Благодійні організації як суб’єкти цивільного права

Благодійні організації мають у своїй власності або в оперативному управлінні відокремлене майно. У власності благодійної організації можуть перебувати рухоме і нерухоме майно, матеріальні та нематеріальні активи, кошти, а також інше майно, придбане на законних підставах. Благодійна організація має право здійснювати відносно майна та коштів, які знаходяться у її власності, будь-які угоди, що не суперечать її статутним цілям та законодавству України.

Зовнішній прояв майнова відокремленість знаходить у наявності самостійного баланса і смети.

3. Виступ у  цивільному обороті від свого  імені.

Кожна юридична особа має своє найменування (ім'я). Від свого імені вона набуває майнових та особистих немайнових прав і несе обов'язки, вступаючи в різні цивільно-правові відносини з іншими організаціями та громадянами. Інші особи можуть діяти від імені юридичної особи тільки за її згодою.

Існують обов'язкові вимоги щодо найменування благодійних організацій. Воно повинно містити вказівки на організаційно-правову форму та характер діяльності, тобто мету діяльності благодійної організації, наприклад, благодійного фонда.

Благодійні організації, назви яких було зареєстровано у встановленому законом порядку, мають виключне право його використання.

Місцезнаходженням благодійної організації вважається місце його державної реєстрації, якщо у відповідності до закону установчими документами не встановлено інше.

З поняттям місцезнаходження юридичної особи пов'язано здійснення дій, що тягнуть за собою певні юридичні наслідки. Зокрема, це місце виконання ряду договірних зобов'язань.

4. Здатність нести  самостійну майнову відповідальність.

Здатність організації від свого імені брати участь у цивільних правовідносинах,

самостійно набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки зумовлює і самостійну майнову відповідальність юридичної особи за своїми зобов'язаннями. Невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він повинен відшкодувати кредиторові завдані збитки. Формою цивільно-правової відповідальності юридичних осіб є також неустойка - визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі невико-нання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема у разі прострочення виконання.[3, c. 217]

Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями належним їй (закріпленим за нею) майном, на яке за ст.7 Закону України "Про власність", ст. 32 ЦК України та іншими актами законодавства може бути звернено стягнення.[20]

5. Здатність бути  позивачем або відповідачем у суді, арбітражному чи третейському суді.

Широка участь юридичних осіб у майнових та особистих немайнових відносинах, можливість покладення на них цивільно-правової відповідальності за порушення зобов'язань, заподіяння майнової шкоди іншим особам спричинюють потребу в захисті порушених цивільних прав, а у зв'язку з цим і необхідність звер-нення з позовом до суду, арбітражного чи третейського суду. Іншими словами, юридична особа стає стороною-позивачем або відповідачем у цивільному, арбітражному процесі або тре-тейському розгляді цивільного спору.

Всі зазначені ознаки юридичної особи взаємозумовлені і мають розглядатися в єдності, сукупності, бо лише разом вони розкривають суть юридичної особи. До ознак юридичної особи іноді відносять право організації мати рахунок у банку, круглу печатку тощо. Але ці ознаки не є істотними, вони другорядні, похідні. Адже коли організація створена і вже існує як юридична особа, то вона за законом повинна звернутися до установи банку із заявою про відкриття рахунку для зберігання своїх коштів і проведення безготівкових розрахунків з іншими організаціями. Цей обов'язок стає вже елементом цивільної правосуб'єктності організації як юридичної особи.[19, c. 311]

2.2. Порядок виникнення і припинення благодійних організацій

Порядок виникнення благодійних організацій

Благодійна організація набуває права юридичної особи з моменту її державної реєстрації.

Державна реєстрація всеукраїнських та міжнародних благодійних організацій здійснюється Міністерством юстиції України, а місцевих благодійних організацій, а також відділень (філій, представництв) всеукраїнських, міжнародних благодійних організацій - відповідними місцевими органами виконавчої влади.

Для державної реєстрації благодійної організації подаються такі документи: заява засновників (засновника) чи їх уповноважених, статут (положення), протокол установчих зборів (з'їзду, конференції)(Додаток А), відомості про засновників (засновника) та органи управління благодійної організації, відомості про місцеві відділення (філії, представництва) благодійної організації, документ, що засвідчує сплату коштів за державну реєстрацію.

