Физичне виховання ВНЗ

Визначено структуру комплексної підготовленості студентів ХНУРЕ на основі аналізу (82) показників фізичного й психофізичного розвитку, фізичної підготовленості, особливостей режиму доби, та середовища навчання студентів ХНУРЕ. Виявлено факторну структуру ППФП підготовленості студентів ВНЗ технічного профілю, розроблено оздоровчу методику занять фізичними вправами.

На основі проведених досліджень сформовано контрольну (63 осіб) та експериментальну групи (61 особи), які за своїми показниками не мали значних розбіжностей (р>0,05).

На третьому етапі (2002–2006 рр.), з метою перевірки ефективності запропонованої   методики ППФП, був проведений трирічний педагогічний експеримент, у якому взяли участь 124 студента ХНУРЕ. У контрольній групі заняття проводилися за затвердженою навчальною програмою кафедри фізичного виховання ХНУРЕ. В експериментальній групі заняття проводилися за розробленою нами методикою. Умови проведення заняття для досліджуваних груп були однаковими. Після закінчення експерименту було проведено повторне тестування студентів контрольної й експериментальної груп, оброблено й проаналізовано отримані результати, сформовано висновки, оформлено дисертаційну роботу, оформлено акти впровадження та авторські свідоцтва.

У третьому розділі “Результати дослідження особливостей стану здоров'я, фізичного й психофізіологічного розвитку, структури підготовленості студентів ВНЗ технічного профілю” наведено результати аналізу поширеності захворюваності різних систем й органів серед студентів ВНЗ Харківського регіону за період з 1998 по 2003 роки. За зазначений період спостерігається явна тенденція до збільшення рівня захворювань органів дихання, травлення й органів зору.

Результат порівняльного аналізу рівня поширеності захворювань серед студентів ВНЗ технічного профілю й гуманітарного показав, що у студентів технічного профілю найбільшу поширеність мають захворювання центральної нервової системи, системи кровопостачання й органів зору, а у студентів ВНЗ гуманітарного профілю – захворювання органів зору.

Проведені багаторічні анкетування студентів ВНЗ технічного профілю показали, що свій стан здоров'я оцінюють як “добрий” 68,4% першокурсників і лише 42,4% п’ятикурсників. Якщо час навчання у ВНЗ тільки 3,2% першокурсників відзначають погіршення здоров'я, то до п'ятого курсу ця цифра досягає 25%. На першому курсі відзначають погіршення зору 9,1% студентів, на п'ятому 30,5%. У середньому, 42–45% студентів молодших курсів проводять менше 20 годин на тиждень за ПК, тоді як 40–45% студентів старших курсів – більше 40 годин на тиждень, що складає у середньому до 6 годин на добу. У 63% старшокурсників є можливість працювати за ПК додатково. 23–27% респондентів усіх курсів відвідують заняття з фізичного виховання менше 2 годин на тиждень. Додатково в спортивних секціях займаються 53,8% першокурсників й 38% п’ятикурсників.

Результати аналізу рівня фізичного розвитку показали, що у 46,7% юнаків й 40,1% дівчат індекс Кетле нижче норми, а в 23,3% юнаків й 27,3% дівчат він вище норми. Аналіз результатів тестування фізичної підготовки показав, що загальний рівень розвитку рухових якостей перебуває на низькому рівні.

Тестування функціональної підготовленості виявило, що рівень розвитку дихальної системи перебуває нижче норми та спостерігаються ознаки напруженої роботи серцево-судинної системи. Результати виконання ортопроби свідчать про знижену ортостатичну стійкість й недостатню регуляцію судинного тонусу студентів ВНЗ технічного профілю.

Результати дослідження психофізіологічної підготовленості виявили гендерні розбіжності. Статична витривалість і поріг чутливості вестибулярного апарату у юнаків вищі, ніж у дівчат. Показники статичної стійкості й кінестетичної чутливості у дівчат розвинені краще. Результати виконання теппінг-тесту й швидкості простої реакції на світло й звук у юнаків кращі. Ступінь впрацьовування, психічна стійкість вищі у дівчат, ефективність роботи – у юнаків.

