Естетичне виховання в позашкільних закладах

      Художньо-естетичний – забезпечує художньо-естетичну освіченість та вихованість особистості, здатної до саморозвитку, і самовдосконалення, формування її художньо-естетичної культури засобами кращих національних і світових культурологічних надбань, сприяє виробленню умінь примножувати культурно-мистецькі традиції свого народу.

      Дослідницько-експерментальний – передбачає включення дітей і підлітків у науково-дослідну, пошукову діяльність, поширення наукових знань та їх перетворення в інструмент творчого освоєння світу.

      Науково-технічний – спрямований на формування в дітей і підлітків техніко-технологічних знань, розширення їх політичного світогляду, задоволення потреб юної особистості у вдосконаленні освіти з основ інформатики та комп’ютеризації, конструкторської, експериментальної та винахідницької діяльності, здібностей шляхом пошуку та розвитку вмінь, навичок технічного моделювання, конструювання тощо.

      Еколого – природничий – забезпечує оволодіння знаннями про навколишнє середовище (природне і соціальне, усвідомлення себе частиною природи та можливість постійно спілкуватися з нею; формування екологічної культури особистості, набуття навичок і досвіду вирішення економічних проблем та передбачення можливих наслідків власної природо перетворюючої діяльності; залучення до практичної природоохоронної роботи, екологічної діяльності за збереження навколишнього середовища.

      Туристсько  – краєзнавчий – передбачає залучення до активної діяльності у сфері туризму і краєзнавства, дослідництва та пошук у сфері знань про комплексну генетичну картину життя певних території, вивчення окремих географічних об’єктів і явищ соціального життя у природно-історичному аспекті а також формування фізично-здорової і духовної розвиненої особистості.

      Фізкультурно-оздоровчий – забезпечує науково обґрунтований об’єм рухової активності молоді, формування в неї навичок здорового способу життя як невід’ємного компоненту загальної культури особистості та оволодіння системою знань про людину, її повноцінний фізичний і духовний розвиток, формування фізичних здібностей, зміщення здоров’я, гармонії духу і тіло.

      Військово-патріотичний – забезпечує формування громадянина, виховання високих духовних якостей і патріотичних почуттів та глибокої громадянської відповідальності за долю українського народу та держави, підготовку молодого покоління до військової служби.

      Дозвілєєво-розважальний – передбачає організацію культурного дозвілля дітей та підлітків, спілкування з однолітками у різних формах ігрової та дозвіллєво-розважальної діяльності, поліпшення психологічного здоров’я, зняття психологічної напруги [  ].

      Такі  напрямки діяльності мають створити умови для професійної орієнтації та самовизначення особистості, від  формування стійких мотивів до самореалізації у професійній діяльності підготовку молоді до зміни професій, адаптації до ринкової економіки.

      Пріоритетною  метою розвитку позашкільної освіти та виховання є сприйняття становленню  творчої особистості дитини, підлітка, молодої людини. 

      Позашкільна освіта та виховання мають сприяти:

• Творчій спрямованості особистості, усвідомлення нею значення передусім творчих, гуманістичних потреб, мотивів, цілей як провідних у її розвитку та життєдіяльності. (у мотиваційній сфері при вирішенні вихованих завдань слід відкривати для дитини сенс творчого життя, головною складовою якого є пізнання оточуючого світу, його перетворення на краще, життєва самореалізація);
• Розвитку творчих рис характеру, а саме: цілеспрямованості, ініціативності, допитливості, критичності розуму, самостійності, вимогливості, наполегливості, винахідливості, оригінальності, готовності до впровадженого ризику, а також організованості, працелюбності порядності, відповідальності тощо.(Вказані риси характеру мають формуватися як стійкі якості особистості, що визначають програму її поведінки, діяльності, активного творчого ставлення до себе, людей, праці, речей);
• Творчість самосвідомості, що виявляється у самопізнанні та адекватній самооцінці, самоорганізації саморегуляції та самовдосканоленні, емоційності саморегуляції в екстремальних ситуаціях. (саме ці психічні здатності особистості перетворюють дитину на активного суб’єкта творчої діяльності та соціальної поведінки, який висуває власні цілі, ідеї, плани, програми тощо);
• Розвитку творчих якостей інтелекту – логічного, діалектичного та цілісного сприяння дійсності, спостережливості дослідника, творчої уяви і фантазії, інтуїції, уваги і пам’яті, що формуватиме вміння визначити і розв’язати життєві задачі, розробити творчі проекти тощо;
• Постійному зростанню потенціалу творчої діяльності – бажанню систематично здобувати нові знання у певній галузі, вмінню творчо їх використовувати, експериментувати, досліджувати, брати участь  у вдосконаленні оточуючого середовища;
• Формуванню психічних якостей творчої особистості, її темпераменту, властивостей нервової системи (чутливості, емоційності, пластичності, працездатності) та відповідного до них доцільного індивідуального стилю діяльності й поведінки, в процесі чого використовується найкращі та коригуються слабкі (з точки зору вимог творчої діяльності) якості нервової системи конкретної дитини та підлітка;
• Вихованню у дітей та підлітків здатності до творчого спілкування з діячами науки, техніки, культури, мистецтва із більш розвиненими однолітками, вмінню вести діалог, висловлювати свою думку письмово тощо[  ].

      Основні типи позашкільних навчально-виховних закладів та форми роботи з ними.

      В нових умовах ринкових відносин, соціальних та економічних реформ, демократизації суспільства та гуманізації освіти підвищився попит підлітків та їх батьків на додаткові освітні  послуги, які можуть бути задоволені в результаті використання соціально-педагогічних можливостей позашкільної освіти та виховання.

      Тому, свою плідну діяльність розпочало багато типів позашкільних навчально-виховних закладів. Отже, опираючись на це структура  позашкільної освіти та виховання включає в себе:

• позашкільні заклади освіти;
• інші заклади освіти як центри позашкільної роботи у позаурочний та позанавчальний час, а саме: середні загальноосвітні заклади, ліцеї, гімназії, навчально-виховні комплекси, професійно-технічні училища, технікуми, коледжі тощо;
• клуби та об’єднання за місцем проживання незалежно від форми власності та підпорядкування;
• культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші заклади, установи різних відомств;
• різні організації, фонди, асоціації [  ].

      Основний  комплекс завдань позашкільної освіти та виховання виконують позашкільні  заклади освіти різних типів: Палаци, центри, будинки, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські  клуби, дитячо-юнацькі спортивні  й музичні школи, школи мистецтв, студії, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади різної форми власності.

      Орієнтовний перелік позашкільних закладів освіти досить широкий і гнучкий. Він  забезпечує можливість дальшого вдосконалення  мережі відповідно до сучасних вимог, актуальних потреб суспільства, дитячого та молодіжного середовища.

      Відповідно  до концепції, змісту та напрямів діяльності, матеріально-технічної бази, кадрового  забезпечення, територіального розташування, та особливостей соціуму позашкільні заклади освіти фукнкціунують як комплексні або профільні. Пріоритети їх розвитку визначаються конкретними умовами і можливостями регіонів.

      Відповідно  до державного замовлення до віднесення до органу управління освіти визначається статус позашкільного закладу:

• державний;
• обласний;
• міський;
• районний [  ].

      Позашкільні заклади освіти організують навчально-виховний процес у різновікових і різностатевих  учнівських об’єднаннях, використовують при цьому різноманітні форми  і методи групової, індивідуальної і масової роботи; реалізують зміст позашкільної освіти та виховання впровадженням гнучких програм і навчальних планів відповідно до 3-х рівнів навчання (початкового, базового і вищого), що відрізняє ці типи закладів від інших соціокультурних і виховних структур.

      Центрами  позашкільної освіти та виховання є також загальноосвітні школи, ліцеї, гімназії тощо в складі навчально-виховних комплексів які забезпечують у специфічних умовах діяльності безперервність загальної середньої та позашкільної освіти та виховання учнівської молоді [  ].

      Основні завдання позашкільної освіти та виховання  реалізуються через спільну роботу з театрами, філармоніями, радіо, газетами, журналами, громадськими дитячими та молодіжними  організаціями, творчими дитячими та юнацькими  об’єднаннями за місцем проживання, на підприємствах, фондами, асоціаціями тощо, які разом із закладами освіти впроваджують державну політику в галузь освіти і сприяють формуванню гармонійно-розвиненої особистості. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      1.3.Правова основа позашкільних навчально-виховних закладів.

      Відповідно  до Конституції позашкільної освіти та виховання Постановою Кабінети Міністрів  України від 26 січня 1994 року №45 Затверджено: Положення про позашкільний навчально-виховний заклад [  ].

      Даний документ включає в себе ряд розділів

      І.  Загальні положення.

      Позашкільний  навчально-виховний заклад – це широко доступний заклад освіти, який дає  дітям та юнацтву додаткову освіту, спрямовану на здобуття знань, умінь  і навичок за інтересами, а також  забезпечує потреби особистості  у творчій самореалізації та організації змістовного дозвілля.

      Позашкільний  навчально-виховний заклад організовує  роботу з дітьми та юнацтвом на принципі добровільності вибору типів закладів, вибір діяльності за інтересами.

      До  навчання у позашкільному навчально-виховному  закладі залучаються вихованці, учні (студенти) в основному віком від 5 до18 років.

      Позашкільний  навчально-виховний заклад створюється  відповідно до чинного законодавства  за наявності належних умов для здійснення навчально-виховного процесу, необхідної матеріально-технічної бази, педагогічних кадрів [  ].

      Засновниками  позашкільних навчально-виховних закладів можуть бути державні, кооперативні, громадські організації, підприємства, установи, фізичні особи.

      Позашкільний  навчально-виховний заклад у своїй  діяльності керується Конституцією України, актами законодавства України, зокрема законом України “Про освіту”. Конвенцію ООН про права дитини цим положенням і власним статутом [  ].

      Статут  позашкільного навчально-виховного  закладу розробляється на основі чинного законодавства.

      У статуті зазначається повна назва  закладу, його адреса, засновник підпорядкованість, мета і головні завдання діяльності, основні характеристики методичної та масової роботи, навчально-виховного  процесу: права, обов’язки та відповідальність його учасників, а також визначається порядок управління закладом і організації його фінансово-господарської та підприємницької діяльності, використання майна, внесення змін та доповнень до статуту тощо.

      Статут  позашкільного навчально-виховного  закладу затверджується радою цього навчально-виховного закладу за поданням засновника, реєструється місцевими органами державної виконавчої влади або органами місцевого і регіонального самоврядування відповідно до чинного законодавства [  ].

      Позашкільний  навчально-виховний заклад визнається юридичною особою з дня реєстрації його статуту.

      Позашкільний  навчально-виховний заклад співпрацює з іншими навчально-виховними закладами, сім’ями, трудовими колективами, товариствами, фондами, громадянами.

      Позашкільний  навчально-виховний заклад організовує свою діяльність відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку, що затверджується трудовим колективом наказом засновника або уповноваженого ним органу і профспілкового комітету на основі типових правил [  ].

      Позашкільний  навчально-виховний заклад відповідає за збереження життя здоров’я дітей та учнівської молоді під час навчально-виховної роботи з ними.

     Головні напрямки діяльності позашкільного  навчально-виховного закладу визначаються цим закладом разом із засновниками і погоджуються з відповідними органами державного управління освітою. Позашкільний навчально-виховний заклад проводить навчально-виховну, організаційно-методичну та організаційно-масову роботу.