Фактори, які впливають на пам'ять

Запам'ятовування осіб. Щоб запам'ятати обличчя, необхідно уважно його розглянути, звертаючи увагу на форму, відмінні ознаки (предмети), які рідко зустрічаються у інших людей.

 Запам'ятовування імен. Перша умова для запам'ятовування імені - воно повинно бути вимовлене голосно і чітко. Його слід повторити раз - другий, щоб зафіксувати в пам'яті. Деякі користуються способом зв'язування імені із зоровим образом особи, якій воно належить, з його характерними прикметами.

Так само крім ефективних методів запам'ятовування є деякі загальні рекомендації яких варто дотримуватися що б пам'ять добре працювала. Необхідно ретельно стежити за своїм харчуванням. 50-60 % від загальної маси мозку становить жирова тканина, яка  захищає нервові клітини. Чим міцніше цей захист, тем швидше йде передача інформації, розумовий процес підсилюється. Саме із цієї причини, лікарі  радять включати в раціон дітей незбиране молоко.  Нестача жирів виснажує мозок навіть дорослої людини.

Тому в  харчовий раціон обов'язково повинні входити  продукти, що містять  корисні жири : риба, городина, горіхи.

 Їжте мигдаль, вважається, що саме цей горіх поліпшує пам'ять. Пийте яблучний сік. Учені Массачусетского університету встановили, що яблучний сік підвищує вироблення ацетилхоліну - медіатора, що впливає на процес передачі нервового збудження. В результаті поліпшується пам'ять людини. Треба постаратися не виснажувати свій організм твердими дієтами, що обмежують надходження корисних для пам'яті речовин. Міцний сон, без нього пам'ять на хімічному рівні нездатна працювати в повну потужність. До того ж мозок людини настроєний на біологічні ритми зміни дня й ночі, тому спати потрібно саме вночі – у темний час доби відбувається повне відновлення клітин мозку.

Фізичні навантаження. Ожиріння та усі хвороби, які воно породжує,  негативно позначаються на роботі головного мозку. Відсутність належного руху призводить до того, що в  кровоносних судинах починають утворюватися атеросклеротичні бляшки,  кров  не може нормально циркулювати, а отже порушується  кровообіг  з усіма наслідками, що випливають. Мозок не одержує необхідної кількості поживних речовин і його нормальне функціонування порушується. Щоб не допустити цього рухайтеся щодня.

Гнів,  страх і все те, що веде  до стресу руйнівно діє на   ті ділянки мозку, які відповідальні за пам'ять. Але найстрашнішим і руйнівним для пам'яті стрес-фактором є депресія. Тому позитивні емоції дуже важливі для гарної роботи пам'яті тому потрібно налаштовувати себе на позитивні емоції й частіше посміхатися.

Висновки.

У даній роботи я дала загальну характеристику важливому психічному процесу - пам’яті. Найбільш детально питання пам'яті людини представлені в працях учених минулого і сучасності: А. Біне, Г. Еббінгауз, К. Бюлер,  Т. Рібо, З. Фрейд, П. Жане, Л.С. Виготський, П. І. Зінченко, А. А. Смирнов і т.д.

Німецький учений Г. Еббінгауз керувався асоціативної теорією пам'яті; А. Біне і К. Бюлер розробили смислову теорію пам'яті; у Росії Л.С. Виготським була розроблена культурно-історична теорія походження вищих психічних функцій людини; свій значний внесок у вивчення пам'яті внесли також П. І. Зінченко та А.О. Смирнов, які детально досліджували залежність мимовільного і довільного запам'ятовування від організації практичної діяльності і від інших умов, в яких відбувається запам'ятовування або відтворення інформації людиною.

У роботі були розглянуті два основних типи класифікації пам'яті. У першому виділяють миттєву, короткочасну, оперативну, довгострокову і генетичну пам'ять. У другому - рухову, зорову, слухову, нюхову, дотикальну і емоційну.

При розгляді в роботі основних процесів і механізмів пам'яті, ми, виходячи з понять: обсяг, швидкість відбитку, точність відтворення, тривалість збереження, готовність до використання збереженої інформації, проаналізували такі процеси як: запам'ятовування, збереження, відтворення, впізнавання і забування. Таким чином, пам'ять - це складний психічний процес, що складається з декількох приватних процесів, пов'язаних один з одним. Пам'ять необхідна людині, - вона дозволяє їй накопичувати, зберігати і згодом використовувати особистий життєвий досвід, в ній зберігаються знання і навички. Перед психологією стоїть низка складних завдань, пов'язаних з вивченням процесів пам'яті: вчення того, як відображають сліди, які фізіологічні механізми цього процесу, які умови сприяють цьому відтворенню, які її межі, які прийоми можуть дозволити розширити обсяг зображеного матеріалу. Крім цього існують й інші питання, на які необхідно дати відповідь. Наприклад, як довго можуть зберігатися ці сліди, які механізми збереження слідів на короткі і довгі відрізки часу, які ті зміни, які зазнають сліди пам'яті, що знаходяться в прихованому (латентному) стані і як ці зміни впливають на перебіг пізнавальних процесів людини. Незважаючи на багаторічні дослідження, повної картини про фізіологічні механізми пам'яті поки немає.

Список літератури:

1. Асмолов А.Г. Книга І. Принципи организации памяти человека: системно-деятельностный подход к изучению познавательних процессов. Акад. пед. и соц. наук,-Моск псих,- соц. наук. Издательство: Інститут практической психологии. Воронеж НПО «МОДЕК» 1996.-Разд 2-с 256.
2. Аткінсон Р. Пам'ять людини в процесі навчання/ переклад з англ. – М. Прогресе, 1980р.
3. Белозерцева В.И. корректори: Волошина Н.С. Коган Е.М. Память и ее развитие - Ульяновський Госпединститут им. И.Н.Ульянова. 1974г.
4. Большунов Я.В. Память и ее развитие, зборник статей - Ульяновск (м-во образования  РСФСР) 1976.-172с.
5. Бордовськая А.А. Розум С.І. Психология и педагогика – СПб Питер 2002.- 432с.
6. Бочарова С.П. Память в процессах обучения и профессиональной деятельности. – Тернополь, 1997г.
7. Вартинян Г.А, /Механизмы памяти ЦНС/ Л., Наука, 2008г.
8. Гиппенрейтер Ю.Б. Романова В.Я.Психологія пам’яті. Хрестоматия по психологии. Издательство «ЧеРо» 2002-816с.
9. Зинченко Н.М.  Непроизвольное запоминание. – М; Изд-во Академии пед. Наук РСФСР, 1961.
10. Іванов-Муромський К.А. Мозок і пам'ять. – Київ; Наука, 2007р.
11. Йейтс Ф.А. Исскуство памяти. – Спб, Питер 1997г.
12. Лапп Д. Исскуство помнить и забывать/ Пер. с англ. – Спб: Питер, 1995г.
13. Лазер Ф. Тренировка памяти. – М. Эйдонос, 1995г.
14. Леонтьев А.Н. Розвиток виших форм запоменания /Хрестоматия по общей психологии/ Психология памяти – М. 1979.-166с.
15. Линдсей П., Норманн Д. Переработка информации у человека. – М: Мир, 1974г.
16. Лурия А.Р./ Маленькая книжка о большой памяти / Изд. МДУ, 2008.
17. Монахова Т.Г. Журнал Домашний лицей №4 для старшеклассников родителей  и учителей/ Яковлева Г.А. Баучкина  В.Д. – СПб Питер 1997.-36с.
18. Рубинштейн С.Л. Основи общей психологии/ В 2т.-Т.І.-М. 1989.-302с.