Характеристика та технологія використання програми «Підприємець 4»(для малого та середнього бізнесу)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………………………………………11

1. Типи електронних грошей ………………...……………………………12
2. Властивості  електронних грошей ……………………………………..14
3. Призначення електронних грошей …………………………………….16

Висновок ………………………………………………………………………. 18

Список використаної літератури ……………………………………………..19

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Тема «Типи та призначення електронних  грошей» вибрана мною тому, що впродовж останніх десятиліть ніщо не розвивалося так нестримно, як комп'ютерні технології і електронні комунікації. Прогрес в інформаційних технологіях зробив можливою появу сучасних платіжних систем, що використовують останні технологічні досягнення і що дозволяють розплачуватися в магазині пластиковою карткою і набувати товарів через Інтернет. З розвитком сучасних електронних систем пов'язано виникнення так званих "електронних грошей».

Метою проведеного дослідження  є аналіз сучасного стану систем електронних грошей як  нового платіжного засобу для здійснення масових платежів.

У безготівковій формі  гроші існують як записи на рахунках у кредитних і фінансових установах. Ці записи донедавна велися, здебільшого, на паперових носіях і безпосередньо сприймалися та оброблялися людиною. Зрозуміло, що коли такого роду інформація зберігається не на паперових, а на магнітних і машинних носіях, сприймається й обробляється електронними пристроями й машинами, то це також гроші в безготівковій формі — так звані електронні гроші (ЕГ).

У своїй роботі я ставлю перед  собою декілька завдань:

1. Розглянути суть електронних грошей.

2. Які бувають їх типи.

3. Властивості і призначення електронних грошей.

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ТИПИ  ЕЛЕКТРОННИХ  ГРОШЕЙ

Загалом під електронними грошима розуміють такі носії  сприйманої електронними системами  обробки даних інформації про  грошову вартість, які беруть участь в операціях з оплати куплених товарів і наданих послуг. Конкретний вигляд ЕЛГ залежить від носія  зазначеної інформації. Це можуть бути пластикові чи магнітні картки або  інші машинні носії (зокрема дискети).

Нині найпоширенішою формою електронних грошей є магнітні пластикові картки (МПК), які успішно виконують  певні функції грошей, насамперед як засобу платежу.

Спершу МПК як ЕЛГ застосовувалися  у вигляді кредитних карток (КК), щоб організувати оплату куплених у  кредит товарів і отриманих послуг. Кредитні картки містять здебільшого  інформацію про саму картку (унікальний номер картки, який ідентифікує її та складається з номера емітента і додаткових службових символів); дві дати — видачі картки та закінчення терміну її дії; повне найменування власника картки, а іноді й зразок його підпису на зворотному боці, а  також специфічні дані — наприклад, ліміт платежу, код обслуговування і т. ін.

Зауважимо, що найменування власника, номер картки і дата її видачі, як правило, друкуються опуклим  шрифтом. Це потрібно для того, щоб  під час купівлі можна було й уручну ставити на чеках копії  підпису із МПК.

Згідно з традиційною  схемою використання МПК як кредитних  карток у торговельних точках — ТТ створювалися три копії чека про покупку, кожна з підписом клієнта-покупця. Продавець звіряв ці підписи зі зразками на КК (тобто ідентифікував клієнта-покупця), і в разі їх збігу «угода» вважалася дійсною. Перший примірник чека передавався покупцеві, другий — продавцеві і третій надсилався компанії (банку), яка видала кредитну картку й надала кредит. При потребі продавець міг зателефонувати до цієї компанії й пересвідчитися в тому, що картка й кредит справжні.

Сучасна технологія використання МПК як КК для оплати товарів у  кредит передбачає наявність у торговельних точках спеціального пристрою — касового розрахункового термінала — КРТ, призначеного для автоматичного зчитування інформації з магнітної стрічки й виписування чека про покупку.

Дебетова  картка— ДК, так само як і ЕГ, є передоплатною карткою багатоцільового призначення. Тому характеристика індивідуального ЕГ багато в чому стосується й ДК. Основна відмінність ДК від ЕГ полягає в тому що:

1. Кожна ДК має в банку-емітенті свій рахунок, де відображаються всі операції, виконувані з її допомогою (на відміну від загального рахунку електронних гаманців).

