Загальна будова та принцип дії стор. Удосконалення технологічного процесу, виконання ремонтних робіт та ТО стор

Основним недоліками системи рідинного охолодження є: більша складність конструкції і ТО взимку і менша надійність в роботі (біля 20% усіх відказів двигуна припадає на рідинну систему охолодження).

РЕГУЛЮВАННЯ ПАСОВИХ ПЕРЕДАЧ.

При замаслення привідних ременів та послаблення їх натягу можлива пробуксовування. Замаслені ремені необхідно протерти ганчіркою, злегка змоченою в бензині. Регулювання натягу ременя приводу вентилятора і генератора виробляють поворотом генератора на його опорі,після чого генератор закріплюють кулісою. При натисканні з силою в 4 кГ прогин ременя посередині між шківа генератора і вентилятора повинен бути 10-15мм. Регулювання натягу ременя насоса гідропідсилювача рульового управління виробляють пересуваючи кронштейн з насосом. Вимоги донатягу ременя приводу компресора регулюють розсовування половинок йогошківа.

ПРОМИВКА СИСТЕМИ

При сезонному обслуговуванні і не рідше ніж через 30000 - 40000 км.пробігу автомобіля необхідно з метою видалення накипу, промивати систему охолодження двигуна. Коли охолодження накипу незначні, промивку системи рекомендується робити сильним струменем води, що подається до напрямку, зворотному нормальної циркуляції. При цьому радіатор і сорочку охолодження двигуна при знятому термостаті промивають роздільно. Коли відкладення накипу великі і накип міцна (у випадку роботи на жорсткій воді)застосовують хімічні способи очищення. Ці способи очищення спрямовані на руйнування нерозчинних солей накипу за допомогою різних розчинів. Склад деяких розчинів, що застосовуються для видалення накипу в двигунах з головками циліндрів з алюмінієвих сплавів.

При промивці насиченим розчином тринатрійфосфату його протягом 2 - 3днів роботи автомобіля через кожні 12 годин доливають в систему охолодження і радіатор окремо, промиваючи водою. При проливку розчинами хромовогоангідриду і кальцинованої соди їх заливають у систему і по закінченню часу пускають і прогрівають двигун на малих оборотах холостого ходу протягом 10 -20 хвилин розчин доводячи до кипіння.

Після цього розчин при працюючому двигуні зливають і одночасно систему промивають водою.

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Технічне обслуговування й ремонт автомобілів виконують у призначених для цього місцях (на постах). На робочих місцях мають забезпечуватися безпечні умови для проведення робіт; обладнання, інструмент та прилади мають відповідати характеру виконуваної роботи й унеможливлювати травматизм.

У разі примусового переміщання автомобілів з поста на пост потокової лінії передбачають світлову або звукову сигналізацію. Після сигналу про початок пересування конвеєра робітники повинні покинути робочі місця, вийти з оглядової ями й відійти від конвеєра. Для екстренного зупинення конвеєра на кожному посту є кнопки «Стоп».

Розбірно-збірні роботи часто проводяться на стендах з гідравлічними та електрифікованими пристроями.

Перед початком роботи на таких пристосуваннях необхідно перевірити стан і надійність кріплення шлангів гідросистеми, та стан ізоляції електрокабелів, та надійність заземлення обладнання.

Слюсар ремонтник зобов'язаний користуватися тільки справними інструментами. На бойках молотків не повинно бути тріщин, їх робоча поверхня повинна бути випуклою і гладкою, рукоятки повинні надійно закріплюватися, робоча поверхня рукояток повинна бути гладкою, без задирів, тріщин і не замаслена.

Забороняється використовувати зубила, бородки з ритвинами, скошеними або збитими, довжина цих інструментів повинна бути 150 - 170 мм.

Безпека роботи з гаєчними ключами вимагає, щоб губки ключів були не зношені і відповідали розмірам гайок. Забороняється підкладати металеві частини між ключем і гайкою.

При використанні електроінструменту перевіряється надійність вимикачів заземлення та стан ізоляції живлячих проводів, використовувати напругу 36 В. Користуватися електроінструментами слід в резинових рукавицях, ботах або чоботях, стоячи на гумовому коврі або ізолюючій підставці. Перед зміною робочої частини електроінструмента його необхідно відключити від живлення.

Напильники необхідно чистити металевою щіткою, стукаючи об тиски або верстат. По закінченні розборочно-зборочних робіт слюсар зобов'язаний привести в порядок робоче місце; протерти інструменти і скласти їх у відповідні місця, прибрати верстат.

Правильне регулювання приладів системи запалення приводить до зниження вмісту СО у відпрацьованих газах, що визивають забруднення навколишнього середовища, приводить до значної економії паливно-мастильних матеріалів та довговічності роботи двигуна.

Електричне обладнання діагностичного стенда з біговими барабанами (пульт керування, апаратні шафи, блоки барабанів тощо) має бути надійно заземлене.

Наприкінці зміни слід вимкнути рубильник стенда, закрити крани паливних баків, перекрити вентиль подачі стисненого повітря.

Під час роботи під перекинутою кабіною автомобіля положення обмежувача треба зафіксувати защіпкою, в разі опускання кабіни — надійно закрити запірний механізм і правильно встановити запобіжний крюк у пазу опорної балки.

Пуск двигуна треба здійснювати стартером, як виняток — пусковою рукояткою. Аби уникнути травмування кисті, рукоятку слід брати так, щоб всі пальці правої руки розташовувалися по один бік ручки. Повертати колінчастий вал треба тільки знизу вгору, довкола — забороняється. Регулювальні роботи з двигуном, що працює, слід виконувати на спеціальному посту з місцевою вентиляцією для видаляння від­працьованих газів.

Забороняється підтягувати деталі газобалонного обладнання автомобіля й виконувати інший ремонт, якщо у вузлах і трубопроводах є газ під тиском.

У приміщеннях для ТО й ремонту автомобілів забороняється залишати порожню тару з паливом та мастильними матеріалами. Розлите паливо або оливу слід негайно прибрати, використовуючи пісок чи тирсу. Після завершення роботи всі використані ганчірки слід скласти у спеціальну тару.

Технічне обслуговування й ремонт приладів системи живлення, знятих з автомобіля, виконують у цеху (на дільниці). Біля ванни , для миття деталей системи живлення, біля верстаків для розбиран-ня-складання, перевірки й регулювання приладів, а також біля токарного верстата мають бути вентиляційні відсмоктування.

Роботи, пов'язані із зачищанням деталей перед паянням та лудінням, виконують на робочих місцях, обладнаних місцевою венти­ляцією. Паливні баки й тару з-під пальних сумішей перед ремонтом треба промити гарячою водою, пропарити гострою парою, промити каустичною содою та просушити гарячим повітрям. Перед паянням і заварюванням слід відкрити пробки.

Займання треба гасити за допомогою вогнегасників, піском або струменем розпиленої води. Балони з газом слід поливати холодною водою, щоб запобігти підвищенню тиску в них.

Роботи з акумуляторними батареями треба виконувати в ізольованих приміщеннях із дотриманням вимог безпеки, викладених нижче.

Усі особи, які причетні до роботи з акумуляторними батареями, повинні пройти спеціальний інструктаж з техніки безпеки.

Уразі потрапляння електроліту або кислоти на шкіру необхідно негайно змити їх водою, 10 %-м розчином соди чи нашатирного спирту.

Закінчивши роботу з акумуляторами, перед уживанням їжі треба прополоскати рот і старанно вимити руки гарячою водою з милом. Заходити в їдальню в спецодязі забороняється.

Щоденно вранці, після завершення роботи та ввечері необхідно чистити зуби.

На робочих місцях мають бути аптечки з йодом, ватою, марлею та 10 %-м розчинами соди й нашатирного спирту. Питну воду слід зберігати у шафі в закритій місткості. У робочих приміщеннях забороняється палити, а також зберігати продукти харчування.

Після закінчення кожної зміни треба робити вологе прибирання підлог, столів, верстаків та інструментів.

При акумуляторному цеху мають бути обладнані роздягальня та вмивальня з шафами для зберігання домашнього одягу й окремо — спецодягу.

Покриття стелажів, стін і підлоги має бути кислототривким, а поверхня стін, крім того, — гладенькою по висоті не менше ніж 1,75 м.

Поверхня робочих столів, на яких розбирають і складають акумуляторні батареї, має бути рівною, без щілин і тріщин, а покриття — стійким проти сірчаної кислоти.

Демонтаж і монтаж шин автомобілів слід здійснювати на спеціально відведених місцях (постах). Перед демонтажем шини потрібно випустити повітря з камери. Під час накачування необхідно стежити за показами манометра, не допускаючи підвищення тиску повітря в шині понад установлену норму.

Миття автомобілів, агрегатів і деталей здійснюють на мийній дільниці, підлога якої має вологостійке покриття та уклон для стікання рідини. Дільницю обладнують припливно-витяжною вентиляцією, а мийні ванни — витяжними зонтами. Перед приготуванням і використанням мийних розчинів слід надягти гумові фартух, чоботи, рукавички, а також захисні окуляри.

