Аналіз дебіторської заборгованості підприємства

 

Аналізуючи дані табл. 2.1, необхідно зазначити, що загалом сума дебіторської заборгованості за 2006 - 2008рр. збільшилася на 14836 тис. грн. або на 222,5%, зокрема через збільшення іншої дебіторської заборгованості на 7593 тис. грн. За аналізуємий період також відбулося збільшення суми дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги та дебіторська заборгованість за виданими авансами.

           Аналіз структури дебіторської заборгованості показав, що найпитоміша вага в загальній дебіторській заборгованості належить такій статті балансу як «Дебіторська заборгованість за виданими авансами». За період 2006-2008 рр. по даній статті балансу були значні змін, які призвели до значних змін питомості цієї статті в структурі дебіторської заборгованості. В 2006 році частка дебіторської заборгованості за виданими авансами в загальній сумі дебіторської заборгованості ВАТ “Черкаський хлібокомбінат” становила 50%, в 2007 р. зросла до 78,5%, а в 2008 р. знизилася до 47,4% (див. табл.2.3)

 

Таблиця 2.3

Структура дебіторської заборгованості ВАТ “Черкаський хлібокомбінат”

№	Розрахунки з дебіторами	2006р.	2007р.	2008р.
1.	Довгострокова дебіторська заборгованість	___	___	___
2.	Векселі одержані	___	___	___
3.	Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	17%	8,97%	7,2%
4.	Дебіторська заборгованість за розрахунками
4.1.	- з бюджетом	0,16%	0,01%	___
4.2.	- за виданими авансами	50%	78,5%	47,4%
4.3.	- з нарахованих доходів	___	___	___
4.4.	- із внутрішніх розрахунків	___	___	___
5.	Інша поточна дебіторська заборгованість	32,5%	12,5%	45,4%

          

Друге місце в структурі  дебіторської заборгованості заводу належить іншій поточній дебіторській заборгованості. Вона має тенденцію щодо збільшення. Негативним є той факт, що в 2008 році інша поточна дебіторська заборгованість збільшилася на 7998 тис. грн., порівняно з попереднім роком.

          Після іншої поточної дебіторської заборгованості йде дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги. Вона також має тенденцію до незначного зростання.

          Після дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги йде дебіторська заборгованість з бюджетом. Вона має тенденцію до зменшення. Її частка в загальній сумі дебіторської заборгованості ВАТ “Черкаський хлібокомбінат” незначна.

           Загалом, за період 2006-2008рр. сума дебіторської заборгованості збільшилася, і досить значно. Це збільшення негативно характеризує стан розрахункової дисципліни на ВАТ “Черкаський хлібокомбінат”.

           Стан дебіторської заборгованості більш повно характеризують наступні два показника.

            1. Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі поточних активів, яка визначається за формулою:

                                                Д_а = (Д3:Па)*100%                                                     (2.1)

де,  Д_а - частка дебіторської заборгованості в поточних активах,

       Д3 - дебіторська заборгованість;

       П_а - поточні активи (2 + 3 розділ активу балансу).

              2. Відношення середньої величини дебіторської заборгованості до виручки від реалізації, яке розраховується за формулою:

                                    Д_а = (СДЗ:В)*100%                                                                  (2.2)

де, СДЗ - середня величина дебіторської заборгованості;

      В – виручка від реалізації.

             Середню величину дебіторської заборгованості розраховуємо за формулою середньої арифметичної, а саме:

СДЗ_{2007 рік} = (14095 + 6667)/2 = 10381 тис. грн.

СДЗ_{2008 рік} = (21503+14095)/2 = 17799 тис. грн.

Д_{а 2007 рік} = (10381 / 121684)*100% = 8,53

Д_{а 2008 рік} = (17799/169909) *100% = 10,48

 

Таблиця 2.3.

Характеристика стану  дебіторської заборгованості ВАТ “Черкаський  хлібокомбінат” за 2006 – 2008 рр.

