Умови і порядок укладення шлюбу

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Ноября 2013 в 19:53, курсовая работа

Краткое описание

З кожним роком все більше і більше уваги державою приділяється людині, зокрема можливості реалізації її основних прав. Це забезпечується за допомогою різноманітних галузей права. Але провідне місце серед інших галузей права займає сімейне право, адже сім'я необхідна кожній людині. Саме сім'я здійснює істотний вплив на розвиток суспільства, його моральне здоров'я і є одним з факторів підвищення соціальної активності людей. Саме в сім'ї формуються основні риси характеру особи, її відношення до праці, моральних, ідейних і культурних цінностей. Тому демократичне суспільство зацікавлене в міцній, духовній і морально здоровій сім'ї. Міцна сім'я означає міцне суспільство.

Содержание

Вступ
Розділ І. Шлюб: поняття, ознаки
1.1. Поняття шлюбу та його специфічні ознаки
1.2. Необхідні умови вступу в шлюб
1.3. Перешкоди для укладення шлюбу
Розділ ІІ. Порядок укладення шлюбу
2.1. Звернення до державного органу РАЦСу жінки та чоловіка, що бажають укласти шлюб
2.2. Ознайомлення осіб, які бажають зареєструвати шлюб, з їхніми
правами та обов’язками
2.3. Заручини
2.4. Реєстрація шлюбу
2.5. Особливості реєстрації шлюбу із засудженою особою
Розділ IІІ. Недійсність шлюбу та її правові наслідки
3.1. Недійсний шлюб – укладений з порушенням необхідних умов
3.2. Шлюб, що визнається недійсним за рішенням суду. Неукладений шлюб
3.3. Шлюб, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду
3.4. Правові наслідки недійсності шлюбу
3.5. Санація шлюбу
Висновок
Додаток
Список використаної літератури та джерел законодавства

Прикрепленные файлы: 1 файл

0188.doc

— 256.50 Кб (Скачать документ)

Важливим є також питання  повернення речей, подарованих майбутньому  подружжю на весілля, у разі відмови  заручених осіб від укладення  шлюбу. У разі відмови від шлюбу  особи, яка одержала подарунок у  зв'язку з майбутнім шлюбом, договір дарування за вимогою дарувальника може бути розірваний судом. І у разі розірвання договору особа зобов’язана повернути річ, яка була їй подарована, а якщо вона не збереглася – відшкодувати її вартість.

 

2.4. Реєстрація  шлюбу

 

Реєстрація є заключним етапом порядку укладення шлюбу. Про значення реєстрації вже йшла мова на початку курсової роботи. Нагадаю, що в реєстрації шлюбу зацікавлена як держава, так і самі особи, що бажають поєднати свої долі. Будучи актом державного визнання, реєстрація шлюбу забезпечує неодмінне дотримання умов його укладення. Тільки у випадку реєстрації шлюбу з безлічі інших суспільних відносин виділяються подружні відносини, їм надається офіційне значення. Реєстрація шлюбу проводиться також з метою охорони особистих і майнових прав та інтересів жінки і чоловіка, а також дітей, народжених в шлюбі.

Отже, реєструється шлюб зазвичай після спливу одного місяця від дня  подання особами заяви про  реєстрацію шлюбу (реєстрація одруження  провадиться РАЦСом в книзі спеціального зразка, яка є єдиним доказом засвідчених у ній фактів (зразки книг затверджуються Кабміном). Проте за наявності поважних причин керівник державного органу реєстрації актів цивільного стану дозволяє реєстрацію шлюбу до спливу цього строку. Перелік таких причин відсутній, але можна припустити, що це може бути: переїзд на постійне проживання до іншої місцевості, довгострокове відрядження, призив на строкову військову службу, від'їзд майбутнього чоловіка, який проходить військову службу і приїхав на короткий час для реєстрації шлюбу, перебування на стаціонарному лікуванні у зв’язку з тяжкою хворобою чи проведеною операцією. Частина 2 статті 32 Сімейного кодексу встановлює, що у разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, шлюб реєструється у день подання відповідної заяви. Ці та інші поважні причини повинні бути підтверджені відповідними документами – відпускними посвідченнями, довідками про вагітність, про народження дитини тощо.

Можливе і відкладення  реєстрації шлюбу. Причому як за спільною заявою заручених осіб, так і за рішенням керівника державного органу РАЦСу. Збільшення місячного терміну  може бути обумовлено важкою хворобою одного з майбутнього подружжя, що позбавило його можливості з'явитися в орган РАЦСу у призначений термін, терміновим від'їздом. Термін може бути збільшений також, коли з'ясовується, що вступаючі до шлюбу познайомилися недавно, погано знають один одного, до створення родини відносяться несерйозно. Насторожують працівників РАЦСу і випадки, коли незадовго до подачі заяви про реєстрацію шлюбу один або обидва вступаючих до шлюбу зареєстрували розірвання попереднього шлюбу.

В частині 3 статті 32 Сімейного  кодексу зазначено: якщо є відомості  про наявність перешкод до реєстрації шлюбу, керівник державного органу реєстрації актів цивільного стану може відкласти реєстрацію шлюбу, але не більш як на три місяці (це положення закріплено і в статті 28). А в пункті 4.8 Правил реєстрації актів цивільного стану закріплено: якщо до органу РАЦСу надійде письмова інформація про наявність передбачених законодавством перешкод до реєстрації шлюбу, то реєстрація його відкладається, і в цьому разі заявникові, який про це повідомив, пропонується у тримісячний термін подати відповідні докази. Рішення про таке відкладення реєстрації шлюбу може бути оскаржене в судовому порядку. Причому орган реєстрації актів цивільного стану може як на прохання зацікавлених осіб (які повідомили про наявність таких перешкод орган РАЦСу), так і зі своєї ініціативи провести необхідну перевірку. Про відстрочку реєстрації шлюбу повідомляються заручені особи. За наявності передбачених законодавством перешкод для реєстрації шлюбу орган реєстрації актів цивільного стану відмовляє в його реєстрації і видає письмове роз'яснення зарученим. Якщо ж відомості про такі перешкоди не дістануть підтвердження – реєстрація шлюбу провадиться на загальних підставах.

Шлюб – це особисто-правовий союз жінки та чоловіка. Тому він  може реєструватися лише за присутності  осіб, які беруть шлюб, що закріплено і в статті 34 кодексу. Крім того, присутність нареченого та нареченої під час реєстрації їх шлюбу необхідна для того, щоб посадова особа органу РАЦСу пересвідчилась в істинності їх згоди на укладання шлюбу (реєстрація шлюбу через представника не допускається). За заявою наречених реєстрація шлюбу може бути проведена у присутності запрошених (пункт 4.14 Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні).

Стаття 33 Сімейного кодексу  зазначає місце реєстрації шлюбу  – приміщення державного органу реєстрації актів цивільного стану. Проте за заявою наречених реєстрація шлюбу в урочистій обстановці може бути проведена і в іншому місці: за місцем їх проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо зазначені особи не можуть з поважних причин прибути до органу РАЦСу. У цих випадках наявність поважної причини повинна бути підтверджена документально. Про реєстрацію шлюбу в лікарні, удома або в іншому відповідному місці, а також про документ, що підтверджує наявність поважної причини, зазначається відповідна відмітка. Ще також варто зазначити, що кодекс дозволяє молодятам зареєструвати шлюб у будь-якому місті України, незалежно від місця реєстрації / прописки.

Варто згадати і про  положення статті 35 Сімейного кодексу, яка надає право на вибір прізвища при реєстрації шлюбу. Причому наречені можуть як обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя, так і надалі іменуватися дошлюбними прізвищами (частіше буває, звичайно, перше). Проте наречена / наречений мають право також приєднати до свого прізвища прізвище нареченого / нареченої. Якщо вони обоє бажають мати подвійне прізвище, за їхньою згодою визначається з якого прізвища воно буде починатися. Складення більше двох прізвищ не допускається, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належить наречена і / або наречений. Якщо на момент реєстрації шлюбу прізвище нареченої, нареченого вже є подвійним, вона, він має право замінити одну з частин свого прізвища на прізвище другого.

У паспортах / паспортних документах осіб, які уклали шлюб, на відповідній сторінці проставляється штамп про реєстрацію шлюбу із зазначенням прізвища, імені, по-батькові і року народження другого з подружжя, місця і часу реєстрації шлюбу.

Якщо ж особа під  час реєстрації шлюбу змінила прізвище, то на першій сторінці паспорта / паспортного документа проставляється штамп про те, що він підлягає обміну в місячний строк у зв’язку зі зміною прізвища при вступі в шлюб. У паспорти або паспортні документи іноземців та осіб без громадянства зазначений штамп проставляється в графі "Примітки", а в разі відсутності такої графи штамп проставляється на будь-якій вільній від записів сторінці паспорта / паспортного документа.

