Особенности проявления агрессии у детей дошкольного возраста

 

 

                        Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України 
     Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського

 

                                                                                                                       Кафедра загальної та   
                                                                                                                                                                 вікової психології

 

 

 

 

                    РЕФЕРАТ  
                                        на тему: 
      «Особливості прояву агресивності в  
             молодшому шкільному віці»

 

 

                                                                                                                                          Студентка I курсу 
                                                                                                                                           факультету іноземної філології 
                                                                                                                                           група 126 
                                                                                                                                          Тіторова О.Д.

                                                                                                                                           Викладач: 
                                                                                                                                           Рєпка А.О.

 

 

 

 

                                                                         Миколаїв 2014

 

Зміст

 

 ВСТУП

Актуальність дослідження: У сучасних умовах розбудови Української держави особливого значення набуває проблема створення такої виховної системи, яка б забезпечувала формування особистості нового типу, особистості з високим рівнем духовності та культури, вмінням творчо мислити, гнучко реагувати на зміни в оточуючій дійсності й самій створювати їх.

Разом з тим наявність несприятливих соціально-педагогічних обставин, негативних соціальних умов веде до педагогічної занедбаності, моральної деградації, неадекватності поведінки дитини нормам тієї системи суспільних відносин, у яку вона включаються в міру свого соціального становлення.

Перехід до навчання в школі – кризовий момент розвитку дитини, успішне проходження якої може стати як захисним фактором, так і фактором ризику формування в неї агресивної поведінки.

Страхітливі випадки жорстокої поведінки з дітьми мали місце завжди. Але зараз хвиля озлоблення захоплює все більше і більше саме дитячі серця, що знаходить своє вираження у випадках дитячої агресивної поведінки, що почастішали, по відношенню один до одного, до батьків, педагогів, тварин, собі самому. Проблема дитячої агресії все частіше і частіше хвилює батьків, вчителів, психологів, лікарок. До чого це може привести сучасне суспільство, враховуючи той безперечний факт, що діти – це майбутнє суспільства, майбутнє держави, майбутнє країни. У психології тема агресії і агресивності постійно знаходиться у полі зору учених і практиків. Існує велике число теоретичних концепцій, що пояснюють ці феномени, проводяться багаточисельні експериментальні дослідження, багато психотерапевтичних шкіл, стикаючись з проблемою агресивної поведінки, розробляють техніку його корекції.

Сама по собі тема “дитячої агресивності” довгий час була закрита і тому не отримала належної розробки у вітчизняній психології. Навіть в даний час публікації на цю тему у нас одиничні і є головним чином оглядом зарубіжних досліджень. Хотілося б відзначити тих дослідників, хто вивчав проблему дитячої агресивності. Це Фурманів І.А, Захаров А.І, Сафін В.Ф та ін.

Актуальність даної теми в тому, що проблемою сьогодення в загальноосвітніх закладах є агресивна поведінка учнів молодшого шкільного віку. На жаль, цій проблемі не наділяється достатньої уваги в психологічній та педагогічній літературі. Вона є надзвичайно важливою й потребує свого розв'язання. Адже саме в цей віковий період закладаються основні стереотипи поведінки.

Об'єкт дослідження: агресивність в молодшому шкільному віці.

Предмет дослідження: особливості агресивних проявів у молодших школярів.

Мета дослідження: виявити особливості прояву агресивності в молодшому шкільному віці

Гіпотеза: діти молодшого шкільного віку мають середній рівень прояву агресії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Теоретичний аналіз проблеми агресивності в молодшому шкільному віці

 

1.1 Феномен агресивності в психології

1.1.1 Поняття агресії та агресивності

Коли люди характеризують когось як агресивного, вони можуть сказати, що він звичайно ображає інших, або що він часто недружній, або ж що він, будучи досить сильним, намагається робити все по-своєму, або, можливо, що він твердо відстоює свої переконання, або, можливо, без страху кидається у вир недозволених проблем.

Таким чином, при вивченні агресивної поведінки людини ми відразу ж стикаємося з серйозною і суперечливою задачею: як знайти виразне і придатне визначення основного поняття.

Відповідно визначення агресії, запропонованому Бассом, агресія – це будь-яка поведінка, що містить загрозу або що наносить шкоду іншим.

Друге визначення, запропоноване декількома відомими дослідниками, містить наступне положення: щоб ті або інші дії були кваліфіковані як агресія, вони повинні включати в себе намір образи, а не просто призводити до таких наслідків.

І нарешті, третя точка зору, висловлена Зільманном, обмежує вживання терміну агресія спробою нанесення іншим тілесних або фізичних ушкоджень.

Незважаючи на значні розбіжності відносно визначень агресії, багато які фахівці в області соціальних наук схиляються до прийняття визначення, близького до другого з приведених тут. У це визначення входить як категорія наміру, так і актуальне спричинення образи або шкоди іншим. Таким чином, в цей час більшістю приймається наступне визначення.

Агресія – це будь-яка форма поведінки, націленої на образу або спричинення шкоди іншій живій істоті, не бажаючій подібного ставлення.

 

Агресивна поведінка

Визначення передбачає, що агресію потрібно розглядати як модель поведінки, а не як емоцію, мотив або установку. Це важливе твердження породило велику плутанину. Термін агресія часто асоціюється з негативними емоціями – такими як злість; з мотивами – такими як прагнення образити або зашкодити; і навіть з негативними установками – такими як расові або етнічні забобони. Незважаючи на те що всі ці чинники, безсумнівно, грають важливу роль в поведінці, результатом якої стає спричинення шкоди, їх наявність не є необхідною умовою для подібних дій, злість зовсім не є необхідною умовою нападу на інших; агресія розвертається як в стані найповнішої холоднокровності, так і надзвичайно емоційного збудження. Також абсолютно не обов'язково, щоб агресори ненавиділи або навіть не симпатизували тим, на кого направлені їх дії.

Включення категорії наміру у визначення агресії привносить суперечність в розуміння того, чи є та або інша дія актом агресії.

Однак іноді намір заподіяти шкоду встановлюється досить просто – агресори часто самі признаються в бажанні зашкодити своїм жертвам і нерідко жалкують про те, що їх нападки були безрезультатні. І соціальний контекст, в якому розгортається агресивна поведінка, часто виразно свідчить про наявність подібних намірів. Уявимо собі, наприклад, наступну сцену. У барі деяка людина обсипає іншого лайкою, і зрештою у останнього вривається терпіння, і він б'є свого кривдника пустою пивною пляшкою по голові. У цьому випадку немає достатніх підстав сумніватися в тому, що кривдник мав намір образити або заподіяти шкоду потерпілому і що його дії повинні розцінюватися як агресивні.

1.1.2 Причини агресії:

1. Зловживання алкоголем  і наркотичними засобами. У людини, що захоплюється споживанням  алкоголю понад норми, поступово  починає розхитуватися нервова  система, що призводить до неадекватної  агресивної реакції на, здавалося  б, не варті уваги ситуації. Вживання  наркотичних засобів навіть в  найменшій кількості викликає  звичку і потужну потреба людини  у наркотики, а внаслідок несвоєчасного  отримання чергової дози у "людини" починається "ломка", що викликає  сильне прояв агресії по відношенню  до всіх людей без поділу  на друзів і ворогів.

2. Проблеми в особистому  житті. До цієї причини відноситься  як відсутність постійного партнера, так і проблеми в сексуальному  житті. Коли людина ніяк не  зустріне супутника (-цю) життя, він  відчуває себе самотнім. Почуття  самотності гризе людини зсередини, він не розуміє, чому не може  нікому сподобається. Згодом почуття  самотності викликає депресію, а  після переходить в агресивне  стан. Людина починає злитися  на самого себе і на інших  людей, проявляючи агресію при  кожній згадці своєї проблеми  іншими людьми. Від проблем в  сексуальному житті чоловіків  найчастіше страждають їх супутниці, так як чоловік, відчуваючи своє  безсилля, здатний шукати винного, і, як не дивно, знаходить поруч  із собою, звинувачуючи жінку  в тому, що вона не здатна  завести його, що вона одужала  і т.д.

3. Дитячі психічні травми. Нерідко дитина хворіє неврозами  і іншими психічними захворюваннями  внаслідок грубого стосунки батьків  один до одного і до дитини. Дитяча психіка в сотні разів  ранима, ніж психіка дорослої  людини, що часто не враховується  багатьма батьками, що мають з'ясовувати  стосунки при дитині. Суворе виховання  також є суттєвою причиною  агресивності, так як, подорослішавши, у колишнього дитини з’являються свої діти, яких він виховує так же, як його батьки виховували. Якщо ви виховуєте своєї дитини агресивними методами, все йому забороняєте і караєте ударами за кожну провину - чекайте такого ж ставлення до своїх онуків.

4. Захоплення переглядом  трилерів і квест-іграми. Якщо  людина більшу частину часу  проводить за переглядом трилерів  і фільмів жахів, це негативно  позначається на його психіці. Особливо справедливо по відношенню  до підростаючому поколінню. У  США відомий випадок, коли після  перегляду чергового трилера  школяр у класі відкрив вогонь  з бойового пістолета по однокласників  і вчителів. Сучасні ігри також  перенасичені актами насильства. Всім відома гра "DOOM", в якій  головний герой за допомогою  різних видів зброї легко розправляється  з ворогами. Адже деякі гравці  здатні ставити себе на місце  головного героя ігор, прагнучи  наслідувати йому вони тонка  грань між життям і віртуальною  реальністю.

5. Відмова від відпочинку, недосипання. Людина, відпочивальник  лише 2-3 години в добу, не встигає  відновити свої сили, яких не  вистачає для забезпечення опірності  стресових ситуацій. В результаті  при настанні даних стресових  ситуацій людина втрачається, починає  злитися на інших людей, не  в змозі спокійно оцінити ситуацію.

1.1.3 Прояви агресії

Прояв агресії пояснюють біологічні та соціальні фактори.

Агресивність може бути не тільки жорстокою, але і нормальною реакцією індивідуума в ході боротьби за виживання.

Агресивні дії можуть бути ослаблені або направлені в соціально прийнятні рамки з допомогою позитивного підкріплення неагресивної поведінки, орієнтації людину на позитивну модель поведінки, зміна умов, що сприяють прояву агресії.

Прояви агресії дуже різноманітні. Психологи виділяють два основних типи агресивних проявів:

- цільова агресія;

- інструментальна агресія;

Цільова виступає як здійснення агресії в якості раніш спланованого акту, метою якого є нанесення шкоди об’єкту. Інструментальна агресія здійснюється як засіб досягнення певного результату, який сам по собі не являється агресивним актом.

Агресивні прояви розрізняються за своєю структурою (А.К. Осинський, І. Заграфова, Н.Д. Левітов):

1. За спрямованістю: - Агресія  спрямована назовні; Аутоагресія  – спрямована на себе;

2. За метою: - інтелектуальна  агресія; ворожа агресія;

3. За методом вираження: - фізична агресія; вербальна агресія;

4. За ступенем виразності: - пряма агресія; непряма агресія;

5. За наявністю ініціативи: - ініціативна агресія; оборонна  агресія;

В підручнику Платонової добавляються ще декілька форм:

- негативні – позитивні (деструктивні - конструктивні);

- явні – латентні (зовнішня  яка спостерігається – прихована  агресія);

- его – синтонні (які  приймаються особистістю) – его  – дистонні (які не приймаються  «Я», засуджуються). Найбільш звичними, явними вираженнями агресивної  поведінки вважаються : злослів`я, завищення  тону і гучності голосу, афектація, примушення, негативне оцінювання, образи, погрози, використання фізичної  сили, застосування зброї. Агресія  може бути спрямована:

- на оточуючих людей  поза сім`ї; - тільки на близьких  людей; - на тварин; - на себе (наприклад, в формі висмикування волосся, здирання шкіри, кусання нігтів, відмови від їжі в підлітковому  віці);- на зовнішні фізичні об`єкти; - на символічні і фантазійні  об`єкти .

Найчастіше за все, агресія викликається словами і вчинками, тобто має соціальний контекст. Негативні емоції, які викликаються образами, або перешкодами, ведуть до агресивних намірів. Чим вищий рівень фрустрації, тим сильніше агресія постраждалого [3]. Фрустрація може викликати дві взаємовиключні емоції – страх або гнів і, відповідно, два види реагування – втеча або напад. Вибір стратегії реагування залежить від особистісних особливостей, стану людини, а також від зовнішнього стимулювання того, чи іншого виду поведінки. Важливу роль в становленні агресивної поведінки грають навчання і виховання.