Рекомендації що до проведення ремонту переднього моста ЗІЛ -130

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Декабря 2013 в 19:28, курсовая работа

Краткое описание

На сьогоднішній день автомобілі займають провідне місце в транспортній системі країни. Вони мають високі техніко-експлуатаційні показники, що забезпечують необхідну продуктивність перевезень.
Основним завданням розвитку автомобільного транспорту України є подальше підвищення ефективності вантажоперевезень. Це означає, що кожне перевезення повинно виконуватись з мінімальною собівартістю, з найменшими затратами праці і матеріальних засобів, швидко, безпечно і без нанесення шкоди довкіллю. Отже, ефективність перевезень, крім залежності від ступеня досконалості її організації, визначається експлуатаційними якостями автотранспортних засобів, що використовуються.

Содержание

ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ
Особливості організації та проведення уроків виробничого навчання
Будова переднього моста ЗІЛ-130
РОЗДІЛ 2 МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ З ТЕМИ «РЕМОНТ ПЕРЕДНЬОГО МОСТА ЗІЛ-130»
2.1 Конспект уроку виробничого навчання з теми «РЕМОНТ ПЕРЕДНЬОГО МОСТА ЗІЛ-130»
2.2 Рекомендації що до проведення ремонту переднього моста ЗІЛ -130
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Прикрепленные файлы: 1 файл

14РГ 0312 2.docx

— 1.88 Мб (Скачать документ)

При вивченні операційних тем.

 Основу  заключного інструктажу складає  аналіз викання вивчаючих прийомів  та операцій, звертається увага  на раціональність хватки інструменту,  приладів, робочої пози та рухів.

 Необхідно  суворо додержувати педагогічний  такт, не акцентувати увагу на  помилках учнів, якщо їх причиною  є недосвідченість.

 Належить  широко практикувати порівняння  робіт, виконаних учнями, із зразками-еталонами.

При виконанні  робіт комплексного характеру

Основу  заключного інструктажу складає  аналіз трудової діяльності учнів, додержання ними технологічного процесу, вимог  щодо якості робіт, раціональності використання робочого часу. При цьому інструктажі  звичайно залучають учнів до самоаналізу  виконаних робіт з тим, щоб  вони самостійно розібратися в своїх  помилках та запропонували способи  їх попередження, рекомендується розбір раціоналізаторських пропозицій учнів  щодо удосконалення технології, інструменту, приладів, способів контролю робіт  тощо.

При навчанні учнів в умовах виробництва

 Основу  заключного інструктажу на виробництві  складає аналіз вмінь учнів  виконувати роботу в виробничих  умовах, додержувати встановлених  вимог організації й технології  виробництва. При навчанні учнів  у складі учнівських бригад  заключний інструктаж проводиться  у формі виробничих нарад групи  або учнівської бригади. До  підведення підсумків роботи  доцільно залучати кваліфікованих  робітників-наставників, а також  керівників виробничих цехів,  дільниць, бригад.[7]

Домашнє завдання з виробничого  завдання.

 Мета  домашньої навчальної роботи  учнів:

  • підготовка до наступного заняття; осмислення та узагальнення виробничого досвіду;
  • приведення в систему одержаних теоретичних знань для розв’язання практичних завдань;
  • закріплення та розширення теоретичних знань, практичного досвіду.

Вимоги до домашніх завдань.

 При  складанні домашніх завдань необхідно  забезпечити:

  • їх практичну спрямованість;
  • реальний та творчий характер змісту;
  • зв'язок і опору на теоретичні знання та раніше придбаний досвід;
  • можливість застосування одержаних результатів у практичній діяльності учнів;
  • постійне (в самій темі та від теми до теми) підвищення складності та труднощів;
  • диференціацію за складністю та труднощами залежно від рівня підготовленості учнів.

Отже, сучасний урок, як теоретичного, так і виробничого навчання – це далеко не одноманітна та єдина структурно-змістова схема. Тому кожний педагог визначає для себе ті форми роботи, які для нього найбільш прийнятні, відповідають тій парадигмі, якій він віддає перевагу в роботі.

 Саме  урок – це місце, де відбуваються  самі процеси навчання, виховання  і розвитку особистості.

 Урок  – це логічно закінчений, цілісний, обмежений визначеними рамками  відрізок навчально-виховного процесу.  Водночас – це дзеркало загальної  педагогічної культури викладача,  майстра виробничого навчання, мірило  його інтелектуального скарбу, показник  його кругозору, ерудиції.

 За  попередні роки багато педагогічних  цінностей змінилося. З’явилися  не тільки нові цілі, але й  нові засоби навчання. Головне,  що сьогодні урок розглядається  не тільки як діяльність педагога, іншими словами, як форма навчання, а й як діяльність учня.[8]

 

    1. Будова переднього моста ЗІЛ-130

Основною  несучою деталлю переднього моста  є балка 33 (рис. 2.1.). Вона виготовляється із сталі 40 і має двотавровий перетин  з майданчиками на верхній полиці для кріплення ресор.

