Чернігівська область

Вступ

Cільський зелений туризм  – це прекрасна можливість  повернутися до природи, до  землі, до свого коріння, суті і стати самим собою. Цю можливість дарує вам ваша багата країна.

Українське село має надзвичайно  багату історико-архітектурну спадщину, культуру, самобутній побут, даровані природою мальовничі ландшафти, а також  лікувально-рекреаційні ресурси. Наші села багаті індивідуальним житловим фондом та добрими і працьовитими людьми. Водночас гострою проблемою  багатьох сіл є зростаючий надлишок робочої сили. Враховуючи відсутність  капіталовкладень на створення нових  робочих місць у сільській  місцевості України, на загальнодержавному рівні більше уваги варто приділяти  тим галузям, які не потребують для  свого розвитку великих коштів. До таких галузей належить сільський  туризм, який давно практикується  в Україні. Адже в селах з відповідною  рекреаційною базою завжди було багато відпочиваючих. Найбільше це стосується сіл, що розташовані на берегах річок, морів та в гірській місцевості.

В Україні існують усі  передумови розвитку відпочинку в селі, який можна розглядати як специфічну форму підсобної господарської  діяльності у сільському середовищі з використанням природного та культурного  потенціалу реґіону, або як форму  малого підприємництва, що дає можливість певною мірою вирішити проблему зайнятості сільського населення, покращити його добробут, повніше використати природний  та істо-рико-культурний потенціал  сільської місцевості. Справа розвитку сільського відпочинку має реальну  державну перспективу і сприяє поліпшенню соціально-економічної ситуації сільської  місцевості.

Сільський туризм виступає важливим чинником стабільного динамічного  збільшення надходжень до бюджету, активізації  розвитку багатьох галузей економіки (транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство тощо).

 

Сільський відпочинок в Україні  за рахунок збереження етнографічної  самобутності повинен набути національного  значення.

По-перше, він дає поштовх  для відродження й розвитку традиційної  культури: народної архітектури, мистецтва, промислів - усього, що складає місцевий колорит, і що, поряд із природно-рекреаційними  чинниками, є не менш привабливим  для відпочиваючих.

По-друге, через сільський  відпочинок мешканці ур-банізованих  територій з масовою культурою  мають можливість пізнати справжні українські традиції.

По-третє, етнокультура села репрезентує Україну світові  й приваблює також іноземних  туристів. Тому як передумову успішного  розвитку відпочинку в сільських  етнографічних районах треба  розглядати формування ідеології відродження  й розвитку всього спектра традиційної  культури, починаючи від форм господарських  занять до надбань духовної сфери, що діятимуть як сприятливі чинники  для індивідуального відпочинку в етнографічних районах України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Чернігівська область — область у північно-східній частині України. Межує на заході з Київською, на півночі — з Гомельською областю Республіки Білорусь і з Брянською областю Російської Федерації, на сході — з Сумською, на півдні — з Полтавськоюобластями України.

Область розташована на півночі  України, на лівому березі Дніпра, у межах Поліської низовини та лісостеповій зоні Придніпровської низовини. Лісами вкрито 20 % території. Територією області протікає 1200 річок загальною довжиною близько 8.5 тис. км. Найбільші річки — Дніпро, Десна з притоками Сейм, Остер, Снов, Убідь, на півдні — Удай. Клімат помірно континентальний.

Управління культури  і туризму Чернігівської обласної державної адміністрації є структурним підрозділом, що утворюється розпорядженням  голови обласної державної адміністрації, і підзвітне та підконтрольне голові обласної держадміністрації та Міністерству культури і туризму України.

Управління культури і  туризму облдержадміністрації в  своїй  діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, розпорядженнями голови облдержадміністрації, наказами Міністерства культури і туризму, рішеннями обласної ради та Положенням про управління культури і туризму Чернігівської обласної державної адміністрації.  

