Порівняльні конструкції у збірці Василя Симоненка «Берег чекань»

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Мая 2013 в 22:04, курсовая работа

Краткое описание

Мета дослідження передбачає виконаня таких завдань:
Шляхом опрацювання літератури з'ясувати теоритичні основи феномену порівняння.
Розглянути порівняльні конструкції у поетичних та прозових творах Симоненка.
Дослідити стилістичне навантаження порівнянь.
У роботі як основний використовується семантико – стилістичний метод дослідження.

Содержание

Вступ
Розділ 1
Порівняння як члени речення. Їх структура та спосіб вираження на прикладі творів Василя Симоненка
1.1 Порівняння – члени речення.
1.2 Структура та спосіб вираження порівняльних конструкцій у поезії Симоненка
Розділ 2
Суб’єкти та об’єкти порівнянь. Лексичні і образні порівняння у Василя Симоненка
2.1 Характеристика об’єкта і суб’єкта, синтаксичної будови порівнянь у поезії Симоненка
2.2 Логічні та образні порівняння у поезіях Симоненка.
Висновки
Список використаної літератури

Прикрепленные файлы: 1 файл

курсова.doc

— 165.50 Кб (Скачать документ)


Міністерство  освіти і науки України

Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка

 

 

 

Кафедра українського та

загального мовознавства

 

 

Курсова робота

Порівняльні конструкції  у збірці Василя Симоненка «Берег чекань»

 

 

 

 

 

                                                                                        Студентки 24 групи

                                                                                        Філологічного факультету

                                                                                        Новосад Надії Іванівни

 

                                                                                        Науковий керівник:

                                                                                        кандидат філологічних наук,

                                                                                        доцент Буда Володимир

                                                                                        Андрійович

 

 

Тернопіль  2010

 

ЗМІСТ

Порівняльні конструкції  у збірці Василя Симоненка «Берег чекань»

 

Вступ

Розділ 1

Порівняння як члени  речення.  Їх структура та спосіб вираження на прикладі творів Василя Симоненка

1.1 Порівняння – члени речення.

          1.2  Структура та спосіб вираження порівняльних конструкцій у поезії Симоненка

Розділ 2

Суб’єкти та об’єкти  порівнянь. Лексичні і образні порівняння у Василя Симоненка

2.1 Характеристика об’єкта  і суб’єкта, синтаксичної будови  порівнянь у поезії Симоненка 

         2.2 Логічні та образні порівняння у поезіях Симоненка.

Висновки

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Багатоплановість феномена, позначуваного  терміном "порівняння" зумовило його розгляд у філософському, логічному, та лінгвістичному аспектах. Не зважаючи на велику кількість досліджень, присвячених аналізу категорії порівняння, проблема залишається не вирішеною, оскільки на кожному етапі наукового пізнання з’являються нові аспекти її розгляду.

«Порівняння – фігура мови, що полягає у зображені особи, предмета, явища чи дії через найхарактерніші ознаки, які є органічно властивими для інших: дівчина струнка, як тополя; волошки сині, як небо» [12 , 76].

У порівняннях  розрізняють суб’єкт  порівняння, об’єкт порівняння і ознаку, за якою один предмет порівнюється з іншим. Саме зазначені три елементи і становлять собою основу порівняльної конструкції.

Порівняння поділяється на прості і складені, проте деякі мовознавці виділяють ще й  « приєднальні та заперечувальні» [8, 79].

Простими – називаються порівняння, в яких предмети зіставляються за однією або кількома однорідними ознаками.

Складні або розгорнуті порівняння, навпаки, будуються на єдиному, проте ключовому зіставлені, завдяки деталізації якого твориться поширене уподібнення. Відтак його ще називають уподібненням.

До особливого різновиду відноситься  таке поширене порівняння, в якому  «образ», тобто те, з чим зіставляється предмет, розгортається в окрему образну картину, яка може становити і самостійний інтерес.

Суть приєднального порівняння полягає в тому, що « спочатку подається предмет, а потім, коли вичерпана тема, яка відноситься до предмета, після сполучникового слова « так» подається образ»[1,167]. Приєднальна форма порівняння уживана майже виключно в індивідуально-авторській поезії.

Заперечувальне – це порівняння, побудоване, не на співставленні, а на протиставлені предметів. Ця форма порівняння найбільше типова для фольклорної поезії.

Порівняння, подібно до інших засобів  художнього увиразнення мовлення, не тільки конкретизує уявлення про предмет, але й відображає емоційне ставлення до нього з боку мовця.

Порівняння та порівняльні  конструкції є невід’ємним складником мови творів багатьох українських  письменників, в тому числі Василя Симоненка.

