Теоретичні основи вивчення історії будівництва в готельних підприємствах

У 1794 році з’явився перший комерційний готель, побудований винятково з метою обслуговування клієнтів. Відкриття готелю «Сіті Отель» у Нью-Йорку було початком будівництва дуже скромних за сьогоднішніми мірками готелів і в інших містах. Усі приміщення як для відпочинку, так і для прийняття їжі носили комунальний характер. У 1829 році в Бостоні відкрився готель «Тремонт», перший в країні готель першого класу, що став, по суті, детонатором готельного буму в США, який пронісся спочатку по містах Східного узбережжя, а потім по Середньому Заходу, Заходу і Півдню.

До кінця XIX століття вже  були розповсюдженими два типи готелів  великі і розкішні, а також маленькі і застарілі. Усі ці готелі будувалися поблизу міських транспортних вузлів, головним чином залізничних.

Перші роки XX століття вважаються часом початку будівництва готелів  для бізнесменів і комерсантів. Першим це зрозумів Елсворт Статлер. У 1908 році він відкриває готель у Буффало за назвою «Буффало Статлер». Це була принципово нова концепція в готельній справі, заснована на наданні клієнтам максимальних зручностей. Що особливо важливо, цей перший у своєму роді готель був орієнтованим винятково на бізнесменів [6, с.80]

У роки Першої світової війни  готельне будівництво в США припиняється. Багато готелів у той період ледь зводили кінці з кінцями. Подальший  розвиток готельної індустрії відновився в 20-і роки. У цей період технології готельного бізнесу досягли свого найвищого рівня. Саме в цей час почав розвиватися готельний бізнес Конрада Хілтона.

У 30-і роки, у середині періоду Великої депресії, цей   бізнес знову занепав. Це було найбільше  лихо, яке коли-небудь випадало на долю готельної індустрії США. Відродження індустрії гостинності почалося лише на початку 40-х років.

Друга світова війна, на відміну  від Першої, диктувала необхідність значних переїздів територією США  великої кількості людей, що не могло  не позначитися на готельній індустрії. Потреба в номерах у той час була настільки велика, що готелі були змушені працювати зі 100% навантаженням.

Після Другої світової війни, у 50-і роки, відбулися значні зміни. Як відповідь на зміни в американському способі життя з’являтися мотелі. У 1952 ропі Кемонс Уілсон побудував один з перших готелів для автомобілістів «Холідей-Інн». В цей час американці почали більше подорожувати, що вимагало нових типів готелів Виникла необхідність у приміщеннях, зручних для сімейного розміщення, але без необхідності оплати всього комплексу послуг, пропонованих готелем. Поява мотелів з обмеженим набором послуг за більш низькими цінами була найкращим рішенням.

Зростання числа і популярності мотелів як нової готельної концепції  створило значну напруженість у відносинах між власниками цих двох видів підприємств розміщення. Справа в тому, що перевага, яка віддавалася клієнтами мотелям, робила багато невеликих готелів більш ранньої побудови неконкурентоспроможними. Багато з них були змушені закритися назавжди. Боротьба набувала в деяких місцях драматичного характеру, не обходилося і без підпалів та вбивств. Мир настав лише в 60-х роках, коли власники традиційних готелів сприйняли нарешті цю «нову ідею», усвідомивши, що вона є необхідним доповненням до готельної індустрії США.

Визнання нової готельної  концепції проявилося в прийнятті  власників мотелів і готелів для автотуристів до Американської Готельної Асоціації, що трохи пізніше була перейменована в Американську Асоціацію Мотелів і Готелів

Після Другої світової війни  в американському готельному бізнесі  стали з’являтися  нові тенденції. Найбільш вагомим став вихід на міжнародний  ринок послуг.

Кілька перших готелів  «Інтер-Континентал» були побудовані авіакомпанією Пан-Амерікен. У   1948 році Конрад Хілтон також включився до цієї нової міжнародної справи.

Незважаючи на ці кроки, американський  вплив у світі був незначним  аж до кінця 60-х років. Лише на початку 70-х американська готельна експансія  почала набувати глобальних розмірів.

У післявоєнний період у  США відбулося різке, як у жодній країні світу, збільшення обсягу капіталовкладень у будівництво нових готельних комплексів. Із середини 50-х років капіталовкладення в створення нових видів готельних підприємств зросли більш ніж у 20 разів, склавши в 1967 році 1,7 млрд доларів. У результаті місткість номерного фонду мотелів, готелів, рейлер них парків, спортивних і рекреаційних таборів, а також усіляких спеціалізованих підприємств відпочинку і розваг істотно збільшилася, зазнавши помітних змін, що відбивають зрушення в характері попиту і у структурі рекреаційних галузей.

