Облік коштів підприємства на рахунках в банках

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП3

 

1. Документальне оформлення операцій з коштами на рахунках в банках6

 

2. Синтетичний облік коштів на поточному рахунку в банку в національній валют20

 

3. Особливості обліку коштів на поточному рахунку в банку в іноземній27

 

4. Облік інших грошових коштів на рахунках в банка36

 

ВИСНОВКИ46

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 49

 

Додаток А 52

 

Додаток Б 53

 

Додаток В 54

 

Додаток Г 55

 

Додаток Д 56

 

Додаток Е 57

 

ВСТУП

 

За умов ринкової економіки у процесі планово-господарської діяльності підприємства виникають господарські зв'язки й розрахункові відносини з постачальниками матеріальних цінностей і послуг, із замовниками послуг і покупцями продукції, з фінансовими органами, банками й іншими організаціями й особами.

Розрахункові операції між зазначеними суб'єктами проводяться шляхом безготівкових перерахувань грошей на рахунках, що відкриваються кожною організацією, підприємством в установі банку.

Сучасні умови існування підприємств, а також процеси, що протікають в економіці України ще раз підтверджують важливість і необхідність добре налагодженого фінансового обліку грошових коштів на рахунках в банках для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємствами.

Чітка організація розрахунків безпосередньо впливає на прискорення оборотності оборотних коштів і своєчасне надходження коштів. Фінансовим посередником у цих розрахунках є банк, що надає ділові послуги своїм клієнтам-підприємствам. Поточний рахунок відкривається підприємству, зареєстрованому у встановленому чинним законодавством порядку, що є на госпрозрахунку, має самостійний баланс і наділений власними оборотними коштами.

Актуальність обраної для написання теми курсової роботи зумовлена тим фактом, що підприємства (підприємці), які мають поточні рахунки в установах банків, зберігають на цих рахунках свої кошти на договірних умовах і здійснюють розрахунки за своїми зобов'язаннями в безготівковій та готівковій формі в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України. Розрахунки готівкою підприємств між собою та з підприємцями і фізичними особами проводяться як за рахунок коштів, одержаних з кас банків, так і за рахунок готівкової виручки і здійснюються через касу підприємств з веденням касової книги встановленої форми. Крім цього розрахунки готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб здійснюються також через установи банків згідно з вимогами Інструкції з організації емісійно-касової роботи в установах банків України.

Основна частина розрахункових операцій виникає внаслідок придбання необхідних підприємству товарів, матеріалів, палива та інших цінностей, продажу готової продукції (товарів, робіт, послуг). Крім того, підприємство через поточний рахунок може одержувати позики, виплачувати заробітну плату, робити внески, сплачувати податки, збори до бюджету, здійснювати безліч інших операцій, які являють собою сукупність грошових безготівкових розрахунків підприємства.

Метою курсової роботи стало вивчення наступних питань – теоретичних основ обліку коштів підприємства на рахунках в банках, зокрема документальне оформлення операцій з коштами на рахунках в банках, синтетичний облік коштів в національній та іноземній валюті, а також облік інших грошових коштів на рахунках в банках.

Предметом дослідження є сутність, класифікація, облік на рахунках в банках грошових коштів підприємства.

Об’єктом дослідження є процес ведення обліку грошових коштів підприємства на рахунках в банках.

Методи дослідження:

1. Спостереження. Наукове  дослідження процесу організації  обліку, документальне оформлення  всіх операцій стосовно обліку  грошових коштів підприємства  на рахунках в банках.

2. Опис. В роботі описані  всі вимоги та стандарти, яким  повинен відповідати облік грошових  коштів підприємства, що зберігається  на рахунках в банках.

3. Аналіз. Проаналізувати рух грошових коштів та ефективність їх обліку на підприємстві, виявити можливості підвищення ефективності управління грошовими коштами підприємства на рахунках в банках.

