Психологія адвокатської діяльності

Виходячи з цього, можна говорити про виключне положення адвокатури у кримінальному процесі. Захисник-самостійна і незалежна процесуальна фігура. Законодавець визначає обов'язки захисника (використовувати всі зазначені у законі методи і засоби для з'ясування обставин, що виправдовують звинуваченого чи пом'якшують його відповідальність; надавати звинувачуваному необхідну юридичну допомогу) і визнає певну однобічність діяльності адвоката, звільняючи його від пошуку небажаних для підзахисного обставин. Разом із тим, значна кількість питань адвокатської діяльності і відносини, що при цьому виникають, не врегульовані нормами права. Це потребує цілеспрямованого і систематизованого підходу до формування психологічної культури захисника.

Вступ
1. Психологічна структура адвокатської діяльності
2. Психологічна підготовленість адвоката
3. Психологічні аспекти захисної промови адвоката
Висновок
Використана література