Програмний модуль ідентифікації користувачів сайту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.2. Результати тестування

Після проведення усіх необхідних тестів не було виявлено проблем роботи системи. Всі користувачі розпізнавались за своїми OpenId ідентифікаторами. При авторизації користувача його приватні дані не булі розголошені - тобто, можна сказати, що система пройшла тестна безпеку даних. При виявленні помилок у ідентифікаторі користувача система відповідала інформацією про помилку, тобто, для користувача така система буде цілком зручною.

При помилці на сервері, при вході  користувача на сайт, система спочатку 3 рази повторювала вхід авторизацію  на сервері, в разі відмови, система  видавала користувачу повну інформативну відповідь, по яким причинам користувач не зміг пройти авторизацію.

 

Тобто, можна сказати, що система  працює стабільно, реагує на помилки  коректно та є зручною у використанні для користувача.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. ОХОРОНА ПРАЦІ

Для забезпечення належних умов праці, розглянуті наступні фактори: освітленість робочого місця (рис. 23), ураження електричним струмом, вентиляція приміщення, вібрації та шум, пожежна безпека.

Даний розділ дипломного проекту базується на НПАОП0.00-1.28-10 і                          ДНАОП 0.00-1.31-99.

4.1. Аналіз робочого місця

Рис. 23. Робоче місце

Розміри приміщення:

1. довжина: 10 м;
2. ширина: 4 м;
3. висота: 3 м;
4. площа: 40 м²;
5. об’єм: 120 м³.

 Вікна виходять на північ. Стіни світлого кольору.

        Згідно з  НПАОП 0.00-1.28-10, на одну людину  має припадати не менше  6 м² площі і 20 м³ об’єму. Згідно з ДСанПіН 3.3.2.007-98 монітор повинен знаходитися під кутом 45º до вікна.

 

5.2. Аналіз шкідливих і небезпечних виробничих факторів

5.2.1 Мікроклімат

        У відповідності з ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату  виробничих приміщень» роботи, які  виконують користувачі ЕОМ відносяться  до категорії легкі І-а фізичні  роботи.

Мікроклімат робочого приміщення повинен відповідати  наступним вимогам:

 

Таблиця 2.

Оптимальні  величини температури, відносної вологості  та швидкості руху повітря в робочій  зоні виробничих приміщень

Період року	Температура, °С		Відносна вологість (%) на робочих  місцях	Швидкість руху (м/сек.) на робочих місцях
	Верхня межа	Нижня межа
Холодний	24	22	60-40	0.1
Теплий	25	23	60-40	0.1

 

        Приміщення повинно бути обладнане  кондиціонером  – спліт-система з внутрішнім блоком настінного типу та пасивною системою вентиляції – припливна загально обмінна вентиляція. Природній обмін повітря здійснюється через віконні прорізи та кватирки. Ці заходи забезпечують належний вентиляцію приміщення.

        Для підтримання необхідної температури  у холодний період року приміщення  має бути обладнаним водяним  опаленням низького тиску. Така  система опалення дозволяє рівномірно  нагрівати робоче приміщення, централізовано  регулювати температуру теплоносія (води), підтримувати відносну вологість  повітря на відповідному рівні (повітря не пересушується), не призводить до опіків від нагрівальних приладів та є пожежобезпечною.

5.2.2 Виробниче освітлення

        Серед чинників зовнішнього середовища, що впливають на організм людини в процесі праці, світлу відводиться одне із чільних місць. Адже відомо, що майже 90% всієї інформації про довкілля людина отримує через органи зору.

Освітлення виробничих приміщень характеризується кількісними та якісними показниками. До основних кількісних показників відносяться: світловий потік, сила світла, яскравість і освітленість. До основних якісних показників зорових умов роботи можна віднести: фон, контраст між об'єктом і фоном, видимість.