Статистика США свідчить, що з 1958 по 1977 рік число підприємств  індустрії готельного сервісу зросло зі 180 тис. до 247,5тис, а в розрахунку на 10 тис. чоловік приходилося чотири готельних підприємства, з яких два  були мотелями, а два приходилися в середньому на готелі, кемпінги, туристські табори тощо. Загальне розширення готельного фонду в 60-70-і роки минулого століття (з 2,1 до 2,6 млн номерів) відбулося за рахунок розвитку мотелів: з 1958 по 1977 рік число номерів у мотелях збільшилося більш ніж у 2 рази  з 0,6 до 1,3 млн

При спорудженні фешенебельних  готелів обов’язковими  стали  такі спортивно-розважальні елементи, як плавальні басейни сучасних конструкцій закритого і відкритого типу, сауни, солярії, гімнастичні і спортивні зали з кабінетами для масажу, косметичні салони,бари, нічні клуби.

 

1.4. Основні принципи, при спорудженні будівель готелів.

1. Будівля (або комплекс  будівель) повинні органічно вписуватися  до навколишнього середовища, не порушуючи особливості міського або сільського ландшафту.

2. Необхідно враховувати  природно-кліматичні фактори, температуру  та вологість повітря, кількість опадів, інсоляцію, швидкість і напрямок вітру тощо.

3. Архітектурне, конструктивне  і планувальне вирішення будівлі  не повинні бути надмірно дорогими. Планування будівлі повинне забезпечувати  економічність її експлуатації.

4. При проектуванні готелю  певну роль відіграють рекламні  міркування: забезпечення оформлення фасаду, що підкреслює престижність готелю; встановлення рекордів певного напрямку (будівництво найвищої будівлі, найбільш екзотичної будівлі тощо); розташування вітрин готельних торгових центрів і т. ін.

5. Планування будівлі  повинне забезпечувати раціональну  організацію обслуговування і відповідний комфорт проживаючим, відповідати функціональним вимогам.

6. Будівля повинна відповідати  естетичним, технічним, санітарно-гігієнічним,  екологічним нормам і рекомендаціям.  Варто передбачати можливість її реконструкції.

7. Необхідно дотримуватися  умови економічності процесу  будівництва будинку.

Будівлі готелів призначені для короткочасного проживання людей  з метою здійснення різних видів  діяльності. Це можуть бути ділові контакти під час відряджень, участь у роботі нарад, конференцій, симпозіумів і  ін., туристичні поїздки з   метою  ознайомлення з природними визначними пам'ятками, історичними та архітектурними пам'ятниками (міста, регіону, країни); поїздки з метою відпочинку, курортного лікування, оздоровлення, а також для здійснення спортивних змагань та ін.

 

1.5. Розташування  готелю в планувальній структурі  міста. 

Функціональне призначення  готелів істотно впливає на їхнє розташування в планувальній структурі  міста. Містобудівний аналіз розміщення готелів у планувальній структурі  великих та найбільших міст дозволяє виділити кілька характерних прийомів їх розташування:

- у центрі міста;

- на територіях, що прилягають  до центра;

- у центрі житлових  районів і мікрорайонів;

- на межі міста;

- за межами міста.

Готелі, розташовані в  центрі міста, є невід'ємним планувальним елементом центральних площ міста (готель «Україна» (колишній «Москва») у Києві), розташовуються на центральних  магістральних вулицях. Практика експлуатації готелів показує, що найбільш ефективно їхнє розташування в центрі міста з багатьох причин. Центр, будь-якого міста, як правило, добре пов'язаний у транспортному відношенні з усіма його районами та основними комунікаціями - вокзалами (залізничним, автовокзалом, аеровокзалом). На території історичного центру міста знаходяться в основному архітектурні та історичні пам'ятники, що створює комфортні умови для туристів, оскільки об'єкти їхніх інтересів знаходяться в зоні пішохідної досяжності. Розташування готелю в центрі міста - важливий фактор економії часу для багатьох приїжджаючих людей. Тому пріоритетною територією для будівництва готелів є саме центральна частина міста.

Але вартість землі в цих  зонах безупинно зростає й  усе складніше виділити ділянку  для будівництва. Виникає необхідність зносу існуючих будинків, і це істотно  збільшує вартість нового будівництва. Утруднені під'їзди, відсутні місця  для будівництва стоянок тощо. У зв'язку з цим намічається  тенденція децентралізації мережі міських готелів. Готельні будівлі  найчастіше розташовують у зоні, що прилягає до центру. Тут значно більше придатних для будівництва територій, вартість землі нижче, комфортність середовища вища, шумове забруднення відносно невелике. Таке розташування найбільш оптимальне і найбільш поширене. У цьому   варіанті трохи погіршується транспортна досяжність у порівнянні з центром, але економічні показники ефективності будівництва набагато вищі.

Кращі сучасні готелі являють  собою багатофункціональний комплекс, до якого включаються і власне готельний фонд, і зали (виставочні, банкетні, конференц-зали тощо), і численні харчові блоки. У силу цього, з  огляду на зростаюче громадське значення готелів, останнім часом розвивається тенденція будувати нові готелі як композиційні центри житлових районів і мікрорайонів.

Розташування готелів  на «порозі» міста і за його межами має свою специфіку. Такі готелі, як правило, призначені для автотуристів. Вони, в основному, розташовуються на основних автомагістралях міста, у зоні в'їзду до великих міст.

Невід'ємною умовою будівництва  таких готелів є створення  зручних з'їздів з транспортних артерій і добра видимість  готелю вже на далеких підступах  до нього.

Заміське розташування готелів  також породжує певні складності, пов'язані з доступністю до центру міста і роботою окремих блоків готелю, таких, наприклад, як ресторан, перукарня, що розраховані і на обслуговування міського населення.

Готельні комплекси являють  собою складні, найчастіше унікальні  споруди. їхнє розміщення в планувальній структурі міста є складним і  відповідальним процесом. Вибір ділянки  для розташування готельного комплексу  визначається багатьма факторами.

Ділянка, що обирається для  будівництва готельного комплексу, насамперед повинна мати достатню площу  території з урахуванням специфіки  експлуатації готельного комплексу і його місткості. Бажано, щоб ділянка мала прямокутну форму і не більш ніж із двох сторін була обмежена магістральними вулицями. Недоцільне розташування готельних комплексів на ділянках з гострими кутами, що ускладнить процес проектування і будівництва готелю.

Ділянка повинна мати добру  транспортну досяжність, зручний  зв'язок з центром міста і вокзалами. Вона повинна також мати вільні території  для влаштування під'їздів і  стоянок для пасажирських і екскурсійних автобусів, автомашин.

Крім того, для служби постачання численних різноманітних  груп приміщень готелю (ресторани, торгівля) має бути створений цілий ряд  спеціальних допоміжних і складських   зон, що вимагають індивідуального під'їзду вантажного транспорту та організації незалежного їхнього завантаження, розвантаження, зберігання товарів.

До ділянок для розташування готелів слід пред'являти й архітектурно-ландшафтні критерії: наявність озеленення, водних поверхонь, рельєфу. Бажано, щоб поруч з готелем розташовувався парк, сад або сквер.

При проектуванні готелів  необхідно правильно використовувати  рельєфно-ландшафтне довкілля для досягнення органічного зв'язку зовнішнього  і внутрішнього простору. Особливо доцільно розташовувати готелі на терасах, пагорбах. Так, наприклад, найбільший американський готель «Хілтон» розташований на пагорбі й органічно вписаний до його планувальної структури. Так само вирішений готель «Кавальєрі» в Римі, при будівництві якого чудово використаний рельєф пагорба Монте-Карло.

У вітчизняній практиці ця тенденція набуває все більшого поширення, особливо в Криму і Західній Україні. Рельєф і природне оточення є основними компонентами для досягнення естетичної виразності готелю. Тому необхідно зберігати і підсилювати ландшафтні особливості ділянок за рахунок закріплення природних домінант - пагорбів, мисів, терас тощо. їх ні в якому разі не можна руйнувати.

Однією з обов'язкових  умов будівництва готелю є те, що його ділянка має бути екологічно комфортною. Готель ні в якому разі не повинний розташовуватися в екологічно кризових зонах міст. Санітарно-гігієнічні параметри його довкілля (чистота повітряного басейну, рівень шуму, аерація, інсоляція) повинні відповідати нормативним вимогам.

При виборі ділянки варто  також враховувати наявність  міських інженерних комунікацій (водопровід, каналізація, електрокабель), можливість телефонізації і підключення до існуючих інженерних міських мереж, що значно знижує вартість будівництва готелю.

Функціональна організація  будівлі будь-якого готелю насамперед залежить від його типу і місткості. Місткість готелів визначається числом постійних спальних місць. Диференціація  готелів за місткістю в багатьох країнах світу різна. Наприклад, у Швейцарії та Австрії готелі, що мають менше 100 місць, вважаються малими; 100-200 місць - середніми; більше 200 місць - великими. У США готелі до 100 номерів вважаються малими, до 500 номерів - середніми,   понад 500 - великими. Світовий готельний фонд розташований, в основному, у малих і середніх готелях.