Прислівя та приказки перської мови із компонентом частин тілу

Відтворення прислів'їв і приказок складає особливу перекладацьку проблему. На відміну від одиниць, фразеологізмів, еквівалентних слову, у прислів'їв і приказок образний зміст, тобто їх внутрішня форма, звичайно зберігає свою значущість. Носії мови не тільки знають сенс прислів'я і ситуації, в яких її слід вживати, але і сприймають образ, метафору, порівняння, що формує прислів'я. Звичайно, початкові реалії, пов'язані з виникненням прислів'я, забуваються. Але двоплановість прислів'їв зберігається. Їх прямий сенс і сенс іносказання співіснують. Сенс вільного поєднання, що лежить в основі прислів'я, і її зміст іносказання актуалізується в мові. Тому перекладачу важливо передати обидва ці компоненти: і сенс прислів'я, і її метафоричний зміст. [18]. Звичайно використовуються слідуючи способи відтворення прислів'їв та приказок:

1. Повною відповідністю (еквівалентом) прислів'я, коли в мові перекладу є прислів'я, рівнозначне по сенсу, функції і стилістичним характеристикам прислів'ю оригіналу і співпадає з нею повністю або в основі своєї по образному змісту. Іншими словами, метафора, поміщена в прислів'ях, повинна спиратися на ідентичні образи.  Наприклад:

1) ……………………………………………………………………………

Покласти голову у полі. (Зв'язок із смертю) Значення : загинути, вмерти.

2)…………………………………………………………………………….

Приніс голову . Значення : виконав важливу справу;

• приносити голову (‘зізнатися у своїй неправоті’),
• вважати себе винуватим;

Як ми бачимо у цьому  способі відтворення прислів'їв та приказок не втрачається лексична образність. Якщо це риба в українській  мові, то вона й залишається рибою і в англійській мові, так само як і вовк і кінь. Порушена тільки структура речення, що й являється розбіжністю зі способом відтворення за допомогою калькування.

Повні еквіваленти часто зустрічаються  у так званих інтернаціональних  прислів'ях і крилатих виразах, висхідних до біблейських і міфологічних джерел.

2. Частковою відповідністю прислів'я, коли прислів'я мови перекладу еквівалентне прислів'ю оригіналу по сенсу, функції і стилістичному забарвленню, але розрізняється своїм образним змістом. Наприклад : 

• ………………………………… .Голова розумна. Значення:

1. світла голова (‘людина, яка добре розуміється у своїй праці та виконує її належним чином’);

2. розумний; (‘ людина, яка ясно та логічно мислить ’);

Розібравши цей спосіб відтворення можна зазначити, що тут втрачається лексична відповідність. Прислів'я мови перекладу еквівалентне прислів'ю оригіналу по сенсу, функції і стилістичному забарвленню, та втрачає образну відповідність.

3. При передачі прислів'їв нерідко використовується прийом калькування. Він відрізняється від описуваного в пункті 4 способу перекладу тільки тим, що калька не піддається ніякій персональній ритмічній і метафоричній організації. Прислів'я відтворюється майже дослівно, і сам контекст підказує, що читач має справу із стійким оборотом, відтворним по оригіналу. Іноді навіть в самому авторському тексті є ввідні пояснення, що вказують на фразеологізм: «як говорить прислів'я», «як завжди говорять», «всім відомо, що» і т. п. [1]

Спосіб калькування зберігає усі  образні лексеми в їх початковій формі, у формі мови оригіналу.

