Проблеми формування і використання трудового потенціалу в Україні на сучасному етапі

Економічне зростання в Україні створює передумови для створення нових і реконструкції існуючих робочих місць з метою зменшення частки з важкими та шкідливими умовами праці, забезпечення сучасного технологічного рівня виробництва, захисту навколишнього середовища. Створення нових робочих місць через чітко спрямовані інвестиції має стати пріоритетним напрямом і рушійною силою розвитку вітчизняних галузей економіки та регіонів. Але для прискорення цих процесів потрібні стимулювальні механізми, зокрема, спрямовані на реконструкцію робочих місць, вкладення коштів приватного інвестора відповідно до визначених державою пріоритетів регіонального і галузевого розвитку тощо. Потрібно створити передумови для істотного підвищення мобільності робочої сили – професійної, соціальної, територіальної – шляхом належної професійно-освітньої підготовки відповідно до поточних та перспективних вимог економіки та створення реального ринку житла.

На подальшу перспективу основною метою політики зайнятості повинно стати досягнення структури зайнятості постіндустріального типу, для якої притаманним є збільшення чисельності та частки осіб, зайнятих у сфері послуг, передусім в інформаційному секторі економіки.

Негативним чинником формування та ефективного використання трудового потенціалу є низький рівень заробітної плати, який склався в Україні протягом останніх років. Це, з одного боку, не стимулює підприємців здійснювати інвестиції в підвищення оснащеності праці та кваліфікації працівників (що сприяло б більш ефективному використанню трудових ресурсів), а з іншого – позбавляє самих працівників матеріальних можливостей і стимулів до інвестування у власний розвиток, що негативно позначається на якості трудового потенціалу регіону та можливостях його розширеного відтворення. Тому актуальними залишаються проблеми вдосконалення системи оплати праці в напрямі посилення її зв’язку з рівнем продуктивності та усунення зрівнялівки, збільшення її питомої ваги в собівартості продукції. Монополізація економіки та низький рівень задоволення попиту породжує диктат товаровиробника над споживачем, позбавляючи його цінового та якісного вибору. Це не стимулює вітчизняних підприємців до максимально ефективного використання всіх видів ресурсів, у тому числі й трудових. Тому важливим завданням держави є сприяння розвиткові конкуренції та перешкоджання будь-яким проявам монополізму.

Особливо великого значення набуває забезпечення економічної та політичної стабільності, а це сприятиме орієнтації підприємств на довгострокове підвищення конкурентоспроможності, що неможливо без ефективного використання трудового потенціалу.

Щоб розв’язати ці нагальні і невідкладні проблеми ринку праці та зайнятості, потрібно створити конкуренте середовище, яке сприяло б перебудові підприємств і зумовлювало значні зміни у структурі зайнятості. Є потреба також у створенні широкої мережі інкубаторів бізнесу, інноваційних центрів тощо, де надаватиметься потрібна допомога потенційним підприємцям і тим, які вже починають власну справу, в управлінні фірмою, в організації доступу до нових технологій, до кредитів.

Проблеми в соціально-трудовій сфері неможливо вирішити без залучення роботодавців, працівників їхніх спілок та організацій і суспільства в цілому. При цьому вкрай важливим є забезпечення комплексної державної політики держави у сфері формування та використання трудового потенціалу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Поступальний розвиток українського суспільства у ХХІ столітті вирішальною мірою буде визначатися якісними та структурними зрушеннями у вітчизняній економіці, підвищенням продуктивності людської праці на основі піднесення ролі науки й новітніх знань, зростання конкурентоспроможності робочої сили. При цьому важливим індикатором глибини ринкових перетворень, їх соціальної спрямованості слугуватиме стан трудового потенціалу, ефективність його використання й розвитку на всіх рівнях.

Аналіз соціально-демографічної ситуації в регіонах України за останнє десятиріччя показує значні деформації в розвитку населення: депопуляцію, скорочення чисельності дитячого населення, високу смертність чоловіків у працездатному віці, загальне погіршення здоров’я населення, його старіння, зменшення чисельності населення працездатного віку та погіршення якості його трудового потенціалу.

Структурні зміни в зайнятості впродовж перехідного періоду обумовлювалися специфікою реструктуризації економіки, зокрема збільшенням обсягів сфери послуг. У той же час структура зайнятості не відповідає потребам інноваційного розвитку економіки, пропозиція робочої силу відрізняється за якісними параметрами потребам виробництва, Україна відстає від розвинутих країн за рівнем економічної активності населення, має місце високий рівень незайнятості, неефективне використання трудового потенціалу з боку роботодавців.

Потрібна активна державна політика, яка б сприяла підвищенню ефективності використання трудового потенціалу та розширювала б можливості зайнятості. Визначення пріоритетних напрямів державної стратегії в цій сфері має стати предметом подальших наукових досліджень.

 

 

 

Список використаної літератури

1. Офіційний сайт Держкомстату України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : ukrstat.gov.ua.
2. Україна: огляд ринку праці. Проект ENPI 08-14 BLACK SEA LABOUR MARKET REVIEWS [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ilo.org/public/english/bureau/stat/download/res/infsec.pdf.
3. Офіційний сайт Державної служби зайнятості України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.dcz.gov.ua.
4. Каждый седьмой украинец работает за пределами страны [Электронный ресурс]. – Режим доступа :

http://www.trud.gov.ua/control/ru/publish/article?art_id=304081&cat_id=41414.