Студенти, що постійно працюють за ПК, через якийсь час відзначають появу фізичних нездужань. Можна виділити такі: головний біль і біль в очах, стомлення; при цьому 60–70% опитаних студентів не знають засобів профілактики професійно-обумовлених захворювань.

З метою виявлення основних компонентів структури комплексної підготовленості студентів (юнаків, дівчат   і всієї групи) ВНЗ технічного профілю, був проведений факторний аналіз 82 показників тестування, що характеризують фізичний і психофізіологічний стан, успішність й режим дня студентів (таблиця 1). На основі факторного аналізу визначено структуру спеціальної професійної підготовленості студентів ВНЗ технічного профілю.

Отримані дані дозволили деталізувати ППФП студентів ВНЗ технічного профілю й на цій основі розробити авторську програму фізичного виховання. Підбір засобів ППФП у програмі здійснювався з урахуванням їх схожості в руховій структурі й фізичними й психофізіологічними параметрами із професійними якостями інженерів, що використовують у своїй професійній діяльності комп'ютерні технології. У програму включено засоби, які сприяють розвитку професійно-важливих якостей і здібностей студентів, що користуються комп’ютерними технологіями, засоби профілактики впливу ряду шкідливих професійних факторів. Також пропонуються самостійні профілактичні комплекси, які сприяють зняттю нервово-емоційної й зорової напруги й підвищенню працездатності.

Таблиця 1

Характеристика основних факторів психофізичного розвитку студентів ХНУРЕ

Номер фактора | Назва фактора, % від загальної дисперсії

групи в цілому | юнаки | дівчата

1 | Фізична підготовленість

14,3 | Фізична підготовленість

16,6 |

Робота за комп'ютером, здатність підтримувати позу

10,2

2 | Самооцінка стану організму

5,7 | Відчуття часу

8,1 | Фізичний розвиток

7,7

3 | Здатність диференціювати зусилля

5,5 | Самопочуття

7,4 | Розумова працездатність

7,2

4 | Почуття часу

5,4 | Рівновага. Швидкість реакції

5,4 | Загальна й статична витривалість

7,1

5 | Силова витривалість

4,7 | Функціональний стан дихальної системи

5,2 | Відчуття часу

7,0

6 | Час, проведений за комп'ютером, здатність підтримувати позу

4,6 | Здатність диференціювати зусилля

4,7 | Здатність до відновлення, вегетативно-судинна регуляція, реактивність н/с

6,8

7 |

- | Відтворення проміжків часу

4,6 |

-

8 |

- | Статична витривалість

4,1 |

-

 

Четвертий розділ “Експериментальне обгрунтування методики ППФП на заняттях з фізичного виховання у ВНЗ технічного профілю” присвячений опису авторської методики й результатів перевірки її ефективності на практиці.

У результаті професіографічних досліджень і проведеного факторного аналізу розроблено авторську програму ППФП студентів ВНЗ технічного профілю.

З метою комплексного вирішення завдань ППФП студентів нами обрано такі засоби фізичного виховання:

1. Вправи на розвиток спеціальних рухових якостей і груп м'язів, які несуть основну напругу в процесі професійної діяльності.

2. Вправи для розвитку спеціальних психофізіологічних якостей, необхідних у професійній діяльності інженерів, що використовують у професійній діяльності комп'ютерні технології.

3. Вправи для зняття різного роду напруг, підвищення розумової працездатності й емоційного стану.

Навчальні заняття проводилися в теоретичній і практичній формах.

Програма містить базовий і варіативний компоненти. Базовий забезпечує загальну підготовку до успішної діяльності й містить вправи з легкої атлетики, гімнастики, спортивних і рухливих ігор, які забезпечують гармонічний розвиток і підготовку особистості. Варіативний компонент містить вправи для розвитку професійно-важливих рухових якостей (аеробної витривалості, статичної витривалості) та психофункціональних якостей (здатності диференціювати зусилля, координації рухів, почуття часу). Він ураховує специфіку спрямованості навчання у ВНЗ й містить широкий спектр вправ, що сприяють розвитку психофункціональної готовності студентів ВНЗ технічного профілю, а також містить засоби, які сприяють корекції впливу несприятливих факторів середовища навчання на здоров'я студентів.

