Приватизація державного та комунального майна в Україні

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Июня 2014 в 18:23, контрольная работа

Краткое описание

В економічному аспекті приватизація означає перетворення (трансформацію) державних засобів виробництва та іншого майна у недержавні, тобто у приватну чи колективну власність. Отже, в економічному значенні сутність приватизації полягає у зміні економічних відносин державної власності на відносини приватної чи колективної власності на засоби виробництва.

Визначення приватизації у формально-юридичному значенні цього поняття дає Закон України від 4 березня 1992 р. (в редакції від 19 лютого 1997 р.) "Про приватизацію державного майна".

Содержание

Зміст
Приватизація державного та комунального майна в Україні.
Список використаної літератури

Прикрепленные файлы: 1 файл

договірне право.docx

— 58.52 Кб (Скачать документ)

Зобов'язання покупця, передбачені договором купівлі-продажу, зберігають свою дію для осіб, які придбають об'єкт у разі його подальшого відчуження протягом терміну дії цих зобов'язань.

Особливістю договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації є те, що державний орган приватизації з одного боку є стороною такого договору (продавцем), а з іншого - здійснює контроль за виконанням його умов.

Щодо договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації використовується при мірна та типова договірна документація.

Так, наказом Фонду державного майна України від 28 березня 2005 р. № 689 затверджений Примірний договір купівлі-продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства за конкурсом.

Стосовно інших об'єктів приватизації наказом Фонду державного майна України від 22 серпня 2005 р. № 24111 затверджені:

Примірний договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, що підлягає продажу за конкурсом;

Примірний договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, що підлягає продажу на аукціоні;

Примірний договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, що підлягає продажу шляхом викупу;

Примірний договір купівлі-продажу окремого індивідуально визначеного майна, у тому числі будівлі (споруди, приміщення), що підлягає продажу за конкурсом;

Примірний договір купівлі-продажу окремого індивідуально визначеного майна, у тому числі будівлі (споруди, приміщення), що підлягає продажу на аукціоні;

Примірний договір купівлі-продажу окремого індивідуально визначеного майна, у тому числі будівлі (споруди, приміщення), що підлягає продажу шляхом викупу;

Примірний договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, що підлягає продажу за конкурсом;

 

Примірний договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, що підлягає продажу на аукціоні;

Примірний договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, що підлягає продажу шляхом викупу.

Використання типової та примірної договірної документації при укладанні договорів купівлі-продажу державного майна дозволяє уніфікувати їх умови, забезпечити рівність прав та обов'язків продавців і покупців щодо різних за характером об'єктів приватизації.

У судовій практиці досить значну кількість складають справи про визнання угод приватизації недійсними. Саме справи у цих спорах є найбільш конфліктними та складними, оскільки зачіпають не тільки інтереси продавця і покупця, але й економічні інтереси держави, майнові інтереси великих груп громадян, трудових колективів.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів встановлені нормами ЦК, а також (щодо наслідків визнання господарського зобов'язання недійсним) ст. 208 ГК.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватись господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення спірного правочину (укладення договору). У разі коли після укладення договору набрав чинності акт законодавства, норми якого інакше регулюють договірні відносини, ніж ті, що діяли в момент укладення договору, сторони мають право керуватися умовами договору, а не цим нормативним актом, якщо останній не передбачає іншого.

Тут варто зупинитися на найпоширеніших обставинах, з якими закон пов'язує визнання недійсними угод приватизації.

 

Відповідно до ст. 27 Закону "Про приватизацію державного майна" та п. 1 ст. 23 Закону "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" договір купівлі-продажу підлягає нотаріальному посвідченню. Із змісту ст. 27 можна зробити висновок, що зазначена вимога стосується як договорів купівлі-продажу майна державного підприємства як цілісного майнового комплексу, так і договорів купівлі-продажу пакету акцій, акціонерних товариств, створених у процесі приватизації або корпоратизації. Саме з моментом нотаріального посвідчення договорів законодавець пов'язує у цих випадках перехід права власності на приватизований об'єкт (п. 4 ст. 27 Закону "Про приватизацію державного майна", п. 1 ст. 22 Закону "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)"). Оскільки обов'язковість нотаріальної форми договору передбачена чинним законодавством, у разі недодержання сторонами цієї вимоги закону такий договір є нікчемним (ч. 1 ст. 220 ЦК).

Законодавство про приватизацію передбачає реєстрацію окремих видів угод. Так, відповідно до п. 7 ст. 23 Закону "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" договір купівлі-продажу підлягає реєстрації відповідною місцевою радою. Згідно з ч. 1 ст. 210 ЦК такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. На нашу думку, недотримання цієї вимоги законодавства свідчить про те, що угода приватизації не укладена і не може слугувати підставою для визнання незареєстрованої угоди недійсною.

У контексті визнання недійсними договорів купівлі-продажу державного майна певний інтерес становить ст. 20 Закону "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", зміст якої породив дискусію щодо застосування норм цієї статті в судовій практиці. У цій статті, яка називається "Припинення та визнання недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі", наведений перелік порушень, які можуть бути підставою для визнання судом недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі:

не виконано вимог щодо змісту інформації, передбаченої ст. 15 цього Закону, та терміну її опублікування;

об'єкт включено до відповідного переліку об'єктів, що піддягають приватизації, з порушенням чинного законодавства;

покупець не визнається як такий згідно з законодавством про приватизацію;

істотно порушувались інші правила оголошення та проведення аукціону, конкурсу, передбачені цим Законом.