2. ДК використовується для середніх та великих платежів, тому частина платежів може виконуватися в режимі он-лайн. Проте не виключається використання ДК для платежів малими сумами.

3. Під час усіх операцій із ДК використовується здебільшого персональний ідентифікаційний код.

4. За залишками рахунку нараховуються проценти.

До переваги ДК порівняно  з ЕГ належать вища безпечність та гарантованість повернення грошових коштів у разі загублення картки. Недоліком  ДК є вища порівняно з ЕГ вартість однієї трансакції.

Дебетові картки видаються  у банку або його філії під  час укладання індивідуального  договору на обслуговування клієнта. Останньому відкривається рахунок для обслуговування з допомогою ДК, а до самої ДК записується номер цього рахунку, прізвище клієнта й інші дані, зокрема  номер його розрахункового рахунку. ПІН формується банком і передається  клієнтові.

Розрахункова  картка (РК) призначена для управління розрахунковим рахунком клієнта. Вона також є карткою багаторазового використання й багатоцільового призначення. РК і ДК принципово відрізняється ось у чому:

1. РК не містить даних про залишок на розрахунковому рахунку (він може змінюватися й у результаті операцій без РК). З огляду на це всі операції з РК можуть здійснюватися лише в режимі он-лайн (прямого доступу).

2. Гарантом операцій із РК є банк, тому після авторизації РК  
(і відповідно клієнта) та підтвердження покупки потрібна сума знімається з РР і надходить на тимчасовий рахунок, а далі в операціях участі не бере.

3. РК, як і ДК, розрахована на середні та великі платежі, тому операції з нею виконуються в он-лайн, причому завжди використовується персональний ідентифікаційний номер.

Якщо РК загублено, усі  операції з нею можуть бути заблоковані.

 

2. ВЛАСТИВОСТІ ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ

Еволюція грошей показала, що вони повинні володіти рядом властивостей, які б робили їх найбільш придатними серед інших благ для використання у якості грошей. Властивості електронних  грошей базуються на традиційних  властивостях грошей, розвиваючи та ускладнюючи  їх. Можна виділити принаймні дванадцять бажаних властивостей електронних  грошей:

• зручність – гроші повинні бути зручними при використанні в обох напрямках – як при їх отриманні, так і при розрахунках ними. Простота використання електронних грошей повинна привести до їх масовості, а далі – і до широкого прийому;
• безпека – повинен бути забезпечений як захист цілісності інформації, так і захист від її несанкціонованого відтворення;
• анонімність (приватність) – платник та отримувач грошей повинні мати право залишатися повністю невидимими при безпосередньому здійсненні платежу (хоча останнє, безперечно, буде викликати критику з боку правоохоронних органів). Ця властивість електронних грошей може зробити використання поточного законного засобу платежу (готівки ЦБ) у значній мірі недоцільним;
• універсальність (широке приймання) – гроші повинні бути добре відомими та прийматися у широкій комерційній зоні. Ця характеристика передбачає впізнавання емітента та довіру до нього з боку покупців та продавців;
• оффлайнова сумісність – обмін між двома сторонами електронними грошима повинен передбачати можливість роботи в режимі офф-лайн. Тобто держателю електронних грошей не потрібно прямого підключення до лінії зв’язку для здійснення платежу. А платник повинен мати можливість вільно переказувати грошову вартість отримувачу в будь-який час без аутентифікації третьою стороною;
• підтримка мікроплатежів – електронна платіжна система повинна не тільки технічно підтримувати можливість проведення платежів низького номіналу, але й забезпечувати рентабельність здійснення таких операцій;
• двосторонність – повинна існувати можливість передачі електронних грошей іншим користувачам без участі при цьому третьої сторони, яка повинна була б авторизувати операцію, як це відбувається у випадку з системами розрахунків за допомогою пластикових карток;
• портативність – використання електронних грошей не повинно залежати від фізичного місця розташування їх держателів. Вони повинні переміщуватися не тільки комп’ютерними мережами, але й із комп’ютерних мереж в інші пристрої зберігання грошової вартості (наприклад, електронний гаманець). Держателі електронних грошей повинні мати можливість носити їх із собою, а в разі необхідності використовувати в інших мережах та з використанням інших засобів доступу;
• подільність – держателі електронних грошей повинні мати можливість звертатися до емітента чи електронного розмінного бюро для обміну електронних грошей більш високого номіналу на електронні гроші дрібніших номіналів;
• довговічність – електронні гроші повинні зберігати свою вартість незмінною протягом максимального періоду часу (бажано – назавжди) та бути захищеними від знецінення чи знищення (повинна бути певна гарантія, що емітент не знизить їх номінальну вартість і не виведе їх з обігу);
• розмінність – на початковій стадії розвитку електронних грошей обов’язково повинна бути забезпечена можливість їх конвертації у законні засоби платежу, емітовані Центральним банком;
• вільна одиниця вартості – повинна бути передбачена можливість деномінування електронних грошей у будь-якій новій недержавній грошовій одиниці, яка б конкурувала з електронними грошима, емітованими державою.