Для досягнення поставленої мети використовувалася нормативно-правова база та літературні джерела. Серед літературних джерел окремо можна виділити наступні праці: Плиса В.Й. Бухгалтерський облік: Підручник. / В.Й. Плиса, З.П. Плиса. – Львів: Видавництво ННВК «АТБ», 2013. - 420с., Степова Т.Г., Татарінова Г.О., Гріщук Р.І. Облік грошових коштів: Навчальний посібник. – Одеса: ОНЕУ, 2013. - 120с. та інші.

Курсова робота складається із наступних частин: 1. «Документальне оформлення операцій з коштами на рахунках в банках», 2. «Статистичний облік коштів на поточному рахунку в банку в національній валюті», 3. «Особливості обліку коштів на поточному рахунку в банку в іноземній валюті», 4. «Облік інших грошових коштів на рахунках в банках».

 

1. Документальне оформлення операцій з коштами на рахунках в банках

 

За своїм місцем у товарному виробництві й обміні гроші – це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом.

Природа грошей як загального еквівалента визначається передусім їх  походженням. Гроші виникли внаслідок стихійного виділення з безлічі товарів одного, найбільш придатного за своїми фізичними властивостями виконувати роль загального еквівалента. Але й після завершення формування грошей як самостійного економічного явища носієм їх протягом тисячоліть були товари в їх натурально-речовому вигляді, зокрема срібло й золото.

В сучасній економічній літературі сутність грошей, як правило, визначається через їх функції.

Першою й найбільш важливою є  функція грошей як міри вартості. Її сутність полягає в тому, що за допомогою грошей вимірюється вартість усіх інших товарів. Тобто в ній виражена роль грошей як загального еквівалента.

Другою функцією грошей є функція засобу обігу. Тут гроші виступають у ролі посередника в своїй реальній формі, опосередковуючи мінові відносини між людьми з приводу купівлі-продажу необхідних їм товарів (послуг).

У третій своїй функції гроші виступають як засіб утворення скарбів або нагромадження, тобто вилучення їх з обігу в деяких випадках. Наприклад, придбання товаровиробниками предметів споживання значної цінності (житло, меблі, транспортні засоби, побутова техніка) передбачає попереднє нагромадження грошей, а отже, й вилучення їх з обігу.

У процесі виробничо-господарської діяльності підприємств постійно здійснюється кругообіг  грошових коштів (вхідних та вихідних грошових потоків). Інформація про грошові потоки підприємства є важливою і корисною як для внутрішніх, так і для зовнішніх користувачів.

На її підставі зовнішні користувачі мають можливість оцінити здатність керівництва управляти рухом грошових коштів, ефективність прийнятих рішень щодо інвестиційної та фінансової політики, зрозуміти різницю між чистим прибутком та станом грошових коштів тощо.

Внутрішні користувачі (керівництво підприємства) можуть використовувати інформацію про грошові потоки для оцінки результатів оперативної, інвестиційної та фінансової діяльності з точки зору формування грошових надходжень та виплат, розрахунку ліквідності підприємства, оцінки впливу на стан підприємства інвестиційної та фінансової політики.

Джерелом інформації про грошові потоки для різних користувачів є «Звіт про рух грошових коштів». Зміст і форму «Звіту про рух грошових коштів» та загальні вимоги до розкриття його статей визначає Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів». Згідно з цим положенням дані про рух грошових коштів наводяться протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Для зберігання вільних грошових коштів і проведення безготівкових розрахунків суб’єктом господарювання та іноземним представництвом відкриваються рахунки в банках у національній та іноземній валютах, що регулюється законодавством України та нормативно-правовими актами Національного банку України (НБУ).

Умови функціонування рахунків регламентується Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.03 № 492 зі змінами та доповненнями.

Згідно з Інструкцією між банком і клієнтом укладається договір у письмовій формі для відкриття відповідних рахунків. За договором банківського рахунка відкриваються поточні рахунки, а за договором банківського вкладу — вкладні (депозитні рахунки).

Поточні рахунки призначені для зберігання грошей і здійснення за допомогою платіжних інструментів розрахунково-касових операцій. Класифікація поточних рахунків, які можуть відкриватися у банківській установі, представлені в табл. 1.

 

Таблиця 1. Класифікація поточних рахунків

Вид рахунка	Користувачі рахунка
Поточний рахунок	Суб’єкти господарювання різних форм власності
Поточний рахунок типу «Н»	Офіційні представництва і представництва юридичних осіб — нерезидентів, що займаються підприємницькою діяльністю на території України
Поточний рахунок типу «П»	Постійні представництва
Рахунок за спеціальним режимом використання	Клієнти банку у випадках, передбачених законом України, або актами Кабінету Міністрів
Поточний (накопичувальний рахунок)	Виборчі фонди
Картковий рахунок	Клієнти, що здійснюють операції за платіжними картками

 

 

Для зберігання грошей клієнта, що передаються в управління на встановлений строк або без його зазначення під визначений відсоток, відкривається вкладний (депозитний) рахунок.

Для відкриття поточних рахунків у національній та іноземній валютах суб’єкти господарювання надають банку такі документи:

 — заяву, підписану  керівником та головним бухгалтером  юридичної особи, а за відсутності  посади головного бухгалтера  або іншої посадової особи, на  яку покладено ведення бухгалтерського  обліку та звітності, заяву підписує  тільки керівник;

 — копію свідоцтва  про державну реєстрацію в  органі виконавчої влади, крім  бюджетних установ та організацій;

 — нотаріально засвідчену  копію зареєстрованого статуту (положення, уставного акта, засновницького  договору);

 — копію довідки, що  свідчить про внесення юридичної  особи до єдиного державного  реєстру підприємств та організацій  України, засвідчену нотаріально  або органом, який видав довідку;

 — копію документа, що підтверджує взяття підприємства  на податковий облік, засвідчену  податковим органом, нотаріально  або уповноваженим працівником  банку;

 — картку зі зразками  підписів осіб, яким відповідно  до чинного законодавства чи  установчих документів підприємства  надано право розпорядження рахунком  та підписання розрахункових  документів, завірену нотаріально  або вищестоящою організацією  в установленому порядку;

 — довідку про реєстрацію  в органах Пенсійного фонду  України;

 — копію страхового  свідоцтва, що підтверджує реєстрацію  підприємства у Фонді соціального  страхування від нещасних випадків  на виробництві та професійних  захворювань України як платника  соціальних страхових внесків, засвідчену  нотаріально або органом, що його  видав, чи уповноваженим працівником  банку.

Для відкриття поточного рахунка в іноземній валюті підприємство резидент подає уповноваженому банку документи, які передбачені при відкритті поточного рахунка у національній валюті.

Якщо поточний рахунок в іноземній валюті відкривається в тому самому банку, де відкрито поточний рахунок у національній валюті, то надання пакета документів не обов’язкове (крім заяви про відкриття рахунка та картки із зразками підписів і відбитком печатки).

Під час реорганізації підприємства (злиття, приєднання, поділу, перетворення), а також у разі проведення перереєстрації, що пов’язано зі зміною його назви, організаційно-правової форми, форми власності, рахунок закривається.

Закриття поточного рахунка за бажанням власника здійснюється на підставі його заяви.

Поточні рахунки можуть закриватися на підставі відповідного рішення суду або суду про ліквідацію підприємства та на інших підставах, що передбачені чинним законодавством України.

За наявності коштів на рахунку банк здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок підприємства, зазначений у заяві тощо).

При цьому датою закриття рахунка вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день.

Банк може відмовитися від договору ведення банківського рахунку та закрити поточний рахунок клієнта, якщо операції за цим рахунком не здійснюються протягом трьох років підряд і на ньому немає залишку коштів.

Витрачати кошти з поточного рахунка підприємство може з дати реєстрації банком повідомлення про взяття на облік податковим органом.

Надходження та видаток грошових коштів або безготівкове перерахування банк здійснює згідно з Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 № 22 зі змінами та доповненнями.