DLL библиотеки

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Мая 2013 в 21:12, дипломная работа

Краткое описание

Найчастіше проект підключається до DLL статично, або неявно, на етапі компонування. Завантаженням DLL при виконанні програми управляє операційна система. Однак, DLL можна завантажити і явно, або динамічно, в ході роботи додатку.
Мета дипломної роботи розробити самостійно декілька власних DLL бібліотек у середовищі Delphi7, та показати приклади роботи з ними.

Содержание

Вступ 4
1.Огляд відомих рішень 6
2. Вибір метода рішення 11
2.1 Постановка задачі 11
2.2 Обраний метод 11
3. Реалізація 21
4.Охорона праці 26
4.1 Характеристика приміщення 26
4.2 Дослідження природного освітлення 29
4.3 Дослідження штучного освітлення 33
4.4 Дослідження достатності вентиляції 35
4.5 Дослідження пожежобезпеки 38
Список Літератури 40

Прикрепленные файлы: 1 файл

Звіт на Дипломну(ап).doc

— 456.00 Кб (Скачать документ)

б) відношення відстані точки, що розраховується, від зовнішньої стіни до глибини приміщення дорівнює 2,5/9=0,5;

в) середній коефіцієнт відображення стелі, стін, підлоги :   (для меблів середнього відтінку між темним і світлим тонами).

г) відношення довжини приміщення до його глибини дорівнює 5/5=1.

Виходячи з розрахунків, з таблиці значень коефіцієнта   при бічному освітленні визначаємо, що .

Для визначення коефіцієнта  необхідно використати таблицю значень світлових характеристик світлових прорізів при бічному освітленні, береться по [34]. Для даного приміщення

кзд - коефіцієнт, який враховує затемнення вікон іншими будівлями, якщо будівель немає, то кзд=1. У даному приміщенні немає навпроти інших приміщень, тому приймаємо кзд=1 [34];

кз - коефіцієнт запасу, береться в межах кз =1,3-1,5, залежно від типу приміщення, береться по [34], приймаємо кз = 1,5;

 

Фактичне значення коефіцієнта  природного освітлення для досліджуваного приміщення буде рівне:

 

 

Порівнюючи значення нормованого коефіцієнта природного освітлення для цього приміщення( = 1,35%) і фактичного( =0,86%) приходимо до висновку, що оскільки значення природного освітлення трохи вище за нормоване, то природне освітлення в приміщенні є достатнє і немає необхідності проводити заходи по його поліпшенню.

4.3 Дослідження штучного освітлення

Освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру  виконуваної роботи. Згідно СНиП ІІ - 4-79 "Природне і штучне освітлення" усі роботи підрозділяється на розряди залежно від розміру об'єкту розрізнення.

1. Розмір об'єкту розрізнення  менше 0,15мм. VІІІ - загальне спостереження за ходом технологічного процесу.

2. Створення рівномірного  розподілу яскравості на робочій  поверхні за рахунок вибору  відповідної системи освітлення і типу світильників.

3. Оптимальна спрямованість  світлового потоку.

4. Рівномірна освітленість  в часі, спеціальне включення  газорозрядних ламп.

5. Необхідне спектральне  з'єднання випромінювань.

6. Зведення до мінімуму  чинників: тепло що виділяється, випромінювання, шуму, зменшення вибухо, пожежо і електробезпеки.

7. Зручність і надійність  експлуатації.

Штучне освітлення створюється  в приміщенні такими джерелами: 16 люмінесцентних ламп потужністю 80 Вт.

Нормоване значення при  загальному освітленні по СНиП ІІ - 4-79 складає при використанні люмінесцентних ламп по 300Люкс.

Значення фактичного освітлення Еф, лк, в приміщенні можна вичислити за допомогою методу коефіцієнта використання світлового потоку по формулі:

,

де FЛ - світловий потік лампи, лм(люмінесцентні лампи потужністю 80 Вт створюють від 3440 до 4320 лм, візьмемо 4320 лм);

- коефіцієнт використання світлового  потоку( у рамках 0,4-0,6, візьмемо середнє значення - 0,5);

N – кількість світильників, шт.;

h-  кількість ламп у світильнику, шт.;

S – площа приміщення, ;

k- коефіцієнт запасу( у рамках 1,5-2, візьмемо середнє значення - 1,75);

z – коефіцієнт нерівномірності освітлення (для люмінесцентних ламп складає 1,1).

Фактичне значення штучного освітлення складає:

 

Порівнюючи нормоване значення штучного  освітлення з фактичним( 300лк нижча ніж332,5лк ), можна зробити висновок, щоштучного освітлення досить і немає необхідності в додаткових заходах відносно його поліпшення в досліджуваному приміщенні. Тобто, штучне освітлення ефективне.

 

4.4 Дослідження  достатності вентиляції

При дослідженні стану  вентиляції в адміністративно-управлінських  приміщеннях слід мати на увазі, що відповідно до СНиП 2.09.04-87[28] об'єм виробничого приміщення, яке доводиться на одного працюючого, повинен складати не менше 40 м3. Інакше для нормальної роботи в приміщенні необхідно забезпечити постійний повітрообмін за допомогою вентиляції не менше, ніж L1=30 м3/годна кожного працюючого.