5. Почти 80% украинцев согласны работать даже нелегально, лишь бы работать [Электронный ресурс]. – Режим доступа :

http://www.trud.gov.ua/control/ru/publish/article?art_id=304081&cat_id=41414.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

Чисельність населення на 1 жовтня 2013 року та середня чисельність за січень-вересень 2013 року

1. Наявне населення                                                                                                                                          

                            (осіб)

	На 1 жовтня 2013 року			Середня чисельність за січень-вересень 2013 року
	все населення	міське	сільське	все населення	міське	сільське
Україна	45455065	31329453	14125612	45504056	31354046	14150010
Автономна Республіка Крим	1966891	1233159	733732	1966034	1233147	732887
області
Вінницька	1621742	815577	806165	1624390	815819	808571
Волинська	1041605	543285	498320	1040781	542360	498421
Дніпропетровська	3295964	2753255	542709	3301879	2758237	543642
Донецька	4352708	3944779	407929	4364075	3954467	409608
Житомирська	1265733	740506	525227	1267318	740627	526691
Закарпатська	1256293	466599	789694	1255343	466500	788843
Запорізька	1778684	1370846	407838	1781963	1373260	408703
Івано-Франківська	1382131	599916	782215	1381960	599743	782217
Київська	1725531	1069151	656380	1723791	1066962	656829
Кіровоградська	990177	618741	371436	992674	619611	373063
Луганська	2244157	1948772	295385	2250354	1953891	296463
Львівська	2538727	1545241	993486	2539715	1545690	994025
Миколаївська	1170118	794391	375727	1171799	795258	376541
Одеська	2394094	1600646	793448	2394627	1601384	793243
Полтавська	1460831	899323	561508	1464326	900492	563834
Рівненська	1158637	553378	605259	1157752	553230	604522
Сумська	1136159	772983	363176	1139704	774365	365339
Тернопільська	1074923	474992	599931	1076125	475115	601010
Харківська	2738334	2201704	536630	2741377	2203320	538057
Херсонська	1074756	657339	417417	1076494	658412	418082
Хмельницька	1309687	729473	580214	1311825	729247	582578
Черкаська	1263493	713784	549709	1266191	714556	551635
Чернівецька	908026	387156	520870	907595	386405	521190
Чернігівська	1070902	683522	387380	1074352	684117	390235
м.Київ	2849694	2849694	х	2847359	2847359	х
Севастополь (міськрада)	385068	361241	23827	384253	360472	23781

Держстат України

 

Загальні коефіцієнти народжуваності і смертності, природного приросту (скорочення)                                                                                                             

            (на 1000 осіб наявного населення)

	Загальні коефіцієнти
	народжуваності	смертності	природного приросту (скорочення)	смертності дітей у віці до 1 року1
Україна	10,9	14,4	–3,5	7,9
Автономна Республіка Крим	12,1	13,5	–1,4	7,0
Області
Вінницька	10,7	15,5	–4,8	8,2
Волинська	14,1	13,1	1,0	6,1
Дніпропетровська	10,7	15,4	–4,7	8,0
Донецька	9,3	15,6	–6,3	11,3
Житомирська	11,8	16,2	–4,4	7,3
Закарпатська	14,3	11,7	2,6	9,5
Запорізька	10,1	14,6	–4,5	7,9
Івано-Франківська	12,0	12,4	–0,4	7,7
Київська	11,8	15,8	–4,0	5,8
Кіровоградська	10,6	16,5	–5,9	10,8
Луганська	9,0	15,8	–6,8	7,4
Львівська	11,6	12,4	–0,8	8,4
Миколаївська	11,0	14,6	–3,6	7,9
Одеська	11,9	13,8	–1,9	8,6
Полтавська	9,6	16,5	–6,9	5,6
Рівненська	14,9	12,5	2,4	8,2
Сумська	9,0	16,7	–7,7	5,1
Тернопільська	11,0	13,5	–2,5	5,3
Харківська	9,6	14,3	–4,7	6,9
Херсонська	11,2	14,6	–3,4	8,6
Хмельницька	11,0	15,4	–4,4	6,5
Черкаська	9,5	16,1	–6,6	7,5
Чернівецька	12,5	12,5	–0,0	6,8
Чернігівська	9,2	18,5	–9,3	7,3
м.Київ	11,5	9,7	1,8	8,1
Севастополь (міськрада)	11,3	13,7	–2,4	5,6

1 На 1000 народжених живими.

Держстат України

 

Природний рух населення у січні-вересні 2013 року

1. Кількість народжених  і померлих, природний приріст (скорочення)                                                                                                                                                                    

(осіб) 

 

	Кількість народжених	Кількість померлих	Природний приріст (скорочення)	Кількість померлих дітей у віці до 1 року
Україна	372787	490519	–117732	3014
Автономна Республіка Крим	17848	19892	–2044	128
Області
Вінницька	12942	18802	–5860	109
Волинська	10954	10154	800	69
Дніпропетровська	26478	37981	–11503	220
Донецька	30375	51004	–20629	355
Житомирська	11246	15390	–4144	84
Закарпатська	13485	11006	2479	133
Запорізька	13518	19503	–5985	111
Івано-Франківська	12455	12869	–414	98
Київська	15225	20338	–5113	90
Кіровоградська	7831	12228	–4397	87
Луганська	15224	26561	–11337	117
Львівська	21969	23583	–1614	188
Миколаївська	9647	12825	–3178	78
Одеська	21397	24758	–3361	191
Полтавська	10521	18120	–7599	60
Рівненська	12927	10785	2142	110
Сумська	7712	14254	–6542	41
Тернопільська	8837	10879	–2042	48
Харківська	19790	29410	–9620	140
Херсонська	9067	11783	–2716	80
Хмельницька	10834	15164	–4330	72
Черкаська	8942	15238	–6296	70
Чернівецька	8463	8494	–31	58
Чернігівська	7348	14857	–7509	55
м.Київ	24500	20710	3790	203
Севастополь (міськрада)	3252	3931	–679	19