Розрахунок річного режиму роботи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

ВСТУП………………………………………………………………….………………...3

1. РОЗРАХУНОК РІЧНОГО РЕЖИМУ РОБОТИ ДОРОЖНЬО БУДІВЕЛЬНИХ МАШИН……………………………………………………………………….…..4
2. РОЗРАХУНОК РІЧНОГО ПЛАНУ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТУ БУДІВЕЛЬНИХ МАШИН……..........................................................8
3. РОЗРАХУНОК РІЧНОГО ОБ'ЄМУ РОБІТ З РЕМОНТІВ І ТЕХНІЧНИХ

ОБСЛУГОВУВАНЬ………………………………………….……...…………...10

4. ТЕХНОЛОГ1ЧНИЙ РОЗРАХУНОК ПОСТІВ, ДІЛЬНИЦЬ, ПРОМИСЛОВИХ  ПРИМІЩЕНЬ……………..…………………………………………………..….14
5. ПЛАНУВАННЯ ПРОМИСЛОВИХ ПРИМІЩЕНЬ РММ ………………....…24

ВИСНОВОК..…………………………………………………………………….……..25

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

За  останні роки досягнуто збалансованості  попиту і пропозиції транспортних послуг. Власники приватних автомобілів  завдяки меншим накладним витратам тепер часто стають більш конкурентоспроможними  на транспортному ринку порівняно  з автотранспортними підприємствами. І хоч така конкуренція не настільки  сильна щоб загрожувати існуванню  системи транспорту загального користування в цілому, значна кількість якого  перебуває в муніципальному підпорядкуванні.

Показником  рівня пропозиції транспортних послуг є наявний транспортний потенціал  та ефективність його використання. Обмін  продукцією, до якої належать автомобілі потребує застосування ринкових цін  на них. За недостатньої пропозиції вони, безсумнівно, будуть високими. Це означає  що придбати автомобіль зможе не кожний.

В умовах ринку кожний його учасник  намагається не тільки утриматися на ньому, а й розширити сферу  своєї діяльності. На утримання автотранспортних засобів у технічно справному  стані, що забезпечує ефектний транспортний процес галузь витрачає значні ресурси. Збільшення кількості автомобілів  на дорогах нашої країни призводить до забруднення навколишнього середовища відпрацьованими газами. Зі зростанням швидкостей та інтенсивності руху підвищуються вимоги до надійності автотранспортних засобів, оскільки несправні автомобілі є джерелом ДТП.

Збереженість  автотранспортних засобів та готовність їх до перевезень залежать від організації, методів і засобів між змінного зберігання.

Автомобільну  транспортну систему поділено на функціональні самостійні системи: комерційну експлуатацію автомобілів; технічну експлуатацію автомобілів. Кожній системі відповідає певний процес функціонування.

 

 

 

1. РОЗРАХУНОК  РІЧНОГО РЕЖИМУ РОБОТИ

ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНИХ  МАШИН

 

 

          1.1. Загальні положення

 

          Режими роботи дорожньо-будівельних машин визначаються тривалістю робочого часу і перерв у роботі за відповідний період роботи в конкретних умовах експлуатації.

          Робочий час машин включає тривалість операцій технологічного процесу виконання робіт, пересування машин своїм ходом в процесі роботи чи з об’єкта на інший (у межах будівельного майданчика), технологічних перерв у роботі машин, підготовки машини до роботи на початку зміни, здачі її в кінці зміни та технологічного обслуговування машини протягом зміни.

          Розробляють річні, добові, змінні режими роботи машин. При цьому передбачається розподіл календарного часу на робочий час і час, коли машина по тих чи інших причинах не працює. У річному режимі враховуються тільки цілодобові перерви в роботі машини.

          Річний режим роботи визначається на середньосписочну машину по кожній групі чи по кожному виду машин.

          Добовий режим визначає кількість змін роботи машин протягом доби і характеризується коефіцієнтом змінності.

 

 

          1.2. Визначення річних режимів роботи дорожньо-будівельних машин

 

          Річні режими роботи машин розробляються відповідно до конкретних умов експлуатації в організаціях, що використовують будівельні машини.

          Річний режим роботи машин передбачає розподіл річного календарного часу на робочий час і неробочий, коли машина знаходиться в ТО і ремонті, простоює по метеорологічним умовам, вихідним і святковим дням, виконується переміщення машини з одного об’єкта на інший чи монтаж-демонтаж.

          Розрахунок річного режиму роботи ведеться на прикладі каток причіпний легкий.

          Списочна кількість машин в парку – Nсп = 7

          Температурна зона, для якої розраховується річний режим – V температурна зона

          Коефіцієнт напрацювання – Кн = 0,9

          Коефіцієнт змінності – Кзм = 1,2

          Кількість перебазувань за минулий рік – Пп=0

          Коефіцієнт зміни обсягів робіт, що виконуються в розрахунковому році – Кз = 1,0

          Річний режим роботи машини визначається за формулою:

 

 

де Дк – кількість календарних днів на рік; 
    До – кількість днів простою машини за різними причинами за рік;

    tзм – час зміни, год;

    Кзм – коефіцієнт змінності; 
    Рч – коефіцієнт, який характеризує, кількість днів простою машини під час технічних впливів, що припадає на одну машино-годину її роботи (додаток 6).

          Кількість днів простою за рік на одну облікову машину кожної групи визначається за формулою:

 

    

 

де Дв – кількість вихідних і святкових днів (визначається на визначений рік у розрахунку на п'ятиденний робочий тиждень);

     Дп – час, витрачений на перебазування машини з об'єкта на об’єкт, дні;

     Дм – втрати часу внаслідок несприятливих метеорологічних умов, дні;

    Дн – непередбачені простої, дні;

     Дтр – дні, які обумовлюють доставку машин на ремонтно-механічні заводи.

 

 

          1.2.1. Кількість вихідних і святкових днів

 

          Кількість вихідних і святкових днів приймаємо за календарем. Однак, для підвищення продуктивності машин в літній період (напружений період ведення робіт, наприклад, червень...серпень) доцільно організувати роботу у вихідні дні за змінним графіком роботи машиністів.

          Перерви в роботі у зв’язку зі святковими і вихідними днями у цьому випадку складають:

 

 

де  – кількість вихідних і святкових днів за календарем;

     – кількість вихідних і святкових днів, що припадають на напружений період ведення 
будівельних робіт.

 

1.2.2. Кількість днів простою машини внаслідок несприятливих метеорологічних умов

 

          Кількість днів простою машини внаслідок несприятливих метеорологічних умов визначається на підставі даних відповідних ремонтних управлінь Гідрометеослужби. При цьому необхідно враховувати ймовірність збігу їх з вихідними і святковими днями, а також між собою.

          Відповідно до природнокліматичного довідника (додаток 5) кількість днів з несприятливими метеорологічними умовами заноситься в таблицю, форма якої наведена в таблиці 1.2.

Дп=0 тому що машина на пнемо ходу і повертається своїм ходом.

 

          Таблиця 1.2.3. Кількість днів з несприятливими метеорологічними

Місто температурної зони	Фактори, що впливають на тривалість робочого часу машини	Середня кількість днів				Всього за рік
		І кв.	II кв.	III кв.	IV кв.
35	Температура – 30 °С	4,1	−	−	4	11,3
	Вітер більше 10 м/с	6,8	3,5	0,4	0,8	3,6
	Дощ	0	2,3	6,8	0,2	10
	Промерзання ґрунту	90	10	−	77	177

 

          Примітка: при визначенні перерв в роботі машин у зв'язку з несприятливими метеорологічними умовами слід враховувати для:

          1). екскаваторів з ковшем місткістю більше 0,25 м³, навантажувачів, бульдозерів – дні з низькою температурою та дні з дощем;

          2). скреперів, автогрейдерів, тракторів з начіпним екскаваторним обладнанням з ковшем місткістю до 0,25 м³ – дні з дощем і промерзанням ґрунту;

          3). кранів баштових і стрілових – дні з вітром більше 10 м/с, з температурою 30 °С та дні з дощем. Тривалість перерв у роботі машин через несприятливі метеорологічні умови визначають за формулою:

 

          Загальна тривалість перерв у роботі машини в зв'язку із несприятливими метеорологічними умовам сумується з врахуванням співпадання.

          В курсовій роботі дні простою по несприятливим метеорологічним умовам визначаються з достатньою точністю за формулою:

 

 

де 0,7 – коефіцієнт, що враховує співпадання несприятливих метеорологічних умов з вихідними та святковими днями, а також між собою;

      − кількість днів з несприятливими метеорологічними умовами для даної машини (згідно природнокліматичного довідника).

          1.2.3. Перерви в роботі машин за непередбаченими причинами

          В склад річного режиму на основі переглянутих даних про причини фактичних цілодобових простоїв може бути зарезервовано час для перерв в роботі машин за непередбаченими причинами, який, як правило складає 3 % від кількості календарних днів, за виключенням вихідних та святкових днів. Ці простої визначаються за формулою:

 

 

          1.2.4. Річний режим роботи машин

          Для решти машин парку розрахунок річного режиму роботи виконується з використанням ЕОМ згідно вихідним даним таблиці 2 завдання.

Тк=5000, Тпр=1000, Тто-2 =250, Тто-1 =50, Nсо=2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. РОЗРАХУНОК РІЧНОГО ПЛАНУ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА

РЕМОНТУ БУДІВЕЛЬНИХ  МАШИН

 

          Для розробки річного плану по кожній машині необхідні такі вихідні дані:

     – фактична наробка на початок року – Тн; 
     – запланована наробка на рік (річний режим роботи машини) – Т_р;

     – періодичність технічного обслуговування і ремонтів:

     – капітального ремонту – Т_к;

     – поточного ремонту – Тп;

     – технічного обслуговування №2 – ТТО-2;

    – технічного обслуговування №1 – TТО-1.

          Річним планом передбачено визначити кількість технічних обслуговувань і ремонтів для

кожної машини, групи  однотипних машин і парку машин  в цілому. Визначені дані дозволяють визначити потребу в трудових ресурсах, виробничих площ ремонтних майстерень, технологічного обладнання, пересувних засобів технічного обслуговування і ремонту, а також

матеріальних ресурсів.

          Кількість технічних обслуговувань і ремонтів кожного виду для окремої машини розраховується за формулою:

 

 

   Приймаємо N_кр = 1.

 

   Приймаємо N_пр = 1.

 

   Приймаємо N_{ТО – 2}=6,0.

 

   Приймаємо N_{ТО -  1} = 33,0.

 

де Тн тор – фактична наробка машини на початок року на відповідний вид ремонту чи технічне обслуговування, машино-годин або годин;

     Т_р – річний режим роботи машини, машино-годин або годин;

     Ттор – періодичність виконання відповідного технічного обслуговування або ремонту, машино-годин або годин;

     Nп – кількість усіх видів ремонтів і технічних обслуговувань, що перевищує періодичність даного виду (при визначені кількості капітальних ремонтів N_п = 0).

          Розрахунок за формулою виконується в такій послідовності: капітальний, поточний ремонти (включаючи ТО-3), технічні обслуговування ТО-2, ТО-1.

          Фактична наробка на початок року визначається з часу проведення останнього відповідного виду технічного обслуговування чи ремонту:

 

год.

де Кн = 0,9 – коефіцієнт напрацювання;

     Т_к – періодичність проведення капітального ремонту, машино-годин або годин.

          Наробка машин на технічне обслуговування №1, №2, поточний ремонт, капітальний ремонт визначають як залишок від ділення наробки з початку експлуатації на відповідну періодичність.

          Кількість сезонних технічних обслуговувань на плануємий період роботи машини визначається за умови переводу машини з осінньо-зимового на весняно-літній період експлуатації і навпаки – N_со = 14.

          Кількість щозмінних технічних обслуговувань визначається за формулою: