Техніка безпеки, перша медична допомога

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 01 Июня 2013 в 15:46, контрольная работа

Краткое описание

Завдання першої медичної допомоги полягає в тому, щоб найпростішими засобами врятувати життя потерпілому, полегшити його страждання, запобігти розвитку можливих ускладнень, зменшити тяжкість перебігу травми чи захворювання.
Перша медична допомога може бути надана на місці ураження самим потерпілим (самодопомога) чи його товаришем (взаємодопомога). Це — тимчасова зупинка кровотечі, накладання стерильної пов'язки на рану або опікову поверхню, штучне дихання, непрямий масаж серця, уведення заспокійливих ліків, гасіння одягу, що загорівся, транспортна іммобілізація, надівання протигаза, виведення (винесення) потерпілого із зараженого місця, часткова санітарна обробка.

Содержание

Основні напрямки інструктажів техніки безпеки.
Природні фактори.
Людський фактор.
Перша медична допомога.

Прикрепленные файлы: 1 файл

Контрольна Ліди.doc

— 91.00 Кб (Скачать документ)

Відкритий міжнародний  університет розвитку людини «Україна»

 

 

 

Інститут соціальних технологій

Кафедра реабілітації

 

 

 

Контрольна робота

з дисципліни: «Основи туризму та орієнтування»

 

на тему :

«Техніка безпеки,

перша медична допомога»

 

 

                                                                           Виконала:

                                                                                          студентка VІ курсу

                                                                                 Крикун Ліда

                                                                                  

 

 

 

 

 

Київ 2013

 

План

 

  1. Основні напрямки інструктажів техніки безпеки.
  2. Природні фактори.
  3. Людський фактор.
  4. Перша медична допомога.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Завдання першої медичної допомоги полягає в тому, щоб найпростішими  засобами врятувати життя потерпілому, полегшити його страждання, запобігти  розвитку можливих ускладнень, зменшити тяжкість перебігу травми чи захворювання.

Перша медична допомога може бути надана на місці ураження самим потерпілим (самодопомога) чи його товаришем (взаємодопомога). Це — тимчасова зупинка кровотечі, накладання стерильної пов'язки на рану або опікову поверхню, штучне дихання, непрямий масаж серця, уведення заспокійливих ліків, гасіння одягу, що загорівся, транспортна іммобілізація, надівання протигаза, виведення (винесення) потерпілого із зараженого місця, часткова санітарна обробка.

Надання першої медичної допомоги якомога швидше має вирішальне значення для врятування життя і подальшого перебігу ураження. Першочергову допомогу надають дітям і тим потерпілим, які можуть загинути, якщо не допомогти їм вчасно.

Для першої медичної допомоги використовують табельні і підручні засоби. До табельних засобів належать: перев'язувальні матеріали, кровоспинні джгути, спеціальні шини для іммобілізації, а також деякі меди-каменти: розчин йоду спиртовий 5%, спиртовий розчин зелені брильянтової, нашатирний спирт, аптечка індивідуальна (АІ-2). Як підручні засоби можуть використовуватися: при накладанні пов'язок — чисте простирадло, сорочка, тканина (краще некольорова); для зупинки кровотечі (замість джгута) — ремінь, пасок, скручена у джгут тканина; при переломах (замість шин) — смужки твердого картону або фанери, дошки, палиці тощо.

 

 

 

 

У походах слід строго дотримуватися правил безпеки. Забороняється купатися у необстежених місцях, відразу після маршу, у холодних водоймищах. Потрібно бути обережними під час рубання і заготівлі дров, розкладання вогню, готування їжі. Під час грози необхідно припинити рух, швидко, оперативно зійти з висоти; не слід ховатися під поодинокими високими деревами, бігати; металеві предмети потрібно залишити на відстані від людей.

Табір розташовують на зручній галявині, рівній або з невеликим схилом для стікання дощової води. Не слід розміщувати табір під кам'яними схилами (може посипатися каміння), поблизу ліній електропередач. Забороняється при розпалюванні вогню використовувати легкозаймисті матеріали (бензин, гас, ацетон та ін.), розкладати вогонь у наметі.

Із числа учасників походу призначається проінструктований лікарем учень (санітар) з метою надання в разі необхідності долікарської допомоги.

