Стратегічний аналіз галузі виноградництва

Вступ

Виробництво та переробка  винограду на півдні України та в  Закарпатті завжди були одними з найважливіших  галузей АПК і приносили значні доходи та прибутки виробникам. Виноградарство може бути розвинене в тих областях України, де досить обмежена кількість земельних ресурсів. Виноград – це культура, яку можна розміщувати на схилах і яка в таких умовах буде давати прибутки. Але ситуація, яка склалася на сьогодні в Україні, призвела до скорочення площі насаджень, збільшення їх зрідженості, зменшення врожайності, валових зборів і як наслідок – погіршилося забезпечення населення столовим виноградом та виноробної промисловості – сировиною.

Виноградарство і виноробство  на півдні України та в деяких районах  Закарпаття завжди було однією з важливих галузей агропромислового комплексу. Виноградарство мало незначну питому вагу в площі сільськогосподарських угідь – від 0,9 до 4,4% – і разом з тим приносило 15-20% прибутку від реалізації сільськогосподарської продукції. Продукція виноградарства і виноробства має виняткове значення для підвищення якісного рівня життя людини.

 

 

 

Розділ 1. Загальна оцінка стану та тенденцій розвитку галузі в Україні

За кліматичних умов промислове виноградарство в Україні розвинуто тільки в Автономній Республіці Крим, Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій та Закарпатській областях. Першість за валовими зборами винограду „винних сортів” тримає Одеська область. У 2011р. її частка становила 35,3%, на другому – АР Крим  - 29,6 %.

Сьогодні рівень розвитку виноградарства в Україні значно поступає світовому рівню. Впровадження передових технологій виробництва винограду вітчизняні підприємства почали лише з 2000 року, на відміну від планомірного удосконалення таких технологій за кордоном з початку 70-х років минулого століття. Цим і пояснюється те, що сьогодні українські товаровиробники ще не вийшли на конкурентоспроможній рівень. А в разі припинення фінансування з боку держави Україна через 7-8 років втратить промислове виробництво винограду і поставить внутрішній ринок продукції цієї культури у повну залежність від імпорту.

Таблиця 1. Динаміка основних показників стану та продуктивності виноградників в Україні за 1990-2011рр.

Роки	Загальна площа виноградників, га	Площа виноградників, з  якої було зібрано врожай, га	Урожайність виноградників, ц/га	Валовий збір винограду, тис.т
1990	175,5	143,3	58,3	835,7
1995	155	137,7	33,2	457,3
2000	109,6	99,4	51,7	513,8
2005	95,5	80,6	54,9	442,6
2006	93	75,8	39,7	300,9
2007	93,3	71,2	50,5	359,7
2008	92,9	70,9	58,6	415,3
2009	91,3	71	66	468,7
2010	87	67,6	60,3	407,9
2011	84,1	69,1	75,5	521,9

 

Рис. 1. Динаміка площ виноградників в Україні  за 1990-2011рр.

Загалом, площа виноградників  за період з 1990р. по 2011р. має тенденцію до скорочення (рис.1). Дана тенденція пов’язана тим, що старі посадження вирубуються, а нові вимагають вагомих витрат, саме через недостатність коштів з боку держави та низької інвестиційної привабливості, спостерігається щорічне зменшення площі виноградників. Також можна виділити негативні наслідки неефективного управлінського апарату держави, а саме зростання цін на енергоносії та паливно-мастильні матеріали. Внаслідок інфляційних процесів постійно збільшуються ціни на добрива та засоби захисту рослин.

 

Рис. 2. Динаміка урожайності виноградників України за 1990-2011рр.

 

Щодо урожайності, вона має позитивну тенденцію до підвищення, не зважаючи на різкий її спад у 2006р. (рис.2). Стрімке зростання урожайності спостерігається починаючи з 2007р. й по нинішній час.