4. До відповідностей, «псевдоприслів'їв» вдаються, коли перекладач вважає недоцільним використовувати наявні в мові відповідності або коли в ньому взагалі немає повного або часткового еквівалента прислів'я. В цьому випадку перекладач «винаходить» прислів'я, відтворюючи без модифікацій або з деякими змінами образний зміст оригінального прислів'я і, звичайно, зберігаючи її сенс. При створенні такого «псевдоприслів'я» використовуються образні і звуко-ритмічні засоби. Словосполучення стилізується під прислів'я. У читача повинне скластися враження, що створене прислів'я існує в мові перекладу або що це іноземне прислів'я, відтворене засобами рідної мови із збереженням ознак прислів'їв, і їх характеристик. Відповідність, «псевдоприслів'я», - завжди результат творчого відтворення речення мови оригіналу. Наприклад:

• ……………………………………… "Знищувати голову будь - кого ." (‘втомлювати своїми балачками ’).

5. Ще один спосіб відтворення паремій - це переказ фразеологізму, тобто описовий спосіб відтворення. Наприклад:

1) Группа російських фразеологізмів із компонентом голова, які не мають відповідних у перській мові. Російська фразеологія : «Бедовая голова»,

Значення : смілива, відчайдушна людина (характер);

2) Группа перських фразеологізмів, які не мають відповідних в російській мові. Перська фразеологія 

• ……………………….. .Значення : бути слухняним, виконавчим, ввічливим та люб’язним ; (характер) .

Відсутність необхідних відповідностей і неможливість дослівного калькування впливають на вибір  цього способу відтворення. Він зводиться до тлумачення, пояснення прислів'я, яке в перевідному тексті практично перестає існувати як самостійна мовна одиниця і немов розчиняється в контексті. При такому способі перекладу неминучі стилістичні і інформаційні втрати.

При такому способі відтворення  паремій лексичний фон зазвичай частково зберігається. Образна лексика, звичайно, порушується. Та взагалі при  такому способі відтворення перекладач має превілегію обирати чи залишити образну лексику оригіналу, чи змінити.

Отже, існує декілька способів відтворення прислів'їв та приказок з однієї мови на іншу. В першому та третьому способі лексична образність прислів'їв та приказок зберігається, в інших не зберігається.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

§2 Аналіз прислів’їв та приказок за компонентами

Аналіз прислів’їв та приказок за означеним словом

У фразо-створенні велику роль відіграє фактор людини. Із вибраних нами прислів’їв та приказок ми розподілили фразеологічні одиниці за означеним словом : голова, око, серце , ніс, рука, язик, губи, , вухо, нога, зуби, шкіра, пальці, плече та шлунок . Голова є найголовнішою частиною усього тіла. Чому? Перша причина: голова – вмістище мозку , який господарює над усім тілом. Друга причина: голова – місце розуму , пам’яті, мислення. Треття причина: в голові знаходяться чотири почуття із п’яти (нюх, смак, зір, слух). Четверта причина: голова розкриває цінності людини. Понятяя голова у багатьох культурах пов’язано з поняттям вічності, яке, у свою чергу, відноситься до поняття життєвої сили та молодості.

То ж ми винайшли, що найбільша кількість із них є із компонентом  «голова». Адже саме її значення найяскравіше і найточніше характеризує людину як особистість , її здібності та вчинки.

1) ………………………………………….. . …………………………………….

«Була б голова, а шапка знайдеться!»

2) …………………………………………………………………………………..

«Велика голова – ознака розуму!» (приказка)

3)…………………………………………………………………………………....

«Втирати кому-небудь в голову виноградний сік»

4) ………………………………………………………………………………….. .

«Голова – вон, а язик не зупиняється».

5) ……………………………………………………………………………………

«Голова – вон, а язик не зупиняється».

6) ………………………………………………… . «Голова на шляху».

7) ……………………………………………………………………………………

 «Головой поступитися , а шлунком - ні!»

8) ……………………………………………………………………………………

«Голову втратити, але слова свого не порушити!»

9) ……………………………………………………………... «Загубити голову».

10) …………………………………………………………………………………..

«Занурятись с головою  у роботу» (присл.)

11) ………………………………………………………………………………….

 «Звалитися, як сніг на голову.»

12) ………………………………………………«Знищити голову кого-небудь.»

