Функції держави в суспільних інформаційних відносинах

Від результатів  прогнозування залежить функція  планування, яка передбачає визначення в актах державного управління перспективних кількісних і якісних показників розвитку інформаційних та інформаційно-інфраструктурних відносин, засобів та ресурсів, необхідних для їх досягнення, відповідних напрямів діяльності суб’єктів цих відносин та органів державного управління. Одним з важливих результатів планування є прийняття комплексних програм розвитку тих чи інших галузей інформаційної сфери.

Для формування структури системи управління здійснюється організація, що охоплює дії щодо створення, реорганізації, ліквідації, визначення організаційно-функціональної структури, штатів, прав і обов’язків органів державного управління в інформаційній сфері, а також окремих суб’єктів інформаційних відносин, налагодження взаємозв’язків і взаємодії між ними.

Регулювання полягає  у визначенні загальних рамок  і порядку здійснення інформаційної  діяльності, формування відповідних  суспільних відносин. Воно здійснюється шляхом встановлення правил, видачі дозволів, непрямого економічного впливу на цю діяльність. В умовах розвитку плюралізму форм власності і свободи слова саме регулювання інформаційних та інформаційно-інфраструктурних відносин стає провідною функцією державного управління в інформаційній сфері.

На відміну  від регулювання, керування –  це більш сильний вплив на діяльність об’єктів управління, яке передбачає безпосереднє спрямовання їх діяльності шляхом визначення поточних завдань і напрямів у рамках плану. Сьогодні, на відміну від радянських часів, застосування цієї функції менш поширене, зважаючи на необхідність забезпечення більшої свободи інформаційної діяльності та розвиток у цій сфері недержавних форм власності, які виключають пряму організаційну підлеглість суб’єктів інформаційних та інформаційно-інфраструктурних відносин органам державного управління.

Суть координації  полягає в узгодженні дій. Таке узгодження необхідне як щодо управлінських  дій органів державного управління, так і стосовно інформаційної  діяльності суб’єктів інформаційних  відносин при вирішенні спільних завдань. Дана функція важлива з огляду на необхідність усунення протиріч у функціонуванні всієї системи державного управління в інформаційній сфері.

Контроль дозволяє встановити відповідність функціонування об’єкта управління управлінським  рішенням, виявити результати впливу суб’єкта управління на об’єкт та відхилення від цих рішень. Це дозволяє здійснити корегування функціонування об’єкта управління.

Стосовно спеціальних  функцій державного управління в  інформаційній сфері, слід відзначити, що вони відображають особливості функціонування окремих галузевих та міжгалузевих об’єктів управління, які входять до складу інформаційної сфери. Як наслідок, ці функції знаходять своє юридичне закріплення в компетенції конкретних органів державного управління відповідними об’єктами. Так, наприклад, Державний комітет телебачення та радіомовлення України вживає заходів для поліпшення художньої якості вітчизняних телерадіопрограм, захисту суспільної моралі та ін. Державний комітет статистики України забезпечує повноту, об’єктивність, оперативність та цілісність статистичної інформації; розробляє, затверджує, впроваджує статистичну методологію та ін.

Допоміжні функції  державного управління такі як фінансування, матеріально-технічне постачання, транспортне  обслуговування; кадрове забезпечення безпосередньо на інформаційну сферу не впливають, проте є необхідними для реалізації загальних і спеціальних функцій державного управління цією сферою.

Функції державного управління розкривають взаємодію  суб’єкта і об’єкта державного управління, опосередковують прямі і зворотні зв’язки між ними.

У загальному вигляді  на макрорівні, суб’єктом державного управління, тобто керуючою підсистемою, є держава, яка в управлінському процесі представлена як система  спеціально уповноважених органів  державного управління, які виконують функції управління в інформаційній сфері. Втім, в конкретній управлінській ситуації владне рішення приймає не вся система органів управління, а конкретний орган, уповноважений на вирішення даної справи. Отже, на мікрорівні безпосередніми суб’єктами державного управління є конкретні органи управління.