Орган, який здійснює державну реєстрацію, може проводити перевірку відомостей, що містяться в поданих документах. За результатами розгляду заяви приймається рішення про державну реєстрацію або відмову в державній реєстрації. Після державної реєстрації благодійної організації засновникам (засновнику) видається свідоцтво про реєстрацію за зразком, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Зареєстрована благодійна організація вноситься до реєстру благодійних організацій, що ведеться органом, який здійснює державну реєстрацію, з присвоєнням відповідного номера. Порядок ведення реєстру встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Дані реєстру щодо благодійних організацій, які зареєстровані Міністерством юстиції України, оприлюднюються в офіційних виданнях.

Благодійна організація зобов'язана після отримання свідоцтва про державну реєстрацію у місячний термін стати на облік у податкових органах за її місцезнаходженням.[15, c. 215]

Благодійній організації може бути відмовлено у реєстрації. Зокрема, при порушенні встановленого законом України «Про благодійництво та благодійні організації» та іншими нормативно-правовими актами України порядку створення благодійної організації або наявність раніше зареєстрованої благодійноїорганізації під такою ж назвою є підставою для відмови у державній реєстрації.

Не може вважатися підставою для відмови в державній реєстрації благодійної організації надання їй юридичної адреси громадянином за місцем його проживання.

Рішення про відмову в державній реєстрації благодійної організації може бути оскаржене у судовому порядку відповідно до законодавства України.

Засновники благодійних організацій

Засновниками благодійної організації можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які досягли 18 років, а також юридичні особи незалежно від форм власності.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також державні і комунальні підприємства, установи, організації України, що фінансуються з бюджету, не можуть бути засновниками благодійної організації.

Засновники благодійної організації на загальних зборах (з'їзді, конференції) приймають рішення про заснування благодійної організації, затверджують статут формують орган управління організацією, заслуховують звіти наглядової ради щодо контролю за цільовим використанням коштів і майна благодійної організації, вирішують інші питання, що відносяться до їх компетенції.[13,c.316-317]

Благодійна організація діє на підставі статуту (положення).

У статуті (положенні) зазначаються:

- назва, місцезнаходження, статус  та організаційно-правова форма  благодійної організації;

- предмет, цілі, завдання  та основні форми благодійної  діяльності;

- порядок утворення і  діяльності органів управління  благодійної організації;

- джерела фінансування  та порядок використання майна  і коштів благодійної організації;

- порядок внесення змін  до статуту (положення) благодійної організації;

- порядок реорганізації  або ліквідації благодійної організації, використання її майна і коштів  у разі припинення діяльності;

- умови і порядок прийняття  в члени благодійної організації та вибуття з неї;

- права і обов'язки  членів благодійної організації.

До статуту (положення) можуть включатися інші положення, пов'язані з особливостями діяльності благодійної організації.

Статут (положення) благодійної організації не повинен суперечити законодавству України.[4, c.119]

Припинення діяльності благодійних організацій

При настанні передбачених у законі обставин юридична організація припиняє свою діяльність.

Юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

Злиття має місце тоді, коли дві або більше юридичні особи об'єднуються в одну нову і при цьому припиняють своє існування.

Приєднання - це форма реорганізації, за якої одна юридична особа включається до складу іншої юридичної особи, яка продовжує існувати далі, але вже в більшому масштабі. Приєднувана організація припиняє свою діяльність.

Поділ означає, що на базі однієї юридичної особи виникає дві або більше юридичних осіб, а ця перша припиняється. При виділенні немає припинення юридичної особи, з її складу лише виділяється нове соціальне утворення, яке наділяється правами юридичної особи.

Своєрідною формою реорганізації юридичних осіб є їх перетворення. Суть перетворення полягає в тому, що на основі юридичної особи створюється нова організація, яка має інший профіль, цілі діяльності, структуру тощо, але приймає всі активи і пасиви попередника.

При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію. Особливістю реорганізації благодійних організацій як юридичних осіб є те, що благодійна організація не може бути реорганізована в юридичну особу, метою діяльності якої є одержання прибутку. Реорганізація благодійної організації здійснюється за рішенням її вищого органу управління відповідно до вимог статуту (положення).

