Фінансове планування і стратегія управління підприємством

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

Інститут економіки та менеджменту

Факультет економіки та підприємництва

Кафедра економіки

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни:

«Планування і контроль на підприємстві»

 

 

 

 

 

 

                                                                         Виконав:

                                                                                            студент 417 гр. ФЕП

Мироненко О.В

 

 

 

 

Київ 2012

План

Вступ-----------------------------------------------------------------------------------3-4 стр

І Зміст і завдання фінансового плану--------------------------------------------5-6 стр

II Планування прибутку підприємства------------------------------------------6-7 стр

III Методи оптимізації грошових потоків-------------------------------------7-11 стр

IV Оцінка фінансового стану підприємства на основі балансу доходів та видатків-----------------------------------------------------------------------------11-14 стр

Висновки---------------------------------------------------------------------------15-16 стр

Список використаної літератури ---------------------------------------------17-18 стр

Практична частина---------------------------------------------------------------19-38 стр

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Поняття фінансового  планування і стратегії управління підприємством ще досить недавно  були незнайомі широкому загалу в  Україні. Та й сьогодні цим поняттям більш оперують науковці, а ніж  практики. Але будимо сподіватися, що в майбутньому планування фінансової діяльності підприємств буде більш розповсюджене явище, а ніж зараз.

У своїй роботі я хочу дослідити цю тему за допомогою інформації яку вдалося знайти в зарубіжній та вітчизняній літературі.

Розглядаючи і аналізуючи матеріали в моїй роботі, я пропоную зупинитися на таких поняттях, як фінансове планування, фінансова стратегія та бізнес-план.

Фінансове планування це найширше поняття в теорії фінансів, а стратегія та стратегічне планування найчастіше використовуються в менеджменті.

У вітчизняних господарюючих  суб`єктів склалося хибне поняття, що в ринковій економіці планування відіграє другорядну роль. Насправді  це не так, адже на сьогоднішній день планування має не директивний характер, як за радянських часів, а індикативне  тобто рекомендаційний характер.

Фінансове планування на рівні підприємства – це процес планування надходжень і використання фінансових ресурсів, встановлення оптимальних  співвідношень у розподілі доходів  підприємств.

У ринковій економіці  вдосконалення фінансового планування на мікро рівні відбувається безперервно, воно має якісно більш суттєве значення для підприємств порівняно з директивно-плановою економікою.

Без фінансового планування не може бути досягнутий той рівень управління виробничо-господарською  діяльністю підприємства, який забезпечує йому успіх на ринку, постійне вдосконалення матеріальної бази, соціальний розвиток колективу. Жоден з інших видів планування не може мати для підприємства такого узагальнюючого, глобального значення, бо саме фінанси охоплюють усі без винятку сторони й ділянки його функціонування.

Фінансове планування пов`язане  з плануванням виробничої діяльності підприємства. Показники всіх планових фінансових інструментів базуються  на планах з обсягу виробництва, асортименту  товарів і послуг, собівартості продукції, вони повинні створювати необхідні фінансові умови для успішного виконання цих планів. У цьому-основне призначення фінансового планування.

Фінансове планування сприяє виявленню внутрішніх резервів для  потреб підприємства. Це забезпечується тим, що, по-перше, воно виходить із необхідності найефективнішого використання виробничих потужностей нової техніки, передової технології виробництва, поліпшення якості продукції; по-друге, виконання планів з прибутку та обсягу інших фінансових ресурсів (наприклад амортизації на повне відтворення основних засобів) потребує дотримання планових норм витрат праці і матеріальних ресурсів; по-третє обсяг фінансових ресурсів, який визначається при плануванні, не дає змоги підприємству або утруднює створювати надмірні запаси матеріальних ресурсів, робити позапланові капітальні вкладення.

У процесі фінансового  планування забезпечується необхідний попередній контроль за створенням і  раціональним використанням фінансових ресурсів. Об’єктами планування є  доходи підприємства в їх числі й нагромадження (прибуток тощо), взаємовідносини з державним бюджетом і державними позабюджетними фондами, обсяг довготермінових кредитів банків на інвестиційні заходи, потреба підприємства у власних оборотних коштах і джерелах Ії покриття.

 

І Зміст і завдання фінансового плану.

 

За ринкової економіки  для вирішення виробничих та комерційних  завдань, які потребують вкладання  коштів, необхідною є розробка внутрішньофірмового  документа - бізнес-плану.

Бізнес-план має:

• давати конкретні уявлення про те, як функціонуватиме підприємство, яке місце воно займатиме на ринку;
• містити всі виробничі характеристики майбутнього підприємства, детально описувати схему його функціонування;
• розкривати принципи та методи керівництва підприємством;
• обов'язково містити програму управління фінансами, без якої неможливо розпочати справу та забезпечити ефективність її виконання;
• показати перспективи розвитку підприємства інвесторам та кредиторам. 

Фінансовий план - це найважливіший елемент бізнес-плану, який складається як для обгрунтування конкретних інвестиційних проектів, так і для управління поточною та стратегічною фінансовою діяльністю. Цей розділ бізнес-плану включає такі складові:

• прогноз обсягів реалізації;
• баланс грошових надходжень та витрат;
• таблицю доходів та витрат;
• прогнозований баланс активів та пасивів підприємства;
• розрахунок точки беззбитковості.