№	Показник	Од. виміру	2006р.	2007р.	2008р.	Відхилення +/-
						2007/2006	2008/2007	2008/2006
1.	Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі поточних активів	%	46,8	59,5	45	12,7	-14,5	-1,8
2.	Відношення середньої величини дебіторської заборгованості до виручки від реалізації	%	6,01	8,53	10,48	2,52	2,27	4,47

 

Отже, часка дебіторської заборгованості в загальному обсязі поточних активів підприємства за період 2006-2008 рр. скоротилася на 1,8%. В 2006 році частка дебіторської заборгованості в поточних активах складала 46,8%, в 2007 році – 59,5%, в 2008 році – 45%. Різке скорочення частки дебіторської заборгованості в 2008 році в загальній сумі поточних активів позитивно характеризує стан дебіторської заборгованості на підприємстві за цей період. Можна сказати, що значна частка сум з дебіторської заборгованості перетворилася на наявні грошові кошти. Грошові кошти, в свою чергу, є найбільш ліквідними активами підприємства. Таким чином, скорочення частки дебіторської заборгованості в загальному обсязі поточних активів ВАТ “Черкаський хлібокомбінат” підвищує його ліквідність та платоспроможність.

Також можна зазначити, що при скороченні частки дебіторської заборгованості в поточних активах  підприємства відбулося «розморожування» оборотних засобів, що призвело до прискорення оборотності капіталу. Разом з цим підвищилась ліквідність поточних активів, а отже, відбулося покращення фінансового стану підприємства. Крім того, з’явилися фінансові ресурси для придбання виробничих запасів, виплати зарплати, оновлення основних фондів тощо.

Як відомо, дохід в  обліку відображається за однією з  двох дат: або за датою відвантаження  продукції, або за датою отримання  коштів. В виручці від реалізації продукції закладена сума дебіторської заборгованості, тобто сума, яка насправді ще не була отримана. Не зовсім вірно вважати доходом від реалізації продукції ще не отримані грошові кошти. Чим менша частка дебіторської заборгованості в виручці від реалізації, тим краще.

Узагальнюючим показником дебіторської заборгованості є її оберненість. Оборотність дебіторської заборгованості визначається відношенням доходів від продажів (величини реалізації без урахування ПДВ і акцизів) до середньої величини дебіторської заборгованості, визначеної як середньоарифметична величина між сальдо по дебіторах на початок і кінець звітного періоду:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ПОЛІТИКИ УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ ВАТ “ЧЕРКАСЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ” ТА ЇХ ОБГРУНТУВАННЯ

 

3.1 Напрямки покращення управління дебіторською заборгованістю ВАТ “Черкаський хлібокомбінат”

 

 

Стан розрахунків з  дебіторами на вітчизняних підприємствах  є дуже напруженим, що виявляється  у значних сумах заборгованості і тривалих строках її погашення, пов’язано з кризою неплатежів у економіці. Це призводить до відволікання фінансових ресурсів, а отже, і до втрати прибутків внаслідок неефективного використання грошових коштів. Крім того, несвоєчасні розрахунки, тобто несвоєчасне погашення дебіторської заборгованості призводить до відволікання оборотних коштів з інших джерел на сплату ПДВ. Це відбувається в наслідок того, що датою виникнення податкового зобов’язання є дата, що сталася раніше: дата відвантаження продукції або дата надходження коштів за продукцію. Тому, дуже часто сплата ПДВ відбувається одразу після відвантаження готової продукції, а отримання компенсації цього ПДВ у складі виручки від реалізації від покупця може відбутися значно пізніше. Удосконалення управління дебіторською заборгованістю дасть змогу не лише зменшити її суму, а й видатки по її обліку на балансі (пов’язані зі інфляційними втратами, відшкодуванням тимчасово відсутніх оборотних коштів, списанням безнадійної дебіторської заборгованості).

Перш за все підприємство повинно сформувати кредитну політику, яка включає в себе такі елементи:

1. Стандарти кредитування покупців
2. Період кредитування;
3. Політику стягнення заборгованості;
4. Різноманітні пільги, що надаються за більш швидкі платежі.

Визначення оптимального періоду кредитування є важливим моментом у формування кредитної політики. Збільшення кредитного періоду поліпшує продаж,

але і збільшує витрати  на утримання дебіторської заборгованості. Підприємство, що має надлишкові виробничі  потужності, високу долю постійних  витрат повинно встановлювати більш  гнучкі строки оплати, що можуть збільшити обсяги реалізації та рентабельність підприємства.

