Біпатриди в Україні

На сьогоднішній день державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви» став значним культурним науково-методичним центром по вивченню історії України періоду XVII-XVIII століть в контексті європейської історії. Інтерес до державного заповідника проявляють засоби масової інформації України, Росії, Швеції та інших держав, науковці, громадськість. Заповідник «Поле Полтавської битви» єдиний в Україні входить до ІАМАМ — міжнародної організації військово-історичних музеїв під егідою ЮНЕСКО, включений до всесвітнього туристичного маршруту. З історією Полтавської битви пов’язано ряд пам’ятників:

• десять гранітних обелісків на місці колишніх редутів (1939р.),

• шведам від росіян (1909 р.),

• шведам від шведів (1909 р.),
• на місці переправи російської армії через Ворсклу (1959 р.),
• пам’ятний знак на місці командного пункту Петра І (1973 р.),
• Братська могила загиблих російських воїнів (1894 р.),
• Сампсоніївська церква (1852 — 1856 рр., реконструйована 1895 р.),

• Петру І перед будинком музею історії Полтавської битви (1915 р.),

• захисникам фортеці Полтава і коменданту О.С. Келіну (1909 р.),
• пам’ятник слави (1811 р.),
• на місці відпочинку Петра І (1849 р
• Спаська церква (1705–1706 рр., реконструйована 1845 р.),

Хрестовоздвиженський монастир (1650 р., де була штаб-квартира Карла XII),

• українським загиблим козакам (1994 р.).

Матеріали, нагромаджені у фондах музею історії Полтавської битви, давно вийшли за межі не тільки історії Полтавської битви, а й 21-річної Північної війни, у вир якої були втягнуті Московією Польща, Данія, Швеція, Україна, Туреччина. В дев’яти експозиційних залах представлені безцінні історичні реліквії: холодна і вогнепальна зброя, медалі, монети, живописні полотна, портрети, ікони, гравюри, бойові прапори, обмундирування, старовинні книги, карти, грамоти та інші історичні документи І половини XVIII століття.

Пам’ятки цього заповідника є біпатридами. Шведи мужньо допомагали  представникам нашої країни в цій битві, тому я думаю українці доброзичливо зустрінуть шведів, та проведуть для них дуже цікаву екскурсію на території заповідника.

Висновок

Роблячи цю роботу, в першу чергу, я пізнала для себе багато цікавого, що донині не знала. Мені було цікаво працювати, шукати пам’ятки своєї батьківщини, пізнавати їх історію та цінність. Вважаю, що це була одна з найпізнавальніших моїх робіт,  які я коли-небудь виконувала.

Було приємно дізнатися, що Україна з гордістю і шаною відноситься до цих пам’яток, щоб якомога більше часу вони могли милувати око іноземних туристів в саме нашій країни, що буде сприяти розвитку туризму в України.