Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Июня 2013 в 14:13, магистерская работа
Метою дослідження є аналіз особливостей перекладу медичних текстів у сфері ембріології.
Для досягнення поставленої мети вирішуються такі основні завдання:
представити огляд теоретичних робіт, присвячених специфіці науково-технічного перекладу;
Визначити підходи до поняття «термін»;
Визначити способи творення медичних термінів;
Розглянути приклади медичних епонімів та методи їх перекладу;
Навчитися розпізнавати «хибних друзів» перекладача медичних текстів, як прояв явища негативної інтерференції в перекладі;
Проаналізувати англо-український переклад книги Томаса В. Садлера «Медична ембріологія за Лангманом».
Допущено до захисту на засіданні кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови, протокол №8
Від «29» квітня 2011 р.
Завідувач кафедри проф. Коломієць Л.В.
Зміст
У даній роботі розглядається одна з найбільш важливих і актуальних проблем науково-технічного перекладу – відтворення медичних текстів.
Динамічність
розвитку галузі медицини у глобальному
масштабі призводить до активного та
іноді не завжди послідовного формування
термінології, що викликає низку проблем
у перекладі англомовних
Тому дослідження питань адекватності і коректності у сфері науково-технічного перекладу сучасних медичних текстів є важливим та актуальним завданням, спрямованим на досягнення адекватних перекладів, особливо при адаптації міжнародних стандартів до українських умов, та в навчальному процесі. Створення адекватного перекладу сприяє вирішенню багатьох прикладних завдань і прискоренню обміну інформацією в області новітніх досягнень науки серед фахівців і вчених різних країн.
Новизна одержаних результатів полягає у першій спробі дослідити та порівняти способи відтворення медичних текстів у сфері ембріології на прикладі книги Томаса В. Садлера «Медична ембріологія за Лангманом».
Предметом дослідження є лексико-стилістичні елементи медичних текстів у сфері ембріології.
Об'єктом дослідження даної роботи є наукові тексти медичної тематики, що представляють інтерес в плані виявлення лексико-стилістичних особливостей перекладу науково-технічних текстів.
Метою дослідження є аналіз особливостей перекладу медичних текстів у сфері ембріології.
Для досягнення поставленої мети вирішуються такі основні завдання:
Методологічною основою дослідження стали праці вітчизняних та іноземних мовознавців і філологів, зокрема І. В.Арнольд, О.С.Ахманової, В.П.Даниленко, В. І. Карабана, В.Н. Коміссарова, А. Я. Коваленко, Д.С. Лотте, М. І. Мостового, А. А. Реформатського.
Для вирішення поставлених завдань у роботі використовуються наступні методи: методи емпіричного дослідження, які допомагають у процесі збирання матеріалу, вивчення відповідної методологічної літератури та праць вітчизняних та іноземних науковців. Що ж до дослідження і порівняльного аналізу текстів перекладу і оригіналу, то було використано аналіз за безпосередніми складниками та дискурсивний аналіз, а при виявленні розбіжностей у перекладі було використано порівняльний метод дослідження тексту.
Теоретичне значення роботи полягає у ґрунтовному аналізі книги Томаса В. Садлера «Медична ембріологія за Лангманом» її лексичного наповнення та стилістичних фігур, а також у результатах дослідження походження медичних термінів, зокрема епонімів та систематизації методів їх перекладу.
Практичне значення роботи полягає в можливості її використання при викладанні теоретичних і практичних курсів з теорії і практики науково-технічного перекладу, лексикології. У роботі було розглянуто проблему перекладу медичної літератури, визначено основні джерела походження медичних термінів, розроблено методи долання труднощів перекладу медичних епонімів, а також способи розпізнавання «хибних друзів» перекладача в медичних текстах, як прояву явища негативної інтерференції в перекладі.
Мета та завдання дослідження зумовили таку структуру роботи: вступ, два розділи, висновки, перелік використаних джерел. Загальний обсяг бакалаврської роботи 45 сторінок (з них … основного тексту). Список використаних джерел охоплює 45 позицій.
У вступі зазначені мета бакалаврської роботи та основні завдання для її досягнення. А також визначена актуальність, наукова новизна роботи та її теоретичне та практичне значення.
У першому розділі наведені теоретичні дані про методи перекладу медичних текстів. Окрім цього, в даному розділі ми визначили підходи до поняття «термін» та розглянули метафоризацію, як однин з основних засобів формування медичної термінології.
Друга частина роботи присвячена аналізу книги Томаса В. Садлера «Медична ембріологія за Лангманом» та виявленню на її прикладі основних перекладацьких проблем, а також визначенню способів їх долання при перекладі українською мовою.
У висновках подані результати проведеного нами дослідження.
У цьому розділі ми розглядаємо теоретичні аспекти перекладу медичних текстів, а також проблему еквівалентності як передумову досягнення адекватного перекладу. Ми визначаємо загальне поняття терміна в теорії перекладу на базі визначення лінгвістів М. І. Мостового, В. І. Карабана, А. Я. Коваленко, І. В.Арнольд. Ми розглядаємо спосіб формування медичної термінології засобом метафоризації, а також визначаємо основні лексико-стилістичні труднощі перекладу медичних текстів та пропонуємо способи їх долання.
Науковий прогрес набирає обертів. Кожного дня вчені зі всього світу винаходять нові методи лікування, виявляють нові хвороби та їх причини, будують нові прилади для більш детального дослідження та лікування людей. Із зростанням людських знань і розвитком ідей зростає і кількість слів у мові. Усі нові явища та винаходи потребують номінації, з результатами якої потім стикаються перекладачі. Кожне нове наукове відкриття потребує найменування як засобу вираження логічної уяви про поняття. Даний процес викликає численні зміни значень існуючих слів та створення нових термінів.
