Пароніми

При зустрічі зі словами-паронімами варто приділяти їм особливу увагу. Є доцільним вводити пароніми, семантизуючи їх через синоніми й антоніми, у міру можливості постачаючи кожну пару (ряд) прикладами сполучуваності. У випадку, коли пароніми англійської мови мають своїх "паронімічних братів" в українській мові (economic/economical – економічний/економний; immigrant/emigrant – іммігрант/емігрант, evolution/revolution – еволюція/еволюція, adaptation/adoption – адаптація/адоптація братство/brotherhood – братерство/brethren), представляються можливим ці конкретні пари вводити й перекладним способом, що сприяє підвищенню культури мовлення рідної мови.

Висновок до Розділу 3

Англійська і українська мови багаті на слова, схожі за формою, та відмінні за значенням. Здебільшого це слова інтернаціональні, запозичені ці мови переважно з грецької та латинської мови, але вони мають різне значення, що й викликає труднощі у розумінні.

Порівнюючи пароніми у двух мовах, можна помітити, що там, де в одній мові є два подібних слова з різними суфіксам, у другій мові існує тільки одне з обома значеннями, причому в українській мові таких паронімів більше, що призводить до більшої плутанини.

До міжмовних паронімів зараховуємо лише такі лексичні одиниці, які мінімум у двох зіставлюваних мовах викликають хибні асоціації, ототожнюються одна з одною за фактичного розходження їх значень. Цікаво, що порівнюватися можуть не лиш пари паронімів, але й більш складні структури, що складаються з більш ніж двох слів.

Паронімія також відноситься до феномена «фальшивих друзів перекладача». Тому при зустрічі зі словами-паронімами варто приділяти їм особливу увагу. Є доцільним вводити пароніми семантизуючи їх через синоніми й антоніми, у міру можливості постачаючи кожну пару (ряд) прикладами сполучуваності. У випадку, коли пароніми англійської мови мають своїх "паронімічних братів" в українській мові стає можливим ці конкретні пари вводити й перекладним способом, що сприяє підвищенню культури мовлення рідної мови.

Висновки

Пароніми – це слова, а також фразеологічні одиниці й синтаксичні конструкції, що за умови повної чи часткової семантичної відмінності є дуже подібними за формою, унаслідок чого можуть сплутуватися в мовленні чи спеціально обіграватися зі стилістичною настановою, напр.: здравиця – здравниця, прихований – скритий, представився – преставився, hare – hair, judicial – judicious, policy – polity. Одні лінгвісти до паронімів відносять лише однокореневі слова, що мають звукову подобу, а інші дослідники до паронімів відносять як однокореневі, так і різнокореневі співзвучні слова, визнаючи єдиним критерієм їхнього об'єднання можливість випадкового змішання в мовленні.

Між паронімами наявні відношення семантичної близькості (привозити – провозити, обмотати – обметати, principal – principle,opacity  – opaqueness), синонімічні (повінь – повідь, привабливий – принадливий, shade – shadow, ensure/insure – assure), антонімічні (регресивний – прогресивний, immigrant – emigrant), виділяють пароніми однієї тематичної групи (м’язи – в’язи, ніготь – кіготь, phantasm – phantom).

Пароніми об’єднують у паронімічні ряди з різною кількістю слів.           А. Грищенко зазначив, що виділяють словникові, контекстуальні, чи поетичні, пароніми. Саме свідоме контекстуальне зближення слів за ознакою звукової подібності називається парономазією.

Пароніми є активно вживаними словами в різних мовних стилях. Якщо в художньому чи розмовному стилях пароніми можуть використовуватися як ефективний засіб посилення виразності, виступають засобом створення музичності фрази і каламбурів, антитез та інших стилістичних фігур, то в офіційно-діловому та науковому стилях паронімія охоплює нейтральну лексику і нерідко термінологію, неправильне оперування якими може суттєво змінити зміст документа, публічного виступу чи наукового тексту, тому це явище потребує особливої уваги, постійного звіряння зі словником і поновлення в пам’яті значень слів.

На думку О.В.Вишнякової міжмовні пароніми – такі лексичні одиниці мов, що співставляються, які в обох даних мовах можуть спричинити помилкові асоціації, ототожнюватися одна з іншою при фактичній розбіжності їх значень, наприклад, такі «патронімічні брати» українські пароніми емігрант – іммігрант  і англійські emigrant – immigrant».

Опрацювавши цю тему, можна дійти висновку, що літературна мова багата різноманітністю стилістичних засобів, які надають їй виразності, гнучкості і соковитості. Чільне місце серед стилістичних засобів посідають пароніми, слова, що призводять до плутанини та непорозумінь. Тому для передачі влучної та коректної думки необхідним є постійне вивчення мови, а при цьому в нагоді стають роботи видатних вчених, укладені «словники труднощів», «словники паронімів», різні дидактичні посібники та підручники.

Список використаних джерел

Книги: