Державний бюджет

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Декабря 2012 в 23:18, курсовая работа

Краткое описание

Мета роботи - розкрити структуру державного бюджету, тобто показати його дохідну і видаткову частини, а також запропонувати шляхи вирішення проблеми державного бюджету у регулюванні соціального та економічного розвитку країни, запропонувати методи збалансування і оптимізації дохідної та видаткової частин.

Содержание

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ЯК ОСНОВНОЇ ЛАНКИ ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСІВ 6
1.1 Сутність і роль бюджету. 6
1.2 Методи, принципи і джерела формування бюджету. 10
1.3 Класифікація видатків та форми бюджетного фінансування. 13
РОЗДІЛ 2АНАЛІЗ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ ЗА 2008-2010 рр. 15
2.1 Доходна частина державного бюджету. 15
2.2 Видаткова частина державного бюджету. 22
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ У РЕГУЛЮВАННІ СОЦІАЛЬНОГО ТА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ 29
ВИСНОВКИ 34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 36

Прикрепленные файлы: 1 файл

Курсова робота.doc

— 461.00 Кб (Скачать документ)

Основою формування доходів бюджету є податки. Податковий метод формування доходів бюджету, на відміну від неподаткового, має такі характерні риси, як примусовість, безеквівалентіність, законодавчо регламентований порядок стягнення податків, однаковий підхід до всіх платників.

Податки з’явилися у процесі історичного розвитку одночасно з виникненням держави. У міру розвитку товарно-грошових відносин розвивалися форми податку. Цікаво простежити в цьому зв’язку, як змінювалися погляди платників податків на необхідність утримувати державу. Спочатку у відносинах між державою і населенням превалювала ідея подарунка, потім уряд просив народ про підтримку, далі виникла ідея допомоги державі, потім — жертовності особи в інтересах держави, ще пізніше у платника податку розвивається почуття обов’язку і, нарешті, перемагає ідея примусу з боку держави, без будь-якої залежності від волі платника. Одночасно змінювались і назви відповідних доходів держави: приношення, дар, дань, подать, повинність, податок.

Фінансування  бюджету може здійснюватись за рахунок грошової емісії та державного внутрішнього і зовнішнього запозичення. Ці методи суттєво відрізняються як за економічним змістом, так і за ставленням до них. Так, використання грошової емісії як джерела покриття бюджетного дефіциту у більшості країн світу, у тому числі й в Україні, офіційно заборонено. Використання ж державних позик вимагає надійної системи управління державним боргом і певного його обмеження.

У цілому, розглядаючи  формування дохідної бази бюджету з  позицій його збалансованості, важко  визначити, у який спосіб — збільшення податків (зменшення видатків) чи випуск державних цінних паперів — краще цього досягти, оскільки зловживання і першим, і другим викликає негативні наслідки й суперечності. Так, подальше збільшення податкового тягаря не стимулює розширення виробництва і може навіть призвести до зменшення доходів бюджету. Зростання державного боргу відтягує приватні заощадження і накопичення корпорацій від фінансування капітальних вкладень, сприяє підвищенню реальної процентної ставки за кредитами, оскільки пропозиція позичкового капіталу не змінюється, а попит на гроші держава збільшує.

Формування  доходів бюджету може відбуватись  за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел. До внутрішніх відносять ВВП і національне багатство, які вироблені на території даної країни, до зовнішніх — ВВП (а іноді й національне багатство) інших країн, який надходить у вигляді державних позик або репараційних платежів, тощо.

 

1.3 Класифікація видатків та форми бюджетного фінансування.

 

В основі сучасного  розуміння сутності бюджетних видатків має бути суспільний вибір, мотивації та інтереси людей, які приймають рішення: від рядових виборців до парламентаріїв і президента. В умовах розвинених демократичних засад обсяг бюджетних видатків визначається колективними рішеннями, які, у свою чергу, залежать від індивідуальних преференцій членів суспільства. Звідси випливає, що держава — лише інструмент у руках суб'єктів демократичного політичного процесу, яка реалізує волю більшості у виборі бюджетно-політичних цілей. У випадку орієнтації уряду на активізацію політики економічного зростання він буде всебічно сприяти процесам пожвавлення економічного життя суспільства, здійсненню видатків на освіту, фундаментальні наукові дослідження тощо. Таким чином, видатки бюджету є інструментом досягнення вищого критерію справедливості у розподілі державних благ з метою досягнення граничного рівня добробуту для кожного члена суспільства. Матеріальну основу видатків бюджету становлять грошові кошти, які спрямовуються урядом та іншими адміністративними органами влади на фінансування економічної діяльності, соціальної сфери і соціальних потреб населення, на державне управління, оборону та інші загальнодержавні потреби.

За рівнем бюджетної системи розрізняють видатки Державного бюджету України і місцевих бюджетів. Кошти Державного бюджету витрачаються на цілі, визначені Законом про Державний бюджет України, кошти місцевих бюджетів — на цілі і в межах, затверджених Верховною Радою Автономної Республіки Крим і місцевими радами.

Фінансування  видатків бюджету може здійснюватись  у таких формах:

  • кошторисне фінансування;
  • фінансування інвестиційних проектів (бюджетні інвестиції);
  • державні субсидії, субвенції, дотації (державні трансферти);
  • бюджетні кредити.

Кошторисне  фінансування є основною формою, за допомогою якої здійснюються видатки бюджету. Воно включає забезпечення виробничої та соціальної інфраструктур, оборони та управління. За цієї форми бюджетні асигнування виділяються на підставі спеціального документа — кошторису. У ньому розраховується обсяг бюджетних асигнувань, їх розподіл за статтями витрат з поквартальною розбивкою. Обсяг бюджетного фінансування визначається на основі показників, які характеризують масштаби діяльності підприємства, та встановлених (чи розрахованих) норм витрат. Норми витрат — основний елемент кошторисного фінансування, бо саме вони визначають обсяги видатків бюджету.

Бюджетне  фінансування інвестиційних проектів характеризує виділення державних асигнувань на капітальні вкладення у виробничу сферу. Суть цієї форми полягає у тому, що держава виходячи зі своїх фінансових можливостей здійснює конкурсний відбір найнеобхідніших та найефективніших проектів. Проекти, що не пройшли конкурсного відбору, можуть фінансуватись за рахунок банківських кредитів та інших залучених коштів (наприклад, цільових інвестиційних позик). Обсяг видатків установлюється на основі спеціальних кошторисів, в яких визначається вартість спорудження відповідних об'єктів.

Державні  субсидії являють собою форму надання державної фінансової допомоги юридичним та фізичним особам. Вони мають на меті підтримання певних сфер діяльності, галузей чи підприємств (наприклад, субсидії фермерам) і окремих верств населення (наприклад, житлові субсидії). Державні субвенції передбачають пайову участь суб'єктів підприємницької діяльності у фінансуванні окремих витрат чи проектів. Державні дотації — це надання коштів з бюджету на покриття збитків підприємств. В основному вони стосуються державних підприємств. Недержавні підприємства можуть отримувати дотацію тоді, коли їх збитки виникають унаслідок певної політики держави, наприклад у сфері ціноутворення..

 

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ  ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ ЗА 2008-2010 рр.

2.1 Доходна частина державного бюджету.

 

Основою фінансової системи  України є Державний бюджет, він  є основним джерелом формування і перерозподілу національного багатства країни. Таким чином, на нашу думку, при дослідженні фінансової системи країни, вкрай необхідно розглянути особливості формування доходної частини державного бюджету України.

Аналіз виконання доходної частини бюджетів останніх років переконливо свідчить про те, що прогнозування доходів бюджетів в Україні має досить невисокий рівень достовірності. Про це переконливо свідчить невиконання плану надходжень до загального і спеціального фонду бюджету, так само, як і невиконання більшості місцевих бюджетів і невиконання - державного. На нашу думку, останнє є одним з головних недоліків бюджетної політики нашої держави. З огляду на це, найголовнішим завданням сьогодення в бюджетній сфері є створення науково-обґрунтованої методологічної бази прогнозування доходів та видатків бюджетів усіх рівнів. Вирішення цього завдання, на наше переконання, потребує всебічного аналізу зарубіжного досвіду у відповідній сфері. Водночас необхідно здійснювати перехід до використання виключно обґрунтованих прогнозів при розгляді та прийнятті проекту про державний бюджет на наступний рік, можливо навіть і на основі занижених прогнозів стосовно джерел наповнення його доходної частини. Лише за таких умов фінансування витратний статей відбуватиметься у повному обсязі, а "ручне" управління виконанням бюджету буде просто унеможливлено.

Розглянемо особливості  формування доходної частини державного бюджету за період 2008-2010 рр. Так, в таблиці 2.1 наведені узагальнені показники доходної частини державного бюджету відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2008, 2009 та 2010 рік.

 

 

У 2008 році доходи загального фонду державного бюджету при плані 180 млрд. 783,2 млн. грн. виконані у сумі 185 млрд. 853 млн. грн., що на 5 млрд. 69,8 млн. грн. або 2,8 відс. перевищило заплановані обсяги. Перевиконання досягнуто за рахунок зростання переплати та авансових платежів Національного банку.

Стан виконання показників державного бюджету за основними  джерелами доходів наведено у  таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Виконання показників державного бюджету за основними джерелами у 2008 році.

млн. грн.

№ з/п

Показники

План

Виконано

всього

у т. ч. загальний фонд

всього

у т. ч. загальний фонд

сума

відс.

сума

відс.

 

ВСЬОГО ДОХОДІВ

238 636

180 783

231 723

97,1

185 853

102,8

 

у тому числі:

           

1.

Податок на прибуток підприємств

42 259

40 606

47 456

112,3

45 940

113,1

2.

Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)

49 141

46 919

45 016

91,6

45 016

95,9

3.

Бюджетне відшкодування податку  на додану вартість грошовими коштами

- 32 593

- 32 593

- 34 408

105,6

- 34 408

105,6

4.

Податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів

82 744

80 359

81 007

97,9

79 426

98,8

5.

Акцизний збір із вироблених в Україні  товарів

11 133

8 286

10 125

90,9

8 119

98,0

6.

Акцизний збір із ввезених на територію  України товарів

2 573

450

2 553

99,2

437

97,1

7.

Ввізне мито

12 096

7 252

11 933

98,7

8 010

110,5

8.

Надходження від перевищення валових  доходів над видатками Національного  банку України

4 834

4 834

8 334

172,4

8 334

172,4

9.

Рентна плата

10 811

8 792

10 329

95,5

9 402

106,9

10.

Офіційні трансферти

7 984

7 504

7 837

98,2

7 364

98,1


 

Незважаючи на перевиконання  доходів загального фонду державного бюджету, в цілому, за його окремими доходними джерелами не надійшло 4 млрд. 584,4 млн. грн., з яких 61,9 відс. складали надходження податку на додану вартість. Зокрема, не надійшло 1 млрд. 903,1 млн. грн. або 4,1 відс. податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів; 933,3 млн. грн. або 1,2 відс. податку на додану вартість із ввезених на її територію товарів; 210,2 млн. грн. або 17,4 відс. плати за користування надрами; 166,8 млн. грн. або 2 відс. акцизного збору із вироблених в Україні товарів; 162,8 млн. грн. або 2,2 відс. коштів, що надходять з інших бюджетів, тощо.

Доходи спеціального фонду державного бюджету затверджені  в обсязі 51 млрд. 148,8 млн. гривень. З  урахуванням змін, внесених впродовж бюджетного року розпорядниками коштів, плановий обсяг доходів спеціального фонду, в цілому, збільшено на 6 млрд. 703,7 млн. грн. і встановлено в сумі 57 млрд. 852,4 млн. гривень. Фактичні надходження до спеціального фонду становили 45 млрд. 869,9 млн. грн. або 89,7 відс. обсягу, затвердженого законом, і 79,3 відс. річного плану з урахуванням внесених змін.

Стан виконання показників спеціального фонду державного бюджету  за основними джерелами доходів  наведено у таблиці 2.2.

До спеціального фонду  не надійшло 11 млрд. 982,5 млн. грн. або 20,7 відс. запланованих доходів. Невиконання доходів спеціального фонду зумовлено неповним проведенням запланованих клірингових розрахунків згідно із статтями 7, 37, 54 та 80 закону про державний бюджет. У цілому, зазначені розрахунки проведено на суму 4 млрд. 497,9 млн. грн., що на 3 млрд. 792,8 млн. грн. або 45,7 відс. менше запланованого обсягу (8 млрд. 290,7 млн. гривень).

Крім того, до спеціального фонду не надійшло 4 млрд. 149,5 млн. грн. запланованих надходжень від продажу  землі і нематеріальних активів; 926,4 млн. грн. плати за послуги, що надаються бюджетними установами; 921,2 млн. грн. мита на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб´єктами підприємницької діяльності, тощо.

 

 

 

 

Таблиця 2.2

Виконання спеціального фонду державного бюджету за доходами у 2008 році

млн. грн.

№ з/п

Показники

Затверджено

План з урахуванням змін

Виконано

Відсоток виконання до:

затвердженого

плану з урахуванням змін

 

ВСЬОГО ДОХОДІВ

51 149

57 852

45 870

89,7

79,3

 

у тому числі:

         

1.

Податок на прибуток підприємств (податкова  заборгованість та розстрочені податкові зобов´язання)

1 542

1 653

1 516

98,3

91,7

2.

Податок на додану вартість (податкова  заборгованість та розстрочені податкові  зобов´язання)

3 943

4 607

2 049

52,0

44,5

3.

Акцизний збір

4 970

4 970

4 122

82,9

82,9

4.

Ввізне мито

4 844

4 844

3 923

81,0

81,0

5.

Рентна плата (податкова заборгованість та розстрочені податкові зобов´язання)

2 005

2 019

927

46,2

45,9

6.

Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію

3 607

3 607

3 427

95

95

7.

Додаткові збори на виплату  пенсій

6 587

6 587

6 498

98,6

98,6

8.

Власні надходження бюджетних  установ

12 000

16 559

15 201

126,7

91,8

9.

Доходи від операцій з капіталом

5 153

5 925

1 776

34,5

30,0

10.

Цільові фонди

774

857

1 023

132,2

119,3

Информация о работе Державний бюджет