Техніка безпеки, перша медична допомога

При припиненні дихання або його утрудненні до прибуття лікаря потерпілому роблять штучне дихання.

Перша допомога при  обмороженні, переохолодженні:

Обмороження виникає  при місцевій дії холоду на тіло. Холод, діючи на судини, спричиняє  їх звуження, внаслідок цього відбувається недостатнє кровопостачання певної ділянки тіла, що проявляється у зблідненні шкіри. Якщо вчасно не буде надано першу допомогу, то це може спричинити до відмирання тканини.

Розрізняють три ступені  обмороження: І - побіління і втрата чутливості; II - почервоніння і поява "пухирів"; III - омертвіння тканин, які набувають буро-червоного кольору.

При обмороженні І  ступеня слід розтерти обморожені місця  тіла сухою теплою тканиною до почервоніння. При обмороженні II і ІІІ ступенів - накласти стерильні сухі пов'язки і забезпечити негайну доставку потерпілого у лікарню.

При легкому ступені  переохолодження тіло розігрівають розтиранням, дають випити кілька склянок  теплої рідини. При середньому і  тяжкому ступенях - тіло енергійно  розтирають вовняною тканиною до почервоніння шкіри, дають багато пити.

Надання першої допомоги при пораненні й кровотечі:

Перша допомога при пораненні  та кровотечі зводиться до обережного накладання на рану індивідуального  пакета. При цьому мити її водою, змивати кров з рани забороняється.

Якщо індивідуального  пакета немає, для перев'язування використовуйте чисту носову хустинку. У цьому випадку приготовлену для перев'язування тканину змочіть настойкою йоду так, щоб пляма йоду трохи перебільшувала розміри рани

При кровотечі необхідно  підняти поранену кінцівку, закрити  рану перев'язувальним матеріалом і притиснути ділянку біля неї на 4-5 хв., не торкаючись рани пальцем. Після цього рану треба забинтувати. Якщо кровотеча продовжується, слід вдатися до здавлювання кровоносних судин за допомогою згинання кінцівки у суглобах, притискування кровоносних судин пальцями, джгутом чи закруткою.

При накладанні джгута спочатку місце накладання обгортають м'яким матеріалом (тканиною, ватою тощо). Потім  джгут розтягують і туго перетягують  ним попередньо обгорнуту ділянку  кінцівки доти, поки не припиниться кровотеча.

При відсутності гумової  трубки або стрічки, що розтягується, для джгута застосовують інші матеріали (мотузку, ремінь, рушник тощо). У цьому  випадку такий джгут зав'язують вузлом на зовнішньому боці кінцівки і використовують як закрутку. У вузол просувають важіль (паличку, металевий стержень), яким закручують закрутку до припинення кровотечі. Через 1 годину після накладання джгута його попускають на 5-10 хв., щоб не виникла небезпека омертвіння знекровленої кінцівки. При пораненні великих судин шиї і верхньої частини грудної клітки джгут не накладається. Кровотеча зупиняється при натисканні пальцем на поражену судину у самому місці поранення; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

Перша допомога при  отруєнні:

Причиною отруєння є проникнення в організм людини різних токсичних речовин. Захворювання починається через 2-3 години, інколи через 20-26 годин.

Причиною отруєння оксидом  вуглецю (II) є вдихання чадного газу, продуктів горіння, диму. Потерпілому необхідно забезпечити приплив свіжого повітря. Якщо є можливість - дати подихати киснем. Звільнити його від одягу, який утруднює дихання, дати понюхати нашатирний спирт. На голову і груди потерпшого покласти холодний компрес. У разі припинення дихання необхідно робити штучне дихання.

При отруєнні кислотою, якщо нема симптомів, що свідчать про прорив стравоходу або шлунка, потерпілого  слід напоїти розчином питної соди, водою. Про отруєнні лугом потерпілого  поять оцтовою водою, лимонним соком. При наявності підозри на прорив (нестерпний біль за грудною кліткою або в ділянці шлунка) потерпілому не слід нічого давати пити, а негайно транспортувати у лікувальний заклад.

При харчовому отруєнні потерпілому кілька разів промивають шлунок (примушують випити 1,5-2 л води, а потім викликають блювання подразненням кореня язика) до появи чистих промивних вод. Можна дати 8-10 таблеток активованого вугілля. Потім дають багато чаю, але не їжу. Якщо після отруєння пройшло 1-2 год., і отрута надходить вже із шлунку до кишечнику, то викликати блювання даремно. У такому випадку необхідно дати потерпілому проносне (2 столові ложки солі на 1 склянку води). Для зменшення всмоктування отрути слизовою оболонкою шлунково-кишкового тракту потерпілому можна дати розведені крохмаль або молоко.

