Американський варіант англійської. Граматичний аспект

Instead of an auxiliary verb shall in America use will which, in turn, is superseded by the form goanna - a colloquial variant going to? It is nowadays the general tendency of English language. In the complex system of verbal times which have gradually come in the stead binary time system of old English language which initially expressed representation about time as about opposition of the ¡ago«nun-future of time to the past, two important changes are seen. The first consists in more and more wide use of the expanded forms of type I am eating ' I eat (at present) ' due to simple forms of type I eat ' eat (in general) '. This change results from desire to give to the action described by a verb, it is more than vivacity and realness - and it it differs from other modern lines in language, as a whole aspiring to greater profitability and brevity of language expression. The second change consists in wider use of the expanded forms of a verb go For transfer of the near future. The verb go, before meant walk ' to go on foot ' (as to Ways of the pilgrim: " I have resolved to run when I can, to go when I cannot run, and to creep when I cannot go " ' I have settled, where I can, run; to go, when I can not run, and creep, when I can not go '), nowadays has so lost the former material value that can be used as an auxiliary verb at itself as in expression: " We are going to pass a long way ".

Also in the American colloquial variant of English language such tendency of an English verb to do, as gradual replacement of the form of the third party do by the form of the first and second person do is brightly expressed. It concerns and to the negative form of this verb. This tendency proves and in the British variant of language (as an example it is possible to result a line from a song of group " The Beatles " - " She's got a ticket to ride, and she do not care "), that is not actually American. However literary norm still there is a use in the third party of a verb does.

In the American variant of language it is not used should after verbs demand, insist, require, etc. similar, for example: «I demanded that he apologize» instead of «I demanded that he should apologies «in the British variant.

Many irregular verbs (for example, to burn, to spoil) in the American variant of language are correct.

Articles are differently used. For example, «to/in THE hospital» in the American variant, while in British «to/in hospital «without an article.

Often in the same expression instead of one pretext another is used, for example, «on the weekend/on weekend «instead of» at the weekend/at weekend «in the British variant; «on a street «instead of " in a street ".

Many steady expressions in the American variant of language receive change. For example, the American will tell «take a shower/a bath «instead of " have a shower/a bath ". Instead of "needn't" the complex form «do not need to «be used?

Adjectives slow and real are used as an adverb: He likes to drive slowly (instead of slowly). She's real nice (instead of really).

Americans less willingly, than Englishmen, use plural of a verb at collective nouns However, despite of all stated above, the majority of grammatical features of the American variant of English language have no in modern English of the status normative.

Grammatical differences of American variant consist in following:

1. In that events, when Britannia’s use Present Perfect, in Staffs can be used and Present Perfect, and Past Simple.

2. Take a shower/a bath instead of have a shower/a bath.

3. Shall is not used. In all persons is used by will.

4. Needn't (do) usually is not used. Accustomed form -don't need to (do).

5. After demand, insist, require etc should usually is NOT used. I demanded that he apologize (instead of I demanded that he should apologies in British variant).

6. to/in THE hospital instead of to/in hospital in BE.

7. on the weekend/on weekend instead of at the weekend/at weekend.

8. on a street instead of in a street.

9. Different from or than instead of different to/from

10. Write is used with to or without the pretext.

11. Past participle of "got" is "gotten"

12. To burn, to spoil and other verbs, which can be regular or irregular in the British variant, in the American variant ALWAYS regular.

13. Past Perfect, as a rule, is not used completely.1

The best way to make sure that you are being consistent in your spelling is to use the spell check on your word processor (if you are using the computer of course) and choose which variety of English you would like. As you can see, there are really very few differences between standard British English and standard American English. However, the largest difference is probably that of the choice of vocabulary and pronunciation. For further information concerning these areas please refer to the following links below.

American English has grown steadily in international significance since World War II, parallel to the growth of U.S. political, economic, technological and cultural influence worldwide. American English is currently the dominant influence on "world English" (cf. British English) largely due to the following:

1. Wealth of the U.S. economy vs. the U.K., & influences

2. Magnitude of higher education in America vs the U.K.

3. Magnitude of the publishing industry in America

4. Magnitude of global mass media and media technology influence

5. Appeal of American popular culture on language and habits

6. International political and economic position of the U.S. (cf. Kennedy)

American and British English are both variants of World English. As such, they are more similar than different, especially with "educated" or "scientific" English. Most divergence can be ascribed to differing national histories and

cultural development (cf. Are Americans Ruining English? [PBS]), and the way in which the two national variants have changed correspondingly.

The following general categories of difference between standard American English (SAE) and standard British English (SBE) each have their own socialistic value:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

      Під час дослідження даної теми ми характеризували історію виникнення американського варіанту англійської мови, визначили відмінності у цих двох варіантів мови та найбільшу увагу звернули на граматичний аспект у американському варіанті англійської мови. Виконали певний ряд завдань за допомогою обраних методів дослідження і виявили характерні особливості американського варіанту англійської мови. Звертаючи увагу на граматичний аспект ми виявили відмінності у морфології та синтаксисі даного варіанту англійської мови.

      У ході даної роботи ми побачили,що відмінності  між американським і британським варіантом англійської мови досить помітні, але вони не є дуже суттєвими. «... Окремі словникові особливості в мові жителів різних англомовних  регіонах не настільки великі, щоб можна було говорити хоча б про окремі наріччя,характерні для того чи іншого району: їх граматичний лад і основний словниковий фонд повністю збігаються з тими ж основними компонентами англійської національної мови в метрополії ». Проте відмінностей між цими двома варіантами мови з кожним роком налічується все більше.