У даний час теорія перекладу як самостійна наукова дисципліна, а разом з нею і перекладацька практика, багато в чому трансформуються в ширшу, глобальнішу дисципліну – теорію міжкультурної комунікації. Переклад як особливий вид мовної діяльності є одним з основних і загальноприйнятих засобів міжкультурної комунікації, оскільки дуже часто саме перекладач стає посередником в обміні науковою інформацією.
Відсутність у мові визначення відомого поняття зазвичай долається шляхом створення нового слова чи запозичення слова з іншої мови. Таке поповнення лексики відбувається постійно. Це явище є досить актуальним і для української медичної термінології.
Варто зазначити, що в перекладі всі аспекти тексту оригінала пов’язані між собою, тому однією з найважливіших реальностей перекладу є вирішення проблеми еквівалентності стосовно кожного конкретного тексту. Існує декілька поглядів на цю проблему.
Концепція формальної відповідності формулюється таким чином: передається все, що піддається вербальному виразу [20, с.11]. Важкі для перекладу елементи трансформуються, а опускаються лише ті елементи тексту-джерела, які взагалі неможливо передати. Автори концепції нормативно-змістовної відповідності стверджують, що перекладач повинен дотримуватися двох вимог: передавати всі істотні елементи змісту початкового тексту і дотримуватися норм цільової мови. В цьому випадку еквівалентність трактується як рівноважне відношення повноти передачі інформації і норм мови перекладу [20, с.12].
Автори концепції адекватного перекладу вважають переклад і точний переказ тексту абсолютно різними видами діяльності. Вони вважають, що при перекладі слід прагнути до вичерпної передачі смислового змісту тексту, причому добиватися того, щоб процес трансляції інформації відбувався тими же (рівноцінними) засобами, що і в тексті оригіналу [8, c.56].
Стосовно практики перекладу наукових текстів поняття еквівалентності є актуальним і цілком зрозумілим і спирається на концепцію Л.К.Латишева, який розглядає в своїй роботі специфіку перекладу текстів різних стилів. Концепція еквівалентності перекладу визначається, як ступінь семантичної близькості текстів оригіналу та перекладу [25].
Складною проблемою, пов'язаною з перекладом наукових, зокрема медичних текстів, є проблема передачі початкового змісту за допомогою іншої терміносистеми. Терміносистема мови перекладу є принципово неповторною, як і лексична система в цілому. Це пов'язано з наступними причинами:
Основними лексичними труднощами перекладу медичних текстів є переклад багатозначних термінів та проблема вибору адекватного словникового відповідника або варіанта перекладу терміна; особливості вживання загальнонародних слів у науково-технічних текстах; правильне застосування того чи іншого способу перекладу лексики, визначення межі припустимості перекладацьких лексичних трансформацій, переклад термінів-неологізмів, абревіатур,«хибних друзів» перекладача; різного роду власних імен і назв .
Серед жанрово-стилістичних
труднощів перекладу
Причинами існування лексичних труднощів перекладу перш за все є розбіжності в картині світу англійської і української мов, особливості багатозначності англійських і українських слів, відсутність у мові перекладу відповідників нових термінів, особливості словотвору і термінотворення у англійській та українській мовах та ін.
Вказані чинники часто призводять до того, що терміни розглядаються які такі, що не мають еквіваленту або частково еквівалентні одиниці.
Питаннями термінології глибоко займались такі лінгвісти як А. А. Реформатський , О. С. Ахманова , В. П. Даниленко, Н. З. Котелова, С. В. Гринєв та інші. Більшість дослідників визнає, що термінологічність – одна з основних стильових рис наукового стилю, інформативне ядро лексики мови науки. Під терміном, зазвичай, розуміється мовний засіб вираження спеціального поняття.
О.С.Ахманова визначає термін як слово чи словосполучення спеціальної (наукової, технічної і т.п.) мови, яке створене, отримане чи запозичене для точного вираження спеціальних понять і позначення спеціальних предметів [6 , с. 95-96].
В.П.Даниленко також дотримується точки зору, що термін – це слово (чи словосполучення) спеціальної сфери застосування, яке називає спеціальне поняття [12, с.11-13].
Короткий тлумачний словник, в свою чергу, дає таке визначення слова термін:
«Термін (лат. terminus - границя, кінець, межа) – це спеціальне слово чи словосполучення, що прийняте в певній професійній сфері і застосовується в особливих умовах. Термін представляє собою словесне означення поняття, яке входить в систему понять певної області професійних знань» [21].
Приблизно такі ж визначення термінології знаходимо і в зарубіжних словниках лінгвістичних термінів. Так, у словнику Ж.Марузо термінологія визначається як система термінів, які використовуються для вираження понять, притаманних даній науці [28].
В основі кожного терміна обов’язково лежить дефініція реалії, яку він позначає, завдяки чому терміни представляють собою точну і в той же час стислу характеристику предмета чи явища. Кожна галузь знання оперує власними термінами, які й складають суть термінологічної системи даної науки.
При визначені терміна підкреслюють його функціонально-смисловий бік, бо термін за вимогами, що до нього визначаються, має стосуватися одного поняття.
М. І. Мостовий дає таке визначення терміна: термін – це слово або словосполучення з історично вмотивованим чи умовно закріпленим значенням, що відбиває одне поняття у спеціалізованій галузі знання чи виробництва [31, с. 191].
В. І. Карабан визначає термін як мовний знак, що репрезентує поняття спеціальної, професійної галузі науки або техніки. Він вважає, що науково-технічні терміни становлять суттєву складову науково-технічних текстів [17, с. 54].
А. Я. Коваленко дає таке визначення терміну: термін – це емоційне нейтральне слово чи словосполучення, яке вживається для точного вираження понять та назв предметів [19 , с. 257].