Вибухи на військових складах України та психологічна допомога населенню

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту україни                                                Київський національний торгово-економічний  університет

Індивідуальне завдання

з дисципліни Цивільний  захист                           на тему : «Вибухи на військових  складах України та психологічна  допомога населенню».

 

 

 

Роботу виконала                       студентка 5 курсу 5 групи                            ФРГТБ                                         Мазурик Оксана

  

План:

Вступ

1. Особливості вибухів на військових складах та чинники, що їх спричиняють.
2. Вибухи на військових складах, які відбулися в Україні.
3. Основні напрямки роботи психологів в осередку надзвичайної ситуації
4. Чинники які впливають на психологічний стан населення.

Висновок

Список використаної літератури

 

Вступ

В Україні є понад 1500 великих  вибухо- та пожежонебезпечних об'єктів, на яких знаходиться понад 13,6 млн т твердих і рідких вибухо- та пожежонебезпечних речовин. Ці об'єкти розташовані в центральних, східних і південних областях країни, де сконцентровані хімічні, нафто- і газопереробні, коксохімічні, металургійні та машинобудівні підприємства, розгалужена мережа нафто-, газо-, аміа-копроводів, експлуатуються нафтогазопромисли і вугільні шахти.

За певних умов, у процесі  виробництва стають небезпечними і  легко спалахують деревний, вугільний, борошняний, зерновий, амонієвий, торф'яний, льняний та бавовниковий пил.

Протягом 2004 р. в Україні  стався 71 випадок пожеж і вибухів.

Вибухи і пожежі трапляються  на об'єктах, які виробляють або зберігають вибухонебезпечні та хімічні речовини в системах і агрегатах під великим тиском (до 100 атм), а також на газо- і нафтопроводах. Найбільше (у 1999 р.) НС пов'язаних з пожежами (вибухами) було на підприємствах вугледобувної — 42, хімічної, нафтохімічної і нафтопереробної галузей промисловості — 12, транспорті — 16. Пожежі й вибухи на військових складах у 2004—2005 рр. в Київській і Хмельницькій областях призвели до загибелі людей і великих матеріальних збитків.

Причиною загоряння, вибухів, руйнувань і пожеж може бути наявність  у виробничих приміщеннях парів  легкозаймистих рідин або газів і джерела запалення. Імовірність вибуху і його небезпечність визначаються такими характеристиками парів, рідин і газів, які бувають у виробничих приміщеннях агропромислового комплексу: межами вибухової концентрації в повітрі парів (у відсотках до об'єму); щільністю парів і газів відносно щільності повітря, яка приймається за одиницю; температурою самоспалахування парів і газів; температурою самозагоряння парів і газів; точкою загоряння парів рідин — нижня межа температури, при якій можливе спалахування від стороннього джерела запалювання.

Пари деяких рідин і газів можуть загорятися від відкритого вогню, електричної іскри, розжареного предмета, сигарети. Більш небезпечні рідини з низькою точкою загоряння (табл. 1) — тому що їхні пари можуть спалахувати при температурі навколишнього повітря. Небезпечні важкі гази, які можуть збиратися до вибухової концентрації в підвалах, погрібах, ярах, долинах; менш небезпечні гази, які мають щільність меншу від щільності повітря, вони швидко піднімаються і розсіюються у верхніх шарах атмосфери.

 

Таблиця 1

Характеристика  деяких рідин і газів, що загоряються

Назва рідин і газів	Межі вибухової концентрації, об'єми, %	Точка загорання парів, °С	Відносна щільність парів  і газів (щільність повітря)	Максимум тиску вибуху, кН/м2	Температура спалахування, °С
Ацетилен	2,5—100	—	0,91	1035	305
Ацетон	2,6—12,8	-18	2,00	573	535
Аміак	15,0—28,0	—	0,58	—	630
Бутан	1,8—9,0	—	1,9—2,01	669	410
Етиловий спирт	3,3—19,0	13	1,59	684	365
Етилен	2,7—36,0	—	0,98	821	425
Водень	4,0—75,0	—	0,07	697	585
Метан	5,0—15,0	—	0,55	—	538
Лігроїн	1,3—6,0	-43	3,0—4,0	—	250—400
Пропан	2,2—10,0	—	1,4—1,56	662	450

 

1. Особливості вибухів на військових складах та чинники, що їх спричиняють.

