Нормована годівля свиней

 

 

    

 

Курсова робота на тему:

Нормована годівля свиней

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ ………………………………………………………………………………..

1. Огляд літератури ………………………………………………………………..

1.1 Особливості годівля свиней на промислових комплексах , індивідуальних і фермерських господарствах……………………………………………………...

2. Кормова база …………………………………………………………………….

2.1 Характеристика кормової  бази свиней ……………………………………….

2.2Розрахунок енергетичної  поживності кормів в енергетичних  кормових одиницях (ЕКО)…………………………………………………………………….

2.3характкристика комбікормів  , які використовуються в годівлі свиней…….................................................................................................................

3. Нормування годівлі  різних статево вікових груп  свиней …………………….

3.1годівля кнурів плідників  (теоретичні основи годівлі ,склад  і поживність 1 кг комбікорму , його  структура і аналіз )

3.2годівля свиноматок холостих і першого періоду поросності(теоретичні основи годівлі , склад і поживність 1 кг комбікорму , його структуру і аналіз).

3.3Годівля свиноматок  другого періоду поросності і  підсисних (теоретичні основи  годівлі , склад і поживність 1 кг комбікорму, його структура  і аналіз).

3.4Годівля поросят-сисунів  (теоретичні основи годівлі , склад  і поживність 1 кг комбікорму , його структура і аналіз )…………………………………………

3.5Годівля поросят живою  масою 20-40 кг (теоретичні основи годівлі , склад і поживність 1 кг комбікорму , його структура і аналіз)………………………….

3.6Годівля молодняку свиней  на відгодівлі живою масою  40-70кг (теоретичні основи годівлі ,склад і поживність 1 кг комбікорму , його структура і аналіз ).

3.8Годівля ремонтного  молодняку свиней (теоретичні основи )

Висновки………………………………………………………………………….

Список рекомендованої літератури ……………………………………………..

 

 

 

Вступ

       Основою розвитку тваринництва і підвищення його продуктивності є організація повноцінної годівлі  створення стабільної кормової бази  науково обґрунтованої системи оптимізації структури виробництва кормів і поліпшення їх я кості кормів.

        Повноцінна (збалансована за вмістом енергії  , поживних ,мінеральних і біологічно  активних речовин) годівля дозволяє  реалізувати генетично зумовлений рівень продуктивності тварин і є надійною основою профілактики захворювань обміну речовин і ефективного його лікування .

        Повноцінна  годівля сільськогосподарських  тварин повинна бути нормованою . Тільки за такою умовою вони здатні на максимальну продуктивність при позитивному балансі поживних речовин в організмі і мінімальних витратах кормів. Одержання високої продуктивності при найменших витратах кормів – основа раціональної годівлі тварин .

        Правильно  організувати годівлю сільськогосподарських  тварин можна лише після врахування  деталізованої потреби всіх вікових  і виробничих груп в енергії  , поживних , мінеральних , та біологічно  активних речовинах , знаючи склад і поживну цінність кормів .

        Наукові  досягнення з годівлі с.-г. тварин , які впроваджуються у виробництво – необхідна умова розвитку тваринництва і підвищення рівня виробництва повноцінних продуктів харчування і сировини для промисловості .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Огляд літератури

1.1 Особливості годівля свиней на промислових комплексах , індивідуальних і фермерських господарствах

 

  Правильна організація відгодівлі свиней сприяє збільшенню виробництва свинини, зниженню її собівартості та підвищенню продуктивності праці в галузі.

   Досвід кращих господарств показує, що високі виробничі показники забезпечує утримання тварин великими групами. Якщо при звичайному клітковому утриманні (до 20 голів у групі) один працівник може обслуговувати 100–150 голів тварин на відгодівлі, то при утриманні великими групами — до 1200 голів. Це пояснюється тим, що всі виробничі процеси, пов'язані з обслуговуванням великої групи тварин, можна комплексно механізувати.

   Не менш ефективною є відгодівля свиней при табірному утриманні з випасанням на посівах багаторічних трав. Табір обладнують легкими пересувними навісами, встановлюють годівниці з металевих чи дерев'яних корит, самонапувалки. Площу пасовища розбивають на загінки і огороджують електропастухом. Загінки випасають почергово. Високі прирости бувають при поїданні тваринами свіжої картоплі, топінамбура під час випасання. Посіви цих культур розміщують навколо ферм.

   При табірному утриманні тварин зменшується потреба в капітальних приміщеннях (поголів'я, відгодоване у таборах, реалізують до початку зимового періоду), затрати праці і собівартість виробленої продукції.

