Україна та СНД

Коксівне вугілля та чорні метали складають найбільшу частку у  експорті України. 72% даних поставок отримує Росія, зокрема Центральний  район Росії (75% продукції нашої  держави отримує). Поволжя, Північний  Кавказ споживають українські залізну руду та марганцеву руду, Санкт-Петербург - чорні метали. 

Варто зазначити, що товарообіг між  Україною і країнами СНД в 2011 році зріс на 51% - до 59 млрд доларів, баланс торгівлі з країнами СНД зріс на 81,5% - до 5,967 млрд дол. Серед країн СНД основними партнерами є Білорусь, Казахстан, Росія та Україна (частка, яких складає 94% загального обсягу торговельних операцій між країнами Співдружності). Обсяги експорту товарів до країн СНД в 2011 році становили 38,3% від загального обсягу експорту, тоді як Європи - 27% (у т.ч. до країн Європейського Союзу - 26,3%), Азії - 25,9%, Африки - 4,9%, Америки - 3,7%. При цьому 2012 р. зменшився товарообіг України з країнами СНД з 59 млрд дол. 2011 р. до 56,1 млрд дол. Експорт України в країни СНД склав 26,1 млрд дол. (26,5 млрд за 10 міс. 2011 р.), імпорт - 30,03 млрд дол. (31,5 млрд дол.). За цей період негативне сальдо торгівлі з країнами СНД скоротилося майже на мільярд дол., з 4,9 млрд 2011 р. до 3,9 млрд в 2012 р. На сьогодні товарообіг України з країнами Співдружності незалежних держав складає близько 67 мільярдів доларів. Частка країн СНД у зовнішньоторговельному обороті України стабільно досить висока – 42%.

У другому кварталі цього року в  Україні спостерігався спад ВВП  на рівні мінус 1,3%(Номінальний ВВП України в 2012 р. склав 1 трлн 408,889 млрд грн. ), тоді як середній рівень зростання ВВП по країнах СНД склав 1,8 % порівняно з 2012 роком. Зокрема, найвищий рівень зростання у січні-липні 2013 року мав Туркменістан - 9,7 % , Узбекистан - 8% , Киргизстан - 7,8 % , Таджикистан - 7,5 %, Казахстан - 5,1 %, Азербайджан - 5% , Вірменія - 3,5 % ( січень - червень 2013 до січня-червня 2012) , Молдова - 3 , 5% . Нижчі показники зростання ВВП мала Росія - 1,4% (січень - червень 2013 до січня-червня 2012) та Білорусь - 1,4%.

Розвиток торговельно-економічних  відносин України з країнами СНД  є одним з пріоритетів зовнішньоекономічної політики. , який доповнює процес досягнення стратегічних зовнішньополітичних  цілей щодо євроінтеграції нашої  країни. На даний момент співпраця  України з СНД, в значній мірі з Російською Федерацією, в сфері  зовнішньоторговельному обороті товарами є значною, адже найбільш тісними  є зв’язки з СНД без яких оборот товарами на світовому ринку  є неможливим. Характерною рисою  сучасного етапу торгівлі України  з країнами СНД є те, що зростання  ролі двох провідних торговельних партнерів  супроводжується великим і наростаючим  обсягом від’ємного сальдо торгівлі товарами з цими країнами, водночас зменшуються частки усіх інших країн  СНД, торгівля з якими переважно  характеризується для України активним сальдо. 

З іншого боку, щороку Україна сплачує  членські внески у СНД біля одного мільйона доларів. Сплачує і рік  від року скаржиться на неефективність цієї структури.

Висновки

1. Досягнення підвищення конкурентоспроможності країни можливе за умови використання таких факторів: регулювання зовнішньоекономічних зв’язків; сукупний економічний потенціал (у тому числі забезпеченість ресурсами); потенціал і результативність НДДКР, здатність до інновацій; рівень управління якістю продукції; ступінь участі в міжнародній торгівлі й русі капіталів; стан фінансового ринку; ступінь розвитку інфраструктури; вплив держави на створення конкурентного середовища.
2. Серед основних пріоритетних напрямів інтеграції України у світове господарство виділені ЄС – як стратегічна мета та СНД – виходячи з економічної доцільності. Аналіз індикаторів економічного розвитку країни (ВВП, прямі іноземні інвестиції, обсяг високотехнологічного експорту на душу населення; витрати на науку та дослідження у ВВП; індекс конкурентоспроможності) показав, що Україна може стати активним учасником ЄС тільки при здійсненні глибоких внутрішніх перетворень. Це підкреслює важливість активізації зовнішньоекономічних зв’язків з країнами СНД за умови впровадження цілеспрямованої зовнішньоторговельної стратегії для забезпечення доступу до ресурсів та ринків збуту, залучення інвестицій для реформування економіки України, що є важливим чинником для її піднесення.
3. Створення необхідних правових, економічних і організаційних умов для вільного переміщення товарів, капіталів і робочої сили, а також різношвидкісна інтеграція окремих держав у межах СНД зумовили розподілення регіональних економічних об'єднань за двома принципами взаємодії: на прискоренні інтеграції при більш тісній економічній та політичній взаємодії (СДБР та ЄврАзЕС) та на спільному використанні транспортно-комунікаційного потенціалу (ЦАЕС та ГУУАМ). Проведений аналіз умов конвергенції показав присутність інтеграції у всіх інтеграційних об’єднаннях країн СНД.
4. Стратегія зовнішньоторговельних зв’язків України з країнами СНД має бути спрямована на досягнення зовнішньоторговельної збалансованості за рахунок зростання ефективності експортних поставок, яка полягає у приведенні товарної структури у відповідність з реальними потребами світових товарних ринків, створенні замкнутих виробничих циклів, активному залученню передових технологій для модернізації національного виробництва.
5. Для використання потенційних торговельних переваг Україні в країнах СНД необхідні: розробка та здійснення загальнодержавної стратегії закріплення в галузевих та регіональних ”нішах” країн СНД, забезпечення стабільності та взаємовигідність транзитних послуг, відновлення та розширення коопераційних зв’язків для спільного або скоординованого виходу на ринки інших країн Співдружності і поза її межами. Підвищенню ефективності зовнішньої торгівлі України з країнами СНД сприятиме перехід до режиму зони вільної торгівлі; створення промислово-фінансових груп; розвиток міжнародних транспортних коридорів; формування мережі галузевих або регіональних торговельних домів, асоціацій, консорціумів.

Список використаних джерел

1. Ленчук Е. Б.Проблемы перехода к инновационной модели развития в странах постсоветского пространства // Проблемы прогнозирования. – 2006. - №4. – С. 126-145.
2. Пилипенко С. Співдружність Незалежних Держав у аспекті інтеграційного розвитку // Вісн. Київ. торгово-екон. ун-ту.– 2009.– № 2.– С.16–26.
3. Лизун М. Моделі економічного зростання світової та української економіки // Журнал Європейської економіки. – 2010. – Том 5 (№2). – С. 154 – 163.
4. Кейданський К. Г., Щербина О. В. Державна політика по адаптації економіки України до вимог сучасного світового господарства// Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Наук. ред. І. К. Бондар. – К.: НДЕІ. – Випуск 1(20). – 2003. – с. 3–7. (Автору належить розробка стратегії економічної інтеграції України з країнами СНД).
5. http://glavcom.ua