Розробка інтегрованої системи захисту яблуні від парші, попелиць та однорічних дводольних бур’янів на площі 20 га

6. Заходи з охорони навколишнього середовища

За даними ЮНЕСКО, пестициди в  загальному обсязі забруднення біосфери землі займають 8—9-те місце після  таких речовин, як нафтопродукти, ПАР (поверхнево-активні речовини), фосфати, мінеральні добрива, важкі метали, окиси  азоту, сірки, вуглецю та інші сполуки.[6]

Незважаючи на те, що пестициди  становлять дуже незначну частину загальної  маси забруднювачів, що надходять у  зовнішнє середовище, вони можуть бути дуже небезпечними внаслідок високої біологічної активності.

Надходження пестицидів у сільськогосподарський  ландшафт відбувається, головним чином, при проведенні хімічних засобів боротьби із шкідливими організмами, наземними засобами чи авіацією, внаслідок випаровування з поверхні ґрунту або рослин, при витіканні під час зберігання і транспортування тощо.[17]

Технічні продукти більшості речовин, що застосовують як пестициди, не розчиняються у воді і для практичного використання їх випускають у таких різноманітних препаративних формах: емульгуючі концентрати (е. к.), при розведенні водою утворюють водні емульсії; порошки, що змочуються (з. п.), при розбавленні водою утворюють повільно осідаючі суспензії; концентрати (к.) технічної речовини, що призначені для обприскування  рослин; гранульовані препарати (г. п.), які містять діючу речовину і наповнювач (бентоніт, каолін, вермикуліт, трепел) або суперфосфат. Виготовляють гранули діаметром від 0,25 до 5 мм для наземного і внутрішньоґрунтового застосування.

При обробці сільськогосподарських  угідь пестицидами частина їх втрачається внаслідок знесення вітром, розсіювання в атмосфері  з потоками повітря. Залежно від технології застосування і фізичних властивостей препаративної форми на рослини і ґрунт осідає 40—70% норми витрати, утворюючи початковий запас токсичної речовини. Крім того, багато пестицидів можуть поширюватися за межі оброблюваних ділянок і більш чи менш тривалий час циркулюють у біосфері. В атмосферу вони надходять безпосередньо при їх застосуванні, а також внаслідок випаровування з поверхні ґрунту, рослин, води. Потім у результаті конденсації парів і утворення краплинорідких або твердих часток пестициди з атмосфери потрапляють у ґрунт, на поверхню рослин і у водойми, поширюючись на великих територіях. У водойми вони надходять з поверхневими і підґрунтовими стоками із сільськогосподарських угідь.[5]

Хімічні препарати, у зв’язку з токсичністю, шкідливі для людини і навколишнього середовища. Потенційна загроза від їх використання полягає як у гострій токсичності при потраплянні в організм людини або тварин, так і в хронічній дії, в кумулятивному ефекті, в міграції залишків пестицидів водними і повітряними шляхами на значні відстані.[7]

Одним із шляхів вирішення проблеми забруднення ґрунту пестицидами  є удосконалення їх асортименту. Найбільш перспективними пестицидами  в цьому відношенні можуть бути органічні  сполуки фосфору, похідні аліфатичних  карбонових кислот, похідні карбамінової та тіокарбамінової кислот. Для запобігання нагромадження стійких пестицидів у ґрунтах необхідно ширше чергувати пестициди з урахуванням їх перистентності диференційовано для різних ґрунтово-кліматичних зон. Для захисту ґрунту від забруднення удосконалюють способи застосування пестицидів. В останні роки значно скоротилось використання пороховидних препаратів і збільшився асортимент у вигляді емульсії і змочуваних порошків, які застосовуються шляхом обприскування, а також препаратів у вигляді гранул.

Знизити фітотоксичність залишків гербіцидів можуть також внесені  у ґрунт різні речовини, які  впливають на гербіциди. Такий вплив, зокрема, має активоване вугілля. Використання його в дозі від 150 до 600 кг/га істотно  знижує або повністю усуває фітотоксичну дію залишків гербіцидів на картоплі, цукрових буряках тощо. Одночасно рекомендується збалансувати азотні добрива фосфорними і калійними, а в окремих випадках і мікроелементами.