На балці  за допомогою шворня шарнірно змонтований  поворотний кулак. З метою підвищення стійкості проти спрацювання  поверхню шворнів загартовують. Нижня  циліндрична шийка шворня спирається на бронзову втулку, запресовану у  вушко поворотної цапфи. Оскільки вушка  поворотної цапфи оброблені в  лінію і мають однаковий діаметр, а діаметр верхнього кінця  шворня менший діаметра нижнього, то зверху на шворінь встановлюється сталева  втулка, яка компенсує різницю  у вказаних діаметрах і одночасно  є розпірною.

Втулка  разом із шворнем повертається в  бронзовій втулці 22 верхнього вушка  поворотної цапфи.

На різьбовий  кінець шворня накручена гайка, за допомогою  якої усувають зазор у конічному  з'єднанні шворня з балкою передньої  осі. Гайка стопориться замковою шайбою.[1, c. 271]

Між нижнім вушком поворотної цапфи і балкою розташований упорний кульковий  підшипник 31. Балка спирається на цей  підшипник через сферичну шайбу 25, що прилягає до нього плоскою стороною, а до балки — сферичною поверхнею, що забезпечує правильне самоустановлення підшипника. При такому з'єднанні  балки передньої осі з поворотною цапфою горизонтальні навантаження сприймаються бронзовими втулками, запресованими  у вушка поворотної цапфи, а вертикальні  — упорним кульковим підшипником.

Для вільного обертання при обмеженому вертикальному  переміщенні поворотної цапфи і  з'єднаного з ним колеса на шворні між верхнім вушком поворотної цапфи  і балкою передньої осі є зазор, який повинен бути в межах 0,1-0,4 мм. Для забезпечення заданого зазору між  верхнім вушком поворотної цапфи  і балкою встановлені металеві регулювальні шайби 23. Поворотні цапфи сполучені  з рульовою трапецією.

Рис. 2.1. Передня  вісь і маточина з колесом: 1 – шина; 2 – бортове кільце; 3 – замкове кільце; 4 – притиск; 5 – болт; 6 – гальмовий барабан; 7 – диск; 8– маточина; 9 – стопорна шайба; 10 –  контргайка; 11 – поворотний кулак; 12 – замкова шайба; 13 –  гайка маточини; 14, 15 – підшипники; 16 – манжета; 17 – обід; 18 –  розтискний кулак; 19 – регулювальний важіль; 20 – шворінь; 21 –  сталева втулка; 22,29 – бронзові втулки; 23 – регулювальні шайби; 24 – важіль подовжньої рульової тяги; 25 – сферична шайба; 26 – гальмова колодка; 27 –  вісь гальмових колодок; 28 –  супорт; 30 – важіль поперечної рульової тяги; 31 –  підшипник шворня; 32 –  поперечна рульова тяга; 33 – балка передньої осі [1, c. 271] 

РОЗДІЛ 2 МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ З ТЕМИ «РЕМОНТ ПЕРЕДНЬОГО МОСТА ЗІЛ-130»

2.1 Конспект уроку виробничого навчання  з теми «РЕМОНТ ПЕРЕДНЬОГО  МОСТА ЗІЛ-130»

Тема: Ремонт переднього моста ЗІЛ-130

Мета  заняття: оволодіти навиками розбирання, збирання переднього моста з метою поглиблення знань про їх конструкцію; розвивати логічне мислення і зорову пам'ять, уяву; виховувати охайність, терплячість, увагу, старанність, і повагу до професії слюсаря з ремонту автомобілів і любов до техніки.

Матеріальне забезпечення: Автомобіль ЗИЛ-130, встановлений на підставку; схеми і плакати передніх мостів автомобілів; необхідна література.

Обладнання  та інструменти: Спеціальний ключ для  ковпака й регулювання підшипників  маточини; молоток 0.6 кг; зубило; плоскогубці; оправка для запресування сальника маточини; шплінт; підставка; солідол  — 100 г, ганчірка (технічна серветка).

Тип уроку: пояснення нового матеріалу

Хід уроку

І. Організаційний момент.

1. Вітання

2. Визначення  чергового

3. Підготовка  робочого місця до уроку

4. Перевірка  присутніх

ІІ. Актуалізація опорних знань

(Опитування  учнів запитаннями типу)

1.    Що розуміють під переднім мостом?

2.    З яких основних частин складається  передній міст ЗИЛ-130?

ІІІ. Мотивація  навчальної діяльності

Визначення  технічного стану агрегатів особливо необхідно, коли вузол або агрегат  відмовив. За окремим практично встановленими  ознаками можна знайти поєднання  чи вузол, де порушена працездатність. Але це крайній випадок. Бажано момент настання відмови передбачити заздалегідь з тим, щоб його виключити.

Тому, необхідно пам'ятати про серйозність наслідків несправностей переднього моста і прислухатися до своїх відчуттів під час руху автомобіля. Звуки і вібрації зазвичай підказують місце розташування «хворого» органу автомобіля. І якщо з'явилася підозра на несправність в передньому мості, то слід негайно, самостійно або за допомогою фахівця, знайти цю несправність і усунути її.[11, c. 320]

IV. Оголошення  теми та мети уроку

V. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу

Завдання  І. Вивчити теоретичну частину

Користуючись  схемами, плакатами й літературою, вивчіть будову переднього моста.

