальності.

Розгляд клопотання прокурора  здійснюється у присутності сторін кримінального провадження та потерпілого  в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, із особливостями, встановленими цією статтею.

Суд зобов’язаний з’ясувати  думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Суд своєю ухвалою  закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

У разі встановлення судом  необґрунтованості клопотання про  звільнення особи від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку або продовжує судове провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду.

Ухвала суду про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Якщо протягом року з  дня передачі особи на поруки колективу підприємства, установи чи організації вона не виправдає довіру колективу, ухилятиметься від заходів виховного характеру та порушуватиме громадський порядок, загальні збори відповідного колективу можуть прийняти рішення про відмову від поручительства за взяту ними на поруки особу. Відповідне рішення направляється до суду, який прийняв рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності [1].

Суд, отримавши рішення  загальних зборів колективу про  відмову від поручительства, розглядає  питання притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення в порядку, передбаченому статтею 288 цього Кодексу.

Переконавшись у порушенні  особою умов передачі на поруки, суд  своєю ухвалою скасовує ухвалу про  закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею її на поруки та направляє матеріали провадження для проведення досудового розслідування в загальному порядку чи здійснює судове провадження в загальному порядку, якщо питання про звільнення від кримінальної відповідальності було прийняте після направлення обвинувального акта до суду.

 

3. ПОРЯДОК ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ З ОБВИНУВАЛЬНИМ АКТОМ

 

Визнавши зібрані під  час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Прокурор або слідчий  за його дорученням зобов’язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом’якшенню покарання [1].

Прокурор або слідчий  за його дорученням зобов’язаний надати доступ та можливість скопіювати або  відобразити відповідним чином  будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

Надання доступу до матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів.

У документах, які надаються для ознайомлення, можуть бути видалені відомості, які не будуть розголошені під час судового розгляду. Видалення повинно бути чітко позначено. За клопотанням сторони кримінального провадження суд має право дозволити доступ до відомостей, які були видалені.

Сторона захисту за запитом  прокурора зобов’язана надати доступ та можливість скопіювати або відобразити  відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи  або копії з них, а також  надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

Сторона захисту має  право не надавати прокурору доступ до будь-яких матеріалів, які можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Вирішення питання про віднесення конкретних матеріалів до таких, що можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення і, як наслідок, прийняття рішення про надання чи ненадання прокурору доступу до таких матеріалів, може бути відкладено до закінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.

Про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, після чого останній має право ознайомитися з ними.

Про відкриття сторонами  кримінального провадження матеріалів повідомляються цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, його представник, після чого ці особи мають право ознайомитися з ними в тій частині, яка стосується цивільного позову.