Іншою формою припинення діяльності є ліквідація благодійної організації. Ліквідація благодійної організації здійснюється в установленому законодавством порядку. При ліквідації благодійна організація припиняє свою діяльність без правонаступництва, тобто переходу прав та обов'язків до інших осіб. Для здійснення рішення про ліквідацію благодійної організації створюється ліквідаційна комісія.[16, c.215]

2.3. Статус благодійних організацій

Благодійні організації в Україні мають різний статус. Зокрема, відповідно до закону України "Про благодійництво та благодійні організації" благодійні організації утворюються і діють за територіальним принципом і поділяються за своїм статусом на всеукраїнські,

місцеві та міжнародні.

До всеукраїнських благодійних організацій належать благодійні організації, діяльність яких поширюється на територію всієї України та які мають свої відділення (філії, представництва) в більшості областей України.

До прикладів всеукраїнських благодійних організацій можна віднести, наприклад, такі організації як:

«Фонд милосердя і здоров'я України». Метою цього фонду є утворення в суспільстві ідеалів гуманізму і милосердя, привернення уваги громадян до найгостріших проблем життя, надання соціальної та медичної допомоги престарілим, хворим, інвалідам, захист їхніх законних інтересів і прав.

Засновниками цього фонду є Українське товариство Червоного Христа, Українська рада профспілок та інші громадські організації України.

«Український фонд культури».

Був створений у 1987 році. Здійснює діяльність по розвитку та підвищенню рівня культури в Україні: наприклад, проведення виставок митців, заснування премій (засновано премії імені В. Винниченко, Нечуя-Левицького), організаційне сприяння проведенню культурних заходів та ін.

 Всеукраїнське товариство "Просвіта" імені Т.Г, Шевченка, відоме своєю діяльністю по сприянню розвитку культури, науки, освіти. Наукове товариство також здійснює активну публіцистичну діяльність.

До місцевих належать благодійні організації, діяльність яких поширюється на територію відповідного регіону або адміністративно-територіальної одиниці.

Нажаль і до сьогодні більшість благодійних організацій розташовані у великих містах, здебільшого у столиці - централізованість і відставання периферії також залишилось у спадок від Радянських часів.

До міжнародних належать благодійні організації, діяльність яких поширюється на територію України і хоча б однієї іншої держави.

В Україні діє велика кількість міжнародних благодійних організацій.

Серед них найбільшим, мабуть, є фонд "Відродження", який фінансується відомим меценатом Джоржем Соросом. Цей фонд належить до мережі фундацій Джорда Сороса, яка складається з національних та регіональних фондів більше, ніж у 30 країнах світу, переважно в Центральній, Східній Європі та на території колишнього Радянського Союзу. Фонд "Відродження" був заснований у 1990 році. Спільна мета всієї мережі фундацій Джоржа Сороса- освітні, соціальні і правничі ініціативи, що спрямовані на розвиток та утвердження відкритого суспільства. Завданням безпосередньо фонду "Відродження" є фінансово, організаційно сприяти становленню демократичного, відкритого суспільства в Україні шляхом підтримки важливих для його розвитку громадських ініціатив. Фонд фінансує проекти та програми, що сприяють відродженню національної культури й демократичної освіти, розбудови громадянського суспільства.

Приорітети фонду встановлюються Правлінням та Програмними радами, до складу яких входять авторитетні громадські діячі, фахівці в тих галузях, у яких фонд здійснює свою діяльність : громадянське суспільство, культура, освіта, державне управління, охорона здоров'я тощо.

Іншим прикладом міжнародної благодійної організації є Міжнародна організація "Діти Чорнобиля". На відміну від міжнародного фонду "Відродження", ця організація була створена в Україні, і вже потім у свої діяльності охопила інші держави, здебільшого Білорусію, Росію та ін.

Міжнародний благодійних фонд "Духовна спадщина". Метою діяльності цієї організації є виявлення жертв репресивної політики Радянської влади. Здійснює діяльність по розшуку в архівах, друку списків в'язнів, залучаючи історію і літературу, документально підтверджуючи їхні біографії.