Для самостійного виконання нами розроблено й комп'ютеризовані спеціальні комплекси оздоровчо-профілактичних заходів, які сприяють профілактиці й оптимізації розумової діяльності студентів, зняттю зорового й м'язового стомлення, що включають дихальну гімнастику, музичну психорегуляцію, вправи, що сприяють  профілактиці зорового   стомлення, самомасаж, елементи суглобної гімнастики й позотонічні вправи. Даний комп'ютеризований комплекс програм пропонувався студентам для виконання у режимі навчального дня та в позаурочний час під час роботи за ПК. Фрагмент розробленого програмного комплексу наведений на рис. 1.

Рис.1. Фрагмент розробленого програмного комплексу

Ефективність впливу розробленої методики ППФП на функціональний стан студентів оцінювалася за показниками серцево-судинної й дихальної систем. Для цього нами використовувалися такі показники: систолічний й діастолічний артеріальний тиск, показники математичного аналізу серцевого ритму в стані спокою (таблиця 2).

Таблиця 2

Зміни функціональних показників студентів контрольної й експериментальної груп після експерименту

Показники | група | Х±m після | tР

РWC170 відносна, кгм/хв/кг | ЕЮ, n=33 | 175,92±16,04 | 0,12 | >0,05

КЮ, n=31 | 178,86±18,94

ЕД, n=28 | 142,50±5,09 | 0,5 | >0,05

КД, n=32 | 156,80±4,90

Артеріал. тиск систоліч,

мм рт. ст. | ЕЮ, n=33 | 113,46±1,73 | 0,31 | >0,05

КЮ, n=31 | 114,36±2,44

ЕД, n=28 | 101,7±3,63 | 1,9 | >0,05

КД, n=32 | 111,0±3,47

Артеріал. тиск

діастоліч, мм рт. ст. |

ЕЮ, n=33 | 71,15±0,61 | 3,10 | <0,01

КЮ, n=31 | 76,64±1,66

ЕД, n=28 | 70,0±2,00 | 2,07 | <0,05

КД, n=32 | 76,0±2,10

ЧСС лежачи, уд/хв | ЕЮ, n=33 | 63,54±1,42 | 3,60 | <0,00

КЮ, n=31 | 73,64±2,44

ЕД, n=28 | 61,67±2,20 | 3,34 | <0,00

КД, n=32 | 72,2±2,26

Амплітуда моди лежачи , мс

(відсоткове вираження кількості інтервалів між зубцями RR, що зустрічають найбільше ) | ЕЮ, n=33 | 30,62±2,40 | 3,29 | <0,00

КЮ, n=31 | 41,00±1,99

ЕД, n=28 | 40,50±1,45 | 0,2 | >0,05

КД, n=32 | 41,60±1,30

Варіаційний розмах тривалості RR-інтервалів у положенні лежачи, мс |

ЕЮ, n=33 | 356,15±13,33 | 3,09 | <0,01

КЮ, n=31 | 261,05±28,03

ЕД, n=28 | 285,00±10,18 | 4,27 | <0,00

КД, n=32 | 231,60±7,24

ЧСС- різниця уд/хв

(ортопроба) | ЕЮ, n=33 | 10,15±1,25 | 1,21 | >0,05

КЮ, n=31 | 12,8±1,88

ЕД, n=28 | 6,5±0,23 | 14,83 | <0,00

КД, n=32 | 13,6±0,42

ЧСС_1 після першого навантаження, уд/хв | ЕЮ, n=33 | 112,31±4,91 | 1,77 | >0,05

КЮ, n=31 | 126,82±6,76

ЕД, n=28 | 102,33±2,84 | 4,86 | <0,00

КД, n=32 | 124,8±3,65

ЧСС_2 після другого навантаження, уд/хв |

ЕЮ, n=33 | 145,38±4,73 | 0,99 | >0,05

КЮ, n=31 | 152,55±5,51

ЕД, n=28 | 135,00±3,69 | 1,15 | >0,05

КД, n=32 | 145,2±4,82

ЖЄЛ, мл | ЕЮ, n=33 | 4000,0±135,90 | 0,39 | >0,05

КЮ, n=31 | 3900,0±107,54

ЕД, n=28 | 2930,0±153,57 | 1,05 | >0,05

КД, n=32 | 2700,3±155,02

Проба Штанге, с | ЕЮ, n=33 | 83,82±4,29 | 0,63 | >0,05

КЮ, n=31 | 78,46±3,90

ЕД, n=28 | 72,50±3,80 | 2,21 | <0,05

КД, n=32 | 62,10±3,46

Проба Генчи, с | ЕЮ, n=33 | 52,06±2,31 | 2,04 | <0,05

КЮ, n=31 | 41,15±2,61

ЕД, n=28 | 38,20±1,49 | 0,67 | >0,05

КД, n=32 | 39,01±1,40

*ЕЮ – експериментальна група юнаків, КЮ – контрольна група юнаків;

