Экономичиские показатели предприятия

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

 

Аграрно-економічний  коледж Полтавської державної аграрної академії

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

 

з навчальної дисципліни_______________________________________________________

на тему: «Собівартість та рентабельність продукції рослинництва на сільськогосподарських підприємствах»

 

 

 

 

 

 

 

Виконав(ла)   студент(ка)

     3    курсу,  групи      31-з

Білоус  Марина    Миколаївна   

 

Керівник:  Радченко О.А.       

                                                            Дата здачі роботи

____________________20___р

 

Дата захисту роботи

____________________20___р

 

Оцінка____________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Полтава

2012

 

ЗМІСТ

 

Вступ

Розділ 1

1. Загальні відомості про господарство
2. Спеціалізація і поєднання галузей
3. Основні економічні показники

Розділ 2

2.1 Класифікація виробничих  витрат і структура собівартості  продукції рослинництва

2.2 Розрахунок собівартості  одиниці рослинницької продукції.

2.3 Шляхи зниження собівартості  продукції.

Висновки і пропозиції

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

  В умовах ринкових відносин, що характеризуються своєю динамічністю,доводиться постійно ухвалювати неординарні рішення, зв'язані з урахуванням фінансового положення підприємства.

Для оцінки рівня ефективності роботи підприємства одержуваний результат (валовий дохід, прибуток), зіставляється з витратами або використовуваними ресурсами. Порівняння прибутків з витратами означає рентабельність, або, точніше, норму рентабельності.

Показники рентабельності більш повно, чим прибуток, відображають остаточні результати господарської діяльності підприємства. Вони характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямів діяльності, окупність витрат і так далі. Величина показників рентабельності показує співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами. Показники рентабельності зазвичай використовуються для оцінки діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці і ціноутворенні.

Ще одним важливим показником, що характеризує роботу підприємства, є собівартість продукції, робіт, послуг.

Собівартість — це грошовий вираз поточних витрат підприємства на виробництво і реалізацію одиниці  продукції. її обчислюють як відношення витрат підприємства до обсягу виробленої продукції. Таким чином, собівартість як економічна категорія об'єднує всі витрати підприємства в грошовій формі, відшкодування яких необхідне для здійснення процесу простого відтворення. Вона показує, у що обходиться кожному виробнику виробництво та, збут продукції.

Собівартість продукції  — важливий узагальнюючий економічний  показник виробничо-фінансової діяльності підприємства, організації чи окремого виробника. На практиці її обчислення необхідне для об'єктивної оцінки господарської діяльності колективних чи державних підприємств у цілому, окремих їх підрозділів та виробництва окремих видів продукції, для розрахунку чистого доходу, прибутку і рентабельності, які залежать від собівартості.

Крім того, показник собівартості є основою для раціонального розміщення та спеціалізації виробництва, ведення господарського розрахунку.

 Його використовують для  аналізу господарської діяльності  підприємств і організацій, порівняння  ефективності різних технологій  вирощування сільськогосподарських  культур, що дає змогу визначати напрями раціонального використання земельних угідь, трудових ресурсів, основних і оборотних засобів.

Отже, зниження собівартості продукції має велике народногосподарське  й економічне значення для підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, діяльності підприємств АПК, селянських (фермерських) господарств.

Значення обліку собівартості величезне.

По-перше, зниження витрат на одиницю продукції дає змогу  збільшити обсяг виробництва  на підприємстві при наявних ресурсах, забезпечити тим самим прискорення оборотності оборотних засобів.

По-друге, зниження собівартості є істотним джерелом зростання прибутковості (доходності) виробництва, а отже, підвищення конкурентоспроможності підприємства.

По-третє, зменшення видатків матеріальних ресурсів в обробних галузях сприяє економії капітальних вкладень у галузях добувної промисловості.

По-четверте, зниження собівартості продукції - реальна основа зниження цін, а отже, підвищення життєвого  рівня населення.

Саме шляхи підвищення рівня рентабельності підприємства та зниження собівартості продукції з'явилися об'єктом дослідження в даній курсовій роботі. Розгляд питання здійснювався на прикладі ПП «АЛЬФА КАПІТАЛ». В процесі роботи використовувалися праці вітчизняних і зарубіжних авторів.