Динаміка обсягів виробництва  винограду в України за 1990-2011рр. свідчить про їх стрімке падіння від 1990р. по 2006р. та поступове збільшення з 2007р. по 2011р (рис. 3). Проте, необхідно зазначити, що обсяги виробництва винограду у 2011р. не досягли рівня 1990р. й становили 62% від обсягів у зазначеному періоді.

 

Рис. 3. Динаміка виробництва винограду в Україні за 1990-2011рр.

Щодо розподілу виноградницької  галузі по областям, то беззаперечними лідерами, як по площах виноградників, так і по обсягах виробництва  є Одеська область (43% галузі), АР Крим (28% галузі), Херсонська(9% галузі), Миколаївська(9% галузі) та Закарпатська(5% галузі) області. Всі інші області займають менше 1% галузі (табл.2, рис. 4, рис. 5).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2. Показники  масштабів виноградництва за регіонами  України в 2011р.

Адміністративна одиниця	Площа виноградників, з  якої було зібрано врожай, га	Структура площі виноградників, з якої було зібрано врожай, %	Валовий збір винограду, тис.т	Структура валового збору винограду, %
Україна	69,1	100	521,9	100
АР Крим	23	33,3	125,4	24,0
Вінницька	0,1	0,1	2,6	0,5
Волинська	0	0,0	0,2	0,0
Дніпропетровська	0,3	0,4	6,8	1,3
Донецька	0,4	0,6	7,4	1,4
Житомирська	0	0,0	0,1	0,0
Закарпатська	4	5,8	20,8	4,0
Запорізька	0,4	0,6	6,8	1,3
Івано-Франківська	0,1	0,1	0,7	0,1
Київська	0,1	0,1	1,3	0,2
Кіровоградська	0,1	0,1	2	0,4
Луганська	0,1	0,1	1,1	0,2
Львівська	0,1	0,1	1,2	0,2
Миколаївська	5,2	7,5	58,7	11,2
Одеська	29,4	42,5	229,1	43,9
Полтавська	0,1	0,1	2	0,4
Рівненська	0	0,0	0,2	0,0
Сумська	0	0,0	0,2	0,0
Тернопільська	0	0,0	0,1	0,0
Харківська	0,1	0,1	0,6	0,1
Херсонська	5,4	7,8	51,3	9,8
Хмельницька	0	0,0	0,7	0,1
Черкаська	0,1	0,1	1,3	0,2
Чернівецька	0,1	0,1	1,1	0,2
Чернігівська	0	0,0	0,2	0,0

 

Рис. 4. Розподіл площ виноградників  по областях в 2011р.

Рис. 5. Розподіл обсягів  виробництва винограду по областях в 2011р.

Не зважаючи на те, що багато виробників винограду щорічно  закладають молоді насадження, загальна площа виноградників продовжує скорочуватися. За період з 2000 по 2011 рр. площа виноградних насаджень зменшилася на 42,2 тис. га або 38,5 %. У той же час спостерігається тенденція збільшення валових зборів винограду за рахунок підвищення врожайності насаджень. Виняток склав 2010 р., коли несприятливі погодні умови призвели до загибелі значної частки врожаю. Щорічне підвищення врожайності свідчить про покращення рівня організації виробництва в галузі, проте ситуація продовжує залишатися критичною. При найвищій врожайності за досліджуваний період 75,5 ц/га у 2011р., у країнах – світових лідерах виробництва винограду середня врожайність сягає 100,0-120,0 ц/га, а потенціал деяких виноградників складає 350 – 400 ц/га.

Низький   рівень   врожайності  виноградних  насаджень   в   Україні обумовлюється низкою причин:

- неоптимальне розміщення виноградних насаджень;

- нераціональний сортовий склад;

- недостатня увага до питань клонової та фітосанітарної селекції;

- поганий агротехнічний стан виноградників;

- високий рівень зрідженості.