Складання фінансового  плану може відбуватися в три  етапи:

1. Аналіз очікуваного виконання фінансового плану поточного року.
2. Розгляд та вивчення виробничих, маркетингових показників, на підставі яких розраховуватимуться планові фінансові показники.
3. Розробка проекту фінансового плану.

Мета складання фінансового  плану полягає у взаємоузгодженні Доходів та витрат. Поточний фінансовий план складається на рік з розбивкою по кварталах, оскільки протягом року потреба в грошових коштах значно змінюється і може статися брак або надлишок фінансових ресурсів.

Розбивка річного фінансового  плану на більш короткі проміжки часу дає змогу відстежувати виникнення вхідних і вихідних грошових потоків, визначити потребу в залученні коштів.

ІІ. Планування прибутку підприємства

Прибуток – це та частина  виручки, що залишається після відшкодування  всіх витрат на виробничу й комерційну діяльність підприємства.

Залежно від формування та розподілу розраховують декілька видів прибутку:

- валовий;

- від операційної діяльності;

- від звичайної діяльності  до оподаткування;

- від звичайної діяльності;

     - чистий.

Прибуток є основним фактором економічного і соціального  роз-витку не тільки для підприємства, але і для економіки країни в ці-лому. Тому економічно обґрунтоване планування прибутку на під-приємствах має важливе значення. Прибуток (збиток) планується окремо за видами, а саме:

•          від продажу продукції і товарів;

•          від реалізації іншої продукції та послуг нетоварного характеру;

•          від реалізації основних засобів;

•          від продажу іншого майна і  майнових прав;

•          від оплати виконаних робіт і  наданих послуг тощо;

•          від позареалізаційних операцій.

Основними методами планування прибутку є метод прямого ра-хунку, аналітичний метод і метод  поєднання розрахунків. Метод прямого  рахунку найбільш розповсюджений на підприємствах у су-часних умовах господарювання. Він застосовується, як правило, при невеликому асортименті продукції. Суть його в тому, що прибуток розраховується як різниця між виручкою від реалізації продукції (у відповідних цінах, за мінусом ПДВ і акцизів) і повною її собівартістю.

Аналітичний метод планування прибутку застосовується при ве-ликому асортименті продукції, яка випускається, а також як доповне-ння до методу прямого рахунку, оскільки він дозволяє виявити вплив окремих факторів на плановий прибуток. При аналітичному методі прибуток розраховується не за кожним видом продукції, який випус-кається в плановому році, а за всією продукцією в цілому.

Розрахунок прибутку за цим методом складається з  трьох послідовних етапів:

1)   визначення базової  рентабельності як відношення  очікувано-го прибутку за звітний  рік до повної собівартості товарної продукції за той же період;

2) розрахунок обсягу  товарної продукції в планованому  періоді за собівартістю звітного  року і визначення прибутку  товарної про-дукції, виходячи з  базової рентабельності;

3)  врахування впливу  на плановий прибуток різних факторів (зниження собівартості продукції, підвищення її якості та сортності, зміна асортименту, цін тощо).

Окрім наведених методів  планування прибутку, існує метод  поєднання розрахунків. У цьому  випадку застосовуються елементи першого  й другого методів.

ІІІ. Методи оптимізації грошових потоків

Будучи найважливішим  етапом управління рухом грошових коштів, особливо збиткових і низькорентабельних підприємств, оптимізація покликана  виконати ряд важливих задач:

 

1) виявити та задіяти  резерви зниження залежності підприємства від зовнішніх джерел залучення коштів;

2) забезпечити більшу  збалансованість вхідних і вихідних  грошових потоків як за часом,  так і за обсягами;

3) сприяти тіснішому  взаємозв'язку руху грошових коштів  від різних видів діяльності;

4) сприяти збільшенню обсягу чистих грошових коштів.

 

Оптимізація руху грошових коштів являє собою процес вибору найбільш ефективних форм організації  цього руху з урахуванням зовнішніх  і внутрішніх факторів діяльності підприємства.

 

Основними об'єктами оптимізації руху грошових коштів виступають такі:

 

- надходження та витрачання  грошових коштів;

- чистий рух коштів  за кожним видом діяльності;

- чистий рух сукупних  коштів від усіх видів діяльності;

- вплив зміни валютного  курсу на залишок грошових  коштів;

- залишок грошових коштів на кінець періоду.

Методи оптимізації  руху грошових коштів залежать від  рівня достатності планованого  грошового потоку.

 

При оптимізації дефіцитного  грошового потоку виходять з вивчення тривалості дефіцитності. Дефіцит може бути короткостроковим або навіть випадковим і довгостроковим, стійко притаманним даному підприємству.

 

Збалансованість дефіцитного  руху грошових коштів у короткостроковому  періоді досягається застосуванням  відомої у світі "Системи прискорення - уповільнення платіжного обороту". Ця система передбачає розробку підприємством організаційних заходів, з одного боку, для прискорення залучення коштів, а з іншого -для уповільнення їх витрачання.

 

Серед заходів прискорення  залучення коштів до діяльності підприємств  туризму можна виділити такі:

 

- розширення системи  цінових знижок на турпродукт  з метою ефективного збільшення  обсягів його реалізації;

- прискорення інкасації  платіжних документів покупців  турпродукту.

 

Уповільнити витрачання грошових коштів у короткостроковому  періоді можна за рахунок таких заходів:

 

- збільшення періоду  (флоуту) інкасації власних платіжних  документів;