Розробка інтегрованої системи захисту яблуні від парші, попелиць та однорічних дводольних бур’янів на площі 20 га

Обприскувачі, обпилювачі та аерозольні генератори повинні забезпечувати  задану дисперсність розпилу і рівномірний  розподіл пестицидів по оброблюваній площі з заданою нормою. Допустима  нерівномірність розподілу робочої  рідини по ширині захвату не повинна  перевищувати 30%, а по довжині гону - 25%. Допустиме відхилення фактичної  дози від заданої при обпилюванні  ±15%, при обприскуванні +15 і -20%. Швидкість  вітру при обприскуванні не повинна  перевищувати 5 м/с, при обпилюванні - 3 м/с. Обприскування не рекомендується проводити при температурі навколишнього  повітря понад 23°С та за наявності  висхідних потоків повітря. Не можна  проводити обприскування під  час дощу. Якщо протягом доби після  обприскування пройшов дощ, то роблять  повторне обприскування. Не рекомендується обприскувати рослини в період цвітіння.[8]

2.1.1 Протруювання насіння

Способи протруювання насіння. Розрізняють хімічне протруювання і термічне знезаражування. Хімічне  протруювання проводять безпосередньо  перед сівбою або завчасно. Воно полягає в обпилюванні насіння  сухими порошкоподібними або змочуванні його рідкими пестицидами. Залежно  від цього розрізняють сухе, мокре  та зволожене (напівсухе) протруювання. При сухому відбувається значне розпилення пестицидів, тому його застосовують тільки з одночасним зволожуванням зерна  та пестицидів (додають не більше 1-2% води з клейкими речовинами).

Мокре протруювання полягає  у зволожуванні насіння розчином пестицидів. Вологість насіння підвищується настільки, що висівати чи зберігати  його без просушування неможливо. Це суттєвий недолік, через який мокре  протруювання не знайшло широкого застосування. При зволоженому протруюванні на насіння наносять рідкі пестициди  високої концентрації. Витрата робочої  рідини становить 10-15 л/т. Вологість  насіння при цьому незначно підвищується і його можна відразу висівати або тривалий час зберігати.

Коли збудники хвороб знаходяться  у тканині насіння і знищення їх пестицидами затруднене, застосовують термічне знезаражування, при якому  посівний матеріал витримують у підігрітій воді для знищення спорів грибів і  збереження зародків насіння.

Застосовують два способи  термічного знезаражування насіння: однофазний і двофазний. При однофазному  способі насіння витримують у  гарячій (45-47°С) воді протягом 2 год, охолоджують  його і просушують, а при двофазному - попередньо намочують у теплій (28-30°С) воді протягом 4 год (перша фаза), потім активно прогрівають 8 хвилин у гарячій (50-53°С) воді (друга фаза), охолоджують і просушують.[3]

Для хімічного знезаражування насіння в господарствах застосовують протруювачі ПС-10А, ПК-20, ПС-30, "Мобітокс", ГІІП-5; на калібрувальних заводах - АПС-4, АПЗ-10, ПС-5.

Термічно знезаражують насіння  за допомогою комплекту обладнання КТС-0,5. Для хімічного знезаражування бульб використовують протруювач "Гуматокс-С".[1]

2. Обприскування

Обприскування — нанесення на оброблювану  поверхню пестицидів у краплиннорідкому стані. Обприскування — універсальний, найбільш поширений спосіб застосування пестицидів, характеризується малою  витратою діючої речовини на одиницю  площі, різноманітним її розподілом на оброблювальній поверхні, забезпечує добре прилипання та утримання на об`єктах, застосування комбінованих сполук. Обприскування пестицидами здійснюють за допомогою спеціальних наземних машин — обприскувачів або авіаційної апаратури, яку встановлюють на літаках, вертольотах та інших літальних апаратах. На малих ділянках приватних городів, у садах, на дачних ділянках для обприскування використовують гідропульти та ранцеві обприскувачі різних модифікацій.