 

 

 

                                                 РОЗДІЛ 1

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА

 

1.  Загальні відомості про господарство

 

Назва господарства: «АЛЬФА КАПІТАЛ» 
Місцезнаходження: Магістральна, буд.1, с. Залізничне, Полтавський район, Полтавська область, 38702

Організаційно-правова  форма: Приватне підприємство

Види діяльності за КВЕД:

51.21.0 Оптова торгівля  зерном, насінням кормами для  тварин.

01.11.0 Вирощування зернових  та технічних культур.

60.24.0 Діяльність автомобільного вантажного транспорту.

         Приватне підприємство «АЛЬФА  КАПІТАЛ» Полтавського району, Полтавської  області з центральною садибою  село Рунівщина, розташоване на  відстані 15 км від обласного центра  міста Полтава на північно-східному  шляху  Полтава – Котельва – Суми.

 Господарство об’єднує 6 сіл Рунівщинської сільської ради та 5 сіл Черкасівської сільської ради. Населені пункти газифіковані та мають дороги з твердим покриттям.

В господарстві є п’ять артезіанських свердловин.

Другий відділок с. Черкасівка розташований на відстані 10 км від центральної садиби с. Рунівщини та 4 км від залізничної станції Божково Південної залізниці. Ґрунт – чорнозем на тяжких суглинках. Економічна оцінка землі в середньому 60 балів. Опадів по багаторічним даним випадає за рік 538-550 мм.

Господарство вирощує  зернові, технічні культури зокрема:

• озима пшениця,
• ярий ячмінь,
• соя,
• соняшник,
• кукурудза.

Є в наявності трактори класом 4-6 т – 14 одиниць, до 3 т – 20 одиниць. Автомобільний парк налічує 29 автомобілів  в т.ч. легкових 8 одиниць

В господарстві є комплекс по очистці зерна ЗАВ-40, два зерно  токи, склади для зберігання зерна  на 3 тисячі тонн. Працює цех по випічці  хліба, комплекс по переробці  зерна (крупорушка, млин).

Певної уваги заслуговує характеристика розміру господарства, оскільки раціональний розмір сільськогосподарських підприємств є одним із основних факторів підвищення економічної ефективності використання ресурсів. Оцінку розмірів господарства можна дати за допомогою таких показників табл. 1.1..

Таблиця (1.1)

Загальна характеристика господарства

Показники	По господарству за рік
	2009	2010	2011
Загальна земельна площа, га
в т.ч. с/г угідь	4495,0	5026	5027
з них ріллі	4495,0	5026	5011
Чисельність середньорічних працівників , чол.	49	44	55
в т.ч. зайнятих у с/г виробництві	49	44	55
Вартість основних виробничих фондів всього, тис грн..	7978,3	8679,0	14526,6
Вартість валової продукції, грн..	18995,8	30786,7	79352,4

 

Аналізуючи таблицю 1.1 можна зробити висновок, що загальна площа земельної ділянки 2011 року порівняно з 2009 роком зросла на 11,8%, цю зміну можна пояснити орендою нових земель. Це в свою чергу спричинило  збільшення робочої сили, кількість середньорічних працівників збільшилася на 12,2%, підвищилася також вартість основних виробничих фондів на 82,1% за рахунок закупівлі нового обладнання та витрат на незавершене будівництво. Вартість валової продукції виросла на 317,7% , що добре видно на рис. 1.1.

Рис. (1.1) Вартість валової  продукції тис.грн.

Отже, за досліджуваний період діяльності підприємства прослідковується позитивна динаміка: підприємство розширило свої площі, зросла кількість працівників, а також суттєво підвищилась вартість основних виробничих фондів та вартість валової продукції.

 

        1.2. Спеціалізація і поєднання галузей

 

Спеціалізація сільського господарства являє собою переважний розвиток  однієї або кількох галузей на виробництві товарної продукції в окремих господарських районах , областях і регіонах. Розвиток цих галузей і виробництво івдповідних продуктів визначає виробничий напрям  сільського господарства. Сільськогосподарські підприємства, спеціалізуючись на виробництві окремих видів товарів, продукції, необідної народному господарству, тим самим  беруть безпосередню участь у суспільному поділі праці. Процес спеціалізації характеризується зосередженням засобів виробництва і робочої сили сільськогосподарських підприємств на  виробництві кремих видів продукції  з урахуванням природних і економічних умов. Це об’єктивний і закономірний процес, який розвивається на основі впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу. З розвитком продуктивних сил сільськогосподарський процес суспільного поділу праці удосконалюється і поглиблюється. Тому спеціалізація за своєю суття нескінченна, як і розвиток техніки.