13) …………………………………………………………………………………..

«Знявши голову, за волоссям не плачуть!» (прислів’я)

14) …………………………………………………………………………………

«Його голова лишилася без шапки».

15) ……………………………………….. . «Краска кинулась йому до обличчя»

16) ………………………………………………………. «Ламати над чимось голову»

17) ………………………………………………………. «Не в’язатися у голові».

18) …………………………………………………… . «Не лізе в голову»

19) …………………………………………………………………………………...

«Повинную голову и меч  не сечет!»

20) …………………………………………………… «Покласти голову у полі».

21) ……………………………………………...«Поспішати, зломивши голову.»

22) …………………………………………………. «Приніс голову».

23) …………………………………………………………………………………..

«Ризикувати головою, але не видавати таємниці.»

24) ………………………………………………………………………………….

«Ризикувати життям, але не видавати таємниці.»

25) …………………………………………………………… «Розумна голова».

26) …………………………………………………………………………………

«Сивина в голову, а біс в ребро!»

27) ……………………………………………. «Сивина в голову, а біс в ребро»

28) ……………………………………………… «У ньго туман в голові» (прик.)

29) …………………………………………………... «У нього рильце в пушку».

30) ……………………………………………………….. «Що в лоб, що по лбу».

31) ……………………………………………………….. «Язик голову береже!»

Фразеологічні одиниці із компонентом «око»:

1) ………………………………………………. «Водити очима».

3) ……………………………………………………. «Говорити за очі» (прик.).

4) ………………………………………………………. «Кидатися в очі»

5) ………………….............. «З ока на око».

6) ……………………………………………………. «Не встигти і оком моргнути».

7) …………………………………………………….. «Не повірити своїм очам».

8)….…………………………………………………………………………………. «Правда очі колить!»

9) …………………………………………………. «Робити великі, круглі очі».

10) ……………………………………………. «У нього очі на мокрому місці».

11) ………………………………………………………… «У страха очі великі».

12) ……………………………………………………………………………….. «У чужому оці сук бачить, а у своєму дерево не помічає ».

13) ………………………………………………………… «Як більмо на очах».

Фразеологічні одиниці із компонентом «серце»:

1) …………………………………………………………………………………….

«Засмучувати друзів – грати на задоволення ворогам!».

2)…….……………………………………………………………..«Колір обличчя розповідає про тайни серця».

3) …………………………………………… «Моє серце кров’ю обливається».

4) ………………………………………… «Робити будь-що скріпивши серце».

5)……………………………………………………………………………………. «Серце без кохання , наче скрипка без струн!»

6) ……………………………………………… «Серце до серця знайде шлях».

7) ………………………………………………… «Серце кров’ю обливається».

8) ………………………………………………………….. «Серцю не накажеш!»

9) …………………………………………………. «У ньго серце впало» (прик.).

10) ……………………………………………. «У ньго серце як камінь» (прик.).

Фразеологічні одиниці із компонентом «ніс»:

1) ……………………………………………. «Вішати ніс».

2) …………………………………………….. «Водити будь кого за ніс».

3) …………………………………………….. «Залишитися з носом».

4) ………………………………………………….. «Клювати носом».

5) …………………………………………………………………. «Ніс витягне – хвіст підіжме, хвіст витягне – ніс підіжме» (прик.).

6) ………………………………………. «Не бачить далі свого носа» (присл.).

7) …………………………………… «Не сунь носа не в свою справу» (присл.).

8) ………………………………………………………………………………… «Тримати ніс за вітром.

Фразеологічні одиниці із компонентом «рука»:

1) …………………………………………….... «Бути іграшкою в чужих руках».

2) ……………………………………………….. «Він не чистий на руку».

3) ………………………………………………………………….. «Дай йому палець, він і всю руку відкусить».

4) ………………………………………………………………………………….. «Краще синиця в руках, ніж журавель у небі».