Хоча до суб’єктів  державного управління в інформаційній  сфері належать, в першу чергу, державні органи, передусім, органи виконавчої влади. реалізація окремих завдань  і функцій держави в цій  сфері може здійснюватися і недержавними структурами. Про це, зокрема, свідчать норми ст.ст. 5, 21, 27 Закону України «Про державну таємницю», з яких випливає, що ряд завдань і функцій держави у сфері охорони державної таємниці в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах, організаціях, які не належать державі, покладається на їх керівників та режимно-секретні органи, а також норми ст.ст. 27, 30, 32, 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якими ряд управлінських повноважень держави в інформаційній сфері делеговано виконавчим органам сільських, селищних, міських рад тощо.

Зміст діяльності суб’єктів державного управління складає  управлінська, організаційна діяльність, яка здійснюється у вигляді певних управлінських заходів, прийомів, методів, спрямованих на реалізацію владних повноважень зазначених органів в інформаційній сфері. Ця діяльність характеризується категорією «управлінський вплив», який являє собою комплекс керівних команд, що через потоки прямого зв’язку надходять від суб’єкта до об’єкта управління. Управлінський вплив, будучи спрямованим на суб’єктів інформаційних відносин, призводить до бажаних для держави змін в їх інформаційній діяльності, а відтак змін в інформації, інформаційно-телекомунікаційних технологіях, на які спрямована ця діяльність. Таким чином, відбувається вплив на всі елементи інформаційних та інформаційно-інфраструктурних відносин, які становлять об’єкт державного управління.

У процесі діяльності суб’єктів державного управління до них надходять реакції зворотного зв’язку з об’єктами управління. Ці зворотні реакції представляють собою інформаційні потоки про відповідність розвитку суспільних відносин, що складають об’єкт управління, керівним командам суб’єктів управління, а відтак цілям і завданням держави в зазначеній сфері. У залежності від отриманої по каналу зворотного зв’язку інформації, а також зміни умов, цілей і завдань управління суб’єкт управління виробляє і передає нові управлінські впливи для об’єкту управління.

Через канали прямого  і зворотного зв’язку забезпечується взаємодія між керуючою і керованою підсистемами, внаслідок чого вони поєднуються в єдину систему державного управління. Взаємодія між органами державного управління інформаційною сферою та суб’єктами інформаційних, інформаційно-інфраструктурних відносин породжує суспільні відносини державно-владного управлінського характеру. Ці відносини врегульовані нормами переважно адміністративного права. Отже, державне управління в інформаційній сфері – це діяльність, врегульована нормами адміністративного права.

Адміністративно-правової форми інформаційні та інформаційно-інфраструктурні  відносини набувають тоді, коли вони виникають в ході інформаційного забезпечення державного управління, тобто при забезпеченні прямих і  зворотних зв’язків між суб’єктом і об’єктом державного управління, здійсненні інформаційної діяльності в апараті органів державного управління або при інформаційній взаємодії між цими органами. Це пов’язано з тим, що як відзначає О.І. Ющик: «предметом управлінської праці є різноманітна інформація про навколишній світ, ... суспільні процеси тощо». Іншими словами, адміністративно-правової форми набувають інформаційно-управлінські відносини, які І.В. Арістова характеризує як управлінські відносини, що перетворюються в інформаційні відносини. В цих відносинах однією із сторін інформаційної взаємодії виступає орган державного управління, залишаючись при цьому ще й носієм владних управлінських повноважень.

Водночас у  багатьох випадках адміністративні (управлінські) правовідносини передують виникненню інформаційних та інформаційно-інфраструктурних відносин. Так, наприклад, виникнення інформаційних чи інформаційно-інфраструктурних відносин цивільно-правового характеру між абонентом кабельного телебачення і провайдером програмної послуги, абонентом та оператором мобільного зв’язку, можливе лише після виникнення між оператором (провайдером) та відповідним державним органом адміністративних правовідносин з приводу реєстрації та ліцензування його інформаційної діяльності. Виникнення подібних адміністративних правовідносин необхідне для визначення окремих умов подальшої інформаційної діяльності цих суб’єктів, що відповідним чином впливатиме і на характер правовідносин, які виникатимуть на основі цієї діяльності. В таких випадках адміністративні правовідносини виступають передумовою виникнення інформаційних та інформаційно-інфраструктурних правовідносин, але не збігаються з ними.

Висновки

Таким чином, наведені ознаки державного управління інформаційною  сферою дають підстави остаточно  визначити його як врегульовану нормами права цілеспрямовану, підзаконну діяльність уповноважених державних органів, їх посадових осіб, та окремих недержавних утворень, що полягає у здійсненні виконавчо-розпорядчих функцій, спрямованих на практичну реалізацію державної політики у сфері інформаційних та інформаційно-інфраструктурних відносин, з метою задоволення потреб суспільства в інформації як стратегічному ресурсі розвитку в умовах становлення інформаційного суспільства в Україні.

Владно-організуючий вплив держави на суспільні відносини в інформаційній сфері реалізується через адміністративні правовідносини. Слід окремо відзначити, що адміністративні правовідносини, що складаються в процесі державного управління інформаційною сферою, можуть виступати як формою існування інформаційних та інформаційно-інфраструктурних відносин, так і необхідною передумовою їх виникнення, зміни та припинення.

Державна інформаційна політика характеризує спрямованість діяльності в інформаційній сфері всієї держави, тобто всього її механізму, а не лише апарату державного управління. Обсяг участі в цій політиці органів державного управління обмежений виконавчо-розпорядчими рамками їх діяльності. Зміст і характер цієї специфічної діяльності відображають такі її об’єктивно необхідні, відносно самостійні і однорідні частини, як функції державного управління. Серед них виділяють загальні, спеціальні і допоміжні функції.

Список  використаної літератури:

1. Конституція України [Текст]: Прийнята на п’ятій сесії Верхов. Ради України від 28 червня 1996 року// Відом. Верхов Ради України. – 1996. – № 30. – ст. 142.
2. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні [Текст]: Закон України // ВВР. – 1993. – № 1. – Ст. 1. Вводиться в дію Постановою BP від 16.11.92 № 2783-12 // ВВР. – 1993. – № 1. – Ст. 2. Зі змінами, внесеними згідно із Законами від 11.11.93 № 3582-12 // ВВР. – 1993. – №46. – Ст. 427; від 14.02.97 № 70/97-ВР // ВВР. – 1997. – № 15. – Ст. 115.
3. Про інформацію[Текст]: Закон України // ВВР. – 1992. – № 48. – Ст. 650. Вводиться в дію Постановою BP від 02.10.92 №2658-12 // ВВР. – 1992. – №48. – Ст. 651. Із змінами, внесеними згідно із законами від 06.04.2000 № 1642-III (1642-14). // ВВР. – 2000. – № 27. – Ст. 213; від 07.02.2002 № 3047-III (3047-14) // ВВР. – 2002. – № 29. – Ст. 194 від 03.04.2003 № 676-1V (676-15).
4. Про захист інформації в автоматизованих системах [Текст]: Закон України // ВВР. – 1994. – № 31. – Ст. 286. Вводиться в дію Постановою BP від 05.07.94 № 81/94-ВР // ВВР. – 1994. – № 31. – Ст. 287.
5. Про Національну систему конфіденційного зв'язку [Текст]: Закон України // ВВР. – 2002. – № 15. – Ст.103.
6. Про телебачення і радіомовлення [Текст]: Закон України // ВВР. – 1994. – № 10. – Ст. 43. Вводиться в дію Постановою BP від 21.12.93 № 3760-12 // ВВР. – 1994. – № 10. – Ст. 44.
7. Про державну таємницю[Текст]: Закон України // ВВР. – 1994. – № 16. – Ст. 93.
8. Тодика, Ю.М. Конституційне право України [Електронний ресурс]/ Режим доступу: http://the-law.at.ua/load/juridichna_literatura. - Заголовок з екрану.
9. Шляхтун, П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки) [Електронний ресурс]/ Режим доступу: http://politics.ellib.org.ua/pages-1899.html. - Заголовок з екрану.