Залежно від норми витрати робочої  рідини обприскування може бути багатолітражним, малооб`ємним, ультрамалооб`ємним. Багатолітражне обприскування ефективне у тих випадках, коли препарат має тільки контактну дію, фітотоксичний і потребує сильного змочування (промивання) рослин. Здебільшого таке обприскування застосовують при боротьбі з хворобами, сисними комахами (у разі використання контактних інсектицидів), проти зимуючих стадій шкідливих організмів. Технологія обприскування розвивається у напрямку зниження норм витрати рідини та зменшення розміру крапель. Переваги малооб`ємного обприскування перед багатолітражним полягає у підвищенні мобільності, біологічної та господарської ефективності. Підвищується продуктивність агрегатів і зменшуються затрати на проведення обприскування. Удосконалення і розробка нових типів обприскувачів і препаративних форм пестицидів зумовлюють широке застосування малолітражного способу обприскування.[4]

Ультрамалооб`ємне обприскування (УМО) — нанесення пестицидів без розведення у тонкодисперсному стані на оброблювану  поверхню. Інсектициди в дрібних краплях значно токсичній, ніж у великих. Порівняно з малооб`ємним обприскуванням УМО підвищує продуктивність літака більше як у 4 рази та значно здешевлює роботу. Для УМО потрібні спеціальні препаративні форми пестицидів.

Машини для хімічного  захисту рослин. Для застосування пестицидів випускаються обприскувачі, які поділяються на типи: за способом агрегатування — на ранцеві, начіпні, причіпні; за типом розпилювального пристрою — на гідравлічні штангові та вентиляторні. Штангові обприскувачі призначені для обробки пестицидами польових культур, а також для поверхневого внесення рідких мінеральних добрив.   Обприскувачі вентиляторні  призначені для хімічного захисту високорослих багаторічних насаджень (садів і хмільників) методом малооб’ємного обприскування, можуть використовуватися на польових культурах.

Застосування рідких препаратів у невеликих плодово-ягідних насадженнях, на овочевих та інших культурах здійснюється за допомогою ранцевих та переносних ручних обприскувачів. Використовують ранцеві обприскувачі ОПР-1 «Універсал», ОРР-1 «Ера» (різних модифікацій), «Kwazar» (рисунки на ПК) та інші. За допомогою ручних і ранцевих обприскувачів задовільні результати досягаються за порівняно великої норми витрати рідини, яка становить 1000–2000 л/га для плодових насаджень і 300–400 л/га для картоплі й овочевих культур.

Обприскувачі обладнуються зносостійкими поршневими насосами високого тиску, польовими штангами з плоскоструминними розпилювачами, індивідуальними фільтрами й відсічними клапанами, вентиляторними розпилюючими пристроями з регульованими факелом розпилу, формою та напрямком повітряного потоку. [3]

Авіаційне обприскування  проводиться за допомогою штангової  апаратури, яка встановлюється на літаки Ан-2, Ан-2М, Як-12 і вертольоти Ка-26, Мі-1. На Ан-2 і Ан-2М можуть встановлюватися  спеціальні обертові розпилювачі, за допомогою  яких проводять ультрамалооб’ємне  обприскування з нормою витрати  рідини 1,5–5 л/га (рисунки на ПК).

Штангові обприскувачі літаків  та вертольотів забезпечуються комплектом розпилювачів з різними розмірами  вихідного отвору. Апаратура літака Ан-2 забезпечена розпилювачами з  вихідними отворами рохміром 1×1 і 1×5 мм для дрібнокраплинного обприскування, 2×5 і 3×5 мм — для середньокраплинного, 4×5 і 5×5 мм — для крупнокраплинного  обприскування. Для зменшення тиску  рідини у штанзі використовується дросельне  пристосування.

На штанговій апаратурі  вертольотів використовуються вихрові  розпилювачі з діаметрами вихідного  отвору 1,5, 2 і 3 мм.

Залежно від об’єкта обробки  і використовуваних пестицидів, ширина робочого захвату може коливатися: для літаків Ан-2 — від 30 до 70 м, для літака Як-12 — від 20 до 35 м, для  вертольота — від 15 до 25 м.[1]

Для протруювання насіння  зернових і технічних культур  водними суспензіями пестицидів застосовуються спеціальні протруювальні  машини, які є самохідними агрегатами з електроприводом.

Вплив технологічного налагодження машин на якість робіт.

При використанні хімічних засобів захисту рослин дуже важливим є суворе дотримання рекомендованої норми внесення пестицидів. Відхилення від норми в один чи інший бік  може звести нанівець ефективність проведених заходів або спричинити загибель захищуваних рослин внаслідок фітотоксичної  дії препаратів.

Тому перед виконанням захисних робіт треба провести налаштування техніки, відрегулювавши її під конкретний препарат. При застосуванні штангових  або вентиляторних обприскувачів  виміряють витрату робочої рідини на кожну форсунку, регулюючи й  встановлюючи відповідні розпилювачі. Дуже важливим є ретельне фільтрування приготовленої робочої рідини, перевірка  і прочищення фільтрів у самому обприскувачі.[11]

2.2  Препаративна  форма пестицидів

Препаративна форма —  це суміш активних інгредієнтів (діючої речовини) з інертними (пасивними) інгредієнтами. Більшість препаративних форм уже готові для використання. Інші перед за-стосуванням необхідно розбавити водою, розчинниками. Часто одна й та сама діюча речовина випускається в різних препаративних формах. Сучасний асортимент пестицидів представлений такими препа-ративними формами: водорозчинні гранули (в.г.), водна емульсія (в.є.), водорозчинний концентрат (в.р.к.), водний розчин (в.р.), вод-но-суспензійний концентрат (в.с.к.), гранули (г.), емульсія масляна, емульсія водна (е.м.в.), змочуваний порошок (з.п.), концентрат емульсії (к.е.), концентрат суспензії (к.с), кристалічний порошок (кр.п.), дуст (д.), масляна емульсія (м.е.), порошок (п.), паста (пс), рідина (p.), розчинний порошок (р.п.), суспензійний концентрат (с.к.), суха течка суспензія (с.т.с), таблетки (табл.), течкий концент-рат суспензії (т.к.с), течка паста (т.пс.) та інші, більшість з яких ви-користовується в Україні. Дуст — пилова препаративна форма, яка містить невеликий відсоток діючої речовини (до 12 %) в суміші з сухими інгредієнтами. Дуети завжди використовуються сухими, тому вони можуть поши-рюватися вітром на значну відстань. Змочувані порошки (з.п.) — це сухі, дрібно розмелені препа-ративні форми, дуже схожі на дуети. З.п. — частинки інертного інг-редієнта (каолін, трепал, силікагель та ін.), вкриті тонким шаром або насичені діючою речовиною з додаванням поверхнево-активних речовин (змочувачів, стабілізаторів суспензій, прилипачів та ін.). З.п. можуть містити від 5 до 95 % діючої речовини. При змішуванні з водою утворюють суспензію, яка є робочою рідиною і використову-ється для обприскування. Інертні інгредієнти з.п. не розчиняються у воді. Вони швидко осідають на дно, якщо їх постійно не перемішу-вати. З.п. — це одна із найпоширеніших препаративних форм. За їх допомогою можна захищати рослини майже від усіх шкідливих ор-ганізмів, користуючись обприскувачами, які мають пристрої для перемішування робочої суміші. Розчинні порошки (р.п.) — високодисперсні тверді розчинні у воді діючі речовини з додаванням поверхнево-активних речовин. На відміну від змочуваних порошків, розчинні, не мають наповнювачів. Дисперсність частиочок 5—10 мкм. Робочі розчини можна готувати безпосередньо у резервуарі обприскувача шляхом змішування з во-дою без механічного перемішування. Емульгуючі концентрати (е.к.) — препаративна форма, що містить 20 — 80 % діючої речовини, один або більше розчинників та емульгаторів. При змішуванні з водою вони утворюють стійкі емульсії. Емульгуючі концентрати можна застосовувати з допомо-гою гідравлічних наземних і повітряних обприскувачів. Концентрати емульсії (к.е.) від емульгуючих концентратів відрізняються тим, що становлять собою готові концентровані емульсії, які складаються із двох фаз — дрібних краплин масла з розчиненим у ньому пестицидом і води. Робочі емульсії готують пе-ремішуванням концентрату з поступовим додаванням малих порцій води. Концентрати емульсії більш чутливі до умов зберігання при низьких температурах.[11]

Аерозолі  — це препаративна форма, яка складається із однієї або кількох діючих речовин і розчинника. Більшість аерозолів має великий відсоток активного інгредієнта (ц.р.). Існує два типи аерозо-льних препаративних форм: готові для застосування й аерозолі для обкурювачів і генераторів. Аерозолі — це завислі у повітрі часточки пестициду розміром до 20 мкм у діаметрі. Вони здатні перебувати в завислому стані тривалий час. Краплинні аерозолі — тумани одер-жують за допомогою аерозольних термічних генераторів із масляних розчинів. Тверді аерозолі (дими) одержують при спалюванні спеціа-льних димових шашок, в які вміщують пестицидні речовини. Фуміганти (ф.) — це пестициди у вигляді газів. Деякі активні інгредієнти (д.р.) під тиском існують як рідини, а при зниженні тис-ку вони перетворюються на гази. Інші діючі речовини — це леткі рідини, навіть коли знаходяться у звичайних контейнерах (тарі), тому їх препаративні форми не перебувають під тиском. Ще є тверді препаративні форми, що виділяють гази в умовах високої вологості або за наявності водяної пари. Гранульовані препарати (г.п.) — пестициди, які виготовля-ють у формі гранул. Гранульовані препаративні форми за зовніш-нім виглядом подібні до пилоподібних, але їх часточки більші за розмірами (у діаметрі 0,5- 1,5 мм, інколи до 3 мм) і вони важчі. Вміст діючої речовини у гранулах коливається у межах 1-15 %. Для виготовлення високоякісних гранульованих препаратів вико-ристовують нейтральні високосорбційні пористі наповнювачі, які здатні утримувати необхідну кількість рідкої діючої речовини без злипання часточок. Діюча речовина або вкриває гранули зовні, або адсорбується в них. Гранульовані препарати використовують для захисту від ґрунтових шкідників і деяких шкідників, які пошко-джують надземні органи рослин. Такі препарати використовуються, коли виникає необхідність проникнення пестициду через густу кро-ну дерев у лісі, в переплетення листя і стебел багаторічних трав, у піхви листя тощо. Вододиспергуючі гранули (в.д.г.) — це препаративна форма, яка за зовнішніми ознаками дуже схожа на змочувані порошки, але діюча речовина в ній має форму гранул. Перед застосуванням їх змішують з водою, в якій гранули розсіюються до дрібнозернистого порошку. їх робочі розчини потребують постійного перемішування, щоб порошок перебував у завислому стані. Вододиспергуючі грану-ли мають такі самі недоліки та переваги, що й змочувані порошки, за винятком того, що їх легше зважувати та змішувати; вони ви-кликають менше інгаляційних ушкоджень у працюючих під час приготування робочих розчинів. Течкі пасти (т.пс.) — це нерозчинні тверді діючі речовини. Во-ни можуть мати течку препаративну форму, в якій дрібно перемелені активні (д.р.) та інертні інгредієнти перемішані з рідиною. Перед застосуванням їх змішують з водою. Вони дуже схожі з препаративними формами е.к. та змочуваними порошками, зручні в роботі. Мікрокапсульовані препарати (мкс — суспензія, мке — емульсія) — це рідкі або сухі часточки пестицидів в органічній обо-лонці. Така форма використовується для високотоксичних речовин і в тих випадках, коли необхідно продовжити строк дії препарату, оскільки діюча речовина вкрита тонкою оболонкою, яка розчиняєть-ся в ґрунті поступово. [10]Отруєні принади. Так називають харчові продукти, до яких додають певну кількість пестицидних речовин для знищення тварин чи комах, що живляться принадами. Готують і використовують отруєні принади за спеціальними методиками. 
Добавки до препаратів — це хімічні сполуки, що додаються до пестицидної товарної форми або до бакової суміші для збільшення їх біологічної ефективності та підвищення безпеки при застосуван-ні. Багато препаративних форм містять хоч невеликий відсоток до-бавок. Найбільш відомі добавки — поверхнево-активні речовини (ПАР), які змінюють властивості рідини: розподіл, змочування та розвіювання краплин.[9]