Редагування науккової, науково-популярної та ужиткової літератури на прикладі поліграфічного підприємства "Поліграф-Сервіс"

Відкритий міжнародний  університет розвитку людини «Україна»

Кіровоградський інститут

 

 

Допущено до захисту 

Зав. Кафедри__________

«___»_____________2013р.

 

 

 

 

Курсова робота

з  дисципліни «Редагування наукової, науково-популярної та ужиткової літератури» на тему: «Редагування наукової, науково-популярної та ужиткової літератури на прикладі поліграфічного підприємства ТОВ «Поліграф-Сервіс»»

 

 

 

Дубини Олени Сергіївни

3 курс,

спеціальність «Видавнича справа та редагування»

група Вс –3д 

 

Науковий керівник:

Старший викладач

Несен Ангеліна Михайлівна

 

 

 

 

Кіровоград  2013

ЗМІСТ

ВСТУП  3

РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ  6

І.1. Види наукових текстів 6

І.2. Структура наукового тексту. 16

І.3. Етапи редагування наукової літератури.  19

І.4 Висновки до Розділу І  23

РОЗДІЛ ІІ ОСОБЛИВОСТІ  РЕДАГУВАННЯ НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ.  24

ІІ.1 Аспекти наукової літератури. 24

ІІ.2 Робота над науковим твором. 27

ІІ.3 Підготовка довідкового апарату. 31

ІІ.4 Висновки до Розділу ІІ 36

РОЗДІЛ ІІІ РЕДАГУВАННЯ НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ НА ПРИКЛАДІ ПОЛІГРАФІЧНОГО ВИДАВНИЦТВА ТОВ «ПОЛІГРАФ –СЕРВІС» ВИДАННЯ 2010р. «МАТЕРІАЛИ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО –ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «УКРАЇНА НА ШЛЯХУ СОЦІАЛЬНО –ЕКОНОМІЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ».  38

ІІІ.1 Загальна характеристика досліджуваного видання.  33

ІІІ.2 Відповідність аналізованого видання видавничим нормам. 40

ІІІ.3 Недоліки аналізованого видання. 42

ІІІ.4 Висновки до Розділу ІІІ 45

ВИСНОВКИ. 46

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ 48

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. На початку ХХІ ст. чітко простежується тенденція до збільшення кількості видавництв. Так само зростає і кількість назв, обсяги тиражів та діапазон книжкової продукції. Проте ефективність видавничої діяльності у сучасних умовах могла би бути набагато вищою, якби вдосконалення роботи видавців та редакторів спиралося на більш надійну наукову основу.

На сьогодні в Україні  є чітко розроблені працівниками наукових та освітніх установ, встановлені та закріплені у відповідних виданнях правил та норм із редагування наукової літератури. Та, на жаль, не всі їх дотрмуються.

Особливо значуще це питання  з огляду на те, що читацька аудиторія наукової літератури охоплює досить ерудовану верству суспільства. Яка знає який вигляд повинно мати те чи інше видання та якій  інформації належить бути у вхідних та вихідних даних.  

Ситуація в Кіровограді, і не лише, складається таким чином, що наукову літературу, наприклад, у вигляді зірників матералів конференцій, видає чи не кожен навчальний заклад. І дуже часто нехтуються норми, адже такі виданя не підлягають редагуванню на належному рівні. В результаті маємо літературу, в якій велика кількість помилок та недоліків і, яка містить інформацію, що не відповідає дійсності та може нанести шкоду читачам.  Отже, необхідність дослідження проблеми норм та правил наукової літератури є незаперечною.

Мета і завдання дослідження полягає у аналітико-синтетичному дослідженні  наукового видання кіровоградського поліграфічного підприємства ТОВ «Поліграф-Сервіс», висвітленні всіх позитивних та негативних якостей.

Для досягнення цієї мети передбачено розв’язання цілого ряду завдань. Основними з них  є:

 –  характеристика видів  наукових текстів;

 – аналіз  структури наукового тексту;

 – розгляд  етапів  редагування наукової літератури та вивчення її аспектів;

 –   дослідження роботи  над науковим твором;

 –  показ підготовки довідкового апарату;

 –  висвітлення загальної  характеристики досліджуваного видання;

 –  аналіз відповідності аналізованого видання видавничим нормам;

 –  виявлення недоліків аналізованого видання;

Об’єкт дослідження:

Об’єктом є процес та особливості редагування наукової літератури, як напрямок діяльності редактора.

Предмет дослідження:

Предметом є збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції "Україна на шляху соціально-економічних перетворень в умовах глобалізації", як приклад наукової літератури, що видавалася на кіровоградському поліграфічному підприємстві ТОВ «Поліграф-Сервіс»

Теоретичне  значення одержаних результатів.