Необхідно зазначити, що жодні існуюча  сьогодні система електронних грошей не володіє всіма названими вище грошовими властивостями. Проте  у багатьох системах вже присутні деякі важливі характеристики електронних  грошей, такі як можливість забезпечення анонімності, можливість здійснення платежів малими сумами та низька вартість трансакції.

Серед важливих причин, які  стримують використання електронних  грошей, є глибоко вкорінені звички до використання готівки та чеків  у роздрібних платежах. Змінити такі звички нелегко. Більшість людей  обирають тактику «очікування» та «спостереження»  щодо розвитку таких інновацій як електронні гроші, оскільки вони хочуть мати більше впевненості та довіри до нових платіжних засобів до того, як самим почати їх використовувати.

 

3. ПРИЗНАЧЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ

Призначення електронних  грошей в економіці, набирає обертів день у день, томувикористання електронної валюти, досить зручно і в деяких випадках не змушує нас виходити з дому. На сьогоднішній день в інтернеті крутяться величезні гроші, які постійно перетікають між користувачами всесвітньої павутини, хтось їх виводить, хтось оплачує рахунки, хтось інвестує і т.д.

Однією з позитивних сторін електронної валюти, це відсутність чітких законів і відсутність органів, які стежать за порядком. Не можна сказати, що їх зовсім немає, але махінації в інтернеті набагато частіше залишаються безкарними, ніж в реальному житті. Використовуючи електронні гроші, можна заплатити за комунальні послуги, оплатити освіту, погасити штрафи і багато іншого. Багато людей вже оцінили принади електронної валюти, а інші все ще стоять у чергах на погашення кредиту. Найбільш розповсюджені системи, які допоможуть вам здійснювати всі грошові перекази, це Webmoney , Paypol і Яндекс гроші. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

Значення грошей в економіці  величезно. Сучасний рівень розвитку інформаційних технологій та електронної комерції спричинив появу нової форми грошей – електронної. Від того, як організовано грошове звернення залежить економічна і політична стабільність в суспільстві і, отже, його добробут.

Важливим є те, що зменшення обсягу готівкових грошей вигідне всім: і  банкам, і роздрібній торгівлі, і  самим покупцям, оскільки ЕЛГ —  це насамперед надійність, послаблення  загрози пограбування та крадіжки. Окрім того, під час їх використання фінансові органи можуть організувати й контролювати весь діапазон фінансових угод і операцій.

 

Україна має усі переваги для стрімкого розвитку на благо економіки. Згідно з європейським досвідом, де питання електронних грошей регулюється

окремою Директивою, в Україні, для запобігання ризикам формування законодавства непрямої дії, всі процеси з регулювання та обігу електронних грошей мають бути прописані в окремому законі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Електронні гроші: накопичення, використання, зберігання, безпека/Черінь ред. В.П. Невежіна - М., 1995. - стор. 364.
2. Ананьєв О.М. Інформаційні системи і технології в комерційній діяльності [Текст]: підручник / О.М. Ананьєв, В.М. Білик, Я.А. Гончарук. – Львів: Новий Світ-2000, 2006. – 584 с.
3. http://www.refine.org.ua/pageid-5794-1.html