Спеціалізація підприємства визначається структурою його грошових надходжень від реалізації товарної продукції. Розглянемо структуру товарної продукції в ПП «АЛЬФА КАПІТАЛ» за допомогою табл. 1.2 і рис. 1.2

 

Таблиця (1.2)

Структура товарної продукції

Продукція	Вартість продукції  тис.грн
	2009	%	2010	%	2011	%
Озима пшениця	3906,4	22,4	573,2	1,9	9159,7	14,6
Кукурудза на зерно	3903,2	22,4	19891,5	64,6	38335,9	61,2
Ячмінь ярий	2642,7	15,2	1219,8	4,0	520,3	0,8
Соняшник	6980,3	40,0	9102,2	29,5	13292,8	21,2
Соя	-		-		1339,7	2,1
Всього	17432,6	100	30786,7	100	62648,4	100

 

Рис. (1.2) Структура вартості продукції тис.грн.

 

З даних таблиці(1.2) видно, що ПП «АЛЬФА КАПІТАЛ» на 2011 рік спеціалізується на виробництві кукурудзи, оскільки воно займає найбільший відсоток (61,2%) у структурі товарної продукції, але в 2009 році  головною галуззю було вирощування соняшнику.

Процес спеціалізації  виробництва в сільськогосподарських  підприємствах відбувається безперервно. Проте господарство істотно відрізняються  за рівнем спеціалізації сільськогосподарського виробництва, який визначається коефіцієнтом спеціалізації К_С формула (1.1):

 

                           Кс = 100 : ∑ ПВ(2і - 1)                                      (1.1)

 

де ∑ - сума питомих  ваг видів товарної продукції

    ПВ - питома вага виду товарної продукції в структурі реалізації;

     і - порядковий  номер галузі в ранжированому ряду, побудованому за спадаючою ознакою: першою визначається вид продукції з найбільшою питомою вагою в структурі товарної продукції, а останньою - з найменшою;

Коефіцієнт спеціалізації  є відносним показником і характеризує рівень спеціалізації у відповідних  межах: до 0,20 свідчить про низький рівень спеціалізації господарства; 0,21-0,40 — середній; 0,41–0,60 — високий; 0,61 і більше — для поглибленої спеціалізації господарства.

Проте є думка, що при  значенні коефіцієнта спеціалізації  до 0,300 - підприємство є багатогалузевим, в якого ні один із видів продукції  не займає 25 % в структурі реалізації; від 0,301 до 0,400 - рівень її низький; понад 0,401 до 0,500 - середній і понад 0,501 - високий. Розходження в коефіцієнтах незначні, але вони можуть бути характерними для різних економічних зон країни. Значення Кс Обчислимо коефіцієнт спеціалізації ПП «АЛЬФА КАПІТАЛ» на основі таб. (1.2)  і за формулою (1.1) :

К_С=100:(61,2(2´1-1)+21,2(2´2-1)+14,6(2´3-1)+2,2(2´4-1)+0,8(2´5-1))=0,45

Можна зробити висновок, що наше підприємство має високий рівень спеціалізації, і має головну галузь виробництво кукурудзи.

1.3. Основні економічні показники діяльності підприємства

 

Існує два способи  збільшення виробництва продукції  сільського господарства – екстенсивний  та інтенсивний . При першому збільшення виробництва продукції досягається  за рахунок розширення посівних площ при незмінному рівні урожайності  культур. При другому зростання виробництва продукції відбувається за рахунок підвищення економічної родючості грунту.

Інтенсифікація сільського господарства (рослинництва) – це такий  спосіб його ведення, за якого збільшення виробництва продукції досягається  за рахунок додаткових вкладень, спрямованих на широке використання досягнень науково-технічного прогресу, застосування більш ефективних засобів виробництва і прогресивних технологій, що забезпечує підвищення прогресивності земельних угідь.