У виробничих приміщеннях, які обладнанні ЕОМ, повинно  бути забезпечено належне освітлення. Використовується бокове природне освітлення та загальне верхнє штучне. При цьому  повинні бути використані 8 світильників типу ШОТ, кожний з двома люмінесцентними  лампами типу ЛД з потужністю 60 Вт. Збоку від робочого місця мають  знаходитися джерела природнього  світла (під кутом 45^о до монітору), що задовольняє норми ДНАОП 0.00-1.31-99. У відповідності до ДБН В.2.5-28-2006 освітленість приміщення має бути 300 лк.

Зберігання  зору, стану нервової системи людини та безпеки на виробництві у значній  мірі залежить від умов освітлення.

Санітарні норми вимагають максимального  можливого використання природного освітлення приміщень, тому що воно  має фізіолого-гігієнічне значення для людини, впливає на психологічний  стан, підвищує обмін речовин.

У проекті  передбачене суміщене освітлення: природне — бокове, штучне — загальне верхнє. Проектом передбачені наступні системи  освітлення: аварійне, ремонтне, робоче. 

Нижче в таблиці 6.1.2 представлені санітарні норми  освітлення, наведені  значення параметрів освітлення, прийняті проектом.

 

 

 

 

 

Норми параметрів освітлення

Розряд зорових робіт	Характер зорових  робіт	Освітле-ність при штучному освітленні E,ЛК	Значення КЕО, %
			при природному освітленні		при суміщеному освітленні
			спеці-альне	верхнє	спеці-альне	Верхнє
IVа	Загальне постійне спостереження  за ходом виробничого процесу	300	0,2	1	0,2	0,7

 

Система штучного освітлення — комбінована. В офісі використовуються люмінесцентні  лампи типу ЛД нормального виконання. Прийнята напруга — 220В.

При відключені робочого освітлення передбачене аварійне та ремонтне освітлення.

Стіни й  полки пофарбовані у світлі тони, внутрішні поверхні огороджень і  небезпечні елементи механізмів –  у червоний.

Контроль  освітленості здійснюється люксметром Ю-116 1-2 рази в рік.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.2.3 Виробничий шум

        Відповідно до ДСН 3.3.6.037-99 допустимий  рівень шуму для виконання  всіх видів робіт на постійних  робочих місцях становить 60 дБА.

Середній  рівень шуму при роботі з ЕОМ становить  близько 45 дБА, інші електроприлади, що є більш потужними джерелами  шуму не використовуються, тому вказану  норму не буде перевищено. Таким  чином робота з розробленим програмним продуктом не потребує додаткових засобів  для зниження шуму, окрім загальних  методів ізоляції від зовнішнього  шуму.

Звук  характеризується інтенсивністю (силою) – потік звукової енергії через одиницю площі, Вт/м2. Найменша інтенсивність звуку, яку чує вухо, називається порогом чутності: Jmin = 10-12 Вт/м2 при f = 1000 Гц. Найбільша інтенсивність звуку, яка сприймається на слух, створює відчуття болю – больовий поріг Jmax =102 Вт/м2 . У діапазоні від порогу чутності до больового порогу сила звуку збільшується в 1014 раз.

Такий величезний діапазон доступний нам завдяки  здатності вуха реагувати не на абсолютну  інтенсивність звуку, а на її приріст, і називається вінрівнем інтенсивності  звуку. Рівень інтенсивності звуку L – це логарифм відношення, що розглядається J, і на порозі чутності Jmin сил звуку, вимірюється в дБ:

де J – інтенсивність  даного звуку, Вт/м2; 
J_min – інтенсивність на порозі чутності, Вт/м2.

 
Зв'язок рівня інтенсивності звуку  і звукового тиску виражається  формулою: 

де P –  звуковий тиск даного звуку, Па;

P_min – звуковий тиск на порозі чутності; P_min = 2×10-5 Па на частоті 1000Гц.

Гарним  рішенням зниження рівня шуму в офісних  приміщеннях є застосування сучасних віконних профілів з двох-трєхкамерними  склопакетами.

За ДСН 2.2.4/2.1.8.562-96 «Шум на робочих місцях, у приміщеннях  житлових, громадських будівель і  на території житлової забудови»  допустимий рівень звуку у офісних  приміщеннях дорівнює  L_n=51 дБА.