**ЕД – експериментальна група дівчат; КД – контрольна група дівчат.

Проведено реєстрацію показників серцевого ритму в положенні лежачи (вимірювання проводилося під час стабілізації ЧСС), потім – у положенні стоячи. Вимірювали показники тесту РWC170 і суб'єктивно сприйману напруженість навантаження за шкалою Борга (реєстрували показники загальної напруженості навантаження й напруженості роботи   кінцівок) при першому і другому навантаженні в тесті РWC170. Аналізувалися також показники роботи дихальної системи: ЖЄЛ, проба Штанге, проба Генчи.

Відбулося зниження симпатикотонії у дівчат експериментальної групи за рахунок зниження ЧСС спокою з 73,2 до 61,7 уд/хв. (р<0,001), а у юнаків відповідно з 69,0 до 63,5 уд/хв. (р<0,001). Підвищилася варіативність серцевого ритму у юнаків і у дівчат (р<0,01) експериментальної групи. Знизилася амплітуда моди значень RR-інтервалів у юнаків (від 43,1% до 30,6%) (р<0,001).У результаті застосування розробленої методики покращилася реакція на ортостатичну пробу, про що свідчить зменшення різниці ЧСС під час переходу з горизонтального положення у вертикальне від 13,0 до 6,5 уд/хв (р<0,05) у дівчат. Вірогідно знизилася ЧСС (р<0,001) під час виконання стандартного навантаження й суб'єктивна оцінка напруженості навантаження для ідентичних значень ЧСС ( р<0,05) у юнаків й у дівчат (рис. 2).

Під час виконання тесту РWC170 на початку експерименту у студентів – юнаків експериментальної групи ЧСС при першому навантаженні в середньому склала 120,6 уд/хв, а після проведення експерименту вона склала 112,3 уд/хв (р<0,05) (табл. 2).

Рис. 2. Значення ЧСС, вимірюваної в положенні лежачи, стоячи (ЧСС_СТ), після виконання першого (ЧСС_1) й другого (ЧСС_2) навантаження тесту PWС170, а також у процесі відновлення (В) за 1-10 хв (В1-В10), в експериментальній групі дівчат до й після проведення експерименту (у юнаків спостерігалися аналогічні зміни)

У студенток експериментальної групи під час виконання тесту РWC170 до проведення експерименту ЧСС при першому навантаженні в середньому склала 118,7 уд/хв, а після проведення експерименту вона склала 102,3 уд/хв (р<0,05).

Зменшилися значення ЧСС і при другому навантаженні, яке після проведення експерименту встановлювалося на тому самому рівні, що й до проведення експерименту. Суб'єктивне сприйняття напруженості навантаження знизилося у юнаків і у дівчат(р<0,05).

Підвищилася швидкість відновлення процесів, про що свідчить зниження ЧСС при відновленні після виконання субмаксимального тесту й більш швидке повернення ЧСС до вихідного рівня. Установлено, що більше швидке відновлення ЧСС після навантаження виражено в групі дівчат у порівнянні з юнаками.

Дослідження показали, що вірогідно (р<0,05) покращилися показники дихальної системи: проба Штанге у дівчат і проба Генчи у юнаків в експериментальній групі.

Фізична підготовленість і психофункціональні якості оцінювалися за показниками, наведеними у таблиці 3.

В експериментальній групі дівчат статистично достовірно змінилися такі показники, як стрибок в довжину (р<0,05), біг на 2000 м (р<0,001). Юнаки експериментальної групи поліпшили результати бігу на 3000м (р<0,05).

У контрольній групі дівчат намічена тенденція до поліпшення таких показників як нахил уперед з положення сидячи й човниковий біг, але значущих змін не спостерігалося.