Державний бюджет

Відсутність дієвих правових форм і методів регулювання суспільного вибору та ефективного менеджменту при прийнятті прозорих, обґрунтованих  бюджетних рішень негативно впливає на досягнення фінансової стабільності і управління потоками державних коштів. Україна в питанні застосування бюджетних технологій, на нашу думку, знаходиться на досить низькому рівні порівняно із діючими європейськими стандартами управління публічними фінансовими ресурсами. У формуванні та реалізації фінансової політики України відсутній дієвий бюджетний менеджмент та існує проблема кадрового забезпечення прийняття професійних рішень на усіх етапах організації бюджетного процесу. Тому і невипадковим є те, що в останні роки при підготовці проекту державного бюджету та прийняття Закону України «Про Державний бюджету України на відповідний рік» бюджетні рішення підлягали досить частим змінам, переосмисленню. Вони мали, як правило, політичний характер, що не сприяло підвищенню ефективності в управлінні потоками бюджетних коштів. Бюджетний процес знаходився під впливом різних політичних сил, а Державний бюджет України як головний фінансовий план став віддзеркаленням відповідних поглядів та інтересів, недосконалого менеджменту та відсутності ефективних технологій у прийнятті рішень [10, c.19].

На практиці формування та прийняття Державного бюджету  України в умовах незрілості громадянського суспільства відбувається в досить специфічних політико-правових умовах. Державний бюджет України все більше стає основним предметом розгляду та переговорів уряду з політичними групами в парламенті і результатом політичних домовленостей. Про це свідчить практика прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2003 рік». Скасування Верховною Радою України раніше прийнятого рішення про державний бюджет у другому читанні на вимогу сформованого уряду здійснено самим же парламентом. Таким чином, попередній суспільний вибір у прийнятті бюджетних рішень було скасовано і обрано нові орієнтири в політиці доходів та видатків бюджету.

З метою упередження  негативних наслідків у бюджетній  політиці на кожній зі стадій бюджетного процесу, за підсумками проходження Державного бюджету України на відповідний рік, мають бути оцінені досягнуті результати прийнятих рішень відповідно до поставленої мети і визначених завдань на наступний бюджетний рік. При здійсненні суспільного вибору в бюджетному процесі необхідно дотримуватись таких принципів:

• досягнення рівноваги та спадкоємності у бюджетній політиці;
• забезпечення балансу попиту і пропозиції на публічні фінансові ресурси ;
• демократичності, прозорості і привабливості прийнятих рішень;

- дотримання  законності і фінансової культури, відповідальності і поваги до закону при прийнятті бюджетних рішень [10, c.20].

У період розвитку демократії і вдосконалення бюджетних рішень головним критерієм у здійсненні суспільного вибору, на нашу думку, має стати принцип рівноваги. Принцип рівноваги, роль якого у розвитку бюджетної політики Української держави недооцінюється, є стрижнем у суспільному виборі, навколо якого мають формуватись управлінські рішення та відбуватись затвердження Закону України «Про Державний бюджет України на відповідний рік». Рівновага у бюджетній політиці і в бюджетному процесі, зокрема для бюджету, означає перш за все баланс потреби і фінансової можливості держави та збалансування дохідної і видаткової частин бюджету. Принцип рівноваги у прийнятті бюджетних рішень, крім того, полягає у дотриманні і забезпеченні:

- балансу бюджетної  та податкової політики у мобілізації  податків та здійсненні державних видатків;

• мінімізації суб'єктивізму і досягнення реального балансування бюджету в досягненні суспільного вибору;

- рівних можливостей  в одержанні суспільних благ  і послуг;

- ефективності  формування і використання бюджетних  коштів, їхньої результативності в процесі відтворення суспільного продукту і ВВП [10, c.21].

 Фінансові можливості і відповідні ресурси в організації бюджетного процесу, на нашу думку, мають бути домінантою у бюджетній політиці щодо державних видатків і бути основою для визначення обсягу з надання суспільних благ. З цих позицій важливо зберегти рівновагу потреби і можливості держави в процесі розгляду та затвердження проекту Закону України «Про Державний бюджет України на відповідний рік», а особливо в процесі його виконання.

ВИСНОВКИ

Сутність  бюджету розкривається при вивченні його як економічної категорії та як основного фінансового плану. Бюджет як економічна категорія – є основною ланкою державних фінансів і важливою складовою фінансової системи в цілому. Бюджет держави являє собою сукупність законодавчо регламентованих відносин між державою і юридичними та фізичними особами з приводу розподілу й перерозподілу ВВП, а за певних умов — і національного багатства з метою формування і використання централізованого фонду грошових коштів, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій. Бюджет як основний фінансовий план відображає розпис доходів і видатків основного централізованого фонду грошових коштів держави.

Доходами бюджету є ті кошти, що надходять державі у постійне користування на безповоротній основі. Вони забезпечують стабільність формування бюджету і фінансування його видатків. Виділяють три методи формування доходів держави: 1) від підприємницької діяльності; 2) від державного майна, угідь і послуг; 3) податковий.

Наукова класифікація видатків бюджету здійснюється за такими ознаками:

1. роллю у відтворенні виробництва ( поточні; капітальні;);
2. суспільним призначенням;
3. галузями економіки і соціальної сфери;
4. цільовим призначенням;
5. рівнями бюджетної системи (Державний бюджет України; місцеві бюджети); 

Фінансування  видатків бюджету може здійснюватись  у таких формах:

• кошторисне фінансування;
• фінансування інвестиційних проектів (бюджетні інвестиції);
• державні субсидії, субвенції, дотації (державні трансферти);
• бюджетні кредити.

Склад і структура доходів бюджету характеризують фінансову політику та фінансовий стан держави. Основним джерелом податкових надходжень є прямі і непрямі податки, роль яких у формуванні доходів бюджету постійно змінюється. Серед окремих податків у формуванні доходів бюджету особлива роль належить податку на додану вартість і податку на прибуток (доходи) підприємств, які разом забезпечують значну суму надходжень до бюджету. Склад неподаткових доходів бюджету, на відміну від податкових, є досить широким.

Видатки бюджету обумовлюються насамперед їхнім суспільним призначенням, адже саме такий їх розріз найповніше відбиває сутність і призначення бюджету. Економічну функцію держави забезпечують видатки на економічну діяльність та науку, соціальну — видатки на соціальний захист населення, соціальне забезпечення та соціальну сферу, оборонну — на оборону, управлінську — на утримання управлінських структур та на міжнародну діяльність. Окремо в бюджеті виділяються видатки, пов'язані з системою державного кредиту, — на обслуговування внутрішнього і зовнішнього державного боргу. У цілому видатки, пов'язані з економічною (народне господарство і наука) та соціальною (соціальний захист і соціальна сфера) функціями держави, є домінуючими.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 р.
2. Закон України "Про Державний бюджет України на 2009 р.
3. Закон України "Про Державний бюджет України на 2010 р.
4. Бюджетний кодекс України  // Урядовий кур’єр. – 2001. – №131.  
5. Бюджетний менеджмент: Підручник / В.Федосов, В. Опарін, Л. Сафонова та ін.; За заг. ред. В. Федосова. – К.: КНЕУ, 2004. – 864 с.
6. Василик О.Д., Павлюк К.В. Бюджетна система України: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури. – 2004. – 544с.
7. Грабовецький Б. Є. Методичні вказівки до вивчення курсу "Загальна теорія статистики". — Вінниця, 1999.
8. Захожай В. В., Шепітко Г. Ф. Статистика ринку товарів та послуг. — К.: Вид-во УФІМВ, 1998.
9. Збірник задач зі статистики / За ред. А. В. Головача, А. М. Єриної, О. В. Козирева, С. С. Герасименка. — К.: Вища шк., 1994.
10. Єріна А. М. Статистичне моделювання та прогнозування: Навч. посіб. — К.: Вид-во КНЕУ, 2001.
11. Ерина А. М., Пальян 3. О. Теория статистики: Практикум. — К.: Т-во "Знання", 2001.
12. Мазаракі А. А., Лігоненко Л. О., Ушакова Н. М. Економіка торговельного підприємства. — К.: Хрещатик, 1999.
13. Митрофанов Г. В. Методика аналізу фінансового стану підприємства. — К.: Вид-во КТЕІ, 1993.
14. Нікбахт Е., Гропеллі А. Фінанси. — К.: Вік, Глобус, 1992.
15. Огонь Ц. Г. Реальнісь суспільного вибору у прийнятті бюджетних рішень // Актуальні проблеми економіки.2005.—№4.– c.17-26.
16. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія). Київ: КНЕУ,  2001, 240 с.
17. Опарін В.М., Малько В.І., Кондратюк С.Я., Коломієць Г.Б. Бюджетна система. Київ: КНЕУ,  2002, 336 с.
18. Пасічник Ю. В. Бюджетна система України та зарубіжних країн. Навчальний посібник.—К.: Знання-Прес, 2002. –495c. –(Вища освіта хіх століття).
19. Родіонова І. Макроекономічні чинники дефіциту бюджету в Україні // Економіка України, - 1998. - №9. - с.15-24.
20. Радіонова І.Ф. Податково-бюджетна політика. Проблема дефіциту державного бюджету та державного боргу //Загальна економіка: Підруч. для ліцеїв і гімназій. – К., 1995. – С.277-290.
21. Сладкевич В.П. Методичні рекомендації щодо підготовки та оформлення курсових робіт. – К.: МАУП,  - 1999. – 16с.
22. Сова. О. Ю. Проблема дефіцитності державного бюджету і шляхи її розв`язання // Фінанси України.—2004.—№5.с. 83-87.
23. Фінанси: Підручник / За ред. С.І. Юрія, М.В. Федосова. – К.: Знання, 2008.
24. Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України. – К., - 2000.
25. Януль І.Є.  Бюджетна політика України: проблеми та перспективи // Фінанси України, - 1998. - №2. - с. 48-51.