Передній  керуючий міст забезпечує поворот автомобіля за допомогою поворотних цапф, які  шарнірно з'єднані з балкою моста.

Будова  переднього керуючого моста у  більшості визначається конструкцією несучої системи й типом підвіски.

Передній  міст автомобіля ЗІЛ-130 складається  з балки 13 (Мал.26.1) і поворотних цапф. Балка 13 двотаврового перерізу виготовляється з вуглецевої сталі. На її кінцях у  вертикальній площині зроблені отвори для вставлення шворня 8, який забезпечує шарнірне з'єднання балки з поворотними  цапфами 6. Шворінь з одного боку має лиску для розміщення клиноподібного штифта 12, яким утримується він і виключається його провертання.

Поворотна цапфа 6 стальна кована. Вона має  фланець, на зовнішній стороні якого  у вертикальній площині розміщені  два виступи (кулаки) із запресованими  в них втулками 10, в які входять  кінці шворня. Таким чином, поворотні  цапфи 6, обертаючись на шворнях 8, можуть повертатись в обидва боки в горизонтальній площині. Максимальний кут повороту цапф вправо становить 34, вліво – 36. Для полегшення повороту керуючих коліс між балкою і нижнім виступом фланця цапф вставлені опорні шайби 14 і 15 (в автомобілях ЛуАЗ-677, ГАЗ-53А, ГАЗ-53-12 — встановлюють підшипники). Для регулювання осьового зазору між поворотною цапфою й кінцем балки служать прокладки 11.

При появі  зазору більше 0.3 мм потрібно збільшити  кількість прокладок.

В конічних отворах верхнього й нижнього виступів поворотної цапфи закріплені гайками важелі рульового приводу. Болти на нижніх важелях обмежують  найбільші кути повороту коліс, спираючись на балку переднього моста.

На шпильці  поворотних цапф встановлюються конічні  роликові підшипники 2, на яких обертається  маточина 1 із переднім колесом. Внутрішні  кільця (обойми) підшипників сидять на шайках шпильки цапфи, а зовнішні запресовані у гнізда маточини колеса. В підшипники маточини колеса закладають пластичний змащувальний матеріал, від  витікання якого запобігає сальник. Підшипники регулюють гайкою 3, що фіксується за допомогою замкового кільця 4, замкової шайби 7 і контргайки 5. [2, c. 254]

З внутрішнього торця маточини до фланця болтами  з гайками прикріплений гальмовий  барабан 9. На зовнішньому торці маточини є отвори, в які запресовані  шпильки, на які встановлюють диск коліс. Шворні поворотних цапф мають повздовжній  і поперечний нахил, завдяки чому полегшується керування автомобілем, підвищується безпека руху, поліпшується маневреність (рухливість), зменшується опір накату автомобіля.

Кут Р (Мал.26.2,а) поперечного нахилу шворня забезпечує автоматичне самоповертання коліс  до прямолінійного руху коліс після  повороту. При повороті колеса відносно шворня, який має нахил у поперечній площині, воно намагається опуститися нижче площини дороги на величину Ь. Проте це неможливо, тому що будь-який поворот колеса викликає піднімання передньої частини автомобіля, а  сила тяжіння намагається вернути  колесо у нейтральне положення, чим  забезпечується прямолінійний рух  автомобіля. Цей стабілізуючий момент залежить від кута нахилу й маси, що припадає на керуючі колеса автомобіля, і не залежить від швидкості руху автомобіля. Ці кути відносно великі і  складають 6-10°.

Кут у (Мал.26.2,б) нахилу шворня у повздовжній площині  автомобіля створюється таким чином, щоб нижні кінці шворнів зміщувались  вперед відносно вертикалі. Наявність  кута § забезпечує збереження прямолінійного руху при значній швидкості. Вісь шворня перетинається з дорогою  на відстані Ь від центру контакту шини. Ця відстань є плечем бокової  сили, яка виникає при повороті, внаслідок чого створюється стабілізуючий  момент, що намагається повернути  колесо в початкове положення (прямолінійний  рух). Кут повздовжнього нахилу шворня, звичайно, становить 1 — 3,5° і залежить від бокової еластичності шини. Чим  еластичніші шини, тим більша їх деформація й момент сили, який намагається  повернути колесо в нейтральне положення. Тому у автомобілів із шинами підвищеної еластичності повздовжній нахил  шворня може бути відсутнім або перевищувати 1° (його наявність у цьому випадку  може бути шкідлива).

Якщо  керуючі колеса котяться у вертикальних площинах, паралельних повздовжній  осі автомобіля, то вони зустрічають  найменший опір кочення, а значить  і зумовлюють мінімальні витрати  палива на подолання цього опору. Одночасно зменшується і спрацювання  шин. Проте у деяких автомобілях  такого кочення можна досягнути  лише при наявності розвалу керуючих коліс у вертикальній площині, в  якій лежить передня вісь автомобіля, та їх збіжності у горизонтальній площині.[2, c. 254]

Информация о работе Рекомендації що до проведення ремонту переднього моста ЗІЛ -130