До аналізу поезій Симоненка зверталося чимало літературознавців, проте досліджень порівняльних конструкцій практично не має, хоча, переглянувши творчий доробок автора, зустрічаємо багато порівнянь на які варто звернути увагу.

Отже, предметом нашого аналізу є порівняння як структурна одиниця мовної системи.

Об’єктом дослідження – художнє мовлення.

Джерело – збірка поезій Василя Симоненка “ Берег чекань.“ Матеріал для аналізу використовувався шляхом суцільної виборки за виданням:

Василь Симоненко. Берег  чекань: видання друге, доповнене. _ К.: Сучасність, 1973._ 320с.

Метою роботи  є аналіз порівнянь та порівняльних конструкцій у поезіях, казках та оповіданнях Василя Симоненка, які увійшли у збірку ” Берег чекань“, допомагає всебічно і глибоко усвідомити, наскільки такі мовні засоби, як порівняння, дозволили авторові виразно змалювати ліричного героя у своїх творах, індивідуалізувати його мову.

Мета дослідження передбачає виконаня таких завдань:

    1. Шляхом опрацювання літератури з'ясувати теоритичні основи феномену порівняння.
    2. Розглянути порівняльні конструкції у поетичних та прозових творах Симоненка.
    3. Дослідити стилістичне навантаження порівнянь.

У роботі як основний використовується семантико – стилістичний метод дослідження.

 

                                

РОЗДІЛ 1

ПОРІВНЯННЯ  ЯК ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ.  ЇХ СТРУКТУРА ТА  СПОСІБ ВИРАЖЕННЯ  у творах ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА

1.1 Порівняння – члени речення.

З формально – граматичного боку порівняння у межах простого речення чи складових компонентів  складного речення виступають як головні і другорядні члени і виконують синтаксичні функції властиві зазначеним членам речення.

У межах речення порівняння різних структурних типів за своїм  функціональним навантаженням виступають у ролі таких його членів:

1. Порівняння – підмети виражаються за допомогою модально порівняльних часток мов, немов, наче, неначе, ніби: «Земля – мов казка»[118], «Чисті краплі солоного поту – ваговиті мов чесні слова»[ 72].

Специфікою порівнянь  підметів є те, що вони не можуть виражати реального об’єкта порівняння, хоча «з функціонально семантичного погляду такі сполучення сприймаються як вираження об’єкта порівняння, суб’єктом порівняння до якого виступає реальний предмет, явище, особа»[3,210].

2.  Порівняння – присудки різних структурних типів утворюються за допомогою модально-порівняльних часток як, мов, немов, наче, неначе, ніби сполучникового походження. Серед них:

- прості: «Мов воскресли принишклі діти…»[177];

- складні іменні та дієслівні;

- складні: «Тільки, мабуть, не міг ,як болід, спалахнути, щоб осяяти думкою твій небозвід,щоб устать , ніби зірка».[130].

Специфічною особливістю складених іменних присудків на відміну від усіх інших видів присудків є те, що вони можуть бути реальними порівняннями: «Є леви, що мурликають, ніби коти»[202].

3.  Порівняння як головні члени односкладних речень. Наприклад: « Гнули грати , мов прути» [213]. У цьму реченні опущений підмет.

 

4. Порівняння-обставини способу дії. Вони є одним із найпоширеніших і найчастіше вживаних типів порівнянь – членів речення, які використовує Василь Симоненко у своєму поетичному та прозовому мовленні.

Серед цих порівняльних конструкцій виділяють три типи:

1) порівняння, виражені «орудним відмінком іменників у функції об’єкта порівняльної конструкції» [2,58 ]. Наприклад: « І вітри на перепутті загриміли цепом»[10,120],  « Влийся сонцем у щиру мову» [79].

2) порівняння, виражені прислівниковою формою з по –: «І миті жодної не можна повернути, щоб знов по-іншому прожить»[87].

3) порівняння, виражені порівняльними зворотами із сполучниками як, мов, немов, наче, неначе, ніби. За своєю структурою вони можуть бути не поширеними  й поширеними. За способами їх вираження виступають:

а) іменники в називному відмінку: « Місяць в небі петляв мов кіт»   [126], «І стояв він, тупий, плечистий, і байдужий немов колода»[201].

б) іменники в непрямих відмінках з порівняльними сполучниками:

«С вободи не любив, як Ватикан Корану» [119] , « І земля впилась водою, мов живою кров’ю» [83].