Якщо іноземний  громадянин / особа без громадянства отримали дозвіл на постійне проживання в Україні, що підтверджується посвідкою, виданою уповноваженим органом, то штамп про реєстрацію шлюбу проставляється в обидва документи.

Про кожен факт реєстрації шлюбу органами реєстрації актів  громадянського стану видаються відповідні свідоцтва про одруження (забезпечення бланками свідоцтв проводиться Мін'юстом). Законом також встановлено розмір ставки державного мита за реєстрацію шлюбу у розмірі 0,05% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

В разі втрати свідоцтва про шлюб можна звернутися до органу РАЦСу з проханням про видачу повторного документу. Якщо ж в актових книгах органу реєстрації актів цивільного стану не зберігся запис про реєстрацію шлюбу, й у відновленні такого запису відмовлено, факт реєстрації шлюбу може встановити суд.

З моментом реєстрації шлюбу  сімейне законодавство пов'язує момент виникнення прав та обов’язків подружжя. При цьому Сімейний кодекс встановлює принцип неможливості надання  одному з подружжя пільг чи переваг, обмеження прав та свобод, гарантованих Конституцією і законами України, внаслідок реєстрації шлюбу (стаття 36). Справа в тому, що вступ у шлюб породжує зміну сімейного статусу особи, однак не веде до зміни її правового статусу як громадянина України.

 

2.5. Особливості  реєстрації шлюбу із засудженою особою

 

Реєстрація шлюбу із засудженими, які відбувають покарання у виправно-трудових установах, провадиться відділом РАЦСу  за місцезнаходженням таких установ  на загальних підставах, передбачених чинним законодавством України, з дозволу  відповідного управління юстиції.

Питання реєстрації шлюбу  із засудженою особою висвітлюються  у Правилах реєстрації актів громадянського стану.

Особа, яка бажає зареєструвати  шлюб із засудженим, заповнює заяву  про шлюб за встановленою формою (у  частині, яка торкається її) і представляє її до відділу реєстрації актів цивільного стану.

Відділ РАЦСу звіряє зазначені  в заяві відомості з паспортом / паспортним документом, який посвідчує  особу заявника, засвідчує його підпис та правильність зазначених у заяві  відомостей і повертає заяву заявнику, який направляє її адміністрації виправно-трудової установи для передачі засудженому.

Адміністрація виправно-трудової установи при надходженні заяви  про одруження із засудженим передає  її засудженому для заповнення тієї частини, яка стосується його. Правильність зазначених у заяві відомостей та підпис засудженого перевіряються та засвідчуються підписом начальника і гербовою печаткою виправно-трудової установи, в якій він відбуває покарання, після чого заява надсилається до органу РАЦСу, який проводитиме реєстрацію шлюбу.

Якщо питання про реєстрацію шлюбу ініціює засуджений, то адміністрація  виправно-трудової установи забезпечує його бланком заяви про шлюб за встановленою формою. Після заповнення засудженим тієї частини заяви, яка торкається його, адміністрація виправно-трудової установи звіряє вказані в заяві відомості з паспортом / паспортним документом, який міститься в особовій справі засудженого, засвідчує його підпис і правильність указаних у заяві відомостей та направляє цю заяву особі, з якою засуджений бажає укласти шлюб. Одночасно цій особі повідомляється найменування та адреса відділу РАЦСу, у якому може бути проведена реєстрація шлюбу.

При погодженні на укладення  шлюбу із засудженим особа, яка отримала таку заяву, заповнює її в тій частині, яка торкається її, та передає до відділу РАЦСу для засвідчення підпису та відомостей, указаних у заяві, після чого направляє заяву до відділу реєстрації актів цивільного стану, який зазначено в повідомленні виправно-трудової установи.

Відділ РАЦСу за місцезнаходженням  виправно-трудової установи, який отримав  спільну заяву про одруження, призначає дату та час реєстрації шлюбу, про що заздалегідь повідомляє осіб, які бажають одружитися, а  також адміністрацію виправно-трудової установи, в якій утримується засуджена особа, яка бажає вступити в шлюб.

Реєстрація шлюбу із засудженим провадиться у присутності осіб, які одружуються, у приміщенні, визначеному  адміністрацією виправно-трудової установи.

У паспорті / паспортному  документі засудженого відділ РАЦСу проставляє штамп про одруження із зазначенням прізвища, імені, по-батькові та року народження другого з подружжя. Штамп про реєстрацію шлюбу із зазначенням цих самих відомостей проставляється також у паспорті / паспортному документі другого з подружжя.

Якщо засуджений при одруженні  змінив прізвище або приєднав до свого  прізвища прізвище другого з подружжя, то на першій сторінці його паспорта / паспортного документа проставляється штамп або відмітка про те, що у зв’язку зі зміною прізвища при укладенні шлюбу паспорт / паспортний документ підлягає обміну (але лише після звільнення з виправно-трудової установи).

Реєстрація шлюбу з  особами, щодо яких суду як запобіжний захід обрано тримання під вартою, здійснюється відділом РАЦСу в слідчих  ізоляторах (тюрмах) тільки з письмового дозволу органу, у провадженні якого перебуває справа, у тому самому порядку і за тими самими правилами, які встановлені для виправно-трудових установ.

Розділ  ІІІ. Недійсність шлюбу та її правові наслідки

 

Зареєстрований у встановленому порядку шлюб вважається укладеним законно і обумовлює настання передбачених законодавством правових наслідків. Проте бувають такі випадки, коли шлюб є недійсним. Це шлюб, зареєстрований в державному органі РАЦСу за відсутності хоча б однієї з передбачених законом умов його укладання або за наявності принаймні однієї зі встановлених законом (і розглянутих нами в першому розділі курсової роботи) перешкод цьому. Такий шлюб не породжує прав та обов’язків подружжя. Визнання шлюбу недійсним означає анулювання останнього з моменту його укладання. Це вид сімейно-правової санкції, яка застосовується у разі порушення передбачених законом умов укладання шлюбу. У Сімейному кодексі побудовані три правові моделі визнання шлюбу недійсним. Про них, а також про правові наслідки визнання шлюбу недійсним і про можливість санації (оздоровлення шлюбу) і піде мова у заключному розділі курсової роботи.

 

3.1 Недійсний шлюб  – укладений з порушенням необхідних  умов

 

Недійсність шлюбу як такого передбачена статтею 39 Сімейного кодексу. В ній зазначена ціла низка причин, за яких шлюб є недійсним (тобто при укладенні шлюбу сторони допустили такі порушення умов його укладання, що він вважається недійсним уже в силу самих цих порушень, навіть без рішення суду). Такими порушеннями є:

  1. реєстрація шлюбу з особою, яка вже перебуває у шлюбі. Українське сімейне законодавство цілком слушно не допускає багатошлюбності. Охорона одношлюбності як однієї із необхідних умов укладання шлюбу здійснюється шляхом визнання недійсним шлюбу, який порушує цю умову і має місце, як правило, тоді, коли зіштовхуються інтереси і права, які випливають із двох шлюбів. Таке зіткнення має місце, коли:
    1. з'ясовується, що на момент укладання шлюбу один із подружжя вже перебував в іншому шлюбі. Тут має місце бігамія (одночасне перебування в двох шлюбах). На момент укладання другого шлюбу перший не був розірваний, тому, звичайно, недійсним визнається другий шлюб як укладений з явним порушенням встановленого порядку (більш того, він аж ніяк не може негативно впливати на правову природу першого шлюбу). Недійсність другого шлюбу, як і збереження першого, є безумовним та беззастережним і не може залежати від бажання сторін зберегти чи анулювати той чи інший шлюб. Також не має значення, чи свідомо подружжя порушило вимоги законодавства, чи добросовісно помилялося. Наприклад, подружжя тривалий час не підтримувало між собою стосунків. Дружина могла вважати, що чоловік загинув внаслідок бойових дій, нещасного випадку тощо. Проте ці мотиви правового значення не мають і якщо вона укладе повторний шлюб з іншим чоловіком, то укладений шлюб буде недійсним. Другий шлюб може стати дійсним лише з моменту припинення попереднього шлюбу, і до анулювання актового запису щодо повторного шлюбу;
    2. після укладання шлюбу з'являється той із подружжя, хто раніше у <span class="HTML_0020Preformatted__Char" style=" font-family: 'Times New Roman', 'Arial';

Информация о работе Умови і порядок укладення шлюбу