Досвід підготовки документознавців на Україні

Як можна бачити, поки що не всі  ознаки інституціоналізації притаманні професії документознавця.

Важливість професіологічних досліджень для розвитку наукової дисципліни „документознавство„  постулюється у проекті нового паспорту наукової спеціальності 27.00.02 „Документознавство. Архівознавство” – серед основних напрямів досліджень теоретико-методологічні основи розвитку документознавчої професіології посідають чільне місце, отже, слід сподіватись на розвиток наукових досліджень у галузі професіології такої важливої сфери соціальних комунікації, як документно-інформаційні комунікації.

2. ДОСЛІДЖДЕННЯ ПРОБЛЕМ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ДОКУМЕНТАЦІЙНОЇ СФЕРИ В ПРАЦЯХ ПРОВІДНИХ НАУКОВЦІВ

Питання підготовки документознавців як фахівців з інформаційного забезпечення управління не залишаються поза увагою педагогічної науки і практики, активно досліджується проблема диверсифікації змісту освіти для сфери інформаційного забезпечення управління. Пріоритетними в цьому напрямі є системні педагогічні дослідження, присвячені побудові моделі фахівця з інформаційного забезпечення системи управління невиробничою сферою, виконані О.В. Матвієнко, нагальні проблеми підготовки документознавців в умовах інформатизації суспільства розглянуті в роботах Н.А. Гайсинюк , Н.М. Кушнаренко , І.І. Морозюк, А.А. Соляник, Ю.І. Палехи, питання підготовки фахівців з управління документацією за кордоном розглянуто І.Є. Антоненко , С.Г.Кулешовим, І.П. Прокопенко. Наукові праці зазначених авторів є суттєво важливими для подальшого розвитку теоретичних положень і реалізації практичних заходів організації навчально-виховного процесу підготовки документознавців для діяльності в органах державної влади і управління, спрямовують подальші дослідження на обґрунтування специфіки змісту, форм і методів професійної підготовки відповідних фахівців.

Суттєво значущі проблеми формування інформаційно-технологічного простору державного управління розглядались науковцями у різних аспектах: на інформаційні проблеми взаємодії і взаєморозуміння різних гілок влади і суспільства звертається увага у роботах Сенченка М.І., проблеми використання інформаційних ресурсів у державному управління розкривались у роботі  Я.О. Чепуренко, технологічні аспекти досліджувалась у роботах С.А.Чукут, О.А. Литвиненко, О.П. Голобуцького, О.Б. Шевчука , О.А. Баранова, інформаційна культура сучасного державного управління розглядалась у роботах Д.В. Дубова, О.А. Скляренко, теорія і практика підготовки фахівців з інформаційного забезпечення системи управління досліджувалась О.В. Матвієнко.

Помітне місце у вивченні проблем підготовки документознавців для інформаційного забезпечення органів державної влади і управління посідає управлінcьке документознавство, яке системно досліджується С.Г. Кулешовим та В.В. Бездрабкоу контексті завдань обґрунтування сутності, структури і функцій управлінського документа та визначення закономірностей його функціонування у документній інфраструктурі суспільства, вивчення структури і документної бази управління, функціонування новітніх технологій створення і обігу управлінської документації.

3. ЗНАЧЕННЯ ПІДГОТОВКИ ДОКУМЕНТОЗНАВЦІВ ДЛЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

Сучасний рівень менеджменту  характеризується тим, що прийняття  рішень як головне завдання управління, — реалізується за умов повної або  часткової невизначеності, активної, досить часто агресивної, протидії конкуруючих сторін. За цих умов на служби діловодства необхідно покладати завдання не тільки і не стільки створення документації та забезпечення її руху, але головним чином питання інформаційної підтримки всіх управлінських рішень на підставі досконалої організації їх документаційного забезпечення. Служба діловодства, як серцевина організації, що відображає і забезпечує її діяльність, сьогодні мусить стати потужним інструментом, що в змозі через процеси управління документацією, орієнтувати всі інші підрозділи та окремих виконавців на спільні цілі, мобілізувати ініціативу співробітників, виховуючи в них почуття єдності і відданості своєму підприємству, поліпшувати процеси ділової комунікації й корегувати організаційну поведінку всіх його членів. Вже сьогодні в сучасних установах діловодство стає високотехнологічним виробничим процесом, системою організаційного, інформаційного, аналітичного, правового, ретроспективного та прогнозного забезпечення її функціонування, функцією менеджменту щодо документування управлінської інформації й організації обігу службових документів, в т.ч. електронних. Воно об’єктивно виділяється у високооплачуваний вид професійної діяльності, отримує відповідне технологічне й організаційне оформлення й вимагає значного обсягу знань.

Головною метою служби діловодства мусить бути ефективне  управління всією документацією  установи, в т.ч. досконале документаційне забезпечення управління, якісне надання  документно-інформаційних послуг, вчасна обробка і передання на різні рівні керування необхідної для прийняття управлінських рішень документованої інформації. Разом з тим, важливість якісної організації інформаційно-документаційного забезпечення управління в ряді підприємств та установ країни недооцінюється. Справочинством, нерідко, займаються працівники з низьким рівнем оплати, які випадково чи в силу певних обставин вимушені працювати в цих службах. Подекуди канцелярії виконують другорядну роль в апараті управління, виконуючи чисто технічні функції. Творча й логічно-послідовна робота з документами начебто розчиняється в діяльності всього апарату управління. Діловодством займаються начебто всі, але виконують цю роботу в більшості неякісно й зі значними витратами часу. Навіть висококваліфіковані працівники, які отримали системну вищу освіту й призвані по суті вирішувати питання управлінням виробництва, витрачають третю частину свого робочого часу не на властиву їм роботу з документами, до того ж низькооплачувану. Підбором інформації, обробкою і оформленням документів сьогодні повинен займатись не фахівець галузі, який приймає важливі управлінські рішення, а спеціально підготовлений для цього інший фахівець – документознавець – інформаційний аналітик. Нагальною стала проблема кардинальної зміни ролі і місця служб діловодства в апараті управління. В сучасній установі необхідно створення, шляхом об’єднання функцій канцелярії, секретаріату й інформаційного центру, єдиного підрозділу управління документацією з підпорядкуванням його першому керівникові. Цей підрозділ, оснащений новітніми засобами комп’ютерної та іншої багатофункціональної організаційної техніки, мусить виконувати одну з головних функцій управління —досконале управління документацією.. Тоді з такого підрозділу можна буде сповна спитати за неповноту інформації чи перебір документів, за якість опрацювання документації й виконання поставлених перед організацією завдань в установлений термін. Створення такого спеціалізованого підрозділу приведе до зменшення чисельності апарату управління й ліквідації зайвих посад. Коло обов’язків його провідних співробітників-документознавців, інформаційних аналітиків та системотехників буде досить значне й багатогранне. Їх основні функціональні обов’язки – брати, разом з основними фахівцями апарату, активну участь в керуванні всією документацією установи, проводити моніторинг релевантної інформації й розробляти ефективні управлінські рішення, вести контроль і перевірку виконання завдань і розпоряджень вищого керівництва.

Для цього вони повинні  вміти працювати з усіма видами документної інформації, знати особливості функціонування автоматизованих систем діловодства й документообігу, новітні засоби оргтехніки, особливості уніфікації й галузевої стандартизації в документно- інформаційній сфері.

Своєчасність і перспективність  цієї спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» зумовлена рядом об’єктивних чинників: По-перше, це виключно важлива роль документу, в т.ч. електронного, в сучасному світі. Це носій різноманітної інформації і канал соціальної комунікації, засіб збереження, реєстрації і передання інформації у просторі й часі, це й об’єкт охорони інтелектуальної власності та захисту авторських прав. Основи документоведення — невід’ємна складова досконалості як державного управління, так і будь-якого приватного підприємництва.

По-друге, це зростання  ролі інформаційних процесів у всіх різновидах людської діяльності, прояв  спільної основи, притаманній багатьом інтелектуальним напрямам суспільного  розвитку, його глобалізації. Створюються  не тільки інформаційно-аналітичні підрозділи, інформаційно-рекламні агенції, розширюється коло центрів науково-технічної інформації, патентних структур, а й посилюється значення високоякісного інформаційного забезпечення вищого керівництва всіх рівнів і напрямів соціального управління на базі новітніх технологій й застосування глобальних світових мереж. Відкриття нової спеціальності стало зворотною реакцією на процеси, що відбулись в соціально-комунікативній сфери країни: активний розвиток систем зв’язку, телекомунікацій, створення інформаційного системно-мережевого простору. Основи підготовки таких фахівців були закладені ще у 60-х роках минулого століття кафедрою радянського діловодства Московського державного історико-архівного інституту на чолі з професором К.Г.Мітяєвим, якого в 1979 році замінила професор Т.Н.Кузнєцова. Сьогодні на території Російської федерації документознавців готують більше ста вищих навчальних закладів. А от навчальна спеціальність під найменуванням „Документознавство та інформаційна діяльність” впроваджена тільки в Україні. В Російській федерації її аналогом є спеціальність „Документознавство та документаційне забезпечення управління”, яка дещо вужче й зорієнтована лише на підготовку діловодів. Навчання інформаційній діяльності в російських ВНЗ об’єднане з бібліотечною й позначається як „Бібліотечно-інформаційна діяльність”. В США викладання курсу дисциплін з інформаційної діяльності також інтегровано з бібліотечною.

Популярність підготовки фахівців зі спеціальності „Документознавство та інформаційна діяльність” в Україні  невпинно зростає. За останні три роки ця спеціальність відкрита більш ніж в двух десятках вищих навчальних закладів та на їх відокремлених факультетах університетів в Луганську, Луцьку, Миколаєві, Одесі, Рівному, Черкасах. . Навчання за документно-інформаційною спрямованістю в Європейському університеті розпочато п’ять років назад і вже відбувся перший випуск спеціалістів, які ефективно працюють за обраною спеціальністю. В цьому навчальному році планується випуск документознавців- інформаційних аналітиків і в відокремлених підрозділах університету в м. Конотопі та Пирятині, де вже зараз за цією спеціальністю займається більш 200 студентів.

ВИСНОВКИ

Сучасний стан досліджень в галузі документознавчої професіології  у кількісному і якісному вимірі не відповідає сучасним потребам науки і практики.

Відсутність наукового  обґрунтування системи професійної  підготовки фахівців може мати наслідком  обмежену професійну самоідентифікацію  особистості, „збіднене” усвідомлення меж власної професії, викликати  обмежене уявлення щодо сфери використання фахівців і гальмувати їх кар’єрне зростання.

Методологічно необхідним є визначення теоретико-методологічних засад підготовки фахівців і їх професіоналізації  на основі педагогічної прогностики  з метою розв’язання комплексу  проблем, пов’язаних з усіма ланками системи підготовки документознавців на всіх рівнях.

Отже, для визначення педагогічних основ підготовки документознавців для сфери державного управління необхідно вирішити такі завдання:

Виявити сутність понять „документно-інформаційні комунікації” та „документно-інформаційне забезпечення” у застосуванні їх до сфери державного управління.

Виявити специфічні особливості  діяльності фахівців з документно-інформаційних  комунікацій у сфері державного управління, сформулювати основні завдання діяльності фахівців у межах основних комплексів їх функціональної спеціалізації і на цій основі визначити перелік знань і умінь, необхідних для здійснення майбутньої професійної діяльності.

Проаналізувати сучасний стан підготовки документознавців для сфери державного управління, виявити педагогічні умови підготовки фахівців та розробити методичні підходи до вивчення  сучасних технологій інформатизації державного управління.

Експериментально перевірити педагогічну ефективність розроблених  підходів і виявити готовність фахівця до професійної діяльності.

Поставлені завдання дослідження зумовлені необхідністю теоретико-методологічного обґрунтування  змісту професійної підготовки фахівців сфери документно-інформаційних  комунікацій у державному управлінні.

Адекватний зміст підготовки фахівців може бути забезпечений за умови інтегрованого розгляду предметних галузей „документознавство” та „державне управління” у їх взаємозв’язку, з виявленням семантичного спектру завдань діяльності документознавця у предметній галузі „документно-інформаційне забезпечення державного управління” з урахуванням змін у змісті і формах інформаційної діяльності, зумовлених розвитком комп’ютерно-інформаційних систем, зміною інформаційних потреб державного управління, пов’язаних із процесами демократизації суспільного життя, необхідністю відкритості та прозорості державного управління.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бездрабко  В.В.  Документознавчі  термінологічні  семінари  та  збірки наукових  праць:  нові  здобутки  українських  документознавців // Бібліотекознавство. Документознавство.  Інформологія. – 2008. – № 3. – С.64–66. 2. 
2. Бездрабко  В.В.  Управлінське  документознавство:  навч.  посіб. –  К.: Четверта хвиля, 2006. – 208 с.
3. Бездрабко  В.В. Міжнародна  наукова  конференція з проблем державного управління  та  наук  документально–комунікаційного циклу // Бібліотекознавство.  Документознавство.  Інформологія. – 2006. – № 4. – С.39–41.
4. Бездрабко В.В. Проблеми  державного  управління  і наук  документально–комунікаційного  циклу:  обговорення  триває // Вісн. Кн.  палати. –  2006. – № 7. – С.51–53.
5. Волкова С.І., Самійленко Т.П. Кафедра бібліотекознавства ХДАК: до 75–річчя  підготовки  бібліотечних  спеціалістів  // Вісн.  ХДАК:  збірн.  наук. праць. – 2000. – Вип. 3. – С.172–179. 6.  Демчина Л.  Дисциплины  документально–коммуникационного цикла: основания комплексирования  // Библиотечное  образование и практика: поиски взаимопонимания: тез. докл. Седьмой междунар. науч. конф., 24–25 апр. 2002 г. – М., 2002. – С.50–51.
6. Демчина  Л.  Змістовне  оновлення  документознавчої  підготовки бібліотечних  фахівців // Вісн.  ХДАК:  збірн.  наук.  праць. –  2004. – Вип. 15. – С.142–151.
7. Демчина  Л.  Інтеграційні  тенденції  у  формуванні  дисциплін документально–комунікаційного  циклу  // Соціокультурні  комунікації  в інформаційному суспільстві: матеріали і тези Між нар. наук. конф., 20–21 листоп. 2003 р. / Харк. держ. акад. культури. – Харків, 2003. – С.61–62. 9. 
8. Демчина  Л.  Структурна  єдність  дисциплін  документально–комунікаційного циклу в бібліотечній освіті  // Вісн. Кн. палати. – 2007. – № 5. – С.26–29. 16.  
9. Демчина Л. Реформування змісту вищої бібліотечно–інформаційної освіти в  контексті  документологічної  парадигми  // Вісн.  Кн.  палати. –  2007. – № 3. – С.28–31.
10. Дубова  С.В.  Документознавча  професіологія:  проблеми  і  перспективи // Вісн. Книжкової палати. – 2007. – № 5. – С.30–32. Дубова С.В. Досвід підготовки  інформаційних  спеціалістів  в  зарубіжних країнах // Рідна школа. – 2001. – № 10. – С.76–77.
11. Дубова С.В. Забезпечення інформаційної підтримки управління: до проблеми підготовки спеціалістів  // Суспільні реформи та становлення  громадянського суспільства  в  Україні / Академія  державного  управління  при  Президентові України. – К.: Вид–во УАДУ, 2001. – С.220–222.
12. Дубова С.В. Інформаційна   професія: аналіз підходів до розуміння змісту діяльності  та  напрямів  підготовки  спеціалістів  // Гуманітарні  науки. –2002. – № 2. – С.20–26 38.  
13. Кушнаренко Н., Соляник А. Бібліотечно–інформаційна освіта: орієнтир на майбутнє // Вісн. Кн. палати. – 2002. – № 5. – С.33–34.
14. Кушнаренко Н.М. Внутріпредметна і між предметна інтеграція дисциплін документознавчого  циклу  // Вісн.  ХДАК:  збірн.  наук.  праць. –  2003. – Вип. 13. – С.106–114. 47.  
15. Матвієнко  О. Документознавча професіологія:  проблеми  і перспективи // Вісн. Кн. палати. – 2007. – № 5. – С.30–32.
16. Матвієнко  О.  Теоретико–методологічні  підходи  до  розроблення концептуальних основ  інформаційної освіти  // Вісн. Кн. палати. – 2004. – № 7. 
17. Матвієнко  О.,  Дубова  С.  Професіоналізація  інформаційної  діяльності  у сфері  державного  управління // Вісн.  Національної  академії  державного управління при Президентові України. – 2007. – № 1. – С.52–60
18. Матвієнко  О.,  Дубова  С.  Теоретико–методологічні  основи  професійної підготовки  фахівців  з  інформаційного  забезпечення  державного управління // Вісн. Книжкової палати. – 2006. – № 8. – С.22–34.
19. Матвієнко О.  Інформаційна освіта:  інноваційні аспекти.  [Монографія]. – К.: КНУКіМ, 2003. – 126 с.
20. Матвієнко О. Педагогічні основи підготовки менеджерів  інформаційних систем. – К., 2001. – 259 с.
21. Морозюк  І.  Документознавство  та  інформаційна  діяльність:  проблеми спеціалізацій і вимоги практики // Вісн. Кн. палати. – 2003. – № 8. – С.18–20.
22. Палеха  Ю.  Основні  чинники  впливу  на  вузівську  підготовку документознавців // Студії з архівної справи та документознавства. – 2004. Т. 11. – С.168–171.
23. Палеха  Ю.  Підготовка  документознавців–інформаційних  аналітиків – нагальна потреба інформаційного суспільства // Студії з архівної справи та документознавства. – 2007. – Т. 15. – С.108–110.
24. Плешкевич  Е.А.  Итоги  формирования  документационной  науки  в Украине:  по  материалам  конференции.  Обзор  // НТИ.  Сер.  1.  Орг.  И методика ифнорм. работы. – 2008. – № 9. – С.34–37. 
25. Плешкевич  Е.А.  Неделя  документационной  науки  в  Украине.  Обзор // Науч.–техн. информ. – Сер. 1. – 2007. – № 11. – С.30–32.
26. Сищенко  С.  Книгознавство  як  професійний  компонент  вищої  освіти // Вісн. Кн. палати. – 2000. – № 12. – С.24–26.
27. Сищенко  С.  Концептуальні  засади  книгознавчої  підготовки  фахівців // Вісн. ХДАК: збірн. наук. праць. – 2004. – Вип. 15. – С.95–100.
28. Сілкова  Г.  Підготовка  спеціалістів  аналітико–синтетичної  обробки інформації // Вісн. Кн. палати. – Вінс. Кн. палати. – 1998. – № 5. – С.25–26.
29. Соляник А., Кушнаренко Н. Концептуальні засади викладання дисциплін документознавчого циклу // Вісн. Кн. палати. – 2001. – № 1. – С.25–27.
30. Соляник А.А. Документні потоки та масиви: навч. посібник для вищ. навч. закладів культури  і мистецтв  / Харківська держ. академія культури. – Х., 2000. – 109 с.
31. Терентьєва  Г.  Викладання  дисципліни  «Інформаційне  забезпечення інтелектуальної власності» для документознавців–фахівців  інформаційної сфери // Вісн. Кн. палати. – 2002. – № 4. – С.20–22.
32. Терно  В.В.  Підготовка  фахівці  з  інформаційно–бібліотечної  діяльності // Вісн. Кн. палати. – 1997. – № 3. – С.15–17.
33. Шейко  В.,  Кушнаренко  Н.  Підготовка  нової  генерації  бібліотечних фахівців: стан та перспективи // Вісн. Кн. палати. – 1999. – № 4. – С.19–21.
34. Шейко  В.,  Кушнаренко  Н.  Харківська  вища  школа  бібліотечно–інформаційної  та  книгознавчої  освіти  в  контексті  історії  та  сьогодення // Вісн. Кн. палати. – 2004. – № 7. – С.29–33.