Таким чином, необхідний повітрообмін Lн, м3/год, розраховується по формулі:

,

де n - найбільша кількість  працюючих в приміщенні, n = 5;

м3/год

Фактичний повітрообмін в торговому залі здійснюється за допомогою природної вентиляції(аерації), як неорганізовано - через отвори у віконних і дверних отворах, так і організовано - через кватирку у віконному отворі.

Фактичний повітрообмін Lф, м3/год, можна визначити по формулі:

,

де m - коефіцієнт витрати повітря, яке має значення в межах 0,3 - 0,8(у розрахунках можна брати середнє значення m= 0,55);

F - площа кватирки, через  яку виходитиме повітря, м2, для цього приміщення F = 0,7 м2;

V - швидкість виходу  повітря через кватирку, м/с. Її можна порахувати по формулі:

де g - прискорення вільного падіння, g=9,8 м/с; H2 - тепловий натиск, під дією якого відбуватиметься вихід повітря з кватирки. Його у свою чергу можна порахувати по формулі:

де h2 - висота від площини рівних тисків до центру кватирки, gс і gв¬ відповідно об'ємні ваги повітря зовні і усередині приміщення, кг/м3.

З достатньою для наших  розрахунків точністю можна прийняти, що площина рівних тисків лежить посередині висоти даного приміщення, а центр  кватирки знаходиться від площини  стелі на 0,55 м.

Тоді величина h2 набуде наступного значення

 м

Об'ємна вага повітря  визначається по формулі

де Рб - барометричний тиск мм рт.ст., яке можна прийняти рівним 750 мм рт.ст.; Т - температура повітря, оК.

Для адміністративних приміщень, де виконуються легкі роботи, відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ [35] для теплого періоду року температура повинна складати не більше t = 28оС або Т = 301оК, для холодного періоду відповідно t= 17оС або Т = 290оК.

Температуру зовнішнього  повітря можна прийняти по СНиП 2.04.05-91[36]:

а) для літа t = 24оС, Т = 297оК

б) для зими t = -11оС, Т = 262оК.

Далі робляться розрахунки для теплого періоду року.

У даному приміщенні температура  рівна Т=293оК, зовні температура Т = 297оК. Тоді

кг/м3,

кг/м3.

Тепер можна порахувати тепловий натиск

.

Тоді швидкість виходу повітря  з кватирки буде рівна

м/c.

Фактичний повітрообмін для цього  приміщення буде

 м3/год.

Тепер розрахуємо повітрообмін для  холодного періоду, коли в приміщенні температура дорівнює 292 К, а зовні 262 К.

кг/м3,

кг/м3,

,

м/с

 м3/год

В результаті порівняння необхідного  і фактичного повітрообміну   (Lф>Lн) виявилось, що вентиляція в теплий і холодний період ефективна, тобто немає необхідності розробляти рекомендації по вдосконаленню вентиляції.

 

4.5 Дослідження  пожежобезпеки

Дане приміщення по пожежній небезпеці відповідно до СНиП 2.01.02-85[37], [38] належить до категорії В - пожежонебезпечні приміщення, оскільки пожежа можлива у разі несправності комп'ютера і інших електричних приладів.

У приміщенні присутні наступні пожежонебезпечні матеріали і речовини : пластмаса(комп'ютери), деревина(столи, стільці), папір.

У коридорах будівлі  вивішені "Плани евакуації людей при пожежі", де вказані шляхи евакуації людей і місцерозташування щитів з інвентарем для гасіння.

У  комплект щита входять  вогнегасники, ящик з піском, крюки, лопати, лом і сокира.

На малюнку 3.5.1 приведені шляхи евакуації робітників з досліджуваного приміщення у разі виникнення пожежі.

Пожежна сигналізація представлена оповісником ручної дії, яка видає  дискретний сигнал при натисненні пускової кнопки.

У будівлі передбачений 2 евакуаційні виходи, ширина ділянки  шляху евакуації складає 2 м, що відповідає нормам СНиП 2.01.02-85 [37].

У досліджуваному приміщенні присутній первинний засіб пожежогасінні - вогнегасник, оскільки приміщення обладнане комп'ютерною технікою.

Узявши до уваги перераховані заходи протипожежної безпеки, можна  зробити висновок, що норми пожежної безпеки витримані. Регулярно проводяться інструктажі серед співробітників по техніці безпеки. В цілому приділяється належна увага тому, щоб попередити виникнення пожежі.

