Аналіз та підсумки результатів експериментального дослідження

Узагальнення спостережень учні проводили наприкінці кожного місяця, заповнюючи таблицю спостережень за погодою і виявляючи фенологічні особливості кожного місяця. Узагальнення результатів спостережень потребує ретельної підготовки як зі сторони вчителя, так і зі сторони учнів. Напередодні такого уроку ми уважно проглядали записи в класному календарі природи і праці людей, аналізували їх, складали характеристику місяця (чи сезону), виділяли ті причинні залежності, які проглядаються в цьому місяці на основі проведених спостережень, складали програму спостережень на наступний місяць.

Учні вдома обробляли свої записи в «Щоденниках спостережень»: підраховували кількість ясних, хмарних і похмурих днів, днів з опадами, із температурою нижче і вище нуля, вітряних днів, зазначають найнижчу і найвищу температуру повітря. Крім того, в «Щоденнику спостережень» діти записували підсумки спостережень за рослинами й тваринами та робили висновки про зміни в неживій природі, в житті рослин і тварин і як зміни в неживій природі пов’язані із змінами в житті рослин і тварин (див. додатки Б, В, Г). Такі зведення дають можливість скласти чітке уявлення про характер погоди за кожен місяць.

Щоб навчити дітей самостійно робити обробку спостережень, перший узагальнюючий урок за результатами спостережень за вересень ми проводили дуже детально. Наведемо зразок уроку (див. додаток Д).

Проведений таким чином урок узагальнення результатів спостережень має велике значення у формуванні знань учнів, спостереження стають потрібними дітям, вони бачать зміст своїх спостережень і охоче їх проводять.

Наприкінці навчального року діти підводили загальні підсумки, встановлювали, скільки місяців тривала осінь, зима, весна, і порівнювали дані з календарними строками.

У позаурочний час учні проводили самостійно фенологічні спостереження за рослинами і тваринами. У зв’язку з цим у дітей зміст деяких спостережень відрізнявся, а це означає, що відрізнялись і записи в «Щоденниках спостережень». Наприклад, один учень побачив мати-й-мачуху, яка цвіте, першого квітня, другий – третього, третій – п’ятого, тобто кожен фіксував у щоденнику те, що спостерігав самостійно. Такі записи дають матеріал для узагальнень та формулювання висновків.

Для спостереження відбирали рослини і тварини, що вивчаються за програмою. Результати спостережень учні занотовували в таблиці, які були одночасно своєрідним планом ведення спостережень за найбільш характерними змінами в розвитку рослин, комах, птахів.

Проводили дослідження за змінами в розвитку дерев та кущів у весняний період і виділяли фази розвитку за певними ознаками. Наприклад:

– початок сокоруху – коли, проколовши шипом кору дерева з південного боку, помічаємо краплину соку; набрякання бруньок; розпускання квіткових бруньок зазначають тоді, коли вони відкрилися, з’явилися пуп’янки, але ще міцно стиснуті; фаза розгортання перших листочків починається з того часу, коли на деревах і кущах розгорнулися перші листкові пластинки; початок цвітіння дерев і кущів заноситься у щоденник тоді, коли на рослинах з’явилися перші кілька квіток; масове цвітіння – на рослинах зацвіло 50% квітів; достигання плодів і насіння; зміна кольору листя восени; настання листопаду.

Набувши певних навичок спостереження у 2 класі, третьокласники могли спостерігати за фенологічними фазами дерев різних порід паралельно, наприклад – яблуня, груша, черешня, береза, клен, каштан. У цих рослин не тільки різна послідовність деяких фаз (у берези розпускається листя після цвітіння, а у черешні - навпаки), а й випадають деякі фази.

Закінчували фенологічні спостереження аналізом росту і розвитку рослин з урахуванням погодних умов та порівняно з попередніми спостереженнями і висновками. Результати спостережень учні заносили до таблиці:

 

№	Назва рослини	Фаза розвитку	Дата

 

Організовували спостереження за найпоширенішими комахами-шкідниками: колорадським жуком, озимою совкою, біланом капустяним. Під час спостережень звертали увагу на те, коли з’являються шкідники, які умови сприяють появі і розвитку їх, які є методи боротьби з ними, ознайомлювали з біологічними методами боротьби. Виявляли корисних комах: сонечко, мурахи, трихограми. Результати спостережень занотовували в таблиці:

 

Назва комахи	Дата					Засоби боротьби з комахами-шкідниками
	масового вильоту	кладки яєць	появи личинок	утворення лялечки	появи дорослих комах

 

 

Також учні проводили спостереження за зимуючими і за перелітними птахами. Організовували спостереження за синицями, горобцями, сороками, граками, шпаками та ін. Спостерігаючи за горобцями, діти переконувалися, що вони знищують велику кількість комах і їх личинок, особливо лугового метелика, і цим приносять велику користь. Результати спостережень також занотовували в таблиці:

 

Назва птаха	Дата
	прильоту	влаштування гнізда	появи пташенят	вильоту пташенят із гнізда	збирання в зграї	відльоту

 

Формування прийомів спостереження доцільно починати із навчання прийому аналізу зовнішніх ознак об’єктів природи як основи інших прийомів, оскільки з нього часто взагалі починається мислення, потім переходити до засвоєння прийому виділення суттєвих ознак, далі приступати до планомірного оволодіння прийомами порівняння, узагальнення, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Із метою формування у молодших школярів прийомів спостереження доцільно пропонувати їм плани-орієнтири, за якими учні будуть виконувати ті чи інші дії. Такі плани сприяють формуванню у дітей молодшого шкільного віку прийомів розумової діяльності, зокрема аналізу, спрямованого на визначення істотних ознак, порівняння, узагальнення, встановлення причинно-наслідкових зв’язків тощо.

Розглянемо приклади планів-орієнтирів, які ми використовували під час проведення спостережень у 3 класі (див. додаток Ж).

На початкових етапах пізнавальна діяльність школярів у процесі застосування прийомів спостереження носила репродуктивний характер. Надалі вона включала в себе елементи частково-пошукової і пошукової діяльності. А план-орієнтир набував все більше згорнутого вигляду.

Таким чином, надання все більшої самостійності під час спостереження природних об’єктів, поступове ускладнення розумової діяльності під час виконання завдань наближують учнів до творчої пізнавальної діяльності.

Результати спостережень, оброблені і узагальнені на уроці, широко використовувалися нами на інших уроках та в позакласній роботі. На уроках математики кількісні результати спостережень за погодою складали зміст задач і обчислень. На уроках читання порівнювали прочитані описи природи з природою, яку учні спостерігали безпосередньо. На уроках української мови діти наводили приклади орфограм у словах, що позначають об’єкти і явища природи. На уроках трудового навчання другокласники виготовляли аплікації і вироби із природного матеріалу, який збирали під час екскурсій. На уроках образотворчого мистецтва діти виконували зарисовки і тематичні композиції, пов’язані із зображенням тіл та явищ природи у різні пори року.

Основне значення дитячих спостережень полягає в тому, що вони є основою формування в учнів елементарної системи знань про природу. Головною думкою, ідеєю цієї системи є причина зміни пір року від положення Сонця на небозводі і послідовна залежність інших об’єктів природи від цієї причини. Засвоєння і розуміння цих зв’язків у природі складають стержень узагальнень результатів спостережень учнів у природі.

Систематичні спостереження за природою, екскурсії, накопичення природничих фактів і уявлень безпосередньо у природі розширює кругозір дітей, розвиває їхнє мислення і мовлення, допомагає вихованню позитивних якостей особистості. Тому вчитель початкової школи, організовуючи спостереження за змінами в природі, повинен продумати все до найменших деталей.

У процесі дослідження було експериментально доведено ефективність запропонованої методики проведення систематичних спостережень молодших школярів. Джерелом отримання інформації про хід та результати формувального експерименту були бесіди з учителями та учнями, письмові контрольно-перевірні роботи школярів та аналіз їх результатів.

Загальною тенденцією, виявленою у процесі обробки результатів формувального експерименту, є зростання кількості учнів експериментального класу, порівняно з контрольним, що досягли високого рівня сформованості природничих знань (експериментальний клас – 26,1% учнів; контрольний клас – 13,0% учнів), та зменшення кількості учнів, що виявили низький рівень (експериментальний клас – 8,7% учнів; контрольний клас – 17,4% учнів).

Результати дослідження підтвердили, що наявні відмінності у рівнях сформованості дослідницьких умінь між учнями експериментального та контрольного класів є суттєвими і зумовлені впливом експериментальної методики навчання.

 

2.3. Аналіз та підсумки результатів  експериментального дослідження

Нами була розроблена програма експериментального навчання, яка передбачала систематичну роботу щодо ведення спостережень. Дана методика передбачала формування природничих знань в учнів 3 класу за допомогою систематичних спостережень в природі.

Нашу роботу ми побудували, використовуючи рекомендації учених Т.М.Байбари, Н.М.Бібік, О.А.Біди, Н.С.Коваль, Г.О.Люблінської, Л.Т.Охітіної, Л.К.Нарочної, М.М.Скаткіна щодо формування у дітей уміння спостерігати. Також ми враховували визначені чинною навчальною програмою мету та завдання курсу «Природознавство» для початкової школи [64]; вікові особливості дітей молодшого шкільного віку; встановлені під час констатувального експерименту вихідні рівні сформованості спостережливості; загально-дидактичні і спеціальні принципи навчання.

Експериментальне навчання передбачало:

• проведення систематичних щоденних спостережень за погодою: хмарність, опади, температура повітря, наявність вітру, інші явища. Під час спостережень використовували термометр і гномон;
• використання завдань щодо перевірки народних прикмет;
• проведення фенологічних спостережень: сезонні зміни водойм, ґрунтів, рослин, тварин, праці людей;
• записування всіх спостережень учнями в індивідуальних «Щоденниках спостережень» та в класний календар природи;
• проведення узагальнення спостережень наприкінці кожного місяця під час фронтальних бесід на уроці;
• використання завдань для самостійних спостережень на уроках-екскурсіях та в позаурочний час.

На основі аналізу учнівських робіт (див. таблицю 2.1.) ми визначили їхні рівні сформованості спостережливості на початку дослідження (див. рис.2).

 

Рис. 2. Співвідношення рівнів сформованості спостережливості в учнів 3 класів на початку експериментального дослідження.

 

Дані діаграми (рис.2) свідчать, що і в дослідному, і в контрольному класі відносна кількість учнів із відповідними рівнями сформованості спостережливості практично однакова. Це свідчить, що перед початком формувального експерименту відмінності, які існують у контрольному і дослідному класах, не значущі.

Наступний етап нашого дослідження – перевірка ефективності організації та проведення спостережень учнів 3 класу в процесі формування спостережливості у молодших школярів – був спрямований на доведення припущення, що лише шляхом систематичних спостережень і накопичення учнями фактичного матеріалу із життя природи в поєднанні з поясненнями вчителя можна сформувати у дітей правильні уявлення про тіла і явища природи й взаємозв’язки і залежності між ними і на цій основі базувати природничі знання.

Результати формувального експерименту визначалися шляхом зіставлення рівнів сформованості спостережливості в учнів контрольного та дослідного класів на кінець навчального року. При цьому для учнів обох класів ми пропонували тотожні завдання, ступінь виконання яких визначав рівень сформованості певних знань.

Наприкінці 2009-2010 н. р. нами була проведено контрольний зріз, який мав на меті:

• виявити рівень сформованості спостережливості учнів 3 класу;
• виявити рівень умінь учнів 3 класу спостерігати за змінами в природі;
• зіставити результати проведеної роботи з даними, отриманими на початку експериментального дослідження (див. рис.2).

Контрольний зріз проводився у формі письмового опитування учнів. Змістову основу контрольних завдань становив програмовий матеріал із курсу «Природознавство» в 3 класі. Процесуальний аспект завдань передбачав певний рівень сформованості спостережливості у молодших школярів при вивченні природознавства на кінець навчального року, відповідно до вимог, зазначених у чинній навчальній програмі.

Завдання для підсумкового опитування були складені відповідно до методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України «Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів».

Учням пропонувались завдання (див. додаток З).

Основним критерієм оцінювання результатів виконання контрольних робіт була якість виконання учнями завдань, а саме правильність і повнота відповіді.

Рис. 3. Співвідношення рівнів сформованості спостережливості в учнів 3 класів наприкінці експериментального дослідження.

 

Дані діаграми (рис.3) свідчать, що кількісні показники наприкінці експериментального навчання в дослідному класі на всіх рівнях кращі, ніж у контрольному класі. Зокрема, якщо у контрольному класі високого рівня сформованості спостережливості досягли 13,0% учнів, то в дослідному класі цей показник становить 26,1%. Позитивним є також той факт, що в дослідному класі кількість учнів із низьким рівнем сформованості спостережливості становить лише 8,7%, тоді як в контрольному класі цей показник становить 17,7% учнів.