Прислів'я та приказки

Custom is a second nature.

When in Rome, do as the Romans do.

Тактовність та стриманість  у словах і емоціях відображені  у наступних прислів’ях:

The tongue is not steel, yet it cuts.

There is a time to speak and a time to be silent.

Silence is golden.

Nothing must be done hastily but killing of fleas.

Хоча українці більш емоційні у словах та вчинках, українська мудрість також вчить стриманості:

Слово не горобець, вилетить – не піймаєш.

Обмова – полова: вітер  її рознесе, але й очі засипле.

Обом народам притаманна така риса,  як поважне ставлення  до чужої власності.

Don’t wait for dead men’s shoes.               Не сунь носа до чужого проса.

Англійці дуже дбають про  своє чесне ім’я, вважаючи, що честь – це одна з головних чеснот, що притаманна людині:

Don’t wash your dirty linen in public        

It’s an ill bird that fouls its own nest.

Українці також наділені цією рисою, що відображена в прислів’ях та приказках:

Бережи честь змолоду.

Хто чесне сумління має  – спокійно спати лягає.

Чесність також дуже шанується:

Better speak truth than lie covertly.      Хто вміє брехати, той вміє і красти.

                     Liar is not believed when he speaks the truth.      На правду немає заборони.

Honour and profit lie not in one sack.     Стільки правди, як у решеті води.

Англійці відомі своїм  ставленням до домівки. Це ще одна яскрава  риса їхнього характеру:

There is no place like home.

An Englishman’s house is his castle.

Let the world wag and take mine ease in mine inn.

Українські прислів’я  також ілюструють любов до свого  дому, та невиразне почуття патріотизму:

На Вкраїні добре жити: мед та вино пити.

Краще на Родині кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти.

Усім відома пунктуальність та педантичність англійців. Перш ніж  щось зробити, вони детально обмірковують. Вони охайні, обережні, все роблять  своєчасно без зайвого поспіху. Підтвердженням тому є наступні прислів’я  та приказки:

Everything is good in its season.

Look before you leep.

A place for everything and everything in its place.

Як в англійському, так  і в українському фольклорі, ми спостерігаємо  значний вплив християнства на життя  народу, що відображується у багатьох схожих за змістом пареміях.

Але англійські прислів’я  і приказки більш зосереджені  на божественній справедливості:

God complains not, but does what is fitting.

If God does not give us what we want, he gives us what we need.

В той час як українські прислів’я відображають неминучість  долі та страх перед Богом:

Від Бога як і від долі ніхто не сховається.

Як Бог годить, так і  мокре горить.

Англійцям притаманна любов  до тварин. Культ травин відображено  у прислів’ях та приказках: багато з них мають назви тварин:

Barking dog seldom bite.

Curiosity killed the cat.

A black hen lays a white egg.

Англійці уславлюють розум, як одну з рис національного характеру  та висміюють дурість. Велике значення надається освіті:

It’s never late to learn.

Money spent on the brain is never spent in vain.

Learn wisdom by the follies of others.

Схожа картина простежується в українських прислів’ях:

Не вчися розуму до старості, але до смерті.

Шануй учителя, як родителя.

Дурнів не сіють, не орють, а вони самі ростуть.

Таке ж бережливе ставлення  англійців як до домівки, простежується  по відношенню до свого здоров’я. Здорове харчування, спорт і фізкультура – головні помічники в цьому:

Healthy habits make healthy man.

Good wealth is above wealth.

Українці також приділяють багато уваги цьому питанню, хоча це не є яскравою рисою нашого характеру:

Здоров’є маємо – не дбаємо, а стративши – плачемо.

Як нема сили, то й світ не милий.

Погода – це англійська слабкість, багато явищ життя у прислів’ях та приказках порівнюють з погодою:

 Be thankful together is whatever the weather.

Is there were no clouds we shouldn’t enjoy the sun.