Вихованці зобов’язані:

- виконувати вимоги  з безпеки життєдіяльності, передбачені  відповідними правилами та інструкціями, дотримуватися дисципліни, навчатися сумлінно;

- берегти обладнання, інвентар, матеріали,  навчальні посібники тощо, бережливо  ставитися до майна Центру;

- сумлінно  дотримуйтесь правил особистої  гігієни і санітарних норм  на місці праці;

- виконуйте лише ту роботу, яку доручив керівник гуртка;

- не допускати грубощів, образ, застосування протиправних  дій у вирішенні конфліктних  ситуацій до оточуючих;

- приносити до місця  табору небезпечні предмети (ріжучі, колючі, вибухові, вогненебезпечні предмети, газові балончики, петарди та інше);

- не палити;

- співпрацювати з адміністрацією навчального закладу щодо створення безпечних умов для навчання (повідомляти про всі недоліки, які можуть призвести до небезпеки життєдіяльності під час навчально-виховного процесу).

Природні фактори відповідають основним позиціям наведеного визначення, хоча із певними зауваженнями. Дійсно, вся сукупність природних факторів, які використовуються у виробничому комплексі (інтегральний природний ресурс), так чи інакше приносить дохід тим економічним суб'єктам, що використовують природу в економічних цілях. А залучено у виробництво, значну кількість матеріальних компонентів планети і практично всі властивості природного середовища: механічні, хімічні, фізичні, які людина навчилася використовувати (зокрема, клімат, гравітаційне поле Землі, її електромагнітне поле і т.д., і т.п.). 

Засіб виробництва, предмет  праці. Природні фактори можуть виступати  у формі ресурсів, створених людьми для виробництва товарів і  послуг. Зокрема, саме праця людини часто покладена в основу відтворення лісових угідь, сільськогосподарських земель, зрошувальних чи транспортних каналів, а іноді й інших природних об'єктів (озер, ландшафтних утворень, місць гніздування птахів та місць проживання тварин тощо), що можуть бути засобом виробництва товарів і послуг (в т.ч. транспортних, рекреаційних, туристичних). Говорячи про це, слід, однак, зазначити, що праця лише частково є джерелом відтворення зазначених природних факторів. Іншим джерелом є сама природа. Згадаємо, що відповідно до влучного визначення В. Петі, “праця – батько багатства, земля – його мати”. І, нарешті, немає сумніву, що природні фактори (наприклад, ліс, земля, надра) можуть бути у вигляді засобів виробництва чи джерела засобів виробництва.  
Споживча вартість природних факторів визначається їхньою здатністю задовольняти якісь потреби людини, виконувати певні функції. З цією здатністю поєднується поняття “природних благ”. Під природними благами ми розуміємо фактори природного середовища, які здатні задовольняти фізіологічні, соціальні й економічні потреби людини, а також виконувати екологічні функції. Споживчу вартість природних благ покладено в основу бажання (у багатьох випадках воно обумовлено необхідністю) платити за природні фактори.

Серед функцій менеджера слід виділити і таку, як уміння активізувати "людський фактор". В організації люди доповнюють один одного, що робить їх сильнішими у боротьбі за виживання. Без об’єднання в організації, найпримітивнішими із яких були первісні племена, людський рід не зміг би вижити і створити цивілізацію.

Зростаюча роль людського  фактору дає підстави для висновку про необхідність формування в кожній із них певної організаційної культури, яка б поєднувала її працівників  і обумовлювала бажаний тип виробничих відносин.

При нещасних випадках дуже важливо до приїзду лікаря своєчасно надати першу долікарську допомогу потерпілому. Контроль за організацією надання першої долікарської допомоги, наявністю та комплектністю аптечок, справністю пристосувань та засобів надання першої допомоги, а також навчання учасників навчально-виховного процесу покладається на медичних працівників та адміністрацію навчального закладу. Схема послідовності дій при наданні першої долікарської допомоги:

1. Вивести потерпілого з оточення, де стався нещасний випадок.

2. Вибрати потерпілому найбільш  зручне положення, що забезпечує  спокій.

3. Визначити вид травми (перелом,  поранення, опік тощо).

4. Визначити загальний стан потерпілого,  встановити, чи не порушені функції  життєво важливих органів.

5. Розпочати проведення необхідних заходів:

- зупинити кровотечу;

- зафіксувати місце перелому;

- вжити реанімаційних заходів  (оживлення): штучне дихання, зовнішній  масаж серця;

- обробити ушкоджені частини  тіла.

6. Одночасно з наданням долікарської  допомоги необхідно викликати швидку допомогу або підготувати транспорт для відправки потерпілого до найближчої медичної установи.

7. Повідомити адміністрацію навчального  закладу про те, що трапилось.

Важливо знати обставини, при яких сталася травма, умови, які спонукали  до її виникнення, та час, годину і навіть хвилини, особливо, коли потерпілий втратив свідомість.