 

5.2.4 Випромінювання

       При роботі з ЕОМ основним  видом випромінювання, що утворюється  є електромагнітне. Електромагнітне  випромінювання — це процес  утворення вільного електромагнітного  поля, що випромінює заряджені  частинки, які прискорено рухаються.  Його головними джерелами є  телевізійні передачі та радіолокаційні  станції, пристрої сотового й  інших видів радіозв’язку, високовольтні  мережі електропередач, комп’ютерна  техніка тощо. Ступінь біологічного  впливу електромагнітних полів  на організм людини залежить  від частоти коливань, напруженості  та інтенсивності поля, тривалості  його впливу. Підвищений рівень  електромагнітних випромінювань  шкодить здоров’ю людини. Від  цього страждає передусім нервова  і серцево-судинна системи, виникають  головний біль і перевтома,  знижується точність робочих  рухів, порушується сон. 

      Допустима величина випромінювання  повинна відповідати нормам ДНАОП  0.00-1.31-99.

Основними джерелами електромагнітних полів є серверна шафа, комп’ютери , ноутбуки та природне випромінювання.

Захист від електромагнітного  випромінювання здійснюється за такими напрямами: завдяки дистанційному  контролю і керуванню в екранованому приміщенні. Захисні властивості  екранів базуються на ефекті послаблення  напруженості електричного поля в просторі поблизу заземленого металевого предмета. Екрани виготовляються у  вигляді металевої сітки, розміщеної між екранним простором та джерелом електричного поля; організаційними  заходами (проведенням дозиметричного контролю, медичних оглядів, додатковою відпусткою, скороченням робочого часу).

Для захисту від природного випромінювання використовуються фізичні фільтри. Дія фізичних фільтрів спрямована на протистояння сонячному випромінюванню шляхом відбиття променів. Фізичні фільтри сонцезахисних засобів – це окис цинку або двоокис титану: їх часточки такого розміру, що дозволяють повністю відбити UVA та UVB-промені.

 

 

 

 

5.2.5 Електробезпека

       Живлення електрообладнання, згідно з ПУЕ 2009, здійснюється через трифазну електричну мережу змінного струму напругою 220 В з частотою 50 Гц та з глухо заземленою нейтраллю.

        Згідно з ДНАОП 0.00-1.21-98 робоче  місце підпадає під категорію  без підвищеної небезпеки.

Основними причини електротравм є наступні:

• випадкове доторкання до неізольованих струмопровідних частин електроустаткування;
• доторкання до незаземлених корпусів електроустаткування, що опинилися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції;
• застосування нестандартних або несправних переносних світильників напругою 220 чи 127 В;
• робота без надійних засобів та запобіжних пристосувань;
• старіння ізоляції і втрата нею ізоляційних властивостей;

Організаційні та технічні заходи електробезпеки передбачають: допуск до роботи на електроустановках  осіб не молодше 18 років, які мають  відповідне посвідчення, пройшли інструктаж і медичний огляд; призначення осіб, які відповідають за організацію  та проведення робіт на електроустановках, електромережах; встановлення знаків безпеки та захисних огорож біля струмовідних частин; огородження робочих місць  та вивішування плакатів безпеки; виконання  робіт за нарядом не менше ніж  двома працівниками із застосуванням  електрозахисних засобів, використання механізмів і пристосувань при проведенні робіт на струмовідних частинах та поблизу них тощо. Технічні засоби захисту – це пристрої, що слугують для захисту людини від ураження електричним струмом.

До них  належать:

• ізоляція струмвідних частин;
• недоступність для випадкового дотику до струмовідного устатку-вання;  
• захисне заземлення;
• занулення;
• захисне відключення;
• захисне розділення електромережі;
• мала напруга;
• сигналізація про небезпеку дотику;
• електрозахисні засоби.

Відповідно  ГОСТ 12.1.038-82 допустимі рівні напруги  дотику (U_д) і струму, що проходить через тіло людини (I_л) дорівнює: при нормальному режимі роботи електроустаткування U_д = 2 В, а I_л = 0.3 мА при τ ≤ 10 хв; при аварійному – відповідно 36В і 6мА при τ > 1 с.