Демократія

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Ноября 2013 в 16:21, курсовая работа

Краткое описание

Що таке демократія? Більшість наших співвітчизників і сучасників над цим, мабуть, не замислюються, вважаючи, що "і так все зрозуміло". Проте, згідно з результатами численних опитувань, багато хто не в змозі дати досить ясну і осмислену відповідь на це питання. Думки висловлюються наївні, химерні і дивні.

Содержание

Вступ……………………………………………….…………………….3
Розділ 1. З історії демократії……………………………………………5
Розділ 2. Загальне уявлення про демократію. Аспекти демократії…..9
Розділ 3. Демократія як державно-правовий режим…………………19
3.1. Структура демократії……………………………………………...21
3.2. Система «Стримування і противаги»…………………………….22
3.3. Права людини……………………...……………………………....24
3.4. Обов’язки громадян……………………………………………….28
Розділ 4. Сучасне розуміння демократії……………………………...29
4.1. Еволюційні процеси. Глобальна демократизація………………..29
4.2. Хвилі демократизації……………………………………………...31
4.3. Причини застою демократизації…………………………………38
4.4. Перспективи розвитку глобальної демократизації………….…..39
Висновки……………………………………………………………..…43
Список використаної літератури……………………………….……..44

Прикрепленные файлы: 1 файл

Демократія.doc

— 210.50 Кб (Скачать документ)

Найяскравіший приклад того, як демократизація з глобально значущої мети перетворюється на інструмент політики можна спостерігати на пострадянському просторі, коли масові порушення прав нацменшин попросту ігноруються, коли вибори називають демократичними виключно в залежності від їх результату. Народом маніпулюють, як заманеться. Хочеться почати війну з кимось – доводять, що це для їхнього ж блага. Треба підвищити податки на все – доводять, що підвищення податків – це не що інше, як консолідація витрат бюджету з метою скорочення його дефіциту, приведення макроекономічних показників у відповідність з вимогами МВФ і формування образу надійного партнера в особі держави і т.д. І суворий докір – а Ви що, проти демократії?

Очевидно, що об'єктом основних зусиль у регіоні стала аж ніяк не демократизація країн, що входять в цей регіон. Головним завданням стало досягнення потрібної стратегічної орієнтації, що є вже суто геополітичним, а не ціннісними фактором. У разі, якщо передвиборчі очікування не виправдовуються, до розрахунку включається таке «демократичне» волевиявлення, як, наприклад , штурм або підпал парламенту, або загроза такого роду. У реальності за цим нічого, крім старого як світ зіткнення інтересів, ( матеріальних, а не духовних, якими камуфлюються під суперечку про демократію ) не представляє.

Насправді ті недоліки демократичної  системи, про які ми чуємо щодня – покупка політичного впливу фінансовими групами; законодавці, що використовують політичну владу в особистих цілях – все це пророкувалося давно: «нікому не дозволяється бути суддею у своїй власній справі». Як би ми не хотіли мати в державному управлінні об'єктивного арбітра, який стоїть над громадськими розбіжностями, реально те – хто править країною, той неодмінно дотримується в цих розбіжностях якоїсь сторони. І від цього нікуди не піти, поки «не ангели правлять людьми».

 

 

 

 

 

Висновки

 

Демократія має переваги і недоліки, сильні і слабкі сторони. Своїми широкими можливостями і перспективами демократія начебто б викликала очікування, які вона не в силах задовольнити. А своїм духом толерантності та прийняття всіх думок вона відкрила простір у тому числі і для напрямків, які прагнуть її знищити. У людей завжди залишається потреба продовжувати вдосконалення до нескінченності примарного абсолютного ідеалу, і ніякою політичної системою їх не задовільнити. Тому питання про те, чи може демократія замінитися іншими формами має чітку відповідь: це траплялося раніше, відбувається зараз і, в принципі, може відбутися в майбутньому. Та й сама по собі демократія не є самоціллю. Демократія – це мета суспільної еволюції. І, власне кажучи, через демократичні інститути досягається те головне, що повинно стояти метою – це гармонійний, цілісний, шанований розвиток особистості. І саме це має бути спрямоване на досягнення духовного, культурного, можливо, матеріального благополуччя або, принаймні, створювати для цього умови. І для досягнення ось цих завдань демократія в даній ситуації є інструментом. Як нам відомо, інструмент далеко не найкращий, але нічого кращого людство поки що не придумало.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Грачев М.Н., Мадатов  А. С. Демократия: методология исследования, анализ перспектив. – М.: Изд-во «АЛКИГАММА», 2004.

2. Мадатов А.С. Демократизация: особенности ее современной волны // Вестник Российского университета дружбы народов. – Cерия: Политология. –  2001. –  № 3. – С. 45-56.

3. Плигин В. Стандарты демократии и многообразие демократического опыта / из мирового политического форума «Современное государство: стандарты демократии и критерии эффективности», 9 сентября 2010 года.

4. Сирота Н. М.  Глобализация: Политические аспекты. – Санкт-Петербург: ГУАП, 2007.

5. Хантингтон С. Третья волна демократии. Бюро Международных информационных программ Государственно департамента США.

 

 

 

 

 

 

        


Информация о работе Демократія