Система дистанційного моніторингу Каховського водосховища

- ДСТУ 3913-99. Охорона довкілля та раціональне поводження з ресурсами. Пробовідбірники автоматичні для відбору усереднених проб природних та стічних вод. Загальні технічні вимоги і методи випробовувань.

 

 

 

Розділ 2. Розроблення проекту  мережі екологічного моніторингу.

2.1. Визначення місць  та періодичність спостережень.

      Основною метою моніторингу поверхневих вод суші є отримання інформації про якість води, необхідної для проведення заходів щодо їх охорони.

     Після вибору  контрольних параметрів для моніторингу  поверхневих вод визначається  кількість та розташування місць  пробо відбору та часовий режим  відбору проб.

    При плануванні  моніторингу скидів відомими  або потенційними джерелами не  тільки кількість надходження  забруднюючих речовин, але й  коливання її у часі мають  велике значення.

    Основними вимогами  до мережі екологічного моніторингу  поверхневих вод являється :

• сувора ув’язка мережі пунктів гідрохімічних спостережень з розміщенням водокористувачів;
• достатня повнота просторового охоплення водних об’єктів мережею спостережень, яка забезпечує отримання відповідної інформації про якість поверхневих вод, що забирається водокористувачами, а також даних про зміни якості води в результаті водокористування;
• достатня частота проведення спостережень.

    В основу організації  і проведення спостережень за  якістю поверхневих вод покладають  такі принципи:

• комплексність і періодичність спостережень;
• узгодженість строків їх проведення з характерними гідрологічними ситуаціями;
• визначення показників якості води єдиними методами.

    Дотримання цих  принципів досягається встановленням  програм контролю та періодичності  проведення контролю, виконанням  аналізу проб води за єдиними  методиками.

   

Мережа гідрохімічних  спостережень охоплює – 

у просторі:

• всі водні об’єкти розташовані на території досліджуваного басейну;
• всю довжину водотоку з визначенням впливу найбільш крупних їх приток та скидів зворотних вод;

у часі:

• всі фази гідрологічного режиму;
• різні за водністю роки;
• добові зміни хімічного складу води;
• катастрофічні скиди зворотних вод у водні об’єкти.

    Для проведення  моніторингу організовують:

1. стаціонарну мережу пунктів спостережень за природним складом і забрудненням поверхневих вод;
2. спеціалізовану мережу пунктів для вирішення науково-дослідних задач;
3. тимчасову експедиційну мережу пунктів спостережень;

    Пункти спостережень  організовані на водоймах, які  мають велике господарське значення, а також зазнають значного  забруднення промисловими, господарсько-побутовими  і сільськогосподарськими стічними  водами. На незабруднених стічними  водами водоймі створюють пункти  для фонових спостережень.

    Пункти спостережень  організовують у районах:

• розташування міст і крупних селищ, стічні води яких скидаються у водойму;
• скиду стічних вод окремо розташованих крупних промислових підприємств, територіально-виробничих комплексів, організованого скиду сільськогосподарських стічних вод;
• замикаючих створів великих і середніх річок;
• гирл забруднених приток .

    Місця розташування  пунктів спостережень встановлюють  з урахування стану та перспектив  використання водного об’єкту  на підставі попередніх досліджень, які включають:

• збір та аналіз відомостей про водокористувачів, джерела забруднення вод, аварійні скиди забруднюючих речовин, що відбувалися раніше, даних про режимні, фізико-географічні морфо метричні ознаки водойми;
• обстеження водойми та прибережних смуг з метою визначення їх стану, виявлення додаткових джерел забруднення, визначення зон забрудненості та переліку специфічних забруднюючих речовин.

    У пунктах спостереження  організовують один або декілька  створів. Місця розташування створів  встановлюють з урахуванням гідрометеорологічних  та морфометричних особливостей водного об’єкта, розташування джерел забруднення, об’єму, складу і властивостей зворотних вод, що скидаються у водний об’єкт, та інтересів водокористувачів та водоспоживачів.

    Один створ  встановлюють на водотоках у  разі відсутності організованого  скиду зворотних вод в гирлах  забруднених приток, на незабруднених  ділянках водотоків, на передгреблевих ділянках річок, на замикаючих ділянках річок.

    Два та більше  створів встановлюють на водотоках  при наявності організованого  скиду зворотних вод. Один розташовують  вище джерела забруднення, інші  – нижче джерела забруднення:  у створі достатньо повного  змішування зворотних вод з  водами водотоку; у створі не  далі 0,5 км від скиду зворотних  вод у водні об’єкти рибогосподарського  водокористування.

    При контролі  на водоймі в цілому встановлюють  не менше трьох створів, по  можливості рівномірно розподілених  по їх акваторії. В разі контролю  на окремих забруднених ділянках  водойми створи встановлюють  з урахуванням умов водообміну: на водоймах з інтенсивним  водообміном розташування створів  аналогічне їх розташуванню на  водотоках; на водоймах з помірним  водообміном один створ встановлюють  поза зоною впливу джерела  забруднення, другий створ суміщають  з місцем скиду зворотних вод,  решту розташовують паралельно другому  по обидва боки від нього на відстані 0,5 км від місця скиду зворотних вод.

    Кількість вертикалей  у створі на водотоках визначається  умовами змішування річкових  вод із зворотними чи водами  приток, шириною забрудненої зони.

    Кількість горизонтів  на вертикалі визначається глибиною  водного об’єкта у місці вимірювань. Для досліджуваного водного об’єкта  при глибині 30 м встановлюють  три горизонти: на поверхні, на  половині глибини водного об’єкта  і біля дна.

    Пункти спостережень  за якістю поверхневих вод  у водоймах на державній мережі  спостережень в залежності від  господарського значення водного  об’єкта, якості води, розміру  та об’єму водойму, розміру  і водності водотоку та інших  факторів поділяють на пункти 1, 2, 3 та 4 категорій. Категорія пункту  визначає частоту контролю та  детальність програми спостережень.

    Спостереження  за якістю води здійснюють  за певними видами програм.  При виборі програм контролю  враховують цільове використання  водойми, склад зворотних вод,  що скидаються.

    Періодичність  проведення спостережень за гідрологічними  та гідрохімічними показниками  встановлюють у відповідності  з категорією пункту спостереження.

    Періодом спостережень  за поверхневими водами прийнято  вважати календарний або гідрологічний  рік. 

    Вибір програми  спостережень залежить від категорії  пункту спостережень. Виділяють  обов’язкову, скорочену 1, скорочену  2, скорочену 3 програми спостережень, де визначаються гідрологічні  та гідрохімічні показники за  якістю води. 

    На Каховському  водосховищі встановлено 10 пунктів спостережень, відповідно до категорії та програм:

• 1,2 пункт – ІІ категорія, візуальні спостереження щодня, скорочена 1 щодекадно, скорочена 3 щомісяця, обов’язкова в основні фази водного режиму, розташовані в районах міста Нікополь Дніпропетровської області в місцях організованого скиду дренажних зворотних вод та промислових стічних вод.
• 3 пункт - ІІІ категорія , скорочена 3 щомісяця, обов’язкова в основні фази водного режиму, розташовані в місті Кам’янка-Дніпровська, де антропогенний вплив на якість води носить помірний і слабкий характер.
• 4 пункт – ІІ категорія , візуальні спостереження щодня, скорочена 1 щодекадно, скорочена 3 щомісяця, обов’язкова в основні фази водного режиму, розташований в районі м. Кам’янка-Дніпровська Запоріжської області.
• 5,6,7 пункт – ІІІ категорія , скорочена 3 щомісяця, обов’язкова в основні фази водного режиму, у районі організованого скиду дренажних вод із зрошувальних територій.
• 8,9 пункт – ІІ категорія , візуальні спостереження щодня, скорочена 1 щодекадно, скорочена 3 щомісяця, обов’язкова в основні фази водного режиму, м. Калухівка Дніпропетровської області.
• 10 пункт – ІІІ категорія, скорочена 3 щомісяця, обов’язкова в основні фази водного режиму, у районі організованого скиду зворотних вод , внаслідок якого спостерігається низька забрудненість поверхневих вод.

Розміщення пунктів спостережень на Каховському водосховищі зображено  на рис.1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.1.Вибір засобів та  методів вимірювань

    Контроль  вимог  до нормуючих показників якості  води у водних об’єктах здійснюється  за рахунок періодичного відбору  і аналізу проб води із поверхневих  вод. ГОСТ регламентує аналіз  проб із поверхневих джерел  водопостачання не рідше одного  разу в місяць. Кількість проб  і місце їх відбору визначають  у залежності з гідрологічними  і санітарними характеристиками  водойм і узгоджують з місцевими  органами санітарно-епідеміологічної  служби. Засоби і методи, що застосовуються, мають бути атестованими і  введеними в дію відповідними  нормативними документами. Виконання  аналітичних вимірювань за не  атестованими методиками може  поставити під сумнів достовірність  отриманих результатів.

    Методи визначення  якісного стану водойми ґрунтується  на безперервному вимірюванні  основних параметрів якості води  або на періодичному відборі  проб води у контрольних створах  та проведенні її фізико-хімічного  і біологічного аналізу. Для  безперервних спостережень використовують  автоматичні станції вимірювання  якості води, обладнані апаратурою  для відбору проб, автоматичного  визначення параметрів якості  води, обробки та передачі результатів  спостережень.

    Велике значення  мають багатокомпонентні методи, які дозволяють визначити одразу  значну кількість компонентів.  За інших умов перевага надається  методам прямого аналізу, не  зв’язана з хімічною підготовкою  проб, методам, які потребують  мінімальної кількості стадій  фільтрування, перенесення з одного  посуду в інший.

    Складність природних  середовищ є причиною того, що  завади, які виникають при вимірювані  концентрації однієї речовини  у присутності інших, може призвести  до істотних помилок. Більшість  стандартних методик містять  перелік таких проблем і способів  їх усунення.

   Ефективність моніторингу  залежить від переліку параметрів, що визначаються у пробах та  оптимального визначення періодичності  відбору проб.

   Частота відбору  проб повинна виходити з мети  досліджень та методики інтерпретації  результатів, що використовується.

Таблиця 2.2.1

Розклад відбору  проб

Пункти спостереження

Місяці

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

ПУНКТ 1

Х

X

Х

X

Х

X

Х

X

Х

X

Х

X

ПУНКТ 2

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

ПУНКТ 3

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

ПУНКТ 4

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

ПУНКТ 5

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

ПУНКТ 6

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

ПУНКТ 7

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

ПУНКТ 8

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

ПУНКТ 9

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

ПУНКТ 10

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X

X