Політика інкасації (стягнення  заборгованості) пов’язана з процедурою аналізу фірмою прострочених рахунків. Розробка політики інкасації дебіторської заборгованості передбачає встановлення на підприємстві певної системи процедур, пов’язаних з справлянням боргу. Бо цих процедур можуть відноситися письмові попередження, телефонні розмови з головними менеджерами підприємства-покупця, подання позову до господарського суду. У системі цих процедур можуть бути застосовані спеціальні методи прискорення інкасації – факторинг, облік векселів. Факторинг – це послуга банку по викупу рахунків-фактур. Облік векселів – це така сама послуга, але по відношенню до векселів, а не рахунків-фактур. Слід зазначити, що на Україні вартість цих послуг висока, тому їх використання доцільне лише тоді, якщо інші методи стягнення заборгованості виявилися неефективними. Але ж дефіцит оборотних коштів часто не може бути покритий іншими джерелами фінансування.

Одним з найперспективніших видів банківських послуг є факторинг ризикований, але високоприбутковий бізнес, ефективне знаряддя фінансового маркетингу, одна з форм інтегрування банківських операцій, що найбільше пристосована до сучасних процесів розвитку економіки.

Слід зазначити, що факторинг  знайшов значного поширення у  високорозвинених країнах, почав розвиватися  і в Росії. На Україні ж цей  вид послуг не набув належного  розвитку, що пов’язано, зокрема, і  з непроінформованістю потенційних  споживачів цієї послуги про її переваги і недоліки.

Основними конкурентними  перевагами факторингу для постачальників є:

1. Можливість збільшення обсягів постачання у результаті надання покупцям конкурентних ринкових переваг, таких як: збільшення обсягів поставок з відстрочкою платежу (на умовах товарного кредиту); збільшення строку відстрочки платежу (товарного кредиту); зменшення ціни на товари (роботи, послуги).
2. Отримання додаткових прибутків з аразунок збільшення обсягів поставок:

• Можливість підтримання стабільність відносин з покупцями, які маюит постійну можливість придбання товару з відстрочкою платежу (на умовах товарного кредиту);
• Можливість планування своїх фінансових потоків без вразування платіжної дисципліни покупців (дебіторів);
• Можливість здійснення оптових закупок у зв’язку з наявністю коштів (за вигідними цінами) та відповідно підтримання розширеного асортименту товарів для миттєвого задоволення вимог покупців;
• Покращення ділового іміджу та платоспроможності через можливі сит про дукції з відстрочкою платежу, а саме:

а) ризику ліквідності  – покривається шляхом стабільного  авансування Банком обігових коштів постачальника, що забезпечує їх постійну наявні сит в момент розриву в  часі між надходженням грошових коштів від дебіторів та необхідністю погашення  кредиторської заборгованості;

б) кредитного ризику –  покривається шляхом наявності у  постачальника можливості оперативного конвертування суми авансу отриманого від банку (по плаваючих валютах). Цей ризик особливо суттєвий для  постачальників, які мають в ціні товару валютну складову. Покриття валютного ризику банком дає змогу постачальникам не підвищувати ціни на продукцію у випадку девальвації національної валюти за період обігу товарів.

Основними перевагами факторингу для покупця є:

1. Можливість проведення розрахунків з постачальниками з відстрочкою платежу після реалізації товару кінцевому споживачу;
2. Можливість користування товарним (комерційним кредитом), а тому відсутність необхідності брати кредит в банку.

Основними перевагами факторингу для банку є:

1. Посилення ділових стосунків клієнтів з банком через надання їм додаткових конкурентоспроможних послуг;
2. Зменшення кредитного ризику внаслідок диверсифікації кредитного ризику між покупцями та наявності в банку права регресу до постачальника, в разі несплати дебітором відвантаженого йому товару, незалежно від причин такої несплати;
3. Збільшення ресурсної бази в результаті додаткових грошових надходжень на поточні рахунки постачальників;
4. Додаткова можливість збільшення клієнтської бази, шляхом залучення на обслуговування платоспроможних дебіторів постачальника;
5. Можливість отримання банком додаткових джерел доходів.