Про які ж угоди, укладені на аукціоні, конкурсі, йдеться в цій статті? Одна з висловлених з цього приводу думок зводиться до того, що передбачені ст. 20 Закону "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" угоди - це ті, які пов'язані з організацією та проведенням аукціону, конкурсу, але аж ніяк не договори купівлі-продажу об'єктів приватизації.

З такою думкою варто погодитися, виходячи з того, що за юридичною природою організація та проведення аукціону, конкурсу являє собою сукупність дій (юридичних фактів), які породжують певні правовідносини (права і обов'язки). Такі дії учасників конкурсу, аукціону, органів приватизації, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків, слід вважати угодами, про які йде мова у ст. 20 Закону "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". До них, зокрема, можна віднести інформаційне повідомлення органу приватизації про проведення аукціону, конкурсу, звернене до невизначеного кола осіб, які відповідно до законодавства є потенційними покупцями об'єкта приватизації і за певних умов набувають права стати учасниками аукціону, конкурсу.

Як угоду слід розглядати внесення учасником аукціону, конкурсу застави в розмірі 10% початкової ціни продажу об'єкта.

Пунктом 6 ст. 17 Закону "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено ведення протоколу під час аукціону, який підписується ліцитатором та покупцем (його представником). Підписання протоколу аукціону, до якого заноситься результат торгів (ціна продажу, відомості про покупця, який одержав право на придбання об'єкта), також слід вважати угодою.

Договір купівлі-продажу об'єкта приватизації не може належати до угод, укладених на аукціоні, конкурсі, у розумінні ст. 20 Закону "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", оскільки відповідно до ст. 23 зазначеного Закону цей договір укладається у п'ятиденний термін з дня затвердження органом приватизації результатів аукціону, конкурсу. Таким чином, проведення аукціону, конкурсу і укладання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації за часом не співпадають.                           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                 Список використаної літератури

Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — №30. — Ст.141.

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. - К. : Істина, 2003.-208 с.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. -2003. -№40-44. — Ст.356.

Бекленищева И.В. Гражданско-правовой договор: класси-ческая традиция и современные тенденции. – М.: Статут, 2006.

Беляневич O.A. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти) / O.A. Беляневич. - К. : Юрінком Інтер, 2006. - 592 с.

Бервено С.М. Проблеми договірного права України: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2006.

Боднар Т.В. Виконання договірних зобов’язань у циві-льному праві. – К.: Юрінком Інтер, 2005.

Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. – Кн. первая. Общие положения: 3-е изд., стереотип. – М.: Статут, 2001.

Вінник О.М. Господарське право : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - 2-е вид., змін., допов. - К. : Правова єдність, 2008. - 766 с.

Господарський кодекс України : наук.-практ. коментар / О.І. Харитонова (ред.) - X. : Одіссей, 2007. - 831 с.

Договірне право України. Загальна частина : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / за ред. О.В.Дзери. - К. : Юрінком Інтер, 2008. - 896 с.

Договірне право України. Особлива частина : навч. посіб. / О.В. Дзера (ред.). - К. : Юрінком Інтер, 2009. - 1200 с.

Зобов’язальне право: теорія і практика / За. ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998.

Корецкий А.Д. Теоретико-правовые основы учения о до-говоре. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2001.

Красько И.Е. Смешанный договор. Условия действите-льности и недействительности // Предпринимательство, хоз-во и право. – 1998. – № 5. – С.30-32

Кузнецова Н.С. Подрядные договоры в инвестициционной деятельности в строительстве. – К.: Наук. думка, 1993.

Луць А.В. Свобода договору в цивільному праві Украї-ни. – К.: Школа, 2004.

Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності. – К.: Юрінком Інтер, 2001.

Мічурін Є.О. Техніка складання договорів : навч.-практ. посіб. / Є.О. Мічурін. - X. : Юрсвіт, 2006. - 536 с.

Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / за ред. Г.Л. Знаменського, B.C. Щербини. - 2-е вид., перероб. і допов. - К. : Юрінком Інтер, 2008. - 720 с.

Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / за ред. В.М. Коссака. - К. : Істина, 2007.

Підприємницьке право : підручник / за ред. O.B. Старцева. - 3-тє вид., перероб. і допов. - К.: Істина, 2007. - 864 с.

Правове регулювання підприємницької діяльності у сфері торгівлі: зб. нормативно-правових актів / упоряд. О.І. Дорошенко. - Д.: Дніпрокнига, 2008. - 1056 с.

Сарбаш С.В. Исполнение договорного обязательства. – М.: Статут, 2005.

Хозяйственное право Украины: учебник / B.K. Мамутов, Г.Л. Знаменский, К.С. Хахулин и др.; под ред. В.К. Мамутова. - К.: Юринком Интер, 2002. - 912 с.

 

 

 


Информация о работе Приватизація державного та комунального майна в Україні