Пожежна безпека. Пожежі на автопідприємствах можуть виникнути з таких причин:

-порушення правил використання відкритого вогню, електричної енергії;

-виконання зварювальних робіт у приміщеннях і на територіях, захаращених пальними матеріалами;

-використання непідготовленої техніки в пожежонебезпечних місцях;

-експлуатація несправних систем опалення, електродвигунів електронагрівальних приладів;

-порушення норм зберігання пожежонебезпечних несумісних матеріалів, вибухонебезпечних речовин.

До організаційних протипожежних заходів належать:

• розроблення правил та інструкцій з протипожежної безпеки-

• організація вивчення цих правил та інструкцій; '

• визначення терміну, місця й порядку проведення протипожежного інструктажу;

• організація належного протипожежного нагляду за об'єктами.

За здійснення всіх протипожежних заходів на АТП відповідає особа з числа керівного складу.

Кожне автопідприємство повинне мати первинні засоби пожежогасіння, до яких належать 4- внутрішні крани з пожежними рукавами й стволами;

• вогнегасники пінні, вуглекислотні, порошкові; + ящики й бочки з піском, водою;

• покривала азбестові, повстяно-азбестові, брезентові;

• ручний пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири, пожежні відра тощо).

Правила застосування пожежного інструменту й вогнегасників вивчають на вступному та наступних (на робочому місці) інструктажах.

Усі проходи, проїзди й територію не можна захаращувати. Кількість автомобілів на стоянці має не перевищувати допустимої.

 На території стоянки автомобілів забороняється: виконувати будь-які роботи із застосуванням відкритого вогню; заряджати акумуляторні батареї; палити; зберігати використаний обтирний матеріал.

Розлите паливо або оливу треба негайно прибрати.

 Водій повинен стежити за справністю електрообладнання й пересвідчуватися, що не підтікає паливо. Якщо виникла пожежа, слід викликати пожежну команду.

 

 

 

 

 

 

Заробітна плата - є найважливішим елементом в економіці і найчастіше єдиним або найбільшим джерелом для найманих робітників, який у середньому становить % національного доходу.

Найманий робітник є власником єдиного товару - своєї робочої сили, який він продає роботодавцю і за який прагне одержати найбільшу ціну у формі заробітної плати, оскільки, для нього це один з найбільших доходів. Роботодавець у свою чергу, купуючи цей товар, розглядає його як один з елементів витрат на робочу силу, а значить прагнучи зменшити витрати, зменшуватиме заробітну плату. Тобто, найманий робітник і роботодавець щодо заробітної плати мають на ринку праці протилежні цілі.

Заробітна плата конкретного робітника залежить від результатів затраченої ним праці, її кількості і якості з урахуванням наслідків господарської діяльності підприємства. Заробітна плата є перетвореною формою вартості і ціни робочої сили. Отже, з цього можна дати визначення заробітної плати - це вартість робочої сили.

І робітник, і роботодавець в умовах соціального партнерства повинні розуміти заробітну плату, з одного боку, як будь - який заробіток, обчислений, як правило, у грошовому вираженні, що його згідно з трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану роботу чи надані послуги, а з другого - як перетворену форму вартості і ціни робочої сили. У першому випадку відображено стимулюючу функцію заробітної плати, а в другому відтворювальна.

Розмір заробітної плати повинен бути таким, щоб робітник міг оновлювати свої фізичні сили, поповнювати знання, підвищувати духовний та кваліфікаційний рівень, матеріально забезпечувати сім'ю тощо.

Мінімальна заробітна плата - це встановлений державою розмір заробітної плати, нижче якого не може провадитись оплата за фактично виконану найманим робітником повну місячну норму праці (робочого часу). Встановлена державою мінімальна заробітна плата регулюється з урахуванням:

а) вартісної величини мінімального споживчого бюджету;

б) середнього рівня заробітної плати по країні;

в) рівні економічного розвитку та продуктивності.

Отже, мінімальна заробітна плата - один з важливих елементів соціального захисту трудящих.

Заробітна плата складається із основної і додаткової. Основна - повинна бути достатньою для нормального відтворення робочої сили працівника та членів його сім'ї, залежить від результатів праці робітника і визначається тарифними ставками, відрядними розцінками і преміями.

Додаткова оплата праці включає деякі види премій, винагороди, інші заохочувальні та пільгові виплати, встановлені колективним договором.

Номінальна заробітна плата - це сума грошей, одержана за годину, день, тиждень і т.п. Реальна заробітна плата - це кількість товарів і кількість послуг які можна придбати або одержати на номінальну заробітну плату.

Рівень заробітної плати у ринкових умовах залежить від факторів, що діють стихійно, а саме: змін вартості робочої сили та співвідношення попиту та пропозиції на неї, а також від факторів свідомого впливу держави.