     На думку директора російського представництва британської школи Language Link Роберта Дженскі, зараз можна говорити про появу і закріплення якогось усередненого універсального варіанту англійської мови, що увібрав в себе особливості різних мов. Цей - а не американський, не британський і ніякий інший - варіант і є "мова міжнародного спілкування". Він,звичайно, легше для розуміння. По-перше, він нейтральний по фарбуванню, по -друге, іноземці говорять англійською мовою повільніше, вимовляють звуки ізольовано, а слова чітко. Крім того, він зручніше: не треба напружуватися, намагаючись наблизитися до "чисто британської" або "чисто американської"вимови.

     На думку багатьох видатних лінгвістів та викладачів, «правильною»мовою є британський варіант, точніше, та його частина, яка називається "прийнятий стандарт" . Правильна базова англійська потрібна,до речі, і для того, щоб розуміти й інші варіанти мови, діалекти і особливості. І щоб змогти їх засвоїти. Як вважають викладачі Московського лінгвістичного центру, людина з гарним класичним англійським ніде не пропаде і, якщо буде треба, достатньо легко зможе перебудуватися, звикнути до іншої модифікації мови.

    На думку цих викладачів, починати з британського варіанту треба ще і тому, що це найбільш повний і багатий варіант цієї мови. Американська грамматика в порівнянні з британською помітно спрощена. Американський англійський можна назвати "недбалою" мовою. Британський варіант більш скрупульозний. У ньому існує величезна безліч інтонаційних моделей, на відміну від американського, де присутній практично один іспадний тон. Ця інтонаційна модель визначає і всю звукову структуру американського варіанту. У британському ж англійському багато шкал:спадні і висхідні, ступінчасті і ковзні. Теж стосується тонів.  
     Все це, природно, говорить на користь британського варіанту для вивчення в суспільстві. Але при вивченні без сумнівно, потрібно роз'яснити основні фонетичні, лексичні та граматичні відмінності між двома варіантами мов - така робота повинна стати однією з основних у вивченні лінгвістичного матеріалу. При цьому основним повинен стати британський варіант англійської.

 

 

 

 

Резюме

    Курсова робота присвячена дослідженню американського варіанту англійської мови, а саме граматичним відмінностям.

    Наша робота складалася з чотирьох частин. У першій частині ми проаналізували історію формування американського варіанту англійської мови. Друга частина мала на меті виявити та описати відмінності між двома варіантами англійської мови – британським та американським.  У третій частині були розглянуті саме граматичні відмінності американського варіанту.  У четвертій частині ми розглянули сучасний стан англійської мови та її варіанти.

   Під час дослідження даної  теми ми виявили ряд відмінностей  між обома варіантами та описали  їх, проаналізували історію виникнення  американської мови та зробила  висновки. У висновку зазначено, що відмінності між британським  та американським варіантами  англійської мови досить помітні. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Антрушіна Г.Б., Афанасьева О.В. Лексикологія англійської мови. - М.,

1999

2. Аракін В. Д. Історія англійської мови. - М., 2001

3. Бархударов Л.С., Штелінг Д.А. Граматика англійської мови. - М., 1973

4. Бурова В. Л. Міжкультурна комунікація в контексті когнітивної лінгвістики.// Лінгводідактіческіе проблеми навчання іноземних мов в школі і в вузі. Міжвузівський збірник наукових статей/Под ред. Л. Н. Борисової. Вип. 3. - Белгород, 2003

5. Варіанти полінаціональною літературних мов - Київ, 1981

6. Голденков М. А. Обережно! Hot dog! Сучасний активний English. -

М., 2000

7. Євдокимов М. С., Шлеев Г. М. Краткий справочник американо-британських відповідностей. - М., 2000

8. Ільіш Б.А. Строй сучасної англійської мови: Навч. посібник для студ.пед.ін-тов.-2-е изд. - Л., 1971

9. Комова Т. А., Гарагуля С. І. Назва особисте в історії та культурі

Великобританії і США. - Белгород, 1998

10. Коптелова Е. Speak English!// Іноземець, 2000 - N25

11. Кретинін Н. А. Психологічний аспект оволодіння національними варіантами англійської мови.// Лінгводідактіческіе проблеми навчання іноземних мов в школі і в вузі. Міжвузівський збірник наукових статей/Под ред. Л. Н. Борисової. Вип. 3. - Белгород, 2003

12. Кристал Д. Англійська мова як глобальний. - М., 2001

13. Матюшенко В. С. Словник англійського сленгу. Особливості вживання сленгу в Північній Америці, Великобританії та Австралії. - М., 2002

14. Хаймович Б.С., Роговская Б.І. Теоретична  граматика англійської мови: Учеб.пособіе для вузів. - М., 1967

15. Чернов Г. В. Американський варіант. Англо-русскій/русско-англійскій словник. М., 2001  
16. Швейцер А. Д. Американський варіант літературної англійської мови: шляхи формування і сучасний статус.// Питання мовознавства, 1995, № 6

17. Murphy Raymond. English Grammar in Use. - Cambridge University Press, 1997.

18. Green G. Quet Amerikan. - М., 1956.

19. London I. Martin Eden. - М., 1954.