Основні завдання управління:

- забезпечення на території  області реалізації державної  політики та контролю  у сфері культури та туризму  з питань охорони культурної спадщини, бібліотечної та музейної справи, сфери мистецтва, кінопрокату, мистецької освіти, туристично-рекреаційної індустрії;

- забезпечення реалізації  прав громадян на вільний  розвиток культурно-мистецьких процесів, забезпечення доступності всіх видів культурних послуг і культурної діяльності для кожного громадянина;

- розроблення та здійснення  заходів щодо забезпечення умов  для відродження і розвитку  культури української нації, культурної  самобутності  національних меншин, проведення державної мовної політики;  

- участь в реалізації  державної політики у сфері  захисту суспільної моралі;

- захист прав і законних  інтересів суб'єктів діяльності  у сфері культури і туризму,  їх професійних асоціацій,  творчих працівників і творчих спілок, що діють на  території області;

- організація та контроль  за наданням послуг фізичним  та юридичним особам у сфері  культури і туризму;

- створення умов для  розвитку соціальної та ринкової  інфраструктури у сфері культури  та туризму;

- координація діяльності  органів виконавчої влади з  питань проведення державної  політики у сфері культури  і туризму.  

Нині в Україні практичними проблемами сільського туризму намагається займатися тільки всеукраїнська суспільна неприбуткова організація - Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні.

Розвитком сільського зеленого туризму на Чернігівщині опікується головне управління культури, туризму  і охорони культурної спадщини ОДА  у співпраці з обласною асоціацією зеленого туризму «Сіверянські обереги», які надають практичну інформацію для власників садиб, що бажають  зайнятися цим видом діяльності, ведуть облік уже діючих садиб  сільського зеленого туризму, організовують  семінари й «круглі столи» з даної  тематики, презентують цей напрямок туризму на різних туристичних виставках.

На думку фахівців туристичної  галузі, зелений туризм може бути найперспективнішим видом туризму на Чернігівщині. Такі прогнози пов’язані, по-перше, з величезними  природними можливостями Сіверського  краю (багатими рибою річками, ставками, водоймищами, лісами, багатими на дичину). По-друге, зелений туризм на відміну  від інших напрямків туріндустрії, не потребує особливих витрат. Саме сільський зелений туризм і може витягти всю туристичну галузь. Адже від організації поїздок для  індивідуальних туристів, окремих сімей  можна згодом перейти до будівництва  туристичних комплексів. Але це в майбутньому. Поки що ж сільський зелений туризм на Чернігівщині розвивається лише в трьох районах: Ічнянському, Коропському та Ніжинському.

В останні роки розвиток сільського зеленого туризму набув  великої актуальності в Україні. Чернігівщина має всі умови для  розвитку цього виду туризму, адже сільський  зелений туризм має позитивний вплив  на економіку Чернігівської області.

З цією метою, 7 листопада  у приміщенні Департаменту культури і туризму, національностей та релігій  облдержадміністрації відбувся круглий  стіл на тему: «Розвиток сільського, зеленого, екологічного та інших видів  туризму в Чернігівській області. Стан та перспективи».

У круглому столі прийняли участь заступник Департаменту культури і туризму, національностей та релігій  ОДА Кулик А.М., генеральний директор ДО «Регіональний фонд підтримки  підприємництва по Чернігівській області  Лісовий А.М., представники Головного  управління Міндоходів в Чернігівській  області та Департаменту агропромислового розвитку, спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні, суб`єкти господарювання, які займаються сільським  туризмом в Чернігівській області  та представники туристичних компаній тощо.

За словами головного  спеціаліста управління з питань сім’ї та молоді Чернігівської облдержадміністрації Тетяни Коржинської, такий вид туризму  як зелений, існує на Чернігівщині близько  двох років. Так власники семи садиб  Коропського та чотирьох Ніжинського  району готові надавати послуги з  розміщення та харчування туристів.

 Такі повільні темпи  розвитку сільського зеленого  туризму можна пояснити недосконалістю  законів. З відкриттям власного  туристичного "бізнесу" на селянина  звалюється податковий тягар  як на потужну туристичну фірму.  І винести такий тягар йому  не під силу. Проте й у туристичній  галузі є патріоти, які заради  розбудови зеленого туризму готові  долати певні труднощі.

На сьогоднішній день в  Чернігівській області послуги  з розміщення туристів у сільській  місцевості надають понад 35 сільських  садиб, - зазначила Алла Кулик. Перспективними територіями для розвитку сільського туризму визнано екологічно чисті райони області, де зосереджено багато пам'яток культурної спадщини та природно-рекреаційних об'єктів. Створення мережі таких сільських садиб дасть можливість забезпечити невеликі населені пункти новими робочими місцями, сприятиме їхньому економічному зростанню та розбудові туристичної інфраструктури у сільській місцевості. В свою чергу, Департамент культури і туризму, національностей та релігій облдержадміністрації докладає максимум зусиль для популяризації сільського зеленого туризму на Чернігівщині.