При складанні планів цивільного захисту і прогнозуванні можливої обстановки необхідно звернути увагу  на проведення заходів, які зменшують  імовірність виникнення спалахування і вибухів легкозаймистих рідин і газів, що є на конкретному виробництві. Імовірність спалахування і вибуху зменшують: ефективна вентиляція обладнання приладів, які попереджують виділення парів і газів і збирання вибухових концентрацій, вилучення потенційних джерел запалювання (електроприлади та ін.), ізоляція або відокремлення вибухонебезпечних приміщень, встановлення пристроїв для придушення вибуху, встановлення полум'ягасних металевих сіток, перфорованих листів металу, сотових структур із гофрованих металевих стрічок і коробів, заповнених галькою або керамічними кільцями, винесення вибухонебезпечних робіт на відкрите повітря, обладнання вихідних отворів кришками і перегородками, які легко відкидаються або руйнуються, іскроутворююче обладнання (вимикачі, рубильники та ін.) слід встановлювати з пристроями, які гасять іскри (занурювання у мастило).

Спалахування і вибух  пилу залежать від розміру і форми  частинок. Зі зменшенням розміру частинок плоскої форми підвищується можливість спалахування.

Пил вибухає при концентрації в повітрі не нижче певної межі. Для більшості матеріалів межею  вибуху є 20—40 г/м³, з максимальним тиском вибуху від 7,3 до 450 кПа і температурою спалахування 400—600 °С, за винятком цирконію, який спалахує при 20 °С, та сірки — при 190 °С.

Спалахування пилу в хмарі  сільськогосподарських продуктів  відбувається при температурі від 480 до 550 °С. Зі збільшенням шару товщини  пилу до 1,25 см температура займання знижується на 210— 350 °С (табл. 2).

Відомі випадки виникнення великих аварій на підприємствах внаслідок утворення вибухонебезпечних сумішей та їх спалахування. Наприклад, у 1974 р. на Бременській борошняній фабриці стався вибух, який повністю зруйнував будівлі й спричинив загибель людей. Для вивчення невідомого явища провели дослідження: 4 кг кукурудзяного крохмалю розпилили в повітряному замкнутому просторі, за допомогою електрозапалу була проведена детонізація суміші. Утворилася вогняна куля діаметром 4 м з температурою понад 3000 °С.

Таблиця 2

Температура спалахування хмари і шару пилу

Вид продукту	Температура спалахування хмари, °С	Температура спалахування шару товщиною 1,25 см, °С
Борошно пшеничне	480	250
Соєве борошно	540	190
Порошкове молоко	490	200
Сіно мелене	550	220
Дріжджі	520	260

 

Понад 1/3 усіх зареєстрованих випадків вибуху пилу сталися на деревообробних підприємствах, 1/4 випадків — це вибухи розпилених частинок продовольства, жирів і олії; вибухи комбікормового пилу в бункерах — 20 %. Встановлено, що пилові частинки розміром не менше 0,5 мм за своїми вибуховими можливостями наближаються до вибуху парів палива. Розвиток пилового вибуху також подібний до вибуху газової суміші.

 

 

 

2. Вибухи на військових складах, які відбулися в Україні.

Вибухи військових складів  на Звіринці, що сталися 6 червня 1918 року, стали найстрашнішими за всю історію  Києва: вони знищили цілий житловий масив, під руїнами якого загинули дві сотні людей.

Причиною трагедії стали  військові склади, розташовані в  Звіринецькому форті – місці, яке сьогодні займає Національний ботанічний сад ім. Миколи Гришка. У форті  здетонували запаси Південно-Західного фронту колишньої Російської імперії – понад 2 млн артилерійських снарядів. Феєрверк із боєприпасів, що вибухали і розліталися, знищив 900 будинків у столичному районі Звіринець – фактично цілий житловий масив. У цьому пеклі загинули дві сотні жителів, ще 1 тис. осіб відбулася пораненнями різного ступеня тяжкості.

Вибухи  в Новобогданівці:

У серпні 2006 року на розташованих в  двох з половиною кілометрах від  села Новобогданівка Запорізької області  складах 275-ї бази зберігання артилерійських боєприпасів почали вибухати снаряди. Вогонь охопив площу близько трьох гектарів. З Новобогданівки евакуювали 1,5 тис. осіб. Пожежу погасили лише через три доби.

Вибух в Дніпропетровську:

У жовтні 2007 року в житловому будинку  в Дніпропетровську стався вибух  газу. Будинок був частково зруйнований, загинули 23 людини. Потерпілими в  результаті аварії визнані 430 осіб. Дніпропетровська прокуратура вважає, що причиною вибуху стало порушення правил техніки безпеки співробітниками місцевого підприємства - АТ "Дніпрогаз".

Вибух під Харковом:

В серпні 2008 року вогонь від лісової пожежі перекинувся на територію відкритих складів боєприпасів, на яких зберігається 94 тис. тонн снарядів, кажуть у Міністерстві оборони України. Ситуацію ускладнили спека і сильний вітер. Наразі снаряди вже не вибухають. За попередніми даними, зі 134 місць зберігання боєприпасів неушкодженими пожежею залишилися 15, говорить Ігор Михалко, заступник голови керівника прес-служби Міністерства оборони України. «На цій базі немає ракет. Радіус ураження боєприпасів до 3 км. Склади розташовані за 3 км. від будинків мешканців. Є інформація, що декілька будівель пошкоджені, а в деяких вибиті шибки. Жодних даних щодо постраждалих немає ».

3. Основні напрямки роботи психологів в осередку надзвичайної ситуації

Як доводить досвід інших  країн, та досвід роботи персоналу МНС  України, психологи та психологічна служба в МНС України повинна  вирішувати питання з двох основних напрямків:

1.     Психологічний супровід службової діяльності персоналу МНС

2.     Психологічна робота з населенням, яке постраждало від різноманітних надзвичайних ситуацій

Вважається, що раз людина працює в МНС, то ця людина готова апріорі  до різноманітних емоційних навантажень, і може подолати будь-які стресогенні  впливи. Але нажаль, це не зовсім так.

Досліди, які були проведені  науковцями нашої лабораторії, виявили, що у робітників МНС під час  ліквідації різноманітних надзвичайних ситуацій, в тому числі пожеж, частота  пульсу іноді перевищує 160 ударів у  хвилину. І після завершення робіт  теж потрібно декілька годин для  реабілітації та поновлення нормального  психічного стану.

Таким чином, і психологічна підготовка особового складу повинна  перш за все допомагати персоналу  МНС в вирішенні таких основних питань:

Ø     вміння керувати своїм психічним станом, особливо під час перебування в ситуації загрози здоров’ю чи життю

Ø     спілкування з потерпілими під час ліквідації НС, особливо за умов, коли потерпілий знаходиться в стані емоційної напруги

Ø     вміння бути постійно готовим для виконання несподіваних задач.

Наприклад, катастрофа під  Донецьком показала, що з 172 працівників  ГУ МНС України в Донецькій  області, які були задіяні для  ліквідації цієї надзвичайної ситуації, далеко не всі змогли виконувати свої обов’язки.

У 18 ліквідаторів після закінчення робіт були виявлені всі ознаки посттравматичного  стресового розладу, який має такі прояви:

Ø     підвищена фізіологічна збудженість, яка проявляється у нічних кошмарах, нав’язливих станах, спогадах та думках;

Ø     емоційне виснаження, яке має вигляд зниженого настрою, підвищеної тривожності, різке зменшення інтересу до всіх проявів життя;

Ø     деякі поведінкові порушення. Це дратівливість, зниження активності, порушення у спілкуванні з рідними та колегами по роботі.

Основними психогенними чинниками, які негативно впливали на психічний стан працівників під час ліквідації наслідків цієї катастрофи, були:

1.     Вражаючі наслідки падіння та вибуху літака з розльотом елементів конструкції літака та загиблих у значному радіусі.