Звіт з практики в прокуратурі Заліщицького району Тернопільської областї

Завданнями нагляду, що покладається на прокурорів, є:

1) не допускати  незаконних обмежень особистої свободи громадян, гарантованої Конституцією України;

2) застосовувати  обмеження особистої свободи  громадян тільки тоді, коли для  невідкладного захисту інтересів  громадян або держави інші  заходи будуть визнані недостатніми  чи малоефективними;

3) стежити, щоб примусові  заходи медичного і виховного  характеру застосовувалися лише  до суспільно небезпечних осіб  за наявністю достатніх медичних  підстав.

З врахуванням вимог законодавчих актів, наказу Генерального прокурора України №7гн-1 від 13.04.2013 р. «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян», прокурор має забезпечити:

1) своєчасне і  правильне виконання, відповідно  до закону, судових рішень по  кримінальних справах;

2) перебування на  законних підставах осіб у  місцях тримання затриманих, попереднього  ув’язнення, виправно-трудових та  інших органах і установах, які  виконують кримінальне покарання  або реалізують застосування  заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої  свободи громадян;

3) додержання встановлених  законом прав осіб, які знаходяться  під вартою, засуджених, виконання  ними обов’язків, а також додержання  порядку і умов їх утримання  та відбування покарання;

4) додержання вимог  законодавства про звільнення  засуджених від відбування покарання, виконання вироку та з інших  питань, пов’язаних з виконанням  вироку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 9 липня 2014 року

Цього дня я переглядав, вивчав, аналізував наглядові провадження Заліщицького району. Найцікавішими з них були наглядові провадження по кримінальних справах, де переважна частина вчинених кримінальних правопорушень були по таких статтях як 185, 190, 369 КК України. Ознайомився з порядком ведення та оформлення матеріалів наглядових проваджень. До матеріалів відносять всі документи які стосуються справи, це можуть бути заяви громадян, матеріали додані до заяви, постанови про порушення кримінальної справи, або про відмову її порушення, постанови про порушення адміністративного чи дисциплінарного провадження, протести, подання,  приписи прокурора, вироки та рішення суду які набрали законної сили та на які подана апеляційна скарга і т. п. Всі матеріали підшиваються в одну папку, в хронологічному порядку, першим йде документ що прибув найраніше, робочі записи містяться в кінці папки. Для цивільних, адміністративних та кримінальних справ різняться обкладинки наглядових проваджень.

Проаналізувавши кілька наглядових проваджень та ознайомившись з порядком та процесом їх складання, керівником практики мені було запропоновано скласти самостійно декілька таких проваджень по кримінальних справах, що я успішно виконав, проте не без складнощів, які виникали при написанні висновку щодо законності прийнятого по кримінальному провадженню рішення, адже, враховуючи характер справ, що мною аналізувалися, це потребувало широких знань у сфері правознавства. Тому мені доводилось вивчати норми декількох галузей права та доволі часто звертатися за допомогою до працівників прокуратури. Цього дня мною було складено два наглядових провадження по закритих кримінальних провадженнях по факту умисного вбивства та шахрайства.

 

 

 

 

10 липня 2014 року

Прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених КПК.

Участь у судових засіданнях брати у форменому одязі, дотримуватися прокурорської етики, сприяти підвищенню авторитету та позитивного іміджу органів прокуратури.

Поспілкувавшись із прокурорами, я дійшов висновку, що ефективне підтримання державного обвинувачення у суді у більшій мірі залежить від організації підготовки до участі у судовому процесі, яка складається із

а) з вивчення справи (конспектування її матеріалів: показань підозрюваного, потерпілого, свідків, висновків експертизи та інших доказів);

б) з аналізу й оцінки доказів, зібраних під час досудового розслідування;

в) з ознайомлення із законодавством, судовою практикою, методичними рекомендаціями, які стосуються особливостей розслідування та розгляду конкретної кримінальної справи;

г) з розроблення плану участі у судовому слідстві, особливо при допиті потерпілого, свідків, обвинуваченого, проведенні експертизи, огляду місця події та виконання інших слідчих дій;

ґ) зі складання тез або тексту промови.

Щодо першого пункту, то практикою вироблено два підходи до вивчення справ:

1. Ознайомлення із матеріалами справи, а потім із обвинуваченням. Плюсом даного методу є можливість прокурора хронологічно вивчити шлях справи та виявити недоліки досудового розслідування.
2. Ознайомлення спочатку із обвинувальним актом, далі – із матеріалами справи. Полегшує орієнтування прокурора у матеріалах справи.

У суді прокурор виступає рівноправною стороною та користується наданими йому кримінальним процесуальним законом правами. При цьому участь у судовому процесі різних інстанцій забезпечується прокурорами прокуратур різних рівнів. Наприклад, у судовому провадженні з перегляду судових рішень Верховним Судом України – учасниками процесу виступають працівники Головного управління організації участі прокурорів у кримінальному провадженні в суді, Головного управління нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та управління захисту прав і свобод дітей Генеральної прокуратури України відповідно до спеціалізації.

На галузевому рівні, а саме п.39 Наказу Генерального прокурора України №4гн від 19 грудня 2012 року «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» визначено Основні критерії оцінки ефективності здійснення прокурором своїх повноважень у кримінальному провадженні, серед яких виявлення причин вчинення кримінальних правопорушень і умов, що сприяли цьому, вжиття заходів до їх усунення; обсяг, складність, категорію кримінального провадження, реальний внесок у дослідження його обставин, активність і професійну майстерність при доведенні перед судом обвинувачення тощо.

Також цього дня  я разом з прокурором ходив на судове засідання з кримінального провадження заведеного на Андрущака А.В. ( прізвище на ініціали підсудного змінені ) 1993 року народження, за ознаками злочину передбаченого ст. 190 КК України. На судовому засіданні були присутні – суддя Піцик В.М, представник  Андрущака А.В. – Борисов Б.О., сам підсудний, секретар судового засідання, також в залі були присутні зацікавлені особи зі сторони обвинуваченого. Судове засідання тривало недовго, так як Борисов Б.О. був відсторонений від участі у судовому процесі, а обвинуваченому суд запропонував адвоката з Адвокатської колегії Шипітка П.І.. Останній попросив суд перенести засідання, в зв’язку з його призначенням, щоб він мав змогу ознайомитися з матеріалами справи. Суд задовольнив прохання адвоката та переніс судове засідання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11 липня 2014 року

Цього дня я ознайомлювався та аналізував повноваження прокурора при здійсненні загального нагляду. Перед тим, як перейти безпосередньо до них, спочатку слід з’ясувати, що таке загальний нагляд прокуратури.

Згідно Конституції України за органами прокуратури, до створення спеціальних державних органів, зберігається функція здійснення загального нагляду. Так, загальний нагляд - це функція прокуратури спрямована на виявлення, присікання правопорушень в сфері економічних відносин, державного управління суб'єктів господарської діяльності, політики, культури, освіти та ін., поновлення конкретного права та притягнення порушників до відповідальності незалежно від організаційної підпорядкованості форм власності, підстав для діяльності.

Предметом загального нагляду є:

1) відповідність актів, які видаються  всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими  особами вимогам Конституції  України та чинним законам;

2) додержання законів про недоторканність  особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений  інший порядок захисту цих  прав;

3) додержання законів, що стосуються  економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної  діяльності.

Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора.

Що ж стосується повноважень прокурора при здійсненні загального нагляду, то, згідно Закону України «Про прокуратуру» вони наступні:

1) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення державних  органів, органів місцевого та  регіонального самоврядування, об'єднань  громадян, підприємств, установ та  організацій незалежно від форм  власності, підпорядкованості чи  приналежності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запроваджено; мати доступ  до документів і матеріалів, необхідних  для проведення перевірки, в тому  числі за письмовою вимогою  й тих, що містять комерційну  чи банківську таємницю або  конфіденційну інформацію. Письмово  вимагати подання в прокуратуру  для перевірки зазначених документів  та матеріалів, видачі необхідних  довідок, в тому числі щодо  операцій і рахунків юридичних  осіб та інших організацій, для  вирішення питань, пов'язаних з  перевіркою;

2) вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази  та інші акти і документи, одержувати  інформацію про стан законності  і заходи щодо її забезпечення;

3) вимагати від керівників та  колегіальних органів проведення  перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих  і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур  незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів  для проведення перевірок, відомчих  і позавідомчих експертиз;

4) викликати посадових осіб і  громадян, вимагати від них усних  або письмових пояснень щодо  порушень закону.

При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право:

1) опротестувати акти Прем'єр-міністра  України, Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки  Крим, міністерств, державних комітетів  і відомств, виконавчих і розпорядчих  органів місцевих Рад народних  депутатів, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб;

2) вносити подання або протест  на рішення місцевих Рад народних  депутатів залежно від характеру  порушень;

3) порушувати у встановленому  законом порядку кримінальну  справу, дисциплінарне провадження  або провадження про адміністративне  правопорушення, передавати матеріали  на розгляд громадських організацій;

4) давати приписи про усунення  очевидних порушень закону;

5) вносити подання до державних  органів, громадських організацій  і посадовим особам про усунення  порушень закону та умов, що  їм сприяли;

6) звертатись до суду або арбітражного  суду з заявами про захист  прав і законних інтересів  громадян, держави, а також підприємств  та інших юридичних осіб.

Дані повноваження прокурора є надзвичайно широкими та надають йому такий ж простір для виконання покладених на органи прокуратури України функцій. Однак, наділяючи прокурора такими можливостями, постає питання доцільності концентрації такої «сили» в одних руках, адже контроль за правомірністю їх застосування зовні не здійснює ніхто і, відповідно, виникає спроможність використання таких повноважень не за їхнім прямими призначенням… Загалом, по великому рахунку, між правомірним здійсненням своїх повноважень у сфері загального нагляду та між зловживанням стоїть лише сама правосвідомість працівника. Тому, на мою думу, наділяючи суб’єкта настільки важливими повноваженнями, слід або створювати дієву систему контролю їх використання, або ж, можливо, вихід стоїть у більш жорсткому доборі кадрів.