У разі різкого порушення або  відсутності дихання, зупинки серця  негайно приступити до проведення штучного дихання, та зовнішнього масажу серця, негайно викликати за телефоном 103 швидку медичну допомогу.

Перша допомога при переломах вивихах, розтягу  зв 'язок суглобів, ударах:

При переломах, вивихах необхідно  надати потерпілому зручне положення, яке виключає рухи пошкодженої частини  тіла. Це досягається шляхом накладання шини, а при її відсутності можна використати палки, дошки, фанеру і т.д. Шина повинна бути накладена так, щоб були надійно іммобілізовані два сусідні з місцем ушкодження суглоби (вище і нижче), а якщо перелом плеча чи стегна, - то три суглоби. Накладають шину поверх одягу або кладуть під неї що-небудь м'яке - вату, шарф, рушник. Шина повинна бути накладена так, щоб центр її знаходився на рівні перелому, а кінці накладалися на сусідні суглоби по обидва боки перелому. Фіксація відкритого перелому вимагає дотримання додаткових умов. З метою попередження забруднення рани, необхідно змастити поверхню шкіри навколо рани настойкою йоду, попередньо зупинивши кровотечу, і накласти стерильну пов'язку.

Особливо небезпечні травми хребта. У таких випадках необхідно обережно, не піднімаючи потерпілого, підсунути під його спину дошку, щит, двері тощо.

При переломі ребер необхідно  міцно забинтувати груди або  стягнути їх рушником під час видиху. При ушкодженні тазу необхідно обережно стягнути його широким рушником, покласти на тверді ноші, а під зігнуті і розведені колінні суглоби підкласти валик.

При переломах і вивихах  ключиці у підм'язову западину кладуть вату або інший матеріал, згинають руку в лікті під прямим кутом і прибинтовують її до тулуба. Рука нижче ліктя повинна перебувати у косинці, яку підв'язують до шиї.

При переломах і вивихах  кисті та пальців рук роблять  таким чином:

кисть руки з вкладеним  у долоню жмутом вати, бинта (пальці зігнуті) прикладають до шини, яка  повинна починатися біля середини передпліччя і закінчуватися біля кінців пальців, і перебинтовують.

При розтягу зв'язок суглобів - підняти  хвору кінцівку догори, накласти холодний компрес та тісну пов'язку, створити спокій до прибуття лікаря.

При ударах забезпечити  потерпілому повний спокій, накласти на місце удару холодний компрес. При ударах із синцями не слід класти примочки, місце удару змастити настойкою йоду і накласти пов'язку.

Перша допомога при  опіках, теплових ударах:

При наданні першої допомоги при опіках, теплових ударах слід швидко припинити дію високої температури. Це має особливо велике значення при займанні одягу і при опіках рідиною через одяг. У першому випадку необхідно загасити полум'я, негайно накинути на людину, що горить, будь-яку цупку тканину, щільно притиснути її до тіла. Знімають тліючий одяг або обливають його водою.

При промоканні одягу  гарячою водою, його також необхідно  облити холодною водою або зірвати. Швидке занурення обпеченого лиця у  холодну воду зменшує біль і тяжкість опіку.

Місце опіків кислотами  ретельно промивають струменем води протягом 10-15 хв. Обпечене місце промити 5% - ним розчином перманганату калію, або 10% - ним розчином питної соди (одна чайна ложка на склянку води). На місце опіку накладають бинт. Місце опіків їдкими лугами (каустичною содою, негашеним вапном) промивають проточною водою протягом 10-15 хв., потім слабким розчином оцтової кислоти. Місце опіків накривають марлею.

Опіки бувають трьох  ступенів. При опіках першого ступеня з'являється почервоніння, припухлість шкіри. Уражені місця обробляють спиртом, прикладають примочки з розчину перманганату калію і забинтовують. При  більш тяжких опіках (II і III ступенів) обпечені місця спочатку звільняють від одягу, накривають стерильним матеріалом, зверху накладають шар вати і забинтовують. Після перев'язування потерпілого направляють у лікувальний заклад. При опіках не слід розрізати пухирів, видаляти смолистих речовин, що прилипли до обпеченого місця, віддирати шматків одягу, які прилипли до рани.

При опіках очей електричною  дугою роблять холодні примочки з розчину борної кислоти, потім  потерпілого направляють у медичний заклад.

При появі різних ознак  теплового або сонячного удару:

 потерпілого негайно  виводять на свіже повітря  або в тінь, потім його кладуть, розстібають одяг, що стискує, на голову і на серце кладуть холодні компреси, дають пити у великій кількості холодну води, у тяжких випадках потерпілого обливають холодною водою.

Информация о работе Техніка безпеки, перша медична допомога