Українці дуже гостинні, щирі та доброзичливі. Дружба – це важлива  тема в українському фольклорі:

Не май сто кіп у полі, а май друзів доволі.

В лиху годину пізнаєш добру  людину.

Англійці цінують дружбу, хоча вони дуже стримані в стосунках:

 A friend in need is a friend indeed.

Little friends may prove great friends.

The friend you choose help you win or lose.

Але водночас англійські прислів’я  говорять:

Do not wear out your welcome.

A constant guest is never welcome.

Сміливість, ризик, несприйняття насильства, волелюбство – головні риси українського національного характеру:

Де відвага – там  і щастя.	Хоч і спина гола, аби  своя воля.
Не страши кота салом.	Чоловік без волі, як кінь на припоні.

Англійцям і українцям  притаманна така риса, як оптимізм. Це, звичайно, знайшло своє відображення у народній мудрості:

After a storm comes a calm.                Вдаримо лихом об землю.

All is well that ends well.                    Гіркий світ, а жити хочеться.       

Better late than never.                         Терпи, козак, горе, будеш мед пити.

В українських прислів’ях простежується смиренність, покірність долі, але завжди є надія на щасливий кінець.

В обох культурах вихованню  дітей присвячені прислів’я та приказки. Але відмінна риса англійців – суворість у вихованні; в той час як українські батьки не такі суворі зі своїми дітками:

Spare the rod and spoil the child.

Evil communications corrupt good manners.  

У кого є ненька, у того й голівонька гладенька.

Дитина плаче, а матері боляче.

Можемо зробити наступний висновок: виступаючи важливим компонентом фразеологічного фонду мови, прислів’я та приказки в значній мірі поповнюють уявлення про загальну картину англомовного та україномовного світу. В них зафіксована і збережена досить велика частка інформації про носіїв мови. Тобто, прислів’я та приказки – це унікальна скарбниця реалій дійсності.

Наше дослідження показало, що прислів’я та приказки є ефективними  образними засобами вираження світосприйняття  носіїв мов, в них виразно відбиваються найяскравіші риси національного характеру і культури; вони включають в себе основні цінності нації. Усі риси характерні характеру англійців та українців знайшли своє відображення в прислів’ях та приказках. 

ВИСНОВКИ

 

Кожний народ має свої, лише йому притаманні риси та якості, які у сукупності утворюють національний характер, або менталітет народу. Національний характер найбільше визначається мовою, її стилем. Ми спробували дослідити національний характер і культуру українського та англійського народів на словесних формах фольклору, зокрема прислів’ях та приказках, бо саме в них відображену культуру, звичаї та традиції кожного народу.

Наше дослідження показало, що прислів’я та приказки є ефективними  образними засобами вираження світосприйняття  носіїв мови, в них виразно відбиваються найяскравіші риси національного характеру  і культури, основні цінності нації.

Актуальність прислів’їв та приказок визначається їх органічним зв’язком з народною мовою та широким  використанням у різних ситуаціях  повсякденного життя. Характерною  рисою прислів’їв та приказок є: лаконічність, соціальна спрямованість, яскраве національне навантаження, емоційно-образне бачення життєвих ситуацій, вони вживаються для передачі народної мудрості з обов’язковим зазначенням на те, що людина вважає цінним.

Проаналізувавши праці багатьох дослідників ми виявили, що англійцям  притаманні наступні риси характеру: працьовитість, врівноваженість, пунктуальність, наполегливість, практичність, незалежність, освіченість,  чесність, повага до звичаїв і традицій, шанобливе ставлення до своєї  домівки, особлива любов до тварин.

Найяскравішими рисами характеру  українців є: емоційність, релігійність, оптимізм, волелюбність, мужність, працелюбність, відкритість, індивідуалізм, шанобливе  ставлення до інших людей, дружелюбність.

Хотілося б зазначити , що усі риси, притаманні характеру  англійців та українців, знайшли  своє відображення в прислів’ях та приказках.  