Результати та висновки дослідження показують нові можливості та підтверджують давно усталенні норми та стандарти  видання  у редагуванні наукової літератури, яка видається в межах міста Кіровограда.

Наукова новизна  отриманих результатів.

Робота є однією з перших спроб детального  дослідження кіровоградської наукової літератури.  Вперше на прикладі місцевих видавництв  здійснене синтетично-аналітичне дослідження наукових видань, що дає змогу на покращення якості наступної продукції поліграфічних підприємств.

Практичне значення одержаних результатів

 Дане значення зумовлене  можливістю використання її результатів  у читанні лекційних курсів  редагування наукової літератури  у вищих навчальних закладах, при проведенні спецкурсів і  спецсемінарів на філологічних та журналістських факультетах університетів, створенні підручників і посібників для внз. Матеріали курсової роботи можуть бути також використані у подальшому дослідженні теми.

Структура роботи . Робота містить три  розділи, десять підрозділів, загальний кількісний обсяг сторінок – 50; кількість позицій списку використаних джерел – 23 , кількість додатків – 6.

 

Ключові терміни: «наукове видання», «редагування», «оригінал», «композиція»,  «стандарт», «помилка»,  «довідковий апарат», «текст», «норма», «видавництво», «державний стандарт», «оформлення».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Базові поняття: «видання», «наукове видання», «текст», «жанр»,  «структура  тексту», «стандарт».

 

У першому  розділі ми подаємо коротку характеристику видів наукових текстів разом з прізвищами науковців, які її  формулювали,  зазначимо базові поняття з теми дослідження. детально розглянемо етапи роботи над науковим виданням

 

 

1.1. Поняття «наукове видання». Види наукових текстів

Наукове видання – видання результатів теоретичних і (чи) експериментальних досліджень, а також підготовлених науковцями до публікації пам’яток культури, історичних документів та літературних текстів

Текст являє собою знаково-мовну реалізацію деякої системи інформації. Його можна розглядати як деяку лінійну послідовність знаків, що задана деякими культурними кодами. Залежно від характеру цих кодів тексти можуть бути: письмові (алфавітні, піктографічні, формульно-математичні та ін.), усні, технотронні, що задаються за допомогою засобів радіо, звукозаписові, машинної пам'яті тощо.

Р.Барт писав, що в тому сучасному, новітньому значенні слова, яке ми прагнемо йому додати, текст принципово відрізняється від літературного твору: це не естетичний продукт, а знакова діяльність; це не структура, а структуроутворюючий процес; це не пасивний об'єкт, а робота і гра; це не сукупність замкнутих у собі знаків, а наділений змістом, який можна відновити, простір, де окреслені лінії значеннєвих зрушень [1, с. 40].

Усі наукові тексти поділяються на констатації і міркування. У тексті констатації переважають сполучні (кон'юнктивні) і розділові (диз'юнктивні) зв'язки, у тексті-міркуванні – умовні (імплікативні). Текст-констатація містить результат ознайомлення з предметом думки, фіксує безсумнівність чого-небудь, затверджує дійсність чого-небудь, що здійснилося або здійснюється, що відбувається насправді. У тексті-міркуванні одні думки випливають з інших думок, деякі ставляться під сумнів, дається їхня оцінка, висуваються припущення [3, с. 254]. Крім того, виділяють також первинні і вторинні наукові тексти. Останні дають характеристику первинних текстів. До них відносять огляди, критичні статті, рецензії, реферати.

Можна виділити такі основні особливості наукового тексту порівняно з іншими видами текстових матеріалів. Насамперед, слід зазначити, що науковий текст має раціональний характер, він складається із суджень, умовиводів, побудованих за правилами логіки науки і формальної логіки. Отже, важливою його особливістю є широке використання понятійного, категоріального апарату науки. На відміну від художнього тексту, він не базується на образі, не активізує почуттєвий світ його читача, а орієнтований на сферу раціонального мислення. На відміну від публіцистичного тексту, він не припускає спрощення і користується понятійним апаратом. Його призначення не в тому, щоб змусити повірити, а в тому, щоб довести, обґрунтувати, аргументувати істину.

О.І.Ракітов обґрунтовано відзначив, що словник науки включає два види термінів. До першої групи належить невелике число так званих базисних слів, за допомогою яких визначаються всі інші, похідні терміни. При цьому базисні терміни можуть бути трохи розпливчасті, не цілком однозначні, зате похідні терміни, обумовлені за допомогою базисних, стають усе точнішими і точнішими, і практично їх можна вважати, на відміну від слів природної мови, цілком однозначними [15, с. 77].

Третьою особливістю наукового тексту є його жанровість. Науковий     текст – це не просто текст, а певний його жанровий різновид: науковий звіт, дисертація, стаття, тези тощо. Жанр тексту забезпечує відповідність наукового знання ситуації його призначення.

Одним із видів наукового тексту є тези. Тези – це короткий виклад основних положень доповіді, наукової статті, а рідше навіть і більшого дослідження, наприклад монографії або дисертації. Тези – це деяка сукупність положень. Теза у широкому розумінні – будь-яке твердження, яке коротко викладає ідею. Тези у вузькому розумінні – деякий текст, що формулює сутність, дає обґрунтування доказу. Вони узагальнюють матеріал, дають основу для написання статті, доповіді, дисертації.

Обсяг тез становить 2-3 сторінки друкованого тексту через 1,5-2 інтервали. Як правило, тези мають вигляд короткої форми презентації результатів наукових досліджень під час виступу на науковій конференції або у пресі. Тези звичайно орієнтовані на найсуттєвіше в науковому дослідженні, його кінцеві висновки. У них опускаються всі деталі дослідження, методи, аргументи, експерименти, описи емпіричної бази дослідження і його гіпотез. Схематично структура тез наукової доповіді має такий вигляд: теза – обґрунтування – доказ – аргумент – результат – перспективи [20, с. 279].

Функціональне призначення тез досить багатозначне. їх авторам важливо усвідомити їхнє цільове призначення і відобразити його в змісті тез. Насамперед, вони виступають засобами короткої презентації результатів наукового дослідження. Завдяки своїй стислості вони допомагають у процесі побудови теорії, оскільки самі по собі є деякими узагальненнями. Тези можуть відігравати роль своєрідного стратегічного плану подальших досліджень, оскільки в їхньому змісті звичайно дається оцінка того, що зроблено, і того, що ще слід зробити. У цьому випадку вони відіграють роль засобів своєрідної інституціоналізації отриманого знання. Нарешті, виступ з тезами на конференції являє собою процес не тільки оповіщення наукового співтовариства про отримані результати, а й перевірки їх колективним інтелектом.

Аналітична записка. Результатом наукового дослідження може бути аналітичний документ. Його особливість полягає в тому, що він характеризується специфікою змісту й цільового призначення (адресата).  Аналітичний документ звичайно орієнтований на тих, хто приймає рішення. Тому його головне призначення – в інтелектуальному забезпеченні вироблення й ухвалення управлінського рішення.

Найбільш поширеним типом аналітичного документа є аналітична записка, що являє собою документ, орієнтований на практичну діяльність. Тому в ній рідко містяться первинні дослідження. Звичайно вона будується на основі узагальнення під специфічним кутом зору того чи іншого дослідження, а також кількох досліджень. Важливою її особливістю є стислість. Як правило, аналітична записка не перевищує 5000 слів. Е.Янг і Л.Куінн на підставі аналізу багатьох джерел у галузі аналізу політики визначили структурні елементи аналітичного документа, які можна реалізовувати і в інших сферах аналітичної діяльності. У структурі аналітичного документа вони виділили:

• назву, що повинна дати уявлення про предмет, спрямованість і проблему аналітичного дослідження. При цьому назва має бути описовою, чіткою, зрозумілою, лаконічною і цікавою;
• зміст, що являє собою систему заголовків і підзаголовків, що ілюструють розділи і підрозділи. Його призначення в тому, щоб краще зорієнтувати читача;
• анотацію / резюме. При цьому анотація дає короткий огляд документа, а резюме – детальний конспект усього документа;
• вступ, що готує читача до прочитання документа, акцентує увагу на намірах аналітика, його методології і змісті дослідження;
• опис проблеми, тобто опис суті й основних характеристик проблеми;
• варіанти політики, тобто варіанти вирішення сформульованої проблеми;
• висновки і рекомендації, що акцентують роль аналітичного документа як інструменту вироблення рішень;
• додаток, у якому можуть міститися таблиці, графіки, розрахунки й інша необхідна інформація;
• бібліографію, що дає уявлення про наукові джерела аргументації, забезпечує цитування;
• примітки, що зводяться до особливостей аналізу і використання аналітичної інформації [22, с. 25].

Типовими недоліками аналітичних записок є: По-перше, великий обсяг тексту через прагнення автора відобразити в записці всі нюанси ситуації і шляхи її розв'язання. Великі записки, як правило, не читаються керівниками корпорацій, політиками і державними діячами через відсутність часу, у кращому разі вони проглядаються з однією метою – знайти недоліки. Важливо пам'ятати, чим вищий рівень ієрархії адресата записки, тим менший обсяг вона повинна мати.