Широке впровадження промислового схрещування свиней, за якого свиноматок осіменяють спермою від двох кнурів-плідників, не тільки підвищує плодючість маток, а і дає змогу отримати молодняк при відлученні від матки масою до 20 кг.

У деяких кращих колективах загальний період відгодівлі свиней поділяють на два періоди з певними особливостями організації виробничого процесу: дорощування і власне відгодівлі (або заключний період). Дорощування тварин починають з 3–4 до 5–6 міс. У цей час свиням згодовують більшу кількість соковитих кормів, які за поживністю становлять до 40% раціону, привчаючи тварин до поїданя об'ємних кормів. Власне відгодівля (заключний період) триває 2–3 міс. У раціоні в цей час переважають концентровані корми (до 70% загальної його поживності). За такої організації відгодівлі молодняку свиней значно зростають кінцеві виробничі результати. Зокрема, витрати кормів з розрахунку на 1 кг приросту зменшуються до 4,5–5 корм. од., у тому числі використання концентрованих (найбільш дорогих) не перевищує 1,5–2 кг.

   Практика показує, що м'ясна і беконна відгодівля свиней вигідніша за сальну і м'ясосальну. Якщо при відгодівлі до сальної і м'ясосальної кондицій на 1 кг приросту витрачається 7–8 корм. од., то при м'ясній і беконній навіть за звичайних умов — 6–7 корм. од. Особливо важливо при цьому зменшувати витрати концентрованих кормів. Крім того, сальна відгодівля триває більше року, а на м'ясо і бекон — 7–8 місяців і менше. При цьому зменшується потреба у приміщеннях, обслуговуючих працівниках, значно підвищується продуктивність праці.                                 

    В умовах промислової технології виробництва свинини посилюється дія чинників зовнішнього середовища на організм свиней, і вони змушені пристосовуватися до мінливих умов існування, відбувається це не безслідно, а відображається на продуктивності тварин.

Рух (моціон) тварин безумовно  позитивно впливає на фізіологічний  стан свиней: підвищує загальний тонус, підсилює обмін речовин, приводячи  до загальному оздоровленню і підвищенню продуктивності тварин. В умовах промислового комплексу найбільш оптимальний  варіант утримання свиноматок з наданням моціону в підсисний період, так як такий зміст не тільки сприяє підвищенню відтворювальних функцій тварин, але і є цілком прийнятним з технологічної точки зору. Важливо пам'ятати, що найбільш гостро реагують на безвигульне зміст молоді свинки в період вирощування: затримка статевої охоти значний прохолости і втрата молочності у свинок, збільшення числа мертвонароджених і слабких поросят.

   Висновок свиней в літні табори дає можливість провести якісний санітарний ремонт в зимових приміщеннях, здійснити їх дворазову дезінфекцію (після виведення тварин і перед введенням) і просушити. При такій системі утримання відпадає необхідність у додатковому введенні в раціон ряду мінеральних добавок, мікроелементів і вітамінів.

Племінна робота має величезне  значення в свинарстві. При неправильному відборі та підборі свиней, при односторонньому відборі тварин тільки за продуктивністю, без урахування конституції, відбувається ослаблення потомства, зниження його резистентності і як результат - втрата продуктивних якостей. Бонітування свиней важливий етап у племінній роботі, за результатами якої для кнурів і маток встановлюють чотири класи: еліта-рекорд, еліта, перший і другий. У нинішній час необхідно займатися аналізом показників стада і розподілом тварин по виробничим групам для отримання гідної продукції, що займає провідну роль у м'ясному виробництві.

     Годування окремих статевовікових і виробничих груп свиней має свої особливості, годівля організовано правильно, якщо воно економічно і при ньому досягаються такі цілі, як отримання продукції необхідної якості і збереження здоров'я тварин. Збалансоване, повноцінне годування характеризується підвищеною оплатою корму продукцією (зниженою витратою кормів на виробництво одиниці продукції), що зумовлено підвищеним рівнем продуктивності та меншою часткою витрати кормів при перетворенні речовин їжі в продукцію.

Розведення свиней дозволяє в досить короткий період виробляти  велику кількість високоякісного м'яса.( http://ua-referat.com)

     Широке впровадження промислового схрещування свиней, за якого свиноматок осіменяють спермою від двох кнурів-плідників, не тільки підвищує плодючість маток, а і дає змогу отримати молодняк при відлученні від матки масою до 20 кг.

    У деяких кращих колективах загальний період відгодівлі свиней поділяють на два періоди з певними особливостями організації виробничого процесу: дорощування і власне відгодівлі (або заключний період). Дорощування тварин починають з 3–4 до 5–6 міс. У цей час свиням згодовують більшу кількість соковитих кормів, які за поживністю становлять до 40% раціону, привчаючи тварин до поїданя об'ємних кормів. Власне відгодівля (заключний період) триває 2–3 міс. У раціоні в цей час переважають концентровані корми (до 70% загальної його поживності). За такої організації відгодівлі молодняку свиней значно зростають кінцеві виробничі результати. Зокрема, витрати кормів з розрахунку на 1 кг приросту зменшуються до 4,5–5 корм. од., у тому числі використання концентрованих (найбільш дорогих) не перевищує 1,5–2 кг.

   Практика показує, що м'ясна і беконна відгодівля свиней вигідніша за сальну і м'ясосальну. Якщо при відгодівлі до сальної і м'ясосальної кондицій на 1 кг приросту витрачається 7–8 корм. од., то при м'ясній і беконній навіть за звичайних умов — 6–7 корм. од. Особливо важливо при цьому зменшувати витрати концентрованих кормів. Крім того, сальна відгодівля триває більше року, а на м'ясо і бекон — 7–8 місяців і менше. При цьому зменшується потреба у приміщеннях, обслуговуючих працівниках, значно підвищується продуктивність праці Годівля свиней(www.allbest.ru)

 

Годівля свиней

   Годівля свиней — одна з передумов досягнення високих показників м’ясної продуктивності. Важливим фактором є годівля тварин відповідно до потреби. Вміст енергії та білка в раціоні суттєво впливає на м’ясну продуктивність. Згодовування кормів із високим вмістом енергії, особливо на заключній стадії відгодівлі, призводить до великих відкладень жиру. Тому раціонально складати раціони щоденної годівлі на заключній стадії відгодівлі на рівні 35 МДж метаболічної енергії (МЕ). Вміст енергії у звичних сумішах кормів (ССМ, зернові, соєвий шрот, ферменти) становить близько 13 МДж МЕ.

Свині потребують не сирого протеїну, а амінокислот, це найменші складові білків. У природному протеїні міститься 20 амінокислот. Усі амінокислоти поділяються на замінні та незамінні. Якщо бракує будь-якої з незамінних амінокислот, синтез протеїну уповільнюється. У відгодівлі свиней це проявляється у вигляді зменшення м’ясної продуктивності та зниження питомої ваги м’яса.

    Для забезпечення тварин амінокислотами вагоме значення мають лізин, метіонін, цистин, треонін і триптофан. Горох, ріпаковий шрот чи кукурудза мають порівняно низький вміст триптофану, натомість пшениця або соєвий шрот забезпечені ним краще. На заключній стадії відгодівлі можливо дещо зменшити кількість лізину, це не вплине на питому вагу м’яса. Наскільки оптимальним є забезпечення тварин на відгодівлі білком, можна легко визначити із м'ясо-сальних показників туш.

    Сира клітковина є важливим елементом у кормовому раціоні свиней на відгодівлі через її дієтичну дію. Годівля кормами, збагаченими клітковиною, прискорює процес травлення, що запобігає розвитку кишкової палички. Утворюється менше токсичних продуктів розкладу або ж вони швидше виводяться з організму разом із калом. Важко досягти відповідного вмісту енергії та білка разом із оптимальним вмістом клітковини. Але іноді її низький вміст є причиною випадків канібалізму, захворювань кишечнику або виразки шлунка.

    Пшеничні висівки несуть загрозу зараження мікотоксинами. Корм для свиней повинен мати відповідну структуру і не бути дуже дрібним. Мінеральні елементи також повинні надходити з кормами. Залежно від їх вмісту в організмі вони поділяються на макро- та мікроелементи. Для життя людей і тварин важливі 30 мінеральних елементів, зокрема кальцій (Ca), фосфор (P), магній (Mg), цинк (Zn), мідь (Cu), селен (Se).

    Кальцій необхідний для формування кісткової тканини. Вміст кальцію в раціоні має бути щонайменше 8 г/кг на початковій стадії відгодівлі та 7 г/кг на заключній стадії. Внаслідок перенасичення організму кальцієм зростає рівень рН, що перешкоджає перетравленню білка і може спричиняти захворювання шлунково-кишкового тракту. Кальцій додають до раціону разом із сумішшю мінеральних речовин чи концентратом. Головним джерелом кальцію є кормове вапно, іншими джерелами — моно- та дифосфат кальцію. Перенасичення одним із цих макроелементів перешкоджає засвоєнню іншого елемента.