  Негативні тенденції у розвитку виноградарства відображаються і на виноробстві. За даними Держкомстату України, обсяги переробки підприємствами винограду на виноматеріали у 2010 р. склали 417,7 тис. т, що на 3,5 тис. т, або на 0,8 % менше, ніж у 2009 р.; виноматеріалів вироблено 30,7 млн. дал (на 0,4 млн дал, або на 1,4 % менше).

У 2010 р. збільшили переробку  винограду підприємства Миколаївської (на 45,5 тис. т, або у 2,2 разу) та Закарпатської (на 3,1 тис. т, або на 66 %) областей. У 2 рази зменшилися обсяги переробки в Херсонській області. На підприємства Одещини припадало 46 % загального обсягу переробленого винограду, Автономної Республіки Крим – 22 %, Миколаївської області – майже 20 %. Лише 22,0 % від загального обсягу переробленого винограду складала власна сировина (у 2009 р. – 24 %). Найменше використовували власний виноград підприємства Миколаївської (5,6 %) та Закарпатської (8,3 %) областей.

Має місце недостатня забезпеченість переробних підприємств  виноградною сировиною. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства  України, у цілому по Україні забезпеченість виноматеріалами складає біля 60 %. За словами генерального директора української корпорації по виноградарству і виноробній промисловості «Укрвинпром» Олександра Мацко, покрити нестачу якісних виноматеріалів винороби намагаються за рахунок імпорту (сировина з країн Латинської Америки навіть з урахуванням транспортних витрат є дешевшою за вітчизняну) і збільшенням виробництва фальсифікату. На сьогодні мінімум 50 % виноробної продукції, що випускається в Україні, є фальсифікатом, який не відповідає діючим стандартам і нормативам.

Виноробні підприємства, які дбають не лише про економічну ефективність роботи, а й про свій імідж та прихильність споживачів, розуміють що ставку необхідно робити на якісну сировину, найкращим засобом забезпечення якою є розширення власних виноградних насаджень. У останні роки власна сировина переробних підприємств займала 20 % – 25 % від загального обсягу переробленого винограду. Закупка продукції здійснюється як у сільськогосподарських підприємствах, так і у особистих селянських господарствах. Низька завантаженість виробничих потужностей вимушує виноробні заводи закупати весь виноград, що пропонують особисті селянські господарства, мало приділяючи увагу його якісним характеристикам.

Тому значна увага  серйозними гравцями ринку виноробної продукції приділяється розширенню власних виноградників, закладенню молодих насаджень, інтенсивним технологіям вирощування. Велику роль у цих процесах в останні роки зіграла держава. Так, у 2009-2010 рр. сільськогосподарські підприємства України завдяки державній підтримці заклали 4,28 тис. га виноградників, з яких на площі 2,59 тис. га побудовані системи крапельного зрошення. Реалізація державної програми компенсації витрат, які понесли виробники на створення садів, виноградників і холодильників, дозволила повернути виноградарям 100% витрачених на закладення виноградників коштів і посадити на протязі 2010 року 2,3 тис. га виноградників.

Виноградарство є специфічною  галуззю сільського господарства, яка  відрізняється високою капіталомісткістю  і дуже тривалим терміном вирощування  насаджень до їх вступу у плодоносний вік (від висаджування саджанців до одержання першого урожаю проходить не менш 5 років). Враховуючи це, особливо важливо правильно вирішувати питання раціонального розміщення виноградників (по регіонах, господарствах і навіть окремих ділянках) і вибору для їх закладення перспективних ампелографічних сортів. В основу розміщення виноградарства повинні бути покладені принцип його максимальної технологічної адаптації до комплексу природно-екологічних факторів,   якісні  параметри   кінцевої продукції та досягнення найвищої економічної ефективності розвитку.

Важливими учасниками виноградно-виноробної вертикалі мають стати розсадники, які переживають нині не менш скрутні  часи. За словами директора агрофірми  радгоспу «Білозерський» Херсонської області Віктора Сілецького, до проблем, що ускладнюють розвиток вітчизняного розсадництва, належать: безконтрольне ввезення вина і саджанців до України, низька рентабельність виноградарства і людський фактор. У 2010 р. агрофірмою було вирощено 2 млн виноградних саджанців і жоден з них не було придбано вітчизняними покупцями. Сільськогосподарські підприємства віддають перевагу імпортним дорогим саджанцям, не замислюючись над тим, що вони не морозостійкі. У Франції чи Італії температура звично не падає нижче нуля градусів, тоді коли у нас доходить до мінус 20-30. Є набір українських та російських сортів, які здатні приносити максимальні врожаї за будь-якої погоди. Вище нами наводилися цифри про закладення в Україні молодих насаджень та обсяги державної підтримки виноградарства. Ефективність бюджетної компенсації була б вищою за умови підтримки національних розсадників через стимулювання сільськогосподарських виробників до придбання вітчизняного садивного матеріалу.

Необхідність державного захисту позицій вітчизняних виробників зумовлена й кризою світового перевиробництва вина. За вимогами Єврокомісії країни-експортери щорічно скорочують площі виноградників. У 2010 р. подібне спостерігалося у всіх провідних країнах-виробниках – Франції, Іспанії, Італії, Португалії, Греції.

 

 

 

Розділ 2. Аналіз світових тенденцій  розвитку галузі

У світі відзначається  позитивна тенденція до безперервного  підвищення кількості споживаного  винограду. За даними Міжнародної організації  винограду і вина (МОВВ), валове виробництво  винограду неухильно зростає, досягаючи в останні роки 60-70 млн. т на рік. Із загальної кількості виробленого у світі винограду 80 – 90% використовується для переробки на вина, соки та інші продукти, до 10% винограду споживається в свіжому вигляді та 5-6% йде на сушку.

 

Рис. 6. Виробництво винограду у світі у відсотках для кожної окремо взятої країни в 2005 році порівняно з лідером Італією (100% = 8 553 580 тонн)

Відсоткове співвідношення світових площ виноградників між  країнами ЄС та країнами за його межами в 2006 році становила майже 50% на 50% відповідно, в 2009 році це співвідношення дещо змінилося: на виноградні площі за межами ЄС припадав вже 51% від їхнього загального показника.

Зростання цього показника  відбувається за рахунок збільшення площ земель під виноградниками в Бразилії, Чилі, Новій Зеландії, РФ та Китаї.

Розглянемо географічний розподіл виноградних площ між окремими країнами ЄС та країнами за межами Союзу  в 2009 році (рис. 7, 8).

Таблиця 3. Динаміка площ земель під виноградниками країн ЄС та деяких країн за межами ЄС, га (2006-2009 рр.)

Країна	Рік
	2006	2007	2008	2009
Іспанія	1174000	1169000	1165000	1113000
Франція	888000	867000	852000	840000
Італія	844000	847000	834000	818000
Португалія	249000	248000	246000	243000
Греція	112000	117000	116000	115000
Німеччина	102000	102000	102000	102000
Австрія	50000	50000	48000	48000
Угорщина	78000	75000	72000	70000
Румунія	213000	209000	207000	205000
Болгарія	102000	93000	86000	81000
Інші країни	72000	71000	70000	69000
Загалом країни ЄС	3884000	3848000	3798000	3704000
США	399000	397000	398000	398000
Аргентина	223000	226000	226000	228000
Чилі	195000	196000	198000	200000
Бразилія	83000	86000	92000	92000
Південна Африка	134000	133000	132000	132000
Австралія	169000	174000	173000	173000
Нова Зеландія	27000	30000	35000	36000
РФ	64000	71000	75000	75000
Швейцарія	15000	15000	15000	15000
Туреччина	552000	521000	517000	515000
Китай	446000	462000	470000	475000
Інші африканські країни	257000	257000	256000	256000
Інші країни Америки	76000	76000	73000	72000
Інші європейські країни	644000	633000	638000	635000
Інші азіатські країни	639000	633000	633000	630000
Загалом країни за межами ЄС	3923000	3910000	3913000	3932000