Щоб запобігти зупинці дихання і кровообігу, необхідне постійне спостереження за потерпілим.

Як діяти при  харчовому отруєнні:

- за перших ознак  харчового отруєння треба звернутися  до лікаря або викликати "швидку допомогу";

- якщо є підозра,  що отруєння спричинили гриби, негайно викликай "швидку допомогу" – кожна хвилина дорога;

• до прибуття лікарів бажано промити шлунок, а потім випити води або несолодкого чаю.

Перша допомога при  ураженні хімічними речовинами:

- якщо хімічна речовина  рідка, її треба негайно змити  проточною водою протягом 15-30 хвилин;

- якщо хімічна речовина  потрапила в очі, слід промивати  їх холодною водою протягом 15-30 хвилин. Око треба розплющити, а  струмінь спрямовувати до його  внутрішнього куточка;

- якщо речовина суха, її треба струсити чи зняти сухою ганчіркою (і ніколи не здувати, щоб порошинка не потрапила в очі);

- тільки після цього  уражене місце промивають водою;

- дію деяких хімічних  речовин можна знешкодити. Місце,  обпечене оцтовою есенцією, можна  обробити мильною водою чи  слабким розчином харчової соди (1 чайна ложка на склянку води). А якщо опік спричинено засобом для чищення каналізаційних труб, знадобиться розчин лимонної кислоти (1/2 чайної ложки на склянку води) чи розведений наполовину харчовий оцет;

- діти і люди похилого  віку потребують негайної госпіталізації навіть при незначному ураженні хімічними речовинами;

- за перших ознак  отруєння слід викликати "швидку  допомогу";

- до лікарні треба  взяти посуд та етикетку від  хімічної речовини, яка викликала  отруєння.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

За природою організації  захист інформації має комплексний характер, тобто між окремими її складовими є певний зв'язок. У рамках теорії організації захисту інформації чітко визначився постулат, що організація захисту інформації повинна враховувати не тільки складність технічної і технологічної компонент системи, а й людський фактор. Тобто, формуючи конкретну систему технічного захисту, слід враховувати якісні індивідуально- і соціально-психологічні, моральні, етичні та інші особисті характеристики людей, задіяних у системі захисту інформації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

 

1.    Shultz T. Investment in Human Capital. N.Y., London, 1971.

2.    Becker, Gary S. Human Capital. N.Y.: Columbia University Press, 1964.

3.    Долан Э.Дж. Микроэкономика / Э.Дж. Долан, Д. Линдсей; [пер. с англ. В. Лукашевича и др.; Под общ. ред.. Б. Лисовика и В.Лукашевича]. – С.Пб.: «Литера плюс», 1994. – 448 с.

4.    Економічна теорія: Політекономія: Підручник/ За ред.. В.Д.Базилевича  – 7-ме вид. – К.: Знання-Прес, 2008. – 719 с.

5.  Шевчук Л.Т. Втрати людського капіталу в Україні: понятійно-категорійний апарат і концептуальні положення/ Л.Т. Шевчук// Соціально-економічні дослідження в перехідний період. – Львів: ІРД НАН України. – 2007, вип. 3 (65). – С. 9-27.

6.    Сич Є.М., Сугоняко Д.О. Ретроспективний аналіз системи транспортного обслуговування туристів в регіоні// Збірник наукових праць Державного економіко-технологічного університету транспорту: Серія «Економіка і управління». –Вип. 15. –ДЕТУТ, 2010. –с.148-154.

7.  Сугоняко Д.О. Регіональна соціально-економічна система «туризм-транспорт»// Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць.-Випуск 264: В 9т. – Т.У. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2010. – с.1205-1211.

8. Сугоняко Д.О.Економічно-організаційні проблеми транспортного обслуговування туристів в регіоні та напрямки їх вирішення// Проблеми економіки транспорту: Тези доповідей ІХ Міжнародної наукової конференції. – Д.:ДНУЗТ, 2010р. –с.106.. Стемпіньска Я, Шаевскі Т.

9.   «Перша допомога при нещасних випадках і в екстремальних ситуаціях». М.: Фізкультура і спорт, 1998. 

10.  Шалько Ю. Л. Здоров'я туриста. - М.: Фізкультура і спорт, 1987. - 144с. 

11.  Школа альпінізму (Початкова підготовка). - М.: ФиС, 1989. - 463с. Укладачі: П.П. Захаров, Т.В. Степенко.

12. Штюрмер Ю.А. Небезпеки в туризмі, уявні та дійсні, М., 1983. - 143с.