Поняття, сутність та показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Января 2014 в 19:40, курсовая работа

Краткое описание

Одним із перспективних напрямків у цьому сенсі є вирощування енергетичної сировини на плантаціях швидкорослих деревних порід, зокрема – верб, тополь та інших листяних порід, здатних до легкого відновлення надземної частини після її зрізання.
Актуальність даної проблеми зумовлює необхідність та основні завдання, щодо оцінки та розробки рекомендацій по підвищенню ефективності вирощування енергетичної верби на підприємстві ПСП «Шляховик», Роменського району.
Джерелами даних є статистична звітність підприємства, робочі плани, фінансова звітність.
Мета роботи оволодіти системою теоретичних знань щодо сутності та значення економічної ефективності та методології її розрахунку, а також системи аналізу та оцінки системи показників та факторів впливу на неї.

Прикрепленные файлы: 1 файл

курсова.docx

— 147.78 Кб (Скачать документ)

 

Вступ

Сучасне становище економіки  України диктує актуальність оптимального управління дiяльнiстю підприємства, що передбачає організацію та планування його роботи виходячи із науково рекомендованих нормативів, сучасних технологій та методів організації роботи сільськогосподарських підприємств. На стадії органiзацiї головною стратегічною проблемою підприємства є вибір одного із варіантів подальшого розвитку, а також сфери дiяльностi та визначення перспективних проектів в обраній сфері. Ці питання вирішуються за допомогою аналізу iнформацiї, яка міститься у фiнансовiй звiтностi i отримується в результаті маркетингових досліджень.

На нашу думку на даний  момент актуальним питанням є науково  обґрунтована організація та планування вирощування енергетичної верби, на основі системного аналізу діяльності підприємства.

Постійні проблеми вітчизняної  економіки, пов’язані з сильною  залежністю від імпорту енергоносіїв, зумовлюють необхідність пошуку альтернативних джерел їх постачання. При цьому, відомо, розвіданих світових запасів природного газу вистачить лише на 50-60 років, нафти – на 25-30 років, вугілля – на 500-600 років. Постійно зростаючі тарифи на газ та комунальні послуги ще більше стимулюють пошук, запровадження та використання альтернативних, нетрадиційних джерел енергії.

          Одним із перспективних напрямків  у цьому сенсі є вирощування  енергетичної сировини на плантаціях  швидкорослих деревних порід,  зокрема – верб, тополь та інших  листяних порід, здатних до  легкого відновлення надземної частини після її зрізання.

Актуальність даної проблеми зумовлює необхідність та основні завдання, щодо оцінки та розробки рекомендацій по підвищенню ефективності вирощування енергетичної верби на підприємстві ПСП «Шляховик», Роменського району.

Джерелами даних є статистична  звітність підприємства, робочі плани, фінансова звітність.

Мета роботи оволодіти  системою теоретичних знань щодо сутності та значення економічної ефективності та методології її розрахунку, а  також системи аналізу та оцінки системи показників та факторів впливу на неї.

Задача даної роботи ознайомитись із сучасними підходами до понять ефективності, визначенні методики її оцінки, ознайомлення із системою показників аналізу та економічної інтерпретації показників економічної ефективності, визначенні основних факторів впливу на данні показники, а також ознайомлення із можливими шляхами підвищення економічної ефективності виробництва в умовах ринкових відносин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Поняття, сутність  та показники економічної ефективності  сільськогосподарського виробництва. 

Економічна ефективність виробництва, її сутність та показники 

Виробництво сільськогосподарської  продукції - основна функція сільського господарства та його первинних ланок - підприємств. У процесі виробництва використовуються виробничі ресурси - земля, праця, основні та оборотні фонди, а результатом є продукція з її споживчими властивостями.

Зіставлення продукції з  ресурсами і витратами характеризує його результативність, яка виражається категорією - економічна ефективність виробництва.[5]

Кількісно економічна ефективність виробництва може виражатися по-різному. В одних випадках вона проявляється у зростанні обсягів продукції  при незмінних ресурсах і витратах, в інших - у зменшенні виробничих витрат на ту ж кількість продукції, по-третє - і в зростанні обсягів  виробництва, і в скороченні виробничих витрат. [18]

Стосовно до сільського господарства ефективність виробництва означає  отримання більшої кількості  необхідної суспільству продукції  з кожного гектара землі, від кожної голови худоби при найменших витратах трудових і матеріальних ресурсів.[22] Коротко це положення можна сформулювати так: максимум продукції при мінімумі ресурсів і витрат.

Підвищення ефективності виробництва мало і має велике значення, як для всього народного  господарства, так і для кожного  підприємства. Це зумовлено багатьма чинниками.

По-перше, зростання обсягів  виробництва продукції в умовах обмеженості ресурсів сприяє більш повному задоволенню потреб населення в продуктах харчування.

По-друге, при ефективності використання трудових та матеріальних ресурсів знижуються витрати виробництва, що впливає на рівень роздрібних цін на продовольство.

По-третє, підвищення ефективності виробництва забезпечує зростання  доходів підприємств, виділення  більше коштів для економічного і  соціального розвитку трудових колективів. [17]

У системі ринкових відносин підвищення ефективності виробництва  є практично єдиною умовою нормального  функціонування підприємств.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва  носить багатоплановий характер, має  безліч цілей і відповідно кілька груп показників, що характеризують її специфічні риси і рівень. [1]

Так, економічну ефективність виробництва поділяють: за стадіями відтворення - на виробничо-технологічну, виробничо-економічну та соціально-економічну ефективність; за рівнями виробництва - на народногосподарську, галузеву (сільське господарство), підприємств та об'єднань, внутрішньогосподарських підрозділів, окремих заходів (інтенсифікації, спеціалізації, агропромислової інтеграції, кооперації та ін).

Виробничо-технологічна ефективність характеризує рівень використання ресурсів виробництва. Для її оцінки використовуються показники врожайності та продуктивності, виробництво продукції в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, середньорічного працівника, на 100 руб. виробничих фондів та ін). [3]

Виробничо-економічна ефективність - це ефективність виробництва продукції, обумовлена ​​рівнем виробничо-технологічної ефективності та діючого економічного механізму господарювання. Вона значною мірою визначається системою взаємовідносин галузі або підприємства з державними структурами, іншими галузями і підприємствами, а також внутрішньогалузевими та внутрішньогосподарськими зв'язками. Для її характеристики використовуються вартісні показники, такі як: валова і чиста продукція, валовий дохід і прибуток по відношенню до витрат виробництва та інвестицій. [10]

Соціально-економічна ефективність відображає реалізацію економічних  інтересів суспільства в цілому або трудових колективів і характеризує ефективність роботи сільського господарства, АПК або підприємства в цілому. [11]

Ці види ефективності взаємопов'язані. Так, величина виробничо-технологічної  ефективності залежить від стану  матеріально-технічної бази виробництва, яка, у свою чергу, визначається рівнем виробничо-економічної ефективності. Соціальна ефективність, будучи наслідком  виробничо-економічної ефективності, впливає на рівень останньої через  матеріальну зацікавленість працівників в результативності виробництва. [5]

Народногосподарська ефективність виробництва відображає співвідношення одержуваного суспільством кінцевого результату у вигляді матеріальних благ та послуг і витрат живої і уречевленої праці. Вона виражається обсягом національного доходу в абсолютному вираженні або в розрахунку на душу населення. Такий показник оцінки ефективності народного господарства виходить з кінцевої мети виробництва - задоволення потреб суспільства в матеріальних благах, а національний дохід як раз і використовується па споживання і накопичення. [26]

Народногосподарська ефективність сільського господарства визначається рівнем забезпечення населення продуктами харчування, часткою витрат на продовольство в загальних витратах населення, станом експорту та імпорту продовольства і іншими показниками.

Галузева ефективність сільського господарства характеризується системою загальних і приватних показників. До загальних можна віднести такі показники - ступінь задоволення потреб населення в продуктах харчування, рівень виробництва і споживання окремих видів продуктів у розрахунку па душу населення, обсягом валової продукції, валового і чистого доходу до розрахунку па одиницю виробничих ресурсів, ступінь окупності капітальних вкладень та виробничих витрат та ін

До приватних показників відносяться врожайність сільськогосподарських культур, продуктивність тварин, обсяг виробництва окремих продуктів у розрахунку на 100 га с.-г. угідь, на середньорічного працівника і ряд інших.

Господарська економічна ефективність відображає результативність виробничо-господарської діяльності підприємств. Вона характеризується системою натуральних і вартісних показників.

Народногосподарська ефективність тісно пов'язана з ефективністю галузевої, яка у свою чергу визначається ефективністю підприємств. Це обумовлено тим, що ефективність кожного вищого ланки суспільного виробництва визначається ефективністю ланки, що стоїть нижче. Звідси і необхідність вивчення ефективності па всіх рівнях господарювання. [21]

При цьому на кожному рівні  можливе застосування різних, але  взаємопов'язаних показників ефекту і витрат. Оскільки суспільне виробництво безпосередньо здійснюється в його первинній ланці - підприємстві, то з найбільшою повнотою слід розглядати всі аспекти його економічної ефективності.

Проблема підвищення економічної  ефективності сільськогосподарського виробництва, в тому числі і в  тваринництві, становить рішення  двох взаємозалежних груп завдань: з одного боку, зростання результативних показників виробництва (натуральна і валова продукція), а з іншого - раціональне використання земельних, трудових і матеріальних ресурсів і пов'язане з ним Скорочення виробничих витрат.

Обсяг продукції є величиною  виробничої від кількості залучених  у виробництво ресурсів і рівня продуктивності їх використання. Так, у тваринництві факторами виробництва є поголів'я продуктивної худоби, рівень продуктивності, а в землеробстві - площа посівів і врожайність сільськогосподарських культур. [17]

Рішення другої групи завдань, тобто скорочення виробничих витрат, пов'язані з здійсненням безлічі заходів:

*по-перше, найбільш повне використання виробничих потужностей будівель і споруд на фермах, а в землеробстві - машинно-тракторного парку;

*по-друге, різке підвищення продуктивності праці на основі посилення механізації виробничих процесів, що дасть можливість зменшити трудомісткість продукції, а звідси і частку витрат на оплату праці у загальних витратах виробництва;

*по-третє, економне витрачання кормів, ремонтних матеріалів і запасних частин, палива та електроенергії, медикаментів інших оборотних коштів шляхом науково обгрунтованого нормування, матеріального стимулювання, запобігання всіляких втрат матеріальних ресурсів;

*по-четверте, всебічне скорочення загальновиробничих і загальногосподарських витрат, раціональне використання транспортних витрат та інших робіт і послуг.[12]

Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва  в умовах його послідовної інтенсифікації неможливо без об'єктивної оцінки різних явищ, що мають місце в  сільському господарстві. На основі ж  одного критерію економічної ефективності таку оцінку дати не можна. Необхідні конкретні показники, що відображають вплив різних чинників на процес виробництва. Лише система показників дозволяє провести комплексний аналіз і зробити достовірні висновки про основні напрями підвищення економічної ефективності виробництва. За допомогою системи показників можна конкретизувати основної або допоміжні критерії (приватні, специфічні), дати узагальнену кількісну та якісну характеристику економічних процесів, пов'язаних з ефективністю виробництва.

Для оцінки економічної ефективності сільськогосподарського виробництва використовуються як натуральні, так і вартісні показники. Важливість врожайності, як економічного показника полягає в тому, що вона відбиває ступінь і ефективність використання землі. Слід зазначити що величина врожайності безпосередньо впливає на величину інших показників.

Натуральні показники (урожайність, продуктивність тварин) відображають лише один бік досягнутої ефективності. Для виявлення економічного ефекту необхідно так само знання сукупних витрат праці, які забезпечили отримання даної врожайності або продуктивності тварин. [5]

Вартісні показники мають  не тільки облікове а й економічне значення, так як з їх допомогою  опосередковуються товарно - грошові відносини.

Найбільш важливими показниками  економічної ефективності є:

1). Відношення валової продукції до витрат живої і уречевленої праці на її отримання: Е = ВП* Пз + КФос

Де: Е - ефективність сільськогосподарського виробництва;

ВП - валова продукція;

Пз - поточні виробничі витрати;

К - коефіцієнт ефективності;

Фос – основні фонди.

Валова продукція сільського господарства є результатом основної виробничої діяльності підприємства, вимір її обсягу показує як вирішується головне завдання - збільшення сільськогосподарського виробництва. При визначенні ефективності сільськогосподарського  виробництва, виявленні його фактичної дохідності за короткі проміжки часу (рік) оцінка валової продукції проводиться за фактичними цінами реалізації. [3]

2). Відношення чистої продукції (валового доходу) до витрат на її отримання: Е = ВД* Пз + КФос  ,

Информация о работе Поняття, сутність та показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва