Приватизація державного та комунального майна в Україні

 

Ряд статей, покликаних регулювати відносини приватизації державних та комунальних підприємств, є і в ГК. Вміщені в них норми містять ряд новел, серед яких можна виділити: виключення з переліку об'єктів приватизації законсервованих об'єктів, а з переліку об'єктів малої приватизації - окремого індивідуально визначеного майна (ч. 1 ст. 146 ГК); обмеження особливостей правового регулювання приватизації майна державних підприємств лише окремими галузями (ч. 6 ст. 146 ГК), тоді як чинні закони регулюють особливості приватизації груп об'єктів (незавершене будівництво) або окремих об'єктів (ВАТ "Укртелеком").

 

Уявляється, що далеко не всі із зазначених положень ГК відповідають реаліям сьогоднішніх процесів приватизації, а тому мають бути уточнені при подальшому вдосконаленні приватизаційного законодавства.

Об'єкти приватизації

 

Правовою основою регулювання об'єктів приватизації є ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Державна програма приватизації на відповідні роки, нормативні акти Кабінету Міністрів України, що регулюють приватизацію окремих категорій об'єктів.

 

Завдяки правовому регулюванню об'єктів вирішуються принципові питання приватизації:

 

визначається, яке саме державне майно - засоби виробництва - підлягає приватизації, у якій послідовності (пріоритети приватизації), за яких умов, якими способами приватизуються різні групи об'єктів;

 

визначаються групи і види об'єктів, приватизація яких здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України;

 

встановлюються переліки груп і видів об'єктів (утому числі конкретні об'єкти), що не підлягають приватизації;

 

затверджуються переліки підприємств, приватизацію майна яких доцільно здійснити із залученням іноземних інвестицій.

 

Об'єкт приватизації з точки зору права власності - це майно підприємств, що перебуває в державній власності, та майно, що належить Автономній Республіці Крим.

 

Класифікація об'єктів здійснюється відповідно до Державної програми приватизації на конкретні роки.

 

Правова класифікація об'єктів на групи здійснюється для того, щоб залежно від групи об'єкта визначати способи його приватизації.

 

Так, до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, згідно з Законом "Про приватизацію державного майна", належать:

 

майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, які є єдиними (цілісними) майновими комплексами, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, зі структури якого вони виділяються;

 

об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти;

 

акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств та інших об'єднань.

 

Разом з тим зазначений Закон встановлює, що приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, належать майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.

 

Зокрема, загальнодержавне значення мають:

 

а) об'єкти, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність, та об'єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України;

 

б) об'єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей;

 

в) об'єкти, контроль за діяльністю яких з боку держави гарантує захист громадян від наслідків впливу неконтрольованого виготовлення, використання або реалізації небезпечної продукції, послуг або небезпечних виробництв;

 

г) об'єкти, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому.

 

З метою технічного переозброєння та відновлення виробництва, поліпшення фінансово-економічного стану підприємств Збройних Сил України майно таких підприємств, яке є єдиним (цілісним) майновим комплексом, може корпоратизуватись. Приватизація таких підприємств здійснюється із збереженням у державній власності 51 відсотка акцій. Окремими законами України визначається порядок корпоратизації та приватизації зазначених підприємств.

 

За погодженням з Кабінетом Міністрів України приватизуються майнові комплекси:

 

підприємств-монополістів на ринку відповідних товарів України, визнаних такими у встановленому порядку;

 

підприємств військово-промислового комплексу, що підлягають конверсії згідно з відповідною програмою;

 

підприємств, приватизація яких здійснюється із залученням іноземних інвестицій за міжнародними договорами України;

 

інших об'єктів, віднесених Державною програмою приватизації до групи Г.

 

Перелік об'єктів, віднесених Державною програмою приватизації до групи Г, приватизація яких здійснюється із залученням іноземних інвестицій, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

 

Перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Коло суб'єктів приватизації визначається ст. 6 Закону "Про приватизацію майна державних підприємств" у формі вичерпного переліку, до якого входять: державні органи приватизації, покупці (їх представники), посередники.

 

Систему державних органів приватизації визначено в законодавчому порядку.

 

Державну політику у сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці

 

Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

 

Відповідно до ст. 7 Закону "Про приватизацію державного майна" Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України" та інших законів України з питань приватизації. Проте на сьогодні такий закон не прийнято, а тому правовий статус Фонду державного майна України визначається Тимчасовим положенням про Фонд державного майна України, затвердженим постановою Верховної Ради України від 7 червня 1992 р. (із змінами і доповненнями)1.

 

У статті 7 Закону "Про приватизацію державного майна" зазначено, що Фонд державного майна України підпорядкований, підзвітний і підконтрольний Верховній Раді України. Ця норма також була предметом розгляду Конституційного Суду України, який у рішенні від 1 липня 1998 р. відзначив, що відповідно до ст. 13 чинної Конституції України Верховна Рада України не є єдиним суб'єктом права державної власності. За Конституцією Кабінет Міністрів України, як виший орган у системі органів виконавчої влади, здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону. Фонд державного майна України є державним органом, який здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна У зв'язку з цим Конституційний Суд України визнав неконституційним положення абз. 2 ч. 2 ст. 7 Закону "Про приватизацію державного майна".

 

Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження:

 

змінюють у процесі приватизації організаційну форму підприємств, що перебувають у державній власності;

 

здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації;

 

виступають орендодавцем майна, що перебуває у державній власності, згідно із законодавством;

 

продають майно, що перебуває у державній власності, у процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств, об'єктів незавершеного будівництва та колишнє військове майно, що набуло статусу цивільного, а також акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств;

 

створюють комісії з приватизації;

 

затверджують плани приватизації майна, що перебуває у державній власності, плани розміщення акцій акціонерних товариств у процесі приватизації;

 

розробляють проекти державних програм приватизації і подають їх на затвердження Верховній Раді України;

 

укладають угоди щодо проведення підготовки об'єктів до приватизації та їх продажу;

 

укладають угоди щодо проведення експертної оцінки вартості об'єктів приватизації;

 

здійснюють ліцензування комісійної, представницької та комерційної діяльності з приватизаційними паперами;

 

виступають з боку держави засновником підприємств із змішаною формою власності;

 

беруть участь у розробці міжнародних договорів України з питань державної власності та її використання;

 

здійснюють захист майнових прав державних підприємств, організацій, установ, а також акцій (часток, паїв), що належать державі, на території України та за її кордоном;

 

контролюють виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна.

 

Державні органи приватизації здійснюють інші повноваження, передбачені Законом "Про приватизацію державного майна", іншими законами України з питань приватизації.

 

Державні органи приватизації не мають права втручатися в діяльність підприємств, за винятком випадків, передбачених законодавством України й установчими документами цих підприємств.

 

Органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють у межах повноважень, визначених Фондом державного майна України, і повноважень, делегованих Верховною Радою Автономної Республіки Крим щодо розпорядження майном, що належить Автономній Республіці Крим.

 

Органи приватизації в Автономній Республіці Крим у питаннях приватизації майна, що належить Автономній Республіці Крим, є підзвітними та підконтрольними Верховній Раді Автономної Республіки Крим.

 

Продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними.

 

Регіональні відділення Фонду державного майна України та представництва Фонду державного майна України в районах та містах діють на підставі положень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 р. № 412і.

 

Державні засоби виробництва, що підлягають приватизації, є особливим товаром, покликаним забезпечувати не лише потреби приватизації, а й суспільні потреби в продукції, роботах, послугах. Тому законодавець спеціально регулює коло осіб, які можуть виступати покупцями в угодах приватизації, та деталізує ряд елементів правового становища покупця як суб'єкта приватизації.

 

Визначено загальне коло осіб, які можуть бути покупцями. Це:

 

громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства;

 

юридичні особи, зареєстровані на території України;

 

юридичні особи інших держав.

 

Також визначено вичерпний перелік осіб, які не можуть бути покупцями.

 

Стосовно фізичних осіб йдеться про працівників державних органів приватизації.

 

Стосовно юридичних осіб діють такі обмеження:

 

не можуть бути покупцями юридичні особи, у майні яких частка державної власності перевищує 25 відсотків;

 

не можуть бути покупцями органи державної влади.

 

Для спільної участі в приватизації громадяни можуть створювати господарські товариства, в тому числі із членів трудового колективу, в порядку, встановленому законодавством України.

 

Господарське товариство членів трудового колективу підприємства, що приватизується, засновується на підставі рішення загальних зборів, у яких брало участь більше 50 відсотків працівників підприємства або їх уповноважених представників.

 

Стаття 6 Закону "Про приватизацію державного майна" відносить до суб'єктів приватизації представників і посередників. Тут ідеться про різних щодо юридичної природи та організаційно-правових форм суб'єктів права, що входять до інфраструктури приватизації. Інфраструктура - це, насамперед, спеціалізовані організації, які обслуговують продавців і покупців з метою зменшення їх ризиків при розміщенні вкладів покупців в об'єкти приватизації, при укладанні і виконанні угод приватизації. Організації інфраструктури обслуговують також ринок приватизаційних паперів, обіг приватизаційних майнових сертифікатів тощо. Зазначена діяльність здійснюється організаціями інфраструктури на договірних засадах. Це означає, що звернення покупців до послуг посередницьких організацій при придбанні державного майна не є обов'язковим.

 

Закон "Про приватизацію державного майна" передбачає, що основними інфраструктурними організаціями приватизації є:

 

- довірчі товариства;

 

- інвестиційні фонди та  інвестиційні компанії;

 

- інші фінансові посередники.

 

Однією з організаційно-правових форм суб'єкта посередницької діяльності у сфері приватизації є довірче товариство. Функції і правове становище даного суб'єкта регулюються Законом України "Про господарські товариства" (загальні положення та особливості правового статусу господарських товариств з додатковою відповідальністю), а також Декретом Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 р. "Про довірчі товариства".

 

Довірче товариство - це господарське товариство з додатковою відповідальністю, яке здійснює представницьку діяльність відповідно до договору, укладеного з довірителями майна щодо реалізації їх прав власників. Майном - об'єктом договору між довірчим товариством і довірителем - є кошти, цінні папери, документи, які засвідчують право власності довірителя.