 

Список Літератури

  1. http://www.realcoding.net/articles/sozdanie-i-ispolzovanie-dinamicheski-zagruzhaemykh-bibliotek-v-delphi.html - Создание и использование динамически загружаемых библиотек в Delphi
  2. http://msdn.microsoft.com/ru-ru/library/1ez7dh12.aspx - Библиотеки DLL
  3. Приёмы объектно-ориентированного проектирования. - Эрих Гамма, Ричард Хелм, Ральф Джонсон.- 2010.-361с.
  4. Антон Григорьев. – О чём не пишут в книгах по Delphi-. 2008.-231с.
  5. Марко Канту. Delphi 7 Для профессионалов. 2004.-452с.
  6. Пестриков и Артур Маслобоев. Delphi на примерах. 2005.-285с.
  7. R.S. Madatov, Tagiyev, I.A. Gabulov, T.M. Abbasova. Injection currents in lamellar crystals of gallium telluride // Semiconductor physics. Quantum electronics and optoelectronics. – 2003. – 6(3). – Рp 278-281
  8. P.K.Kalita, B.K.Sarma, H.L.Das. Space charge limited conduction in CdSe thin films //Bull. Mater. Sci. – 2003. – 26(6). – Рp 613-617.
  9. М.Ламперт, П.Марк. Инжекционные токи в твердых телах. – М:Мир. –1973. –  222 c.
  10. К.Као, В.Хуанг. Перенос электронов в твердых телах. –М:Мир. –1984. – 352 c.
  11. S. Nespurek, J.Sworakowski, Spectroscopy of local states in molecular materials using space– charge – limited currents // Radiat. Phys. Chem. –1990. – 36(1). – Рp 3–12.
  12. А.S. Оpanasyuk, N.N. Оpanasyuk, N.V. Тirkusova. High-temperature injection spectroscopy of deep traps in CdTe polycrystalline films // Semiconductor physics. Quantum electronics and optoelectronics. – 2003. – 6(4). Рp 444-449.
  13. R.W.I. Boer, A.F. Morpurgo, Space charge limited current revisited: the effect of surface traps. http://arxiv.org/PS_cache/cond-mat/pdf/0504/0504488.pdf. – 2005.
  14. Manfredotti С., De Blasi C., Galassini S. at al. Analysis of SCLC curves by a new direct method // Phis. Stat. Sol. (a).– 1976 .– Vol. 36, №2 .– Рр. 569–577.
  15. М.М. Колесник, В.В. Косяк, А.С. Опанасик. Вплив просторової негомогенності зразків на точність визначення параметрів локалізованих станів методом струмів обмежених просторовим зарядом // Вісник львівського університету. Серія фізична. – 2006.
  16. Блад П., Ортон Дж. В. Методы измерений электрических свойств полупроводников // Зарубежная радиоэлектроника. – 1981. – №2.– С. 3–49.
  17. Мотт Н., Герни Р. Электронные процессы в ионных кристаллах. Пер. с англ. М.: ИИЛ, 1950.– 197 с.
  18. Rose A. Phys. Rev. – 1955. – 97. – Pр.1538–1544.
  19. Райкерус П.А., Лалэко В.А. Дифференциальный метод расчета вольтамперных характеристик токов, ограниченных пространственным зарядом в полупроводниковом диоде // Радиотехника и электроника.– 1984. – Т. 29, №9.– С. 1840–1842
  20. F.Stockman. An Exact Evalution of Steady-State-Space-Charge-Limited Currents for Arbitrary Trap Distributions. Phys.State. Sol(a). –1981. – V.64, N2. – Pр. 475-483.
  21. Williams D. F., Schadt M. DC and pulsed electroluminescence in anthracene and doped anthracene crystals, J. Chem. Phys. –1970. – 53. – С. 480–485.
  22. Reucroft P. J., Mullins F. D. Space-charge-limited – trap-limited current and anthracene crystals J. Phys. Chem. Solid. – 1974. – С. 347-353.
  23. Тиркусова Н.В. Інжекційна спектроскопія глибоких пасткових центрів у плівках телуриду кадмію. – Суми. – 2002 . – 189 с.
  24. J. Swarowski, S. Nespurec. One the determination of the density of states in inhomogeneous samples from steady-stsate space-charge-limited currents //J Apl Phys 65(4), 15 February. – 1989.
  25. Белашов В.Ю., Чернова Н.М. Эффективные алгоритмы и программы вычислительной математики. – Магадан, 1997. – 160 с. 
  26. Демидович Б. П., Марон И. А. – Основы вычислительной математики. – Москва. – 1966.
  27. Я. М. Григоренко, Н. Д. Панкратова. Обчислювальні методи в задачах прикладної математики» – Київ. Либідь. – 1995. –186 c.
  28. СниП 2.09.04-87. Административные и бытовые здания и сооружения.
  29. ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования.
  30. ОНТП 24-86. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности.
  31. ГОСТ 12.1.019-79 ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура защиты.
  32. СНиП ΙΙ-4-79. Естественное и искусственное освещение.
  33. Методичні вказівки до дипломного пректування з розділу “Охорона праці”.– Суми. Вид-во СумДУ . – 2001.
  34. Методичні вказівки до виконання обов’язкового домашнього завдання к курсу “Охорона праці” для студентів механіко-математичного факультету. Суми. Вид-во СумДУ. – 2001.
  35. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.
  36. СНиП 2.04.05-91. Отопление, вентиляция и кондиционирование.
  37. СНиП 2.01.02-85. Противопожарные нормы.
  38. М. П. Гандзюк, Э. <span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_0439__Char" style=" font

Информация о работе DLL библиотеки