 

ІІ. Туристичний  потенціал

На Чернігівщині зосереджений значний туристичний потенціал. Сприятливі кліматичні умови, різноманітна флора і фауна, наявність 610 природних  заповідних об'єктів роблять територію  області привабливою для відпочинку. В області функціонують 13 санаторіїв і будинків відпочинку, численні профілакторії, бази відпочинку, дитячі табори, пляжі, лісопарки.

Нараховує 528 територій та об'єктів природно-заповідного фонду: 332 заказники (4 — державного значення), 127 пам'яток природи (3 — державного значення), Тростянецький дендропарк, Менський зоопарк, 22 парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва, зокрема  державного значення у с. Сокиринці, 45 заповідних урочищ.

М'який клімат, мальовничі ландшафти, значні лісові масиви, річки та водоймища  створюють багаті природні рекреаційні  ресурси Чернігівщини. На терасах  Десни та її притоків є лікувальні грязі та джерела мінеральних  вод.

Найвідомішими туристичними об'єктами вважаються: історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку  Ігоревім", Спасо-Преображенський  монастир (XI—XIX ст.) у м. Новгороді-Сіверському, археологічний музей на місці  стоянки пізнього палеоліту в  с. Мізин, Державний архітектурно-історичний заповідник, музей: М.М. Коцюбинського, історичний і художній у м. Чернігові, будинок ліцею (1807—1820 pp.) у м. Ніжині, Юр'єва (Михайлівська) божниця (1098 р.) у  м. Острі, собор Різдва (1752—1764 pp.) у  с. Козельці, меморіальний музей М.К. Заньковецької у с. Заньки, будинок В. Кочубея та палац К. Розумовського у смт Батурин, палацово-парковий ансамбль у селищі Качанівка, літературно-меморіальний музейО.П. Довженка у с. Сосниця.

Перспективними є пізнавальний туризм і сімейний відпочинок.

Природно-заповідні  території

      Станом на 01.01.2013 року природно-заповідний фонд Чернігівської області нараховував 647 об‘єктів загальною площею 220178,1 га, що становить 6,8 % від загальної площі області (дані з сайту Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської облдержадміністрації).

      До його  складу входить 7 категорій об‘єктів: регіональний ландшафтний парк  “Міжрічинський” (площею 87672,9 га), 437 заказників (площею –113488,4 га),  133 пам‘ятки природи (площею 804,39 га),  23 парки-пам‘ятки природи садово-паркового мистецтва (площею 17551,6 га), 52 заповідні урочища (площею 204,7 га).

      21 об‘єкт  загальною площею 9876 га, віднесений до категорії загальнодержавного значення: дендрологічний парк “Тростянець”, Менський зоопарк, 1 загальнозоологічний,  2 ландшафтні, 4 ботанічні, 4 гідрологічні заказники, а також Сокиринський парк-пам‘ятка садово-паркового мистецтва та 7 пам‘яток природи.

      Природно-заповідні  об’єкти розташовані досить нерівномірно на території області, при загальному відсотку заповідності по області 6,8  %, в центральних районах (Носівський, Ніжинський, Бахмацький, Борзнянський)   він  не досягає 3 %.

      Для збереження, відтворення і раціонального  використання типових та унікальних  природних комплексів українського  Полісся та задоволення рекреаційних  потреб населення в 2002 році  в Козелецькому районі створено  перший в області багатофункціональний  природоохоронний об‘єкт - регіональний  ландшафтний парк “Міжрічинський”  (площею 87672,9 га).

      Доопрацьовані  зауваження до Проекту Указу  Президента України про створення   Ічнянського національного природного  парку площею 9,66 тис. га. Проведені роботи і підготовлені матеріали попереднього погодження місця розташування Мезинського національного природного парку площею 31,6 тис. га на території  Коропського району. 

      У співпраці  з обласним товариством охорони  природи розробляються програми  відродження природно-заповідних  об’єктів області, із залученням  до їх виконання широких верств  населення.

 

Історико-культурні  пам’ятки Чернігівщини

      Чернігівська  земля є свідком багатьох важливих  історичних подій часів Київської  Русі, Козаччини та подальших  періодів, пам’ять про них відображається  у досить великій кількості  історико-культурних пам’яток.