Список використаних джерел

1. Авксент’єв Л.Г. Сучасна українська мова, Фразеологія. – Х.: Вища школа, 1997. – C.1-26.
2. Алефіренко М.Ф. Проблема фразеологічного рівня мови // мовознавство. – 1984. – №5 C. 22-27.
3. Архангельский В.Л Устойчивые фразы в современном русском языке.- Ростов-на-Дону: Научная литература, 1964 – 216 с.
4. Баранцев К.Т. Англійські прислів’я та приказки. – К.: Радянська школа, 1973. – 176 с.
5. Баскакова Г.Н. Пословицы и поговорки в обучении английскому языку/Баскакова Г.Н. // English. - 2007-1-15 January. – №1. – C. 5.
6. Буковская М.В. A dictionary of English proverbs in modern use. – M.: Русский язык, 1990.
7. Васильева Л.В. Краткость – душа остроумия. Английские пословицы, поговорки и крылатые выражения. – М.: Центрполиграф, 2004.
8. Виноградов В.В. Избранные труды. Лексикология и лексикография.- М.: Наука, 2001. – C. 185-190.
9. Гудзик К. Про що говорить мова? - К.: «День» №161, 2004. – 50 с.
10. Даль В.І. Пословицы русского народа.М., Русская книга. – 1993.
11. Демина Т.С. Фразеология английских пословиц и поговорок. Учебное пособие. – М.: ГИС, 2001.
12. Дубенко О.Ю. Англо-американські прислів’я та приказки. – К.: Нова книга, 2004. – 416 с.
13. Дубровин М.И. Английские и русские половицы и поговорки в иллюстрациях. М., Просвещение. – 1993.
14. Закувала зозуленька. Антологія української народної творчості: Пісні, прислів’я, загадки, скоромовки: Для ст. шк. віку. – К.: Веселка, 1989. – 606 с.
15. Карпець Л.А. Український спортивний жаргон: структурно-семантичний аспект: Дис. Канд.. філол.. наук: 10.02.01./ Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна. – Х., 2006.-192с.
16. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства.- К.: Академія, 1999.- C.41-56
17. Кунин А.В. Английская фразеологія.- М.: Русск.яз., 1970.-218с.
18. Левандовський В. Україна в геополітичних концепціях І третини ХХ сторіччя // Політична думка. – 1994. – №3. – C. 58-68.
19. Мірчук І. Світогляд українського народу. Спроба характеристики // Генеза. – 1994. – №2. – C. 87-96.
20. Модестов В.С. Английские пословицы и поговорки и их русские эквиваленты. – М.: Русский язык, 2004.
21. Мостовий М.І. Лексикологія англійської мови: (Підручник для інтернатів і фак. інозем. мов). – Х.: Основа, 1993. – 256 с.
22. Пермяков Г.Л. Основы структурной паремиологии.- М.: Наука, 1988. – 237с.
23. Прислів’я і приказки шістьома мовами: близько 2200 одиниць / Уклав Г.Бігун. 2-е вид., випр. і доп. – К.: Тандем, 2003. – 320с.
24. Раєвська Н.М. English lexicology – Київ. – 1991. – 236с.
25. Словарь употребительных английских пословиц.- Под ред. Буковской М.В., Вяльцевой С.И., Дубянской С.И. – М.: Русский язык, 1988.
26. Тарланов З.К. Русские пословицы: синтаксис и поэтика. – Петрозавод: Петрозаводский государственный университет, 1999. – 248с.
27. Тарланов З.К. Становление типологии предложения в русском языке в её отношении к этнофилософии. – Петрозавод: Петрозаводский государственный университет, 1999. – 208с.
28. Телия В.Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты.- М.: Школа «Языки русской культуры», 1996. – 288с.
29. Типологія и взаимосвязи фольклора народов. Поетика и стилістика.- М.: Наука, 1980 – 343с.
30. Шанский Н.М. Очерки по русскому словообразованию. Изд. 2-е, доп. – М.: УРСС Комкнига, 2005. – 336с.