Для запобігання нагромадження  нітратів у рослинах азотні мінеральні добрива треба вносити частинами  у строгій відповідності до потреб сільськогосподарських культур  за основними етапами органогенезу на підставі даних ґрунтово-рослинницької діагностики.[6]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Отже, в курсовій роботі нам було надано насадження плодових дерев яблуні, площею 20 га. За номером варіанту описуємо фізико-хімічні та токсикологічні властивості  заданих препаратів, що використовуються проти  таких шкідливих об’єктів, як: парша, кронева попелиця та однорічні  дводольні бур’яни.

Звичайно, застосування пестицидів є  економічно вигідним, оскільки вартість синтетичних препаратів на багато менша  за біологічні або генетичні. Також  частково боротися з шкодочинними об’єктами дозволяють агротехнічні методи, а також біотехнологічні. Для кожного препарату ми підібрали спосіб обприскування пестицидом: багатолітражне, малооб’ємне та ультрамалооб’ємне обприскування. Також ми визначили препаративну форму кожного препарату, розрахували потребу кожного пестициду для заданої площі саду, а також потребу робочої рідини для даної культури. Більшість з наданих пестицидів не можуть поєднуватись з іншими для створення бакових сумішей пестициду. Визначили шкоду, яку заподіює неправильне використання пестицидів, їх шкоду для природнього середовища, тварин, рибного господарства і звичайно для людини, надали законодавчі акти, які забезпечують правильне поводження з пестицидами в Україні.

Отже, хімізацію, що інтенсивно розвивається в сільському господарстві, можна  оцінювати з двох позицій —  як економічно вигідну і як екологічно небезпечну для навколишнього середовища і для самої людини, при правильному  використанні пестицидів.

 

 

 

 

Список використаних джерел:

1. «Сільськогосподарські машини» Д.Г. Войтюк, Г.Р. Гаврилюк 2004. - 448 ст.
2. http://uk.wikipedia.org
3. http://www.agroprofi.com.ua
4. «Гігієна застосування і токсикологія : довідник з пестицидів» (скл. Л. К. Седокур) , Урожай, 1986. – 432 ст.
5. «Стійкі органічні забруднювачі екосистеми» / А. П. Ранский, В. С. Коваленко, М. Ф. Ткачук [и др.] // Питання хімії та хім. технології – 2006 р., 239 – 245 ст.
6. «Проблема пестицидів в Україні», Цигульова О. М., Толмачова В. С., Ковтун О. М. // Роль освіти, просвіти та поінформування при вирішенні проблеми небезпечних відходів та непридатних пестицидів в Україні : Міжнародн. круглий стіл : збірник матеріалів. – К., 2007. – С. 95 – 118.
7. Ранський А. П. «Хлорвмісні органічні пестицидні препарати як об'єкти реагентного знешкодження» / А. П. Ранський, О. А. Гордієнко // Вісник Вінницького політехнічного інституту. – 2009. – № 5. –  
   С. 20 – 25.
8. http://www.agroscience.com.ua
9. http://www.znanius.com
10. http://agromage.com
11. http://www.ukrreferat.com
12. «Доповнення до переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні»; Каталог / М. В. Єременко, М. І. Ткачук, Н. В. Любач [та ін.]. – Дніпропетровськ : АРТ-ПРЕС, 2007. – 248 с.
13. http://www.br.com.ua
14. http://uazakon.com
15. М.П Секун, В.М. Жеребко та ін. «Довідник із пестицидів.» — К.: Колообіг, 2007. — 360 с.
16. Мельніков Н.Н., Новожилов К.В., Белан С.Р. Пестициди і регулятори росту рослин. — М., 1995;
17. Мельніков Н.Н. Пестициди. «Хімія, технологія і застовування». — М., 1987.