в) прикметники, дієприкметники та дієпрекметникові звороти: «Дзвонять радістю далі туманні ,мов пройдені весни й літа»[195] , «І ми народжені од щедрости любові, нас годувала щедрість матерів. Ми теж її вихлюпувати готові із душ своїх мов рибу з ятирів» [124].

г)  дієприслівники та дієприслівникові звороти: « Диктатори, королі, імператори, мліючи в димі хвальби роззявляли пащі, мов кратери» [101].

д) прислівники в поєднанні з порівняльними сполучниками: « Щастя хлюпає срібною хвилею, ніби тут вікувало воно…»[108].

5. Порівняння - обставини міри і ступеня , які звичайно виражаються порівняльними зворотами з сполучниками як, ніж, немов, наче, ніби.

Серед них  відзначаються  порівняльні конструкції зі сполучником  ніж, які одночасно виражають порівняння і протиставлення. Наприклад: «Страш-

 

 

нішого  ж  горя нема , ніж те , коли старість мати в домівці стрічає сама» [178].  З одного боку, «одинока старість» протиставляється «страшному горю»,проте, якщо добре подумати, для автора ці два поняття є тотожними і викликають одні і тіж почуття.

Проте порівняння-обставини міри й ступеня найчастіше виражаються називним відмінком іменників з порівняльними сполучниками  як, мов: «А ти була , як мрія, неповторна» [81].

Порівняння цього виду можуть бути виражені й «непрямими  відмінками іменників у сполученні з порівняльними сполучниками» [4,310 ].

6. Порівняння - обставини причини і мети. Вони творяться із сполучниками мов, немов, мовби, ніби, тощо. Виражаються найчастіше дієприкметниковими зворотами або, зрідка , іменниками в непрямих відмінках: « Мама ненавиділа цей відбиток , бо Слава на ньому ніби живий» [236] – порівняння причини.

Такі порівняння можуть ще виражатися  й дієприкметниковим  зворотом , але тоді вони вживаються уже в постпозиції до головної частини речення або між підметом і присудком.

7. Порівняння – означення,  які можуть виражатися як безсполучниковим  способом: « У волоссі – у сірому клоччі» [98] , так і сполучниковими порівняльними зворотами.

Безсполучникові порівняння, вираженні прислівниковою формою з  по- , виступають у багатьох випадках як уточнюючі порівняння  з відтінком міри й ступеня.

Сполучникові  порівняння-означення можуть бути як непоширеними, так і поширеними. Найтиповішими засобами їх вираження виступають:

а) іменники в називному відмінку: « Журливо мліли очі сумовиті , і борошно , мов біла кров , лилось» [63];

б)  іменники в непрямих відмінках: « Над сизим смутком ранньої зими  принишкли хмари , мов копиці сіна»[113];

 

 

в)  виокремлені прикметники, що виступають у ролі уточнюючих членів речення : «А творчість завжди мрійна і тривожна , немов травнева неспокійна ніч» [74].

8.  Порівняння –  прикладки безсполучникового і  сполучникового типу    Безсполучникові: «Вростають у небо високе, де зорі – жовті-джмелі» [93].

Сполучникові порівняння-прикладки найчастіше вживаються у фольклорі, проте незначна їх кількість зустрічається в аналізованих творах Василя Симоненка. Наприклад: « Мудрости своєї по краплині смертні вам, як бджоли віддали»[182].

9. « Порівняння – додатки, виражені  родовим безприймениковим відмінком іменників, займенниками у родовому відмінку з прийменниками від і до та іменниками у знахідному відмінку з прийменниками за і над , вищого і найвищого ступеня порівняння»[9,189 ].

Прівняння додатки можуть виражатися і орудним відмінком  іменника без прийменника, наприклад: « Розкрилося ніжним суцвіттям, збентежене серце моє»[ 98].

Василь Симоненко у  своїх віршованих та прозових твора вживає усі вище згадані типи порівнянь – членів речення. Проте найчастіше у нього можна зустріти  порівняння-підмети, порівняння-обставини способу дії, а також порівняння-означеня.

 

 

 

1.2  Структура  та спосіб вираження порівняльних конструкцій у поезіях Василя Симоненка

Розглядаючи порівняння, нам теж варто зазначити , що вони бувають сполучниковими та безсполучниковими.

«До сполучників , які використовуються у порівняльних конструкціях, відносять такі : як ( може виступати як у ролі сполучника, так і сполучного

 

 

слова) , мов, мовби , немов , немовби , мовбито , немовбито , наче , начеб , начебто , ніби , нібито , ніж , гей , гейби , буцім , буцімто – всього двадцять один сполучник»[2,312 ].

Информация о работе Порівняльні